Півторак Г.П., Скопненко О.І. Білорусько-український словник

     Словник містить загальновживану лексику сучасної білоруської літературної мови, а також найпоширеніші в білоруській літературі розмовні слова, архаїзми й діалектизми, що істотно відрізняються від українських відповідників, та найвідоміші білоруські фразеологізми.

    Це перша в історії культурних взаємин двох братніх народів лексикографічна праця такого профілю, її  укладено за диференційним принципом. Словник покликаний задовольнити найгостріші практичні потреби користувачів під час перекладу різноманітних текстів з білоруської мови на українську та при самостійному вивченні білоруської мови.

    Реєстрові слова в Словнику розміщені в суворо алфавітному порядку. Кожна словникова стаття, як правило, містить одне білоруське реєстрове слово. Автори свідомо відмовилися від гніздового принципу укладання статей, дотримуючись традицій білоруської лексикографії та забезпечуючи максимальну зручність у користуванні Словником. Разом в одній статті подаються лише деякі прикметники, дієслова недоконаного і доконаного видів, дієприкметники та прислівники, що мають подвійний наголос.

Свідомо не включалися до Словника слова, що не становлять жодних труднощів для перекладу або для семантизації яких достатнє елементарне ознайомлення зі специфічними особливостями білоруської графіки, фонетики та граматики:

1) слова, абсолютно тотожні за написанням і значенням (білор. і укр. баба, брат, голуб, іскра, каштан, куток, лапа, латка, луска, меч, мова, повар, поле, пункт, рука, сажа, сон, там, туман, хіба, храм, чумак, шлях, яма та ін.);

2) слова, що мають суто орфографічні відмінності, зумовлені особливостями білоруської абетки, або відбивають закономірності білоруської фонетичної та граматичної систем: акання, якання, дзекання, цекання, послідовно тверді шиплячі та р, закінчення прикметників на -ы, інфінітивні суфікси -ць, -чы (білор. варона, галава, дарога, дзень, ціха, шчасце, шчотка, абзеляніць і т. ін. — укр. ворона, голова, дорога, день, тихо, щастя, щітка, озеленити й т. ін.);

3) слова зі збільшувальними та зменшувально-пестливими суфіксами, за винятком специфічно білоруських, які становлять труднощі під час перекладу;

4) власні імена, географічні назви та абревіатури;

5) іншомовні слова, властиві всім східнослов’янським мовам або лише білоруській та українській мовам;

6) застаріла діалектна й термінологічна лексика, відсутня або рідко вживана в сучасній білоруській літературній мові.

Завантажити словник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *