Фасмер Макс Этимологический словарь русского языка. Том ІV

Систематична робота над словником проводилась у 1938-1958 рр. Об’єм словника склав 18 000 статей. Хоч у центрі уваги Фасмера були російські етимології, він широко залучав український матеріал (не завжди повний і достатньо перевірений), так що ці праці мають значення й для української етимології.

У ІV томі нами вибрано деяку тематичну лексику. Досить цікавим є порівняльний аналіз її з відповідною тематичною лексикою української мови. Як бачимо, не так багато спільних слів у цих двох мовах, які називали тривалий час «братніми». Також цікава аналізована лексика є і з погляду походження. Дуже багато слів з татарської, турецької, фінської та інших мов. Це може вказувати на несловянське походежння більшості народів сучасної РФ. Пропонуємо вашій увазі лексико-семантичну групу «Назви страв»:

табани мн. «вид товстих млинців», вятск. (Даль), запозичено з тур., тат., крым.-тат., кыпч. taban «подошва», вост.-тюрк. tapan;

тарка «вид печива», споріднене з тат., кыпч., казах, tary «просо»;

таталуй «страва з картоплі»;

тетеря «рідка страва з накришеним хлібом», костром.,  «ячмінний оладок», вятск., вологодск.;

толоболка «пиріг з житнього борошна з горохом», олонецк.;

труна «страва з накришеного в квас хліба», кольск.;

тукмачи мн. «суп з локшиною», походить з из тур. tutmadz;

тупысь «ситний хліб», вологодск., з комі tupеs «хліб, пиріг»;

туруша «вид страви з риби», колимск.;

тюрзи «коржі»;

тюря «страва на воді з кришеним чорним хлібом і сіллю, часто на квасі з цибулею»;

тюфтяник «пиріг с бруквою»;

тюхтя «кисле молоко з гречаним борошном», курск., орл.;

урень «кисле молоко, розбавлене водою», казанск., пенз., сарат., уренъ, сарат., з чув. ujran «пахтанье, сыворотка», тат. airan, казах. аiran.

Також пропонуємо проаналізувати лексико-семантичну групу «Назви одягу»:

такья «удмуртська дівчача шапка», з тат., тур. takja «жіноча шапка»;

талагай «мордовська жіноча верхня сорочка», симб., з тюрк. мов, казах. dalayai «непідпоясаний»;

тальма «верхній жіночий одяг», від власного імені французького актора Ф. Ж. Тальма;

таркич «хустка на голову», від тат. tartmak «тянуть, весить»;

татаур «широкий пояс», запозичено з монг. tatagur, калм. tatur «підпруга»;

тафья «шапка опричника» з тур., тат. takja «шапка», чув. toxja от араб. takija;

тегиляй «каптан с короткими рукавами і високим стоячим коміром», з тур. tаgal «крупні стежки при шитті»;

теньги «низькі теплі чоботи», перм.;

терлик «вузкий каптан с талією і короткими рукавами», запозичено з тюрк., ср. тур. tarlik «вид куртки без рукавоів», казах, terlik «кошма під чепраком»;

тобоки «верхніч чоботи з оленячої шкіри», з ненецк. Тундр. tobak «чулок, сапог»;

торбас «чоботи з оленячої шкіри», з якутск, atarbas «високі шкіряні чоботи»;

торпуши «в’язані рукавиці»;

тохья «дівоча шапочка, прикрашена  дрібними монетками», з чув. toхja;

треклин  «селянський каптан с трьома зборками ззаду»;

тужурка «буденний домашній одяг барині», уральск., походить з франц. toujours «завжди, постійно»;

тулуп запозичено з тюрк., ср. крым.-тат., казах., алт., тел. tulup «суцільний шкіряний мішок без шва з однієї шкіри»;

улеги «прості, грубі шкіряні черервики», арханг., вологодск., нерм., з фін. uilo, uilokas «напівчобітки з широкою, загнутою вгору підошвою»;

унты «хутряні панчохи вовною всередину», амурск., з евенск. unta «чобіт»;

упаки «грубі селянські чоботи», арханг., новгор., вологодск., з фін. upokas «широкий черевик»;

фата «покривало на голову», «пов’язка на стегнах», запозичено з тур. futa «фартух, смугаста тканина індійського виробництва», від араб. fata;

ферезь «чоловіче довге плаття з довгими рукавами без коміра», новгор., тверск., яросл., через тур. feredze «верхній одяг» з ср.-грец.;

халат запозичено через тур. xilat «каптан» з араб. hil’at «почесний одяг»;

харлук «селянський каптан»;

чакчуры «високі черевики у селянок», з тур. cакsуr « неширокі панталони з легкого сукна»;

чарки  «звичайне сибірське взуття»;

чарыки «сапоги с низкими голенищами из мягкой кожи», запозичено из тур., крым.-тат., кумык., кирг. саrуk «грубе взуття селян»;

чедыги «жіночі чоботи», з тур. cidik — те саме, тат. citik «сап’янові чоботи»;

чибак «жіноча хутряна шапка», сиб.;

чижи «остяцькі хутряні панчохи вовною всередину», сиб.;

чуга «довгий каптан», з тур. соhа, крим.-тат. cuka «сукно», уйг. coga «одяг»;

чуйка «довгий  каптан з сукна халатного крою», моск;

чулок запозичене з тюрк., чув. tselga «панчоха», тат. colgau «онуча».

Цікаві для етимологічного аналізу і топоніми, зафіксовані у ІV томі:

Тамбов походить з морд., ср. морд.е. tombal’-, tombal’e «на іншій стороні, по ту сторону»;

Тюмень з мови мансі Тsemх «Тюмень», останнє походить з тюрк. Cimgi или Cingi tura — назва більш стародавнього міста, яке знаходилося на тому ж місці;

Урал з мови мансі ur-ala «горна вершина»;

Царицын  стар. назва Волгограда; стародавній топонім Saryysyn — столиця Хазарії; на хазарській (тюрк.) мові це слово означало «жовтуватий, білуватий»;

Чебоксары з мар. Sovaks-ener, утворено от мар. «берестяна корзина».

Завантажити словник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *