Фасмер Макс Этимологический словарь русского языка. Том ІІ

«Этимологический словарь русского языка» М. Фасмера було укладено німецькою мовою, а потім перекладено російською. Автор видавав свій словник протягом тривалого часу окремими випусками. Пропонована праця належить до авторитетних етимологічних словників ХХ століття. Це найкрупніший словник такого типу в російській мові. Систематична робота над словником проводилась у 1938-1958 рр. Об’єм словника склав 18 000 статей. Хоч у центрі уваги Фасмера були російські етимології, він широко залучав український матеріал (не завжди повний і достатньо перевірений), так що ці праці мають значення й для української етимології.

Пропонуємо вашій  увазі деякі цікаві з точки зору етимології слова:

ералаш «безлад» запоз.  тюрк.; пор. чагат., узб. aralas «суміш, плутанина»;

жаргон з франц. jargon «наріччя, жаргон», виводять від *gargone «балаканина»;

желатин з франц. gelatine «желатин» от лат. gelatus «замерзлий»;

желе «фруктовий сік, який застиг драглистою  масою», з франц. gelee «сгусток»; лат. gelatus «замерзлий»;

жемчуг тюрк. janeu «перли»;

жилет франц. gilet;

жулик в рос. арго має значення «учень злодія»; «маленький гострий ніж»; останнє знач. первинне,  тому що жулить «різати» пов’язано  з болг. жуля «дряпаю, деру, обдираю», сербохорв. жулити «драти», словен. ziiliti  «з силою терти, жувати»;

журнал з франц. journal від ср.-лат. diurnalis, diurnale «щоденні вісті»;

зáмок з польск. zamek;

здравствуй запоз.  з цслав.,  первинне значення «будь здоровий»;

зонт гол. zondek «захист від сонця»;

зубрить з нім. buffeln «зубрити»; Buffel «буйвол», похідне від назви тварини зубра як позначення важкої роботи;

изба праслав. *jbstbba запоз. из герм. *stuba (д.-в.-н. stuba «тепле приміщення; лазня», др.-ісл. stofa, stufa «лазня з піччю») або з з ром. *extufa (франц. etuve, іт. stufa «лазня»);

изгой «(у стародавній Русі) князь, який не мав права на великокняжий трон»;

изъян запоз. через тур., тат. zyjan з перс. ziyan «шкода»;

инженер з нім. Ingenieur від франц. ingenieur з  лат. ingeniura «дотепний винахід»;

кавалер через польск. kawaler або нім. Kavalier з франц. cavalier «вершник»;

кавардак «безлад, плутанина» з тур. kavurdak «печеня, смаженя (страва «жаркое»)» від kavyrmak «смажити»;

кадр з франц. cadre «оправа, рамка», от лат. quadrum «чотирикутник»;

кадриль з франц. quadrille «танок в чотири пари»;

казна  запоз. з тур. xazna, крим.-тат. xazna, тат. xazina;

каламага з тур. «весільний потяг, віз, на якому їде наречена»;

каланча з тюрк. *kala(n)ga от тур. kala «фортеця», крим.-тат. kala тощо.

Завантажити словник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *