Доманіцький В. Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів

Словник видано в 1906 році. Це один із перших словників іншомовних слів. От як сам автор пише в передмові: «Складений нами отсей словарик чужих та не дуже зрозумілих слів, що найчастіш стрічаються по книжках, газетах та журналах – перша проба в українському письменстві». Матеріали Словника цінні тим, що дають нам змогу зрозуміти, які слова (і, відповідно, поняття) вже були в українській мові на початку ХХ століття. Це видання не може бути довідником з правопису, оскільки з того часу  він неодноразово змінювався. Так, автор подає багато слів іншомовного походження з подвоєним написанням приголосних: аббат, аккліматізиція, аккопанімент, аккорд, аллегорія, апелляція,  аппарат, аппетіт, ассенізація, ассігнація, аттака, баррикада, бассейн, масса, территорія, террор,труппа, туннель та ін. Тоді як у сучасній українській мові нормативне написання цих слів з однією літерою: абат, акліматизація,  акомпанемент, акорд, алегорія, апеляція, апарат, апетит, асенізація, асигнація, атака, барикада, басейн, маса, територія, терор, трупа, тунель. Також змінилось правило написання и, і в словах іншомовного походження. У словнику читаємо: аборігени, аппетіт, артілерія, архив, архитектор, асігнація, афиша, базіс, биржа тощо. Тоді як у сучасній  українській мові діє так зване правило дев’ятки. У словах іншомовного походження після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж,  р пишемо и. Отже, зараз правильно писати аборигени, апетит, артилерія, архів, архітектор, асигнація, афіша, базис, біржа. Змінилося за сто років і написання та відповідно вимова мякого знаку. У Словнику знаходимо: альфавіт, біольогія, монольог, некрольог, патольогія та ін. Сучасна норма  алфавіт, біологія, монолог, некролог, патологія.

Більшість слів, зафіксованих у Словнику, прижилися й активно функціонують в сучасному мовленні без зміни лексичного значення: академія, акварель, аксіома, активний, акушерка, акциз, алгебра, аналіз, синтез, теорема тощо.

Деякі слова змінили лексичне значення повністю або частково. Сучасні лексичні значення ми брали з одинадцятитомного «Словника української мови» (СУМ).

Ортодоксальний — «правовірний», сучасне значення «який неухильно дотримується принципів якого-небудь учення, світогляду; послідовний» (СУМ, V, С. 750).

Портмоне – «невеликий гаманець на дрібні гроші», сучасне значення «гаманець для грошей» (СУМ, VІІ, С. 290).

Рафинад  – «найкращий сорт чистого білого сахару», сучасне значення «очищений і спресований у грудки цукор» (СУМ, VІІІ, С. 455).

Рейд – «місце в гавані (пристані на морі), поблизу берега, де стають великі кораблі, що не можуть при стати до самого берега», сучасне значення рейд¹ «прибережний водний простір, придатний для стоянки суден на якорі»; рейд² «1. проникнення військових частин у тил ворога з певною метою. 2. перен. несподівана перевірка, обстеження чого-небудь, здійснювані групою активістів за завданням громадських організацій або преси» (СУМ, VІІІ, С. 490).

Реферат – «прилюдний відчит (читання) про якусь справу, наукову або практичну (ділову)», сучасне значення –  «короткий усний або письмовий виклад наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги і т. ін.; 2. Доповідь на будь-яку тему, написана, зроблена на основі критичного огляду літературних та інших джерел» (СУМ, VІІІ, С. 517).

Художник – «той, хто вміє дуже гарно вкласти свою думку в якийсь твір, напр. з письменства, малювання, різбарства, архитектури, музики та инш», сучасне значення «1. Творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор /  Майстер, що працює в галузі прикладного мистецтва (розписування тканин, різьблення по дереву і т. ін. 2. Той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва. 3. Той, хто досяг високої досконалості, справності в галузі мистецтва. (СУМ, ХІ, С. 168).

Деякі слова не прижилися в українській мові:

аер – повітря, воздух (у сучасні українській мові нормативна лексема повітря); вакації (в сучасні українській мові нормативна лексема відпустка, канікули); варіят (в сучасні українській мові нормативна лексема божевільний);

вінєта (в сучасні українській мові нормативна лексема візерунок);

мосянжовий (в сучасні українській мові нормативна лексема з бронзи, бронзовий);

пренумерата – «передплата»;

прогимназія – «гимназія (середня школа) з чотирьох нижчих класів»;

фіск – «1) держава; 2) казна»;

фрахт – «1) плата за перевоз грузу на якомусь ко раблі; 2) груз»;

хартія – «1)давніше в Західній Європі так звалися важні державні закони, акти, грамоти; 2) старовинний рукопис; 3) констітуція»;

ценз – «те, що людина повинна мати для того, щоб ма ти право, напр. обірать або й самому бути обраним на яку-небудь посаду, напр. на земського глас ного, на посла в Державну Думу, в парламент. Для виборщиків у парламент ценз буває по літах, (щоб не молодші, як 20—30 літ), по маєткові та по освіті)»; чиншовик – «той, хто держить (арендує) землю на чиншовому праві; вічний арендатор».

Завантажити словник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *