Сторінки пам’яті Василя Петровича Мошуренка «Я прийду… – до тебе…»

25 лютого 2019 року в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д. І. Чижевського відбувся вечір пам’яті письменника-земляка Василя Петровича Мошуренка.

Народився Василь Петрович 12 лютого у 1958 році («на Трьох Святих, один з яких – Василь», – як зазначає сам поет), у селі Розумівка…

«У найкращому селі Кіровоградщини… України… Всесвіту… (так буває!)» – пише в автобіографічних нотатках «Про себе» Василь Петрович.

Світ дитинства, як пригадує поет, – дід Дмитро і баба Марія! З трьох років – дід з бабою – найголовніші вихователі та вчителі (так буває!).

Закінчив Розумівську восьмирічку, а тоді – Бовтиську СШ. Рік працював вожатим і вчителем географії в рідній Розумівській школі. Далі була служба армії, навчання в педінституті спочатку на філологічному, а пізніше – на історичному факультеті. Невдовзі після року роботи в школі був призначений директором Великочечеліївської школи в 1984 році. Василю Петровичу на той час виповнилося 26 років.

22 роки Василь Петрович пропрацював на цій посаді. Школа була не просто школою – місцем навчання дітей і роботи вчителів. Це був осередок культурно-освітньої діяльності. Діти брали участь і ставали переможцями в конкурсах, олімпіадах, змаганнях, турнірах. Однак вони наслідували своїх учителів, які брали участь в різноманітних методичних і навчальних оглядах педагогічних інновацій, конкурсах як навчальних, так і виховних (фестивалі та конкурси читців, пісенні, музичні конкурси) та інші.

І все було б добре, якби не звільнення Василя Петровича з посади з доволі негарним формулюванням. Насправді – за політичні погляди й особисту позицію.

Далі були доволі непрості роки життя в Києві. Працював охоронцем… «Сторожував дітей у гімназії, студентів – в общазі, машини – на автостоянці», – знову жартує Василь Петрович. Був заступником директора табору «Сокіл» в Кончі Заспі. Рік працював соціальним педагогом Слов’янської гімназії. З вересня 2011 року – учитель історії, філософії і правознавства гімназії міжнародних відносин № 323 м. Києва.

Нова збірка поета «Без тебе – з тобою», яка вийшла друком уже після смерті Василя Петровича, зовсім іншого спрямування. На відміну від попередніх, тематика яких біль за Україну, її долю, біль за дітей, вибір життєвої позиції та власного шляху, нова збірка – лірична. Її тема – кохання.

Спогадами по Василя Перовича поділилися друг і колега Володмир Яблонький, кандидат філологічних наук одногрупниця Валентина Рибальченко, доктор філологічних наук, професор ЦДПУ ім. Володимира Винниченка Григорій Клочек, голова кіровоградської обласної організації НСПУ Василь Бондар.

Присутні згадували про Василя Петровича, як про хорошу людину, мудрого педагога, прекрасного чоловіка, батька, дідуся,талановитого письменника і поета.

Організатор заходу та ведуча Ірина Небеленчук

Детально про захід можна переглянути за покликанням: http://oin.in.ua/storinky-pam-yati-vasylya-petrovycha-moshurenka/#more-3259

 

Початок заходу

Презентація збірки “Без тебе – з тобою”

Виступ доктора філологічних наук, професора, літературознавця,завідувача кафедри української та зарубіжної літератури ЦДПУ ім. Володимира Винниченка Григорія Дмитровича Клочека

Виступ друга та колеги Володимира Івановича Яблонського

Виступ голови обласної організації НСПУ Василя Васильовича Бондаря

Із сином Василя Петровича Мошуренка Ярославом