ОБРАЗ ЖІНКИ У ТВОРАХ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Дорогі читачі! Хочу у Вас запитати: «Які асоціації виникають у Вас, коли Ви чуєте слово „красуня”»?. Запитання насамперед до чоловіків. Чому? Саме у чоловіків, коли вони бачать красиву жінку, виникає думка про можливість заволодіти її тілом. Не у всіх, звичайно. І підтвердження того бачимо у багатьох випадках як життя, так і у творах художньої літератури. Що ж той чоловік? Звабив, заволодів тілом, а згодом розтоптав, понівечив і кинув. Мовляв, – сама винна. І не цікавить його, що кохала, що готова була на все заради нього, що жаданий він і мить із ним – найщасливіша у житті. А вона? Залишилася одна. Без засобів існування. Із дитиною. Із раною у душі. Декотрі можуть знайти себе, декотрі ламаються. А декотрі «продають» себе нелюбам заради дитини, щоб забезпечити їй життя та мріють про кращу долю своїм янголяткам. Готують, доглядають і дитину, і чоловіка, прибирають. А вночі лягають у ліжко із благовірним супругом, щоб бодай сп’янілий таточко не розбудив дитину та не влаштував дебош або щоб той же благовірний не побив її саму, або ж інші причини – гроші ж приносить якісь. Отак і живуть. Отакі думки виникли, читаючи віршовану поему Катерини Каленіченко «Красуня».

 

 

«Я ДЛЯ ТЕБЕ БУДУ КРАСИВОЮ…» (Ліна Костенко)

Красуня… Прекрасне і водночас гірке слово. Чому? Найчастіше красуні у моєму розумінні самотні, а чи й одинокі, нещасливі, несуть непосильну ношу на плечах, важкий хрест долі.
Майже п᾿ятдесят років життя головної героїні від народження пробігають перед нами: немовля-дівчинка-дівчина-наречена-жінка-мати. І тільки набагато пізніше – КОХАНА.
Пульхерія – таке ім᾿я обирає поетеса своїй героїні, що означає «прекрасна». Як будь-яка маленька дитина – невинна і беззахисна. Як дівчина – із сумнівами, ваганнями. Як молода жінка – недосвідчена. Як досвідчена жінка – терпелива. Як мати – турботлива. Така вона та Пульхерія. Та за тим образом у різні періоди життя героїні бачимо жінку, котра любить дитину, чоловіка, людей, світ. І ту любов вона несе крізь усе життя.
Бачимо, як із кожним розділом, а у художньому просторі – це роки життя Пульхерії, загартовується її воля, як стає вона сильною, як вона сама доходить до розуміння поняття «жінка» та власної сутності у житті. Сильна, розумна, гарна, чуттєва, віддана і в той же час – незалежна, непокірна, незламна, із неймовірним почуттям власної гідності. Жінка, котра не сприймає будь-які прояви зневаги до себе. І справедливо. Сльози, втрати, розчарування, помилки, відчуття непотрібності – усе це мала Пульхерія за свої п᾿ятдесят років життя, крізь усе пройшла. Була приниженою, жила із відчуттям бруду на тілі і в душі. Однак зуміла знайти в собі сили, щоб піднятися над буденністю, сірістю, одноманітністю. Змогла переступити через себе, щоб не хапатися за чоловіка як за соломинку, який приносить гроші. А переступивши, змогла іти далі, назустріч щастю, назустріч долі. І знаходить їх, пройшовши шляхом падінь і сходжень, розчарувань і злетів, помилок і правильності рішень, безнадії та віри.
У вирі бурхливого життя, у вирі нелегкої жіночої долі звучать слова Катерини Каленіченко як віра у краще жінки, у прихильність долі та як порада:

 

І всім жінкам, нещасним у коханні,
Котрим Господь чогось не додає,
Скажу одне без всякого вагання:
– Чекайте, вірте, знайте: ЩАСТЯ – Є!!!

Глибока за змістом, досконала за формою, багата на художні та виражальні засоби, витончена за мелодійністю – така поема «Красуня». Вона має соціальний, міфологічний, філософський, культурологічний контент. Доцільно та виправдано поетеса вплітає в поему образи персонажів грецької, римської, слов᾿янської міфологій, демонології: Деметри, Аполлона, Стрибога, Ярила, Купідона, Хмарника, Гіменея, Гери, Мегери, Афродіти, Ісіди, Тіхе тощо.
Культурологічний контент також убачаємо в порівнянні головної героїні із Психеєю, Галатеєю, Пенелопою, Фрейєю, із Клеопатрою, із героїнею О. Блока Кармен.
Легка у прочитанні, витончена, чуттєва, глибока – це про поему Катерини Каленіченко «Красуня».
І, напевне, про найголовніше – про особисте. Прочитала поему на одному диханні, почуття і враження переповнювали. Читаю та прочитую повторно. Повертаюся до окремих епізодів.

Разом із героїнею випивала келихи смутку, зневіри, розчарувань, болю, печалі, а також радості, сподівань, надій, віри. І звичайно ж – сліз: першого цілунку, першої шлюбної ночі, народження дитини, розлучення, зневіри, байдужості. І келих сліз СПРАВЖНЬОГО ЖІНОЧОГО ЩАСТЯ.
Продовженням поеми є цикл віршів «Єдина», який довершує образ жінки. Вірші переконують у тому, що ніякі життєві негаразди не можуть зломити жінку, ніякі гроші та достаток не можуть змусити проміняти її власну гідність на золоту клітку. Ніякі буревії долі не можуть позбавити її звання – «ЖІНКА». Понівечена тілом і душею, вона залишається красивою як зовні, так і внутрішньо, вона не кориться долі і йде вперед. Іде, незважаючи ні на що, бо вона ЖІНКА, бо вона – СИЛЬНА, бо вона – КОХАНА.
Якщо говорити про високу творчість, то саме такою є творчість Катерини Каленіченко. Доторкніться до неймовірно ніжних, витончених, мелодійних перлин ліричного слова поетеси, шановні читачі.

ВІДГУКИ У МЕРЕЖАХ

Катерина Каленіченко. Я Вам дуже вдячна за Ваш змістовний і зворушливий відгук щодо моєї поеми… Я аж розгубилась, аж зашарілась від вихлюпнутої Вами теплої, розмаїтої словесної лавини… Уклінно Вам дякую за мою чергову сльозу від того емоційно-зворушливого, що Ви так майстерно висвітлили в дуже розлогому відгуку. Отже, недаремно я порушила цю тему про, іноді, нелегку жіночу долю, про одвічний пошук жінкою отого єдиного омріяного шляху до свого щастя. Тішусь, що багатьом читачам, цей твір все більше припадає до душі, занурює у мрію, дає надію на те, що найсвітліше почуття, на якому тримається Всесвіт, у будь-якому віці може постукати навіть в міцно зачинені двері… Ще раз Вам дякую за тепло Ваших щедрих, проникливих слів, за Вашу високу оцінку мого скромного твору!!! ЩАСТЯ ВАМ!!!

Надія Бойко. Яка вичерпна, тепла, гідна рецензія на знаменитий твір Катерини Каленіченко! Зачиталася нею, як і самою поемою! Розчулилась. Бо правдиво. Хай живе «Красуня»! БРАВО!

Катерина Каленіченко. Щиро дякую, Надю, що прочитала оцей неймовірно зворушливий відгук, перечитуючи який раз, укотре змахую сльозу. Хочу зауважити, як майстерно, професійно і талановито написано пані Іриною! Зачитуюся кожним рядочком, філігранно відточеним, досконалим, неперевершеним, проникливим!!!

Світлана Потера. Я дуже вдячна Ірині Небеленчук за витрачений час! Про хороший твір треба писати, рекомендувати, популяризувати всілякими способами, бо більше людей прочитає тих, кому це потрібно, твір додає віри жінкам у себе і у можливість щастя! Було б чудово, якби був у кожній бібліотеці!

Катерина Каленіченко. Дуже вдячна і Вам, Світлано, і пані Ірині, за ось такі зворушливі відгуки і побажання!

Залишити відповідь