«Дивограй»

«Дивограй» міське методичне об’єднання вчителів української мови та літератури
загальноосвітніх шкіл Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області

Іще одна зустріч. Цього разу уже не в м. Києві, а в нашій області, у м. Новоукраїнці. На прохання керівника міського методичного об’єднання вчителів української мови та літератури Лариси Віталіївни Білявської та вчителів м. Новоукраїнки прибула «у гості» з метою участі у міському методичному семінарі «Аналіз ліричних творів кінця ХХ-початку ХХІ століття: І. Малкович, В. Герасим’юк, І. Павлюк, Г. Кирпа, А. Мойсієнко». Варто зауважити, що твори зазначених авторів передбачені чинною програмою з укараїнської літератури для 8 класу.

«Аналітична діяльність у процесі роботи над поетичними творами» – тема розмови з учителями, яка відбулася в рамках роботи лабораторії «Натхнення», керівником якої є учитель – методист, учитель української мови та літератури вищої категорії Новоукраїнської ЗШ 3 6 Валентина Іванівна Черненко.

Найскладнішим родом літератури в аспекті аналізу художнього твору вважається ліричний. Складність обумовлена тим, що у ліричних творах відсутня подія як така. Автор поетичного твору передає внутрішній стан ліричного героя, зображуючи його почуття, настрої, переживання. Проаналізувати психологічний стан досить складно. Лірика, як зазначає Л. Мірошниченко, «особливий рід літератури, де людина зображується здебільшого у сфері внутрішнього життя» [2, с. 292]. На переконання Є. Пасічника, «аналізувати ліричний твір – це значить вчити дітей заглиблюватися в його поетичні образи, спостерігати […], як змінюються почуття, настрої ліричного героя, чим вони викликані та як усе це безпосередньо виражається в контексті твору» [12, с. 305]. Тому читач має «увійти» у стан ліричного героя, відчути його, зрозуміти. Аналіз ліричних творів має ґрунтуватися на особистісних переживаннях читача. На це вказує сучасна дослідниця Г. Токмань. Наблизитися до розуміння ліричного твору можна завдяки застосуванню прийому уповільненого читання та шляху аналізу «слідом за автором» (послідовний аналіз художнього твору). Зазначений шлях передбачає розгляд кожного рядка від початку і до кінця вірша, визначення особливостей звучання слів, розкриття їхнього змісту, розкриття образу автора та його авторського задуму. Підсиленням того чи іншого стану слугують природні стихії та явища, що набувають у ліричному творі символічного значення. Тому одним із аспектів дослідження у ліричному творі може бути розкриття значення образів-символів, що допомагають з’ясувати стан ліричного героя.

Аналізу ліричних творів присвячена значна низка праць філософів, літературознавців, методистів. Варто згадати «Поетику» Аристотеля, у якій давньогрецький мислитель уперше узагальнив знання античного світу про літературу, обґрунтував низку філософсько-категоріальних і теоретико-літературознавчих понять, здійснив поділ літератури на роди й описав кожний із родів, даючи поради щодо їхнього розгляду. Про особливості роботи над поетичним творами читаємо у працях Г. Е. Лессінґа і Й. В. Ґете. Основи поетичного мистецтва виклав О. Веселовський. Його ідеї знайшли відображення у працях Ю. Тинянова, М. Бахтіна, В. Проппа, Є. Мелетинського та інших. «Секрети поетичної творчості» представлені у працях І. Франка. Глибинний аналіз поетичного твору наданий у дослідженні Ю. Лотмана. Особливості ліричних творів викладені у працях таких дослідників, як О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв. Зокрема дослідники зазначили, що ліричний герой є важливим компонентом ліричного твору, котрий являє собою своєрідну уявну особистість, настрої, думки, переживання якої передані у творі [1]. Про особливості ліричної поезії дізнаємося з праць І. Волкова, Л. Тимофеєва, Ю. Ковалів, А. Ткаченка та інших. На переконання Н. Волошиної та О. Бандури, аналіз ліричного твору має спрямовуватися на розгляд «[…] трьох основних компонентів: почуття й переживання, роздуми поета, зовнішні причини, що їх викликали (елементи сюжету)» [3, с. 99]. Над питаннями аналізу ліричного твору працюють сучасні літературознавці та методисти Л. Мірошниченко, О Ісаєва, Ж. Клименко, Г. Токмань, Б. Степанишин, А. Ситченко, та інші. Зокрема А. Ситченко зазначає, що у процесі роботи над художніми творами «виникає можливість (а нерідко й потреба) звернутися до чуттєвого досвіду читачів, спрямувати зміст поезії на сучасність, чим повніше реалізувати естетичний потенціал твору» [13, с. 125].

Дослідженню проблеми аналізу ліричних творів присвячена низка авторських праць [4-11].

Сучасна українська поезія представлена іменами таких відомих українських поетів, як-от: Еміль Дубров, Михайло Митровка, Василь Ковтун, Василь Малиновський та інші.

Однак у програмі з літератури у 8 класі представлені твори таких авторів, як: І. Малкович, В. Герасим’юк, Г. Кирпа, І. Павлюк, А. Мойсієнко та їхні поезії: «Із нічних молитов», «Із янголом на плечі», «Чоловічий танець», «Мій ангел такий маленький», «Коли до вас темної ночі…», «Дівчинка», « Жовтень жовті жолуді».

Сучасну поезію аналізувати доволі складно. У методиці викладання літератури існує думка, що, аналізуючи твори сучасних авторів, варто зосереджувати увагу на асоціативне сприймання вірша, при цьому вибудовувати асоціативний ряд до кожного слова, що є символічним образом або несе символічне навантаження. Це дає змогу відкрити глибинний підтекст віршів, відчути багатство почуттів, побачити образи, створені уявою поета, зрозуміти їхній зміст, навчитися створювати асоціації.

У ході роботи засідання були детально розглянуті ліричні твори кожного автора, представленого у програмі. Відрадно зазначити, що за рішенням голови міського методичного об’єднання Лариси Віталіївни Білявської на засідання були запрошені учні 8 і 9 класів, котрі уже знайомі з поезіями сучасних авторів. Тому відбувся полілог у такому напряму: викладач – учитель – учні. Варто зазначити, що думки учнів були цікаві, змістовні, самостійно обґрунтовані. Діти Новоукраїнської ЗШ 6 відкривали для себе дивовижний світ асоціацій, почуттів, емоцій ліричних героїв.

Усі присутні на засіданні переконалися ще раз у тому, що бачення поезій у кожної людини абсолютно різне. Так, аналізуючи невеличку поезію «Дівчинка» І. Павлюка, думки абсолютно були різними, зовсім протилежними. Оскільки у вірші відразу виокремлюється чотири різних тематичних блоки, то й шляхів напряму аналізу вірша намітилося також чотири. У кожного була особиста думка щодо аналізу ліричного твору, кожний побачив щось своє. Цікаво, що жодна думка не повторилися.

Ще одним напрямом роботи засідання став розгляд начального збірника «Літературні диктанти для 5 класу» (збірник напрацювань міського методичного об’єднання вчителів української мови та літератури Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області), рецензентом якого я є. Лариса Віталіївна Білявська ознайомила присутніх зі змістом збірника та його структурою. Зосередила увагу на практичній частині, у якій подані запитання та завдання на самостійне опрацювання.

Завершилося засідання методичного об’єднання невеличким концертом за участю учнів і творчою зустріччю з читанням улюблених поезій (організатор творчої зустрічі учитель української мови та літератури вищої категорії Новоукраїнської ЗШ 3 6 Валентина Іванівна Черненко).

Хоча засідання методичного об’єднання було насиченим, проте цікавим, змістовним і захоплюючим. Усі присутні отримали позитивні емоції від роботи у лабораторії, дружнього обговорення ліричних творів, творчої зустрічі.

Дякую керівнику міського методичного об’єднання вчителів української мови та літератури Ларисі Віталіївні Білявській за організовану зустріч, керівнику лабораторії «Натхнення» Валентині Іванівні Черненко за проведення засідання й творчої зустрічі, учителям м. Новоукраїнки за змістовний полілог щодо аналізу ліричних творів, учням школи № 6, які взяли участь в обговоренні і творчій зустрічі та прочитали власні поетичні твори, а також директорові ЦБ Валентині Іванівні Черкашиній, бібліотекарям читальної зали Світлані Олександрівні Семеновій, Людмилі Василівні Кукурудзі, котрі надали можливість провести таку зустріч та сприяли її організаційному проведенню.

Із детальною інформацією можна ознайомитися за посиланням:

http://divograimmo.blogspot.com/p/blog-page_28.html .

Дивограй

Дивограй кафедра ТіМСО Небеленчук

Дивограй на блозі Небеленчук

Дивограй фотозвіт заходу

Небеленчук на Дивограй 2017

Список використаних джерел

  1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. теорія літератури: Підручник / О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв / За наук. ред. О. Галича. – К., 2001. – С. 285-286.
  2. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник. – К. : Вища школа, 2007. – 415 с.
  3. Наукові основи методи літератури: навч.-метод. посіб. / За ред. Н. Й. Волошиної. – К. : Ленвіт, 2002. – 344 с.
  4. Небеленчук І. О. Дослідницький контент в аспекті розгляду ліричних творів Михайла Митровки [Електронний ресурс] / І. О. Небеленчук. – Режим доступу: http://oin.in.ua/doslidnytskyj-kontent-v-aspekti-rozhlyadu-lirychnyh-tvoriv-myhajla-mytrovky/#more-1416 .
  5. Небеленчук І. О. Крила як символ духовного багатства людини, її прагнення до високості / І. О. Небеленчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2015. – № 2. – С. 18-22.
  6. Небеленчук І. О. Лицарство – чи то життєві ідеали, моральні цінності і честь, а чи?.. / І. О. Небеленчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – № 6. – С. 22-26.
  7. Небеленчук І. «Моє село в терновому вінку» (вивчення творчості Д. Іванова в контексті розділу «Література рідного краю») / І. Небеленчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2013. – № 7-8. – С. 39-41.
  8. Небеленчук І. О. Образ води у творчості поетів Кіровоградщини: дослідницький контент / І. О. Небеленчук // Українська мова та література в школах України. – 2016. – № 3. – С. 12-15.
  9. Небеленчук І. Особливості поетичного стилю П. Тичини, основні мотиви його творчості / І. Небеленчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2013. – № 1. – С. 5-10.
  10. Небеленчук І. О. «Ти увійшла в моє життя…» Любовна лірика Сергія Висеканцева [Електронний ресурс] / І. О. Небеленчук. – Режим доступу: http://oin.in.ua/lyubovna-liryka-serhiya-vysekantseva/#more-1448 .
  11. Небеленчук І. О. Філософське осмислення лірики Сергія Висеканцева крізь призму «Срібного століття»: Досілідницький контент / І. Небеленчук // Всесвітня література в школах України. – 2016. – № 11. – С. 15-23.
  12. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: навч. посіб. для студ. вищих навчальних закладів освіти / Є. А. Пасічник. – К. : Ленвіт, 2000. – 384 с.
  13. Ситченко А. Л. Методика навчання української літератури в загальноосвітніх закладах: навч. посіб для студентів-філологів / А. Л. Ситченко. – К. : Ленвіт, 2011. – 291 с.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *