Васильєва Т.А. СУЧАСНІ КОМПЕТЕНЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО ТА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

         Відповідно до Концепції профільної освіти, «профільне навчання – засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що дозволяє за рахунок змін в структурі, змісті та організації освітнього процесу більш повно враховувати інтереси, схильності та здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників відповідно до їх професійних  інтересів, намірів можливостям щодо продовження навчання» [1].
Ключові слова:
профільне навчання, професійне самовизначення, професійна спрямованість, концепція профільного навчання, демократизація, диференціація та індивідуалізація, гуманізація.

     According to the Conception of professional education, «professional studies» is the mean of differentiation and individualization of studies that enables thanks to changes in the structure, content and organization of the educational process to take into consideration students’ interests, tastes and abilities, to create conditions for senior students according to their professional interests, intentions and possibilities to continue their studies.
Key words:
professional studies, professional identity, professional identity, professional education concept, democratization, differentiation, special education, humanity.

Вступ. Щорічно близько 500 професій відмирає і приблизно стільки ж нових з’являється. Надзвичайно актуальною стає проблема підготовки людей до життя в швидкоплинних умовах, а сучасна школа явно відстає в темпах. Постійне оновлення підручників також не встигає за стрімким розвитком суспільства і науковими знаннями . У сучасній соціально-економічній ситуації до працівників усіх професійних сфер пред’являються високі вимоги, обумовлені зростанням науково-технічного прогресу. Це вимагає від учасників виробництва швидкої адаптації до нових умов і потреб праці, а також їх перекваліфікації, що пов’язане з процесом соціалізації та професійним самовизначенням індивіда. Професійне самовизначення, на думку більшості педагогів, являє собою процес усвідомлення особистістю відповідності потреб суспільства в професійних кадрах своїм цілям, бажанням, мотивами, цінностями, бажанням, мотивами, а також наявність певних здібностей і нахилів до майбутньої професійної діяльності. Виходячи з цього, формування професійної спрямованості учнів має здійснюватися ще зі шкільної лави, тому що саме в старшому шкільному віці учні вперше замислюються про майбутню професійну діяльність.
Таким чином, суспільство висуває жорсткі вимоги та пріоритети в концепції оновлення сучасної школи необхідністю прискорити процес соціалізації та професійного самовизначення, полегшивши тим самим адаптацію випускника до ринкового середовища. Були сформульовані основні принципи загальної середньої освіти, в основі яких важлива роль відводиться самовизначення особистості школяра:
демократизація: вибір учнем своєї траєкторії розвитку;
гуманізація: пріоритет загальнолюдських цінностей життя і здоров’я людини,вільного розвитку особистості;
розвиваючий характер освіти: орієнтація на особистість учня;
диференціація та індивідуалізація навчання: розвиток учня відповідно до його схильностей, інтересів та можливостей;
гуманітаризація – поворот звань до цілісної картини світу [2].
Сутність, мета і принципи організації профільного навчання. Реалізація даних принципів знайшла своє відображення в «Концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі» яка забезпечує виконання Закону України “Про загальну середню освіту”, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. N 1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”. Вона ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 р. N 347/2002. Відповідно до розпорядження було поставлено завдання створення «системи спеціалізованої підготовки (профільного навчання) у старших класахзагальноосвітньої школи, орієнтованої на індивідуалізацію навчання і соціалізацію учнів, в тому числі з урахуванням реальних потреб ринку праці <…> відпрацювання гнучкої системи профілів і кооперації старшій ступені школи з установами початкового, середнього та вищої професійної освіти» [3].
Основна ідея оновлення загальної освіти полягає в тому, що освіта повинна стати більш індивідуалізованим, функціональним і ефективним, що зумовлено обставинами.
У Концепції також відображений зв’язок профільного навчання з загальною установкою на введення державного стандарту загальної освіти. якщо модернізація освіти передбачає введення інституту єдиного державного іспиту. Якщо мова йде про становлення загальнонаціональної системи контролю якості освіти, то, очевидно, об’єктивність та можливість реалізації подібної системи може бути забезпечена тільки введенням відповідних освітніх стандартів не тільки для базових загальноосвітніх, а й для профільних загальноосвітніх предметів. Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання середньої загальної освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним загальноосвітнім стандартом. Зміст базових навчальних предметів може інтегруватися, скорочуватися на користь профільних предметів, що регулюється типовим навчальним планом.          Концепція покликана вирішити проблеми безперервності і наступності освіти між школою і вузом, дати більше можливостей для успішного навчання в вузі і побудови подальшої професійної кар’єри різним верствам населення. Необхідність введення профільного навчання обумовлена ​​тим, що багаторічна практика переконливо показала, що, починаючи з пізнього підліткового віку в системі освіти повинні бути створені умови для реалізації учнями своїх інтересів, здібностей і життєвих планів.
Це було підтверджено і соціологічними дослідженнями, які доводять, що більшість старшокласників (більше 70%) віддають перевагу тому, щоб «знати основи головних предметів, а поглиблено вивчати тільки ті, які вибираються, щоб в них спеціалізуватися ». Тому основний задум профільної освіти полягає в розвитку особистості, підготовки її до вибору життєвого шляху, плану безперервного освіти і ділової кар’єри на рівні закінчення школи.
Умови реалізації концепції. Вирішальною умовою реалізації концепції є комплексне вирішення питань, пов’язаних з фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим і організаційним забезпеченням профільної школи.
1. Нові цілі шкільної освіти зумовлюють необхідність подальшої модернізації вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Для цього необхідно: у ВНЗ педагогічного профілю передбачити підготовку педагогічних кадрів з урахуванням потреб профільної школи та внести відповідні зміни у державний стандарт вищої педагогічної освіти для спеціалістів та магістрів, планувати необхідну спеціалізацію студентів і магістерські програми з профільного навчання старшокласників, одержання вищої педагогічної освіти за кількома освітніми галузями, передбаченими державним стандартом загальноосвітньої школи; для забезпечення необхідного рівня професійної компетентності учителів і керівників шкіл запровадити широко масштабну систему відповідної перепідготовки: підвищення кваліфікації вчителів основної школи з орієнтацією на організацію допрофільного навчання та його психолого-педагогічне забезпечення, вчителів старшої школи, які викладатимуть профільні предмети і спеціальні курси, керівних кадрів освіти, здатних забезпечити функціонування профільної школи.
2. Створення нормативно-правової бази розвитку профільного навчання, спрямованої на вирішення таких основних питань: розробка механізмів фінансування профільних шкіл з урахуванням різних джерел бюджетного і позабюджетного фінансування; уточнення статутів загальноосвітніх навчальних закладів для забезпечення профільного навчання на внутрішньо шкільному і зовнішньо шкільному рівнях; розробка державного загальноосвітнього стандарту, що передбачає загальноосвітню підготовку, однакову для всіх шкіл – як основи для створення програмного забезпечення профільного навчання; підготовка орієнтовних навчальних планів для профілів навчання.
3. Навчально-методичне забезпечення профільної школи – важлива умова реалізації концепції. Відповідно до державних загальноосвітніх стандартів необхідно розробити й апробувати програми для базових, профільних і спеціальних курсів, відповідні підручники, методики, засоби навчання.
4. Створення психологічного супроводження навчального процесу у 8 – 9, 10 – 11 класах здійснюється з метою своєчасної оцінки комплексу індивідуальних особливостей підлітка з погляду на його готовність до успішного навчання за певним профілем, попередження дезадаптації в умовах виникнення труднощів і стресів, пов’язаних із спілкуванням у новому колективі. Важливо досягти усвідомлення учнем себе як суб’єкта вибору профілю навчання.
5. Науковий супровід навчання в старшій школі, який передбачає реалізацію завдань дослідницького і впроваджувального характеру: обґрунтування змісту в різних комбінаціях профільного вивчення, розроблення педагогічних технологій на основі застосування активних методів навчання, самостійної навчальної діяльності, виробничої практики; розроблення системи оцінювання навчальних досягнень учнів; моніторинг якості освіти, корекцію концептуальних підходів до організації профільного навчання в різних умовах.
6. Фінансування профільного навчання може здійснюватись переважно за рахунок держави та кооперації державних, громадських і приватних коштів.
Запровадження концепції потребує врахування реальних можливостей ресурсного забезпечення профільного навчання, розробки навчально-методичних комплектів, урахування результатів широкого експериментального випробування змісту і технологій профілізації старшої школи.
Особливо слід відзначити, що в Концепції профільного навчання одне з центральних місць займає регіоналізація освіти, що є сукупність організаційних структур, розташованих на певній території і включених в соціально-економічну систему регіону з властивими йому соціально-економічних, культурно-історичними, етнографічними та іншими особливостями, що забезпечують безперервність освіти. Цілком припустимо в теперішній час розглядати регіоналізацію і як процес розвитку системи освіти регіону. У регіоналізації освіти особливу роль відіграє завдання задоволення освіти людей певного регіону. Органічною функцією такої освіти стає всебічний розвиток особистості, яке задовольняє її інтелектуальні та естетичні запити. Це, в свою чергу, означає розширення можливостей для отримання та поповнення освітніх знань, виходячи з особистих інтересів індивіда. Виходячи з цього, великі надії зв’язуються зі школами нового типу (ліцеями, гімназіями, коледжами), на вищому щаблі яких вже ведеться профільне навчання.

Сучасна організаційна перебудова системи освіти, пріоритети якої задаються таким документом, як Концепція структури та змісту загальної середньої освіти, визначає ідею профілізації як напрямок вектора розвитку її старшої щаблі. Оновлення старшої школи полягає в тому, що освіта тут стає більш диференційованим, тому повинні бути визначені різні вимоги до учнів різних профілів, тому що різні професії висувають різні вимоги.
Саме в цих показниках виявляється відмінність в якості і властивості особистості, обумовлене професійною спрямованістю [1].

Висновки. Таким чином, профільне навчання спрямоване на реалізацію особистісно орієнтованого навчального процесу, при якому особистісно-орієнтований підхід спрямований на визнання педагогом цінності особистості учня, його інтересів і можливостей, що і є першою сходинкою розвитку здібностей до життєвого і професійного самовизначення в умовах, що змінюються вибору.

Список використаних джерел

1. Артемова Л.К. Профільне навчання: досвід, проблеми, шляхи вирішення / Л.К. Артемова // Шкільні технології. – 2003. – № 4. – С. 22-31.
2. Бутакова М.В. Педагогические условия дифференцированного обучения в общеобразовательной школе : Дис. канд. пед. наук. – Вологда, 1999. – 150 с. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://nauka-pedagogika.com/pedagogika-13-00-01/dissertaciya-pedagogicheskie-usloviya-individualizatsii-obucheniya-uchaschihsya-profilnyh-klassov-obscheobrazovatelnogo-litseya#ixzz5f2liM0zQ.
3. Концепція профільного навчання в старшій школі, затверджена Рішенням колегії Міністерства освіти і науки України 25.09.2003 № 10/12-2.

Відомості про автора:
Васильєва Тетяна Анатоліївна, вчитель трудового навчання, технології, основ здоров’я. Комунальний заклад «”Соколівське НВО” загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Позашкільний центр» Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

 

Comments

  1. Валентина Володимирівна Войтко сказав:

    Шановна Тетяно Анатоліївна1
    Дякую за змістовну статтю щодо особистісно орієнтованого підходу у вихованні конкурентоздатного учня як особистості. Приємно, що так бачать творче надбання Івана Гуровича практики.
    З повагою В.Войтко

  2. Тетяна Василівно!
    Стаття в дійсності розкриває всі ті сучасні умови розвитку профільного навчання та його взаємозв’язок та наступність між навчанням в закладах загальної середньої освіти. Навчання повинно враховувати індивідуальні особливості кожного здобувача освіти та бути спрямоване на задоволення потреб учня та сучасного суспільства.

Залишити відповідь до Тетяна Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *