Ткаченко В.Г. АКТУАЛЬНІСТЬ ІДЕЙ І.Г.ТКАЧЕНКА ЩОДО ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

У статті розглядається питання  використання ідей І.Г. Ткаченка щодо трудового навчання та виховання школярів. Залучення дітей до експериментальної роботи, до участі в конкурсах дитячої творчості, заохочення школярів до створення власних виробів, бажання й уміння працювати не за зразком, а оригінальноце шлях до оволодіння ними ключовими компетентностями. І, на мою думку, ідеї  педагога-новатора віднайшли своє відображення в Новій українській школі.

        Ключові слова:  трудове навчання  та виховання, проектна технологія, технологічні компетентності.

       The article deals with the use of  the ideas of IG Tkachenko concerning labor education and upbringing of schoolchildren. Involvement of children in experimental work, participation in competitions of children’s creativity, encouragement of schoolchildren  to create their own products, desire and ability to work not on the model, but originally – this is the way to mastering them with key competencies. And, in my opinion, the ideas of the innovator-pedagogue were reflected in the New Ukrainian school.

       Key words: labor training and education, design technology, technological competence.

Постановка проблеми. Головною метою трудового  навчання є формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства для реалізації творчого потенціалу учня.
ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни [1].

Найбільш успішними на ринку праці в найближчий перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасним и вміннями. [2].
І.Г. Ткаченко запевняв: «…сільська школа покликана виховувати високоосвічене, всебічно розвинуте молоде покоління, спроможне у своїй праці використовувати найновіші досягнення науки і техніки…» [3].

Виклад основного матеріалу. Ознайомлення з педагогічною спадщиною Івана Гуровича спонукає до впровадження його ідей в практику викладання трудового навчання, і, на мою думку, ідеї педагога-новатора віднайшли своє відображення в НУШ. Адже мета НУШ – виховати інноватора, «…здатного змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на рику праці, учитися впродовж життя» громадянин, який вміє ухвалювати відповідальні рішення, поважає гідність, дотримується прав людини, діє згідно з морально-етичними принципами. Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей.  Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей,  інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. [4]. Саме цей новаторський внесок Івана Гуровича потрібно втілювати в реалізацію трудового виховання

У цьому світлі основним завданням вчителя трудового навчання є створення умов для самореалізації та професійного самовизначення кожного учня, виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодінню майбутньою професією, вироблення умов і  творчого  застосування здобутих знань [1].

«Треба вчити дітей працювати в усіх сферах практичної діяльності відповідно до своїх здібностей,  а для цього слід озброювати їх знаннями з основ наук, техніки і виробництва, вмінням застосовувати ці знання на практиці, розвивати в них допитливість, кмітливість, здатність до технічної творчості, формувати в них навички розумової та технічної праці та потрібні для роботи вольові якості», – ці слова І.Г.Ткаченка актуальні і сьогодні [5].

На перших етапах формування навичок  використовуються інструкційно-технологічні картки , адже, за переконанням І.Г.Ткаченка,   «Зміст таких карток-таблиць відображає єдність теорії і практики, а тому науково-практичне осмислення їх суті – одна з умов інтелектуального розвитку учнів і формування в них наукового світогляду…» [6]. В подальшому це дає змогу учням  працювати  над проектом, розвиває креативність, кмітливість, дає можливість  творчо вирішувати найрізноманітніші проблеми.

У системі уроків трудового навчання чільне місце займає проектна діяльність, яка  активізує творчу уяву, ініціативність і можливість учнів, дає їм можливість самостійно вести пошук інформації, проводити розрахунки, підбирати матеріали, створювати ескізи, тощо. Частина знань отримується учнями в процесі самостійного  пошуку шляхом вирішення пошукових завдань, формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці

Сучасний урок будується на основі самодіяльності учнів в навчальному процесі, їх самоорганізації, самоконтролю, самооцінювання, розвитку їх особистості, колективної навчальної діяльності, відповідальності учнів (знає свої обов’язки, приймає їх, реалізує, контролює виконання). Учні вчаться  мобілізувати в конкретних ситуаціях знання і досвід, що отримали при вивченні освітніх предметів. Тобто «…формується ядро знань, на яке будуть накладати ся уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті» [7].

І.Г. Ткаченко наголошував: «…система трудового виховання і профорієнтації у сільській школі має великі виховні можливості, якщо на практиці здійснюється гармонійне поєднання таких сторін виховного процесу, як науково-освітня (глибокі і міцні знання, без яких неможливий  кваліфікований  спеціаліст), науково-технічна (застосування на практиці знань, умінь і навичок в одному із видів технічної творчості й сільськогосподарського дослідництва), соціальна (трудові й моральні відносини у колективі, (соціально-психологічна (ставлення особистості до праці)… [8]. І ці слова перекликаються з концептуальними засадами  реформування  середньої школи.

Учитель спонукає учнів до формування внутрішньої мотивації до навчання, навчає їх ставити мету, планувати, відтворювати поставлені завдання шляхом практичного використання технологічних навичок. Адже І.Г. Ткаченко говорив: «… необхідно, щоб у кожній сфері практичної діяльності учень пізнав на власному досвіді перетворюючу силу знань (на уроці застосування знань у змінених умовах, під  час позакласної роботи – конструювання діючих приладів і моделей на основі власної технічної ідеї» [9].

Запровадження ІКТ в освітній галузі має перейти від одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності. ІКТ суттєво розширять можливості педагога, оптимізують управлінські процеси, таким чином формуючи в учня важливі для нашого сторіччя  технологічні компетентності [10].

Сьогодні гострою є потреба розробок і впровадження нових технологій, формування знань, умінь і навичок, нового змісту, методів, засобів навчання, дидактично-методичного забезпечення в цілому.  Впровадження ІКТ в освітню систему України один з пріоритетних напрямів сучасної державної політики.

А впровадження ІКТ у проектній діяльності на уроках трудового навчання сприяє врахуванню індивідуальних  особливостей учня під час роботи, дає можливість скоротити час на вивчення теоретичного матеріалу програми та вивільняється час для творчої практичної роботи. Використовуючи електронні підручники, навчальні посібники, мультимедійні енциклопедії, учитель відкриває доступ  учнів до великого об’єму нової інформації. Це сприяє в учнів здатності відчувати, бачити проблеми, що є одним з важливих ознак творчої особистості. Тому учні із задоволенням виконують проектні роботи. Таким чином реалізується  твердження Івана Гуровича: «… ми будемо вчити наших вихованців на кожному уроці працювати самостійно не тільки над стабільними підручниками, а й над іншими першоджерелами наукової і політичної інформації [11].

Залучення учнів до експериментальної роботи, до участі в конкурсах дитячої творчості, заохочення учнів до створення власних виробів, бажання й уміння працювати не за зразком, а оригінально – це шлях до оволодіння ними ключовими компетентностями.

І. Ткаченко наголошував «…даючи їм трудові завдання, ми поряд з вимогами технологічного характеру висуваємо вимоги естетики праці. В єдності матеріального, морального і естетичного ми вбачаємо запоруку виховання всебічно розвиненої особистості» [12]. І ці слова є актуальними і сьогодні. Адже на уроках праці учні, працюючи на проектом, долучаються до прекрасного, вчаться втілювати свої ідеї в життя.

« Переконаний, що кращий шлях до багатогранного розвитку особистості – це шлях улюбленої праці, пізнання улюбленої справи. Морально дитину виховує процес творення, в якому вона бере безпосередню участь. Саме в таких умовах може вирости творець, людина твердих моральних принципів» [13].

Ці слова Івана Гуровича знайшли відгук у роботах учнів, які із задоволенням беруть участь в різноманітних конкурсах, виставках з національно-патріотичного виховання, діляться своїми виробами із гостями школи: письменниками рідного краю, волонтерами, атовцями, дбають про красу своєї школи.

Висновки. Ідеї І.Г. Ткаченка живуть і в наш час, використовуються на уроках трудового навчання, втілюються в життя сучасними вчителями, яким необхідно звертати більшу увагу на спадщину вчителя-новатора з трудового навчання та виховання, творчо підходити до використання його порад, настанов…

Список використаних джерел

  1. Концепція загальної середньої освіти №12/5-2 від 22.11.2001 р.
  2. Концепція «Нова українська школа», ст. 4.
  3. Ткаченко І. Сільська школа, її середовище, проблеми і перспективи // Серп і молот. -1983. – 16, 20, 23 серпня.
  4. Концепція «Нова українська школа», ст. 6
  5. Ткаченко І.Г. Богданівська середня школа. – К. : Радянська школа, 1975. – С. 155,156,227
  6. Ткаченко І.Г.Богданівська середня школа. – К.: Радянська школа, 1975 – С. 155.
  7. Концепція «Нова українська школа».
  8. Ткаченко І., Ангелуца Н. Творче використання ідей В.О. Сухомлинського з питань трудового виховання в сільській школі / Ткаченко І., Ангелуца Н. – Кіровоград, 1944. – С. 34
  9. Ткаченко І.Г. Богданівська середня школа / Ткаченко І.Г. – К. : Радянська школа, 1975. – С.155, 156, 227.
  10. Концепція «Нова українська школа», ст. 8.
  11. Ткаченко І. Кожному уроку – високу якість / Ткаченко І. // Кіровоградська правда. – 1976. – 25 вересня.
  12. Ткаченко І.Г. Богданівська середня школа. / Ткаченко І.Г. – К. : Радянська школа, 1975. – С. 253.
  13. Ткаченко І. Сільський учитель / Ткаченко І. // Неделя. – 1978. – № 26.

Відомості про автора:
Ткаченко Віктор Григорович, вчитель трудового навчання (технічні види праці). Великовисківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Маловисківської районної ради Кіровоградської області, с. Велика Виска Маловисківського району Кіровоградської області.

 

Comments

  1. Ірина Лукомська сказав:

    Безперечним є той факт, що формування освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства для реалізації творчого потенціалу учня може здійснюватись завдяки трудовому навчанню та вихованню.

  2. Шановний Вікторе Григоровичу! Розділяю Вашу думку, що педагогічна спадщина спонукає до впровадження його ідей в практику трудового навчання і виховання учнівської молоді. І ми повинні зробити все можливе, щоб його надбання досвіду не було забуте. Хоча мушу з сумом константувати, що сьогодні чимало засобів інформаційного впливу на суспільство часто знущаються над учителями трудового навчання, що формує негативний образ вчителів та учнів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *