Сливчук Н.М. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЙ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

       У статті розглядаються перспективи підвищення продуктивності праці шляхом  впровадження ігрових технологій на уроках трудового навчання. Теоретично обґрунтовано сутність та специфіку проведення ігрових уроків трудового навчання. Подано приклади проведення різноманітних видів гри на різних етапах уроку, розкрито методичні основи ігрової діяльності з учнями.
       Матеріали допоможуть педагогам, що прагнуть до змін та оновлення педагогічного процесу в інноваційній діяльності і можуть бути використані вчителями трудового навчання, методистами районних (міських) методичних кабінетів, керівниками районних (міських) методичних об’єднань.

Ключові слова: продуктивність праці, ігрові технології, методи навчання, функції праці.

The article examines the prospects for increasing productivity by introducing gaming technologies into the lessons of labor education. The essence and specificity of conducting gaming lessons of labor training are theoretically substantiated. Examples of different types of games are presented at different stages of the lesson, the methodical foundations of the game activity with the pupils of secondary and high school are revealed.
The materials will help teachers who seek to change and update the pedagogical process in innovation activities and can be used by teachers of labor education, methodologists of district (city) methodical offices, heads of district (city) methodological associations.

Key words: labor productivity, game technologies, teaching methods, functions of labor.

Постановка проблеми. У сучасних умовах побудови незалежної Української держави й переходу від економіки з пануванням державної власності до економіки ринкового підприємства все більше уваги потребує питання трудової підготовки молоді до життя в суспільстві. У таких документах, як Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Закон України “Про загальну середню освіту”, “Положення про загальноосвітній навчальний заклад”, “Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи”, трудова підготовка розглядається як одне із глобальних завдань загальноосвітньої школи.  Трудове навчання як навчальний предмет відіграє важливу роль у формуванні особистості  учня, розвитку його здібностей і обдарувань, наукового світогляду. Предмет має на меті забезпечити підготовку учнів до свідомого самостійного і вільного вибору професії та трудової діяльності у різних сферах виробництва та домашньому господарюванні; дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, основні групи професій та вимоги професії до людини; залучити учнів до основних видів проектно-конструкторських і технологічних робіт; сформувати  навички розв’язання творчих практичних задач.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз програм трудового навчання та технологій загальноосвітньої школи доводить необхідність опанування в школі креслення, навичок механічної обробки матеріалів, прийомів ведення домашнього господарства, первинних знань технологій окремих галузей виробництва, економіки, екології тощо.
У більшості випадків на уроках учні опановують окремі прийоми або операції з однієї або декількох технологій, професійних сфер [1]. І здійснюється цей вид навчання, в основному, в межах профорієнтаційної роботи та застосування ігрових технологій [2, 3, 4].
Визначні педагоги ще в свій час зазначали:

– В.О.Сухомлинський «Без гри школа перетворюється у сумний «казенний» заклад, який сушить ум та спустошує серце»;

– К.Д.Ушинський «У грі дитина живе, і сліди цього життя глибше залишаються у ній, ніж сліди реального життя»;

– А.С.Макаренко «Гра незміно повинна бути у дитячому колективі»;

– І.Г. Ткаченко «Гра робить продуктивним і сам процес навчання».

Мета статті: Акценти в трудовій підготовці учнів повинні зміститися від фактично ремісничого навчання до формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку, інтелектуального навчання всього змісту “Технологій”, створення реальних умов для реалізації індивідуальних можливостей особистості кожного учня,пізнання технологічного процесу через гру. Відповідно перед вчителем трудового навчання та технологій ставиться мета не лише навчити кожного учня сукупності трудових операцій та прийомів, а й сформувати технічно освічену особистість, здатну швидко адаптуватися до стрімких змін в сучасному технічному середовищі.

У запропонованій статті на прикладі організації трудового навчання та технологій в Новоукраїнському навчально-виховному комплексі “Загально-освітня школа І ступеня з поглибленим вивченням англійської мови – гімназія “Лідер”, показані напрямки підвищення продуктивності праці на уроках  трудового навчання та технологій шляхом впровадження ігрових технологій, що підтверджено експериментом.

Виклад основного матеріалу. Сьогоднішній час оновлення всіх ланок системи освіти, коли особливе значення у роботі з трудової підготовки учнів набуває творчий пошук способів підвищення її виховної, пізнавальної і практичної ефективності, використання педагогічних ідей І.Г.Ткаченка вкрай необхідне. Необхідність постійного вдосконалення системи і практики освіти обумовлена ​​соціальними змінами, що відбуваються в суспільстві. Питання підвищення якості навчання, продуктивності праці та рівня вихованості особистості учня були і залишаються пріоритетними в сучасній методиці викладання.

Реформування шкільної освіти та впровадження нових педагогічних технологій в практику навчання слід розглядати як найважливіша умова інтелектуального, творчого і морального розвитку учня. Проблему активізації творчої та практичної діяльності учнів у навчально-виховному процесі вивчали вітчизняні та зарубіжні педагоги та психологи минулого століття та сучасності: С.Т.Шацький, В.О.Сухомлинський, Л.С.Виготський, Н.В.Слюсаренко, Г.Г.Шляхова, Г.О.Сиротенко та ін. Ознайомившись з сучасними педагогічними теоріями і технологіями, застосовуючи їх в своїй діяльності, найбільш ефективними, на мою думку, є:

  • технологія проблемного навчання;
  • проектна технологія;
  • технологія інтерактивного навчання;
  • інформаційно-комунікаційні технології.

Процес навчання в загальноосвітніх закладах спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризується динамічністю, дидактичною завершеністю. Обов’язковим компонентом цього процесу є контроль знань, умінь та навичок, тобто перевірка його результативності. Змістом перевірки рівня навчальних досягнень учня має бути не тільки виявлення суми засвоєних знань, умінь та навичок, а й сформованості й компетентності, тобто загальної здатності, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Тому, на уроках трудового навчання та технологій, акцент переноситься на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації; формування в учнів навичок проектної та дослідницької діяльності, уміння здійснити аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси, трудові прийоми і технічні засоби.

На першому етапі уроку доцільно застосувати короткочасні ігри або ігрові елементи, які мобілізують увагу і пам’ять учнів. Тривалість їх не повинна перевищувати 10-15 хвилин. Доцільно використовувати такі  варіанти  ігрової діяльності учнів на початку уроку: «Допуск», «Морський бій».

Під час вивчення нового матеріалу, використання ігрових елементів у навчальному процесі  ускладнюється недостатнім обсягом знань і вмінь учнів. Однак актуалізовані на попередній стадії уроку опорні знання можуть послужити фундаментом для побудови гри під час подальшого просування по темі («Рятувальна експедиція», «Конструктор»).

Звичайно ж, такі уроки створюють дуже сприятливі умови для навчальних ігор. З іншого боку, проведення цих уроків в ігровій формі підвищує їхню ефективність, дає змогу обробити великий обсяг матеріалу, не перевтомлюючи учнів. Для узагальнення матеріалу з теми, вироблення практичних умінь, навичок і підготовки до тематичної атестації можуть бути наведені всім знайомі і всіма улюблені «хрестики-нулики».

Ефективність виконання ігрового завдання значно підвищується, якщо його треба виконати за певний час. Аналізувати, синтезувати інформацію навчають, використовуючи ігри: “Домалюй фасон”, “Думай і твори”, “Проявіть кмітливість”, “Прямокутне королівство”. Так, гра “Домалюй фасон” вимагає від учнів спочатку зробити ретельний аналіз незавершеної моделі одягу, розглянути можливі варіанти і тільки після цього закінчити малюнок.

Незаперечним є той факт, що в процесі навчання у школі учнів треба навчати планувати та організовувати свою навчально-пізнавальну діяльність. Використовуючи ігри на уроках трудового навчання та технологій легко вирішити і цю проблему. У  ході підготовки до гри “Секрети творчості” учні поділяються на декілька груп, кожна з яких вивчає вироби будь-якого напрямку декоративно-прикладного мистецтва. При цьому їм необхідно так спланувати і організувати свою діяльність, щоб виконати своєчасно всі етапи підготовчої роботи: вивчити літературу з даної теми, переглянути вироби декоративно-прикладного мистецтва, підготувати інформацію про них та запитання для інших учасників гри.

Застосування ігрових технологій під час навчально-виховного процесу на уроках трудового навчання будується з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, визначається час на їх виконання,а також слід продумати власну педагогічну діяльність на занятті, підготувати необхідні дидактичні матеріали [5].

Систематична участь учнів в колективних трудових процесах створює основу для виховання таких важливих для сучасної людини якостей, як комунікативність, взаємодопомога, сприймання здорового духу суперництва.

Головним надбанням сьогодні, на перший погляд, є те, що школа починає пошук нових ідей, форм. Що забезпечує учневі право на самобутність, унікальність, індивідуальність творчого розвитку.

Творчі завдання, на відміну від традиційних, вимагають від учнів не простого відтворення інформації, а творчості, оскільки містять у собі елементи невідомого. Досить ефективним методом взаємодії вчителя і учнів на уроці є використання навчальних ігор, що відіграють одночасно навчальну, розвиваючу та виховну функції, мають велике значення для духовного, емоційного, інтелектуального розвитку дитини і дитячої фантазії.

Гра – найприродніша й найпривабливіша діяльність дитини. Через те ігрові форми на уроці – це найоптимальніший шлях залучення дітей до навчання та практичної діяльності. Вона робить урок не тільки продуктивним і результативним, а й цікавим. Гра допомагає учню краще адаптуватися до навчання, розвивати пам’ять, увагу, винахідливість, виховує взаємоповагу. Саме граючись, дитина краще виявляє себе як індивідуальність.

Під час гри дитина вчиться аналізувати свої дії, самостійно приймати рішення, вдається до творчості, продумує свою поведінку що забезпечує психологічний комфорт її учасникам та реалізації ідей. Адже гра – не просто розвага, це фантазія, помножена на розум  і кмітливість. Творча атмосфера є ознакою будь – якої гри. Гра дозволяє встановити більш тісний контакт з однокласниками, допомагає краще взнати один одного. Часом саме в грі дитина проявляє себе з іншої, несподіваної сторони.

Проведення ігор на уроках трудового навчання та технологій  можливо тільки за створення таких умов:

  • створення на уроці творчої атмосфери;
  • оволодіння учнями прийомами ведення творчого пошуку;
  • доброзичливе оцінювання творчої навчальної діяльності учні;.
  • заміна традиційного авторитарного стилю спілкування педагогів з учнями на демократичний;
  • забезпечення умов для самостійного здобуття та практичного застосування учнями знань, умінь і навичок.

Отже, шляхом впровадження ігрових технологій, відбувається підви-щення продуктивності праці на уроках  трудового навчання, відкриваються широкі можливості для вивчання предмета.

Активні методи навчання – це способи інтенсивного розвитку пізна-вальних мотивів, інтересу, творчості учнів [6].

Звісно, першочергове завдання – організувати працю учнів так, щоб вона була творчою і продуктивною, щоб при створенні матеріальних цінностей виявилась її виховна дія на підростаюче покоління. За таких умов в учнів розвивається інтерес до праці, бережливе ставлення до матеріалів, інструментів та обладнання. Учні дізнаються про виробничі труднощі, беруть участь у плануванні, створенні технічної і технологічної документації.

Завдання кожного виду праці — сприяти фізичному, розумовому і моральному вихованню школярів. Однак для того, щоб праця виховувала, вона має бути належним чином організована, тобто відповідати певним вимогам.

Продуктивна праця має бути цілеспрямованою, тобто учні повинні розуміти мету пропонованої роботи, знати, для чого вони її виконують, якими будуть її результати. Кожен учень повинен усвідомити, чого саме вимагають від нього. Неусвідомлена праця не сприяє формуванню потреби в ній, любові до неї. Продуктивну працю учнів необхідно пов’язувати з їх навчальною роботою. Це означає, що, підбираючи об’єкти праці для учнів, слід надавати перевагу тим, які тісно пов’язані з їх навчальною роботою. Важливо домагатися, щоб трудова діяльність учнів сприяла практичному застосуванню і поглибленню знань, допомагала формуванню в них високих моральних якостей, підвищувала суспільну активність і сприяла підготовці до продуктивної праці в різних галузях виробництва. А.Макаренко стверджував, що праця без освіти, без політичного і морального виховання, що йдуть поряд, — нейтральний процес.

У порівнянні з уроками інших навчальних предметів, уроки трудового навчання та технологій мають свою специфіку, свої особливості:

  • центральне місце на уроці трудового навчання займає практична робота учнів;
  • практична робота учнів будується на базі продуктивної праці; всі вироби, що виготовляються школярами, мають суспільно-корисну направленість, знаходять практичне застосування в школі, дитячому садку, сім’ї;
  • продуктивний характер праці створює необмежені можливості для підвищення активності учнів. Спираючись на природне прагнення дітей створювати корисні речі своїми руками, вчитель спрямовує навчальний процес згідно з програмою;
  • робота з приладами та інструментами зобов’язує вчителя ретельно слідкувати за дотриманням учнями правил безпечної праці.

Трудове виховання має спрямовуватися на формування творчого ставлення учнів до праці. Це можливо за умови, що людина любить працю, відчуває радість від неї, розуміє її корисність і необхідність, що праця стає для неї основною формою вияву таланту. Використовуючи ігрові технології в учнів підвищується продуктивність праці, є: особиста зацікавленість,  трудова активність і творче,  ставлення до процесу праці, працелюбство.

Наприклад, у двох класах (6-А та 6-Б класи) один і той же матеріал подавався по-різному, але ступені продуктивності праці на уроках трудового навчання був вищими тоді, коли застосовувались ігрові технології.

Було здійснено моніторинг успішності навчальної діяльності при тематичному оцінюванні в експериментальному та контрольному класах.

Аналіз даних таблиці та гістограми  показує, що якість навчальних показників покращилась на 20%.

Отже, в цій статті розкривається проблема щодо підвищення продуктивності праці учнів на уроках трудового навчання та технологій шляхом використання ігрових технологій, визначені вимоги щодо проведення занять з використанням ігрових технологій,  проведено експеримент, внаслідок якого практично підтверджена гіпотеза про те, що застосування  ігрових технологій  дає змогу підвищити ефективність навчання та продуктивність праці, формує позитивну мотивацію учнів та свідоме ставлення до навчальної діяльності.

Висновки. Використання ігрових технологій на уроках трудового навчання не в ефективності новизни, оригінальності, а в підвищенні якості навчання та продуктивності праці учнів. Значення ігрових технологій полягає в активізації пізнавальної та трудової діяльності учнів, підвищенні інтересу до занять трудового навчання та технологій. Завдяки їм в учнів створюється установка на творчу діяльність, на постійний пошук, що так важливо під час впровадження проектно-технологічної діяльності учнів. При цьому створюються умови для формування особистісно значущих якостей, що виражаються у вмінні керувати своїм емоційним станом, формуються оперативні практичні вміння, попереджається втома, створюється комфортне середовище для навчання й виховання особистості учня.

Спільна діяльність учнів у процесі гри, засвоєння навчального матеріалу та застосування під час практичної діяльності означає, що кожен учень робить свій особистий індивідуальний внесок, відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому все це відбувається за умови взаємної підтримки і в атмосфері доброзичливості, що дозволяє отримувати не лише нові знання, а й підвищення продуктивності праці.

Ігрові технологіх на уроках трудового навчання та технологій перед-бачають організацію і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаємо-розуміння, взаємних дій, до спільного вирішення загальних, але значимих для кожного учасника завдань. Найефективнішими ігровими технологіями є такі, які забезпечують теоретичну і практичну підготовленість учня до творчого застосування знань, умінь і навичок у навчальній та трудовій діяльності.

Яким би не був за своєю формою урок, головне, щоб він був цікавим для учнів, ставив перед ними конкретні завдання й допомагав знаходити їхні рішення, давав простір для прояву творчої самостійності, що ґрунтуються на отриманих знаннях й уміннях. Найактивніше використання ігрової діяльності в навчальному процесі просто необхідне,  її використання дає змогу успішно формувати і закріплювати позитивне ставлення дитини до навчальної праці.

Найбільше шансів досягти успіху має той вчитель, який залучає дітей до активних форм діяльності, коли кожна справа твориться спільно з дітьми, задумується, організується, виконується,оцінюється.

Список використаних джерел

  1. Методичні рекомендації до вивчення трудового навчання у 5 класі 12-річної школи // Трудова підготовка в закладах освіти. – №2. – 2005. – С.8-16.
  2. Жемера Н. Сутність та особливості процесу професійного самовизначення учнів старших класів / Жемера Н. // Трудова підготовка в закладах освіти. – № 4. – 2002. – С. 35-38.
  3. Харламенко В. Формування в учнів професійних понять на уроках з основ вибору професії / Харламенко В. // Трудова підготовка в закладах освіти. – № 4. – 2003. – С. 42-46.
  4. Янцур М. Підготовка майбутніх учителів до аналізу професій з метою профорієнтації учнівської молоді / Янцур М. // Трудова підготовка в закладах освіти. №4, 2003. – С. 28-31.
  5. Шостак І.В. Особистісно-орієнтований підхід до трудового навчання / Шостак І.В. // Новий колегіум. – № 4. – 2005. – С. 52-54.
  6. Буланова-Топоркова М.В. Педагогические технологии : Учебное пособие для педагогических специальностей / Буланова-Топоркова М.В. – М. : Ростов-на Дону : МарТ, 2004. –336 с.

Відомості про автора:
Сливчук Надія Михайлівна, вчитель-методист, вчитель загальнотехнічних дисциплін. Новоукраїнський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І ступеня з поглибленим вивченням англійської мови – гімназія “Лідер”», м. Новоукраїнка, Кіровоградська область.

 

 

Comments

  1. Сподобалась стаття! Дуже цікаві методи, коротко і доступно все написано!

    1. Сливчук Надія Михайлівна сказав:

      Дякую за зацікавленість моєю статтею і за Вашу підтримку!

    1. Сливчук Надія Михайлівна сказав:

      Вікторе, дякую! Успіхів Вам та добра, вдячних учнів !!!

  2. Ірина Лукомська сказав:

    Гарна стаття! Дуже точно та чітко визначена актуальна проблема сьогодення!

    1. Сливчук Надія Михайлівна сказав:

      Ірино, дякую! Успіхів Вам та добра !!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *