Попова І.В. ІДЕЇ ПОЄДНАННЯ НАВЧАННЯ З ПРОДУКТИВНОЮ ПРАЦЕЮ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ

У роботі висвітлено вагомість та важливість педагогічної спадщини Івана Гуровича Ткаченка. Показана важливість ідей видатного педагога в сучасній системі освіти. Наведено систему задач, використовуючи які можна реалізувати діяльнісний підхід до навчання. 

Ключові слова: спадщина І.Г. Ткаченка, сучасна освіта, STEM-освіта, діяльнісний підхід, конструкторські задачі, експериментальні задачі.

The work highlights the importance of Ivan Gurovich Tkachenko’s pedagogical heritage. It is shown the importance of the ideas of the outstanding teacher in the modern educational system. You can use the given system of tasks for the best realizing of the active approach to learning.

Keywords: the heritage I.G. Tkachenko, modern education, STEM- education, active approach, constructor problems, experimental tasks.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку освіти і становлення Нової української школи, метою якої є створити школу, у якій «буде приємно вчитися», а також яка «буде виховувати відповідальних, активних і підприємливих громадян» велика роль приділяється не «заучуванню» фактів, а розвитку ключових компетентностей учнів. Законом України «Про освіту» регламентується, що: “Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності”.[1] Ці слова начебто списані з праць видатного педагога, нашого славного земляка Івана Гуровича Ткаченка, адже він пропагував і активно використовував на практиці продуктивне навчання, тобто навчання дітей через діяльність. Саме на цих засадах нині ґрунтується нова для України система навчання засобами STEM-освіти.

Іван Гурович вважав, що побудувати гуманне суспільство зможуть лише гуманні, добрі, мудрі і освідченні люди, а виховати таких людей – тільки розумні вчителі, які добре володіють інструментарієм. І в дев’ятикомпонентній формулі НУШ знайшли своє місце його переконання, а саме:

  • формування компетентнойстей;
  • умотивований педагог, що має можливість розвиватися і свободу впроваджувати нові напрацювання;
  • ціннісне виховання;
  • дитиноцентризм;
  • нова структура школи.[2]

Метою дослідження є показати, що активна праця дітей на уроках сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, кращому засвоєнню навчального матеріалу та формуванню ключових компетентностей, а також висвітлити систему засобів і методів навчання що дозволяють якнайповніше включити дітей у діяльність на уроках фізики.

Актуальність дослідження полягає у тому, що збільшити активність, а тим самим і трудову діяльність учнів на уроках фізики можна впроваджуючи в навчальний процес сучасні тенденції STEM-освіти.

Виклад основного матеріалу. На даний час суспільство вимагає творчих, ініціативних, відповідальних громадян які здатні ефективно взаємодіяти при виконанні соціальних, виробничих та економічних завдань. Таким чином актуальним завданням школи є компетентнісний підхід у навчанні. Важливим напрямком у реалізації компетентнісного підходу є STEM освіта (Science – наука, Technology – технологія, Engineering – інженерія, Mathematics – математика) спрямована на розвиток нових технологій, інноваційного мислення, та забезпечення потреби в добре підготовлених інженерних кадрах, що сприяє популяризації інженерно-технологічних професій серед молоді. Талановиті, обдаровані спеціалісти в сучасній Україні здатні збудувати європейську державу. Тому системній роботі з підготовки фахівців такого рівня потрібно приділяти якомога більше уваги.

STEM  визначає характерні риси відповідної дидактики, сутність якої виявляється у поєднанні міжпредметних практично – зорієнтованих підходів до вивчення природничо-математичних дисциплін.

Не дарма говорять, що все нове – це добре забуте старе. Високі вимоги до якості навчально-виховного процесу зумовили виникнення та впровадження такого феномену як «дослідницька компетентність», а чи це не те ж саме, що в своїх педагогічних працях намагався донести нам І.Г. Ткаченко, який  особливо велику увагу приділяв дослідницькій роботі та пізнавальним завданням.
Проаналізувавши діяльність учнів при розв’язуванні дослідницьких задач з фізики розділяю їх на два типи – аналітичні та конструкторські. Розв’язання   задач першого типу передбачає побудову учнями абстрактних моделей з теорії фізики для пояснення спостережуючого  факту  або  явища. Для реалізації цієї ідеї  використовую систему завдань, які спрямовані на:

1) активізацію  самостійного опрацювання нової інформації;

2) відтворення наочних та чуттєвих образів, предметів через експеримент;

3) розвиток в учнів інтуїтивного, логічного, образного, абстрактного видів мислення. Розглянемо, як приклад, задачі такого типу для учнів 9 класу з розділу «Магнітні явища».

Задача 1. За допомогою котушки, постійного магніту, гальванометра складіть електричне коло за схемою та дослідіть явище електромагнітної індукції. Дайте відповіді на запитання:

  1. Що таке індукційний струм?
  2. Як змінюється напрям індукційного струму при опусканні та вийманні магніту з котушки?
  3. Від чого залежить величина індукційного струму?

 

 

Задача 2. Складіть електричне коло за схемою.

З’ясуйте:

  1. У якому напрямку відхилиться алюмінієва дротина АВ після замикання ключа?
  2. Яким буде результат експерименту, якщо змінити напрям струму в колі?
  3. Як змінюватиметься напрям руху дротини при зміні положення магніту?
  4. Як змінюється величина сили Ампера при зміні сили струму в колі?

 

                                             Задача 3. Складіть електричне коло за схемою.

З’ясуйте:

  1. Чому при замиканні ключа магнітна стрілка змінює положення?
  2. Яким буде результат експерименту, якщо змінити напрям струму колі?
  1. Як змінюватиметься інтенсивність руху стрілки при зміні сили струму в колі? [3].

Також слід відмітити, що розв’язання таких задач передбачає безпосередню взаємодію вчителя та учня для більш ґрунтовного розвитку пізнавальних інтересів.

Розв’язання конструкторських задач передбачає перехід від абстрактних  моделей  до  нових фактів  дійсності  за  рахунок застосування набутих знань при побудові приладів та пристроїв. Цей напрям реалізую за допомогою елементів радіоелектронного конструювання та заводських конструкторів різних пристроїв, що дає змогу сформувати та розвинути в учнів конструкторський тип мислення, уміння та навички роботи з даними пристроями. Розглянемо, як приклад, задачу конструкторського типу.
Задача 4. Складіть електродвигун з наявних компонентів та дослідіть його роботу. Дайте відповіді на запитання:
1. З яких основних частин складається електродвигун?
2. Опишіть принцип його роботи.
3. Назвіть переваги електродвигунів над тепловими двигунами такої самої потужності [3].

З недавнього часу  почала користуватися в роботі матеріалами YouTube каналу Mini Gear. З допомогою доступного і зрозумілого контенту можна легко сконструювати прості іграшкові набори з підручних матеріалів. Конструкторська робота сприяє заохоченню учнів до вивчення фізики.
Важливу роль при вивченні фізики також відводжу для експериментальних задач, в яких учні вчаться володіти умінням планувати та проводити експериментальні дослідження, користуватися фізичними приладами. Наведемо декілька прикладів таких задач.

Задача 1. Визначити питомий опір спіралі нагрівника, якщо відомо, що за протікання по ній струму напругою 4В за 10 хв виділяється 1055 Дж теплоти.

Обладнання: 1) дротяна котушка на каркасі; 2) лінійка з міліметровими поділками.

Задача 2. Визначити прискорення вільного падіння.

Обладнання: 1) нерухомий блок на штативі; 2) два однакових вантажі; 3) різноважки (монети з масами 1 г кожна); 4) нитка; 5) секундомір.

Задача 3. Визначити жорсткість пружини.

Обладнання: 1) пружина; 2) нитка; 3) вантаж невідомої маси; 4) лінійка з міліметровими поділками; 5) посудина з водою.

Задача 4. Визначити питомий опір провідника, з якого виготовлений даний реостат.

Обладнання: 1) реостат шкільний лабораторний (з закритим маркуванням параметрів); 2) резистор з відомим опором на панелі з клемами; 3) амперметр лабораторний; 4) джерело постійного струму; 5) вимикач; 6) провідники; 7) лінійка з міліметровими поділками.

Наведені приклади деяких експериментальних задач, які я використовую в роботі, дозволяють дитині відчути себе дослідником, експериментально зняти необхідні для розв’язку значення, охопити великий об’єм навчального матеріалу, який не обмежується лише однією темою. Тобто відповідно до поглядів І.Г. Ткаченка, ми можемо досягти основного напрямку навчання і виховання – дати дитині можливість відчути себе основною фігурою всього навчально-виховного процесу.

Спадщина Івана Гуровича Ткаченка – неоціненний  скарб, використовуючи який можна досягти цілей НУШ: виховати ціннісну особистість, здатну до критичного мислення, патріота з активною життєвою позицією, інноватора, здатного змінювати навколишній світ.

Висновки

  1. Педагогічні погляди Івана Гуровича Ткаченка мають вагоме значення для становлення сучасної освіти і реалізуються через новітні освітні системи.
  2. Поєднання навчання з продуктивною працею дає можливість зацікавити учнів навчальним предметом, а також підвищити рівень пізнавальної активності учнів на уроці.
  3. В рамках застосування діяльнісного підходу до навчання, а також для формування ключових компетентностей учнів доцільно використовувати на уроках фізики конструкторські та експериментальні задачі.
  4. Іван Гурович Ткаченко зробив неоціненний вклад у розвиток освіти не лише сучасності, його погляди будуть актуальними впродовж тисячоліть.

Список використаних джерел

  1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2017. – № 38-39. – С. 380.
  2. Вільна бібліотека wikipedia [Електронний ресурс] – Режим доступу до сторінки  https://uk.wikipedia.org/wiki/.
  3. Освітній проект «На урок» [Електронний ресурс] : Педагогічний досвід, «STEM-освіта як механізм формування успішної особистості в умовах впровадження Нової української школи» / Михайленко Василь Володимирович // Педагогічний досвід – Настів 2017. – Режим доступу до сайту https://naurok.com.ua/pedagogichniy-dosvid-stem-osvita-yak-mehanizm-formuvannya-uspishno-osobistosti-v-umovah-vprovadzhennya-novo-ukra-nsko-shkoli-61432.html.

Відомості про автора:
Попова Ірина Володимирівна, вчитель фізики. Помічнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Помічнянської міської ради Кіровоградської області, м. Помічна, Кіровоградська область.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Comments

  1. Сливчук Надія Михайлівна сказав:

    Дякую!Цікаві та корисні ідеї, які обов’язково використаю у своїй роботі!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *