Лукомська І.О. ВПЛИВ ІДЕЙ І.Г. ТКАЧЕНКА ПРО ПОЄДНАННЯ НАВЧАННЯ З ПРОДУКТИВНОЮ ПРАЦЕЮ НА СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

У статті досліджено ідеї впровадження продуктивної праці Івана Гуровича Ткаченка та сучасні концепції профільного і професійного навчання, поєднання його педагогічних ідей і методик, що можуть використовуватися на сучасному етапі розвитку в закладах загальної середньої освіти. Розглянуто характеристику навчально-виховного процесу, методику організації та  практичне втілення методики педагогічними працівниками у своїй роботі, розкрито концепцію профільного та професійного навчання як засіб формування освіченого, вихованого й обізнаного кваліфікованого працівника.

Ключові слова: профільне навчання, трудове виховання учнівської молоді, розвиток особистості, навчально-виховний процес, педагогічна діяльність, особистість, професійне спрямування, педагогічна система, продуктивне навчання.

In the article have been researched the ideas of implementation productive labor Ivan Gurovych Tkachenko and modern concepts of profile and professional education, the combination of his pedagogical ideas and methods that can be used at the present stage of development in the general secondary education institutions. Reviewed the description of the educational process, the methodology of organization and the practical implementation of the methodology by the teaching staff in their work, the concept of profile and professional training as a means of forming an civilized, educated and knowledgeable skilled worker.

Key words: profile education, labor education of pupils’ youth, personality development, educational process, pedagogical activity, personality, professional orientation, pedagogical system, productive education.

Вступ. Відповідно до Концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі, що розроблена на виконання законів, постанов та положень затверджених Указами Президента України, закладено нові підходи до організації освіти та функціонування її як профільної. У ній краще реалізується принцип особистісно-орієнтованого навчання, розширюючи тим самим можливості учня у виборі власного освітнього напрямку, а також соціального та професійного самовизначення і відповідності його до вимог сучасного ринку праці. Ідея самої Концепції містить вітчизняний та зарубіжний досвід, що застосовується під час організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Профільне навчання завдяки своїй структурі, змісту й організації освітнього простору та з допомогою диференціації й індивідуалізації навчання, дає змогу досконаліше враховувати інтереси, нахили і здібності учнів, створювати оптимальні умови, особливо для навчання старшокласників, що стосуються їх професійних інтересів і уподобань, та для їх подальшого самовизначення та навчання. Вагомий внесок загальної і допрофесійної освіти відбувається з орієнтації на широку диференціацію, варіативність та багатопрофільність. Саме інтеграція змісту навчання на профільне, обумовлюється чіткими процесами взаємозв’язку і взаємозалежності навчальних дисциплін для формування не тільки освіченості, вихованості та загальних компетенцій, необхідних для підготовки молоді до дорослого життя [3].

Одним з відомих вітчизняних ініціаторів та організаторів концепції профільного і професійного навчання в закладах загальної середньої освіти був видатний педагог Іван Гурович Ткаченко (1919-1994). Уродженець села Цибулеве, Знам’янський район, Кіровоградської області. Ткаченко І.Г. заслужений учитель УРСР, кандидат педагогічних наук, директор школи у с.Богданівка, товариш Василя Суомлинського [2, с. 1].

Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Педагогічна та управлінська діяльність в школі Івана Гуровича охарактеризована організацією перших учнівських навчально-виробничих бригад і комсомольсько-молодіжних таборів. Педагогічний колектив школи, у якій він працював, досягнув успіху саме у галузі трудового виховання учнівської молоді, гармонійно поєднаного з моральним та інтелектуальним вихованням. Дисертація, над якою працював Іван Гурович, написана на тему: «Шляхи і методи вдосконалення політехнічного навчання і трудового виховання старшокласників сільської школи», що мала за ідею теорію і практику трудового виховання та соціалізацію учнівської молоді. Його цілісна педагогічна система включала наукові засади управління школою та включення трудового навчання та виховання учнівської молоді на всіх етапах навчання. Іван Гурович у теорії і практиці, розкрив особливості та процес навчання поєднаний з продуктивною працею, що служить гармонійному розвитку особистості [2, с. 1].

Мета. Дослідити ідеї поєднання навчання підростаючого покоління з продуктивною працею та сучасні концепції профільного і професійного навчання в закладах загальної середньої освіти, що пов’язані з педагогічною спадщиною І.Г.Ткаченка, а також визначити актуальність та її вплив на сучасну молодь.

Основний матеріал. Відповідно аналізу організації навчально-виховного процесу в Богданівській середній школі №1, навчання та трудове виховання спрямовувалось на виявлення і впровадження оптимального змісту навчального матеріалу та організаційних форм і методів розвитку й саморозвитку учнів, на основі використання внутрішнього потенціалу особистості у сфері поєднання знань з основ шкільних наук і трудового навчання, з працею на природі за підтримки сільськогосподарського та промислового виробництва села [1, с. 2].

У свій час школа під керівництвом І.Ткаченка перетворилась на всесоюзну педагогічну лабораторію, де відбувалася реалізація та закріплення змісту трудового виховання. Його окреслена система роботи, її складові частини, завдяки тісній взаємодії з агропромисловим комплексом забезпечувала проведення нестандартних уроків з основ природничих наук, спеціальних дисциплін та організації позакласної роботи з впровадженням трудового навчання в процесі навчально-виробничої практики у сільськогосподарському виробництві [5, с. 12].

Важливим елементом системи політехнічного навчання і трудового виховання І.Г.Ткаченко вважав діяльність органів самоуправління бригадою, з поєднанням педагогічного керівництва і науково-господарського, з учнівським самоврядуванням. Таким чином, на наукових засадах розроблялися умови для ефективної діяльності виробничої бригади молоді, чітко визначалися перспективні напрями удосконалення та її функціонування, які сприяли:

  • формуванню навичок вміння користуватися сільськогосподарською технікою та прогресивними технологіями виробництва;
  • підвищення знань продукції сільського господарства на основі теоретичного і практичного вивчення природничих наук і поглибленого трудового виховання;
  • науковому супроводу праці і господарському розрахунку;
  • розширення організаційних і виробничих функцій органів учнівського самоврядування;
  • створенню навчально-виробничих ланок при виконанні сільсько-господарських робіт;
  • залученню до роботи з бригадою учених-селекціонерів, науковців обласної сільськогосподарської дослідної станції, теоретиків педагогічної науки тощо [4, с. 13].

Програму трудового і духовного спілкування наставників з членами бригад базового сільськогосподарського підприємства І.Г. Ткаченку допомагав розробити В.О.Сухомлинський, це сприяло позитивному формуванню світогляду вихованців та свідомого вибору сільськогосподарської професії.

Навчально-виховний процес в Богданівській середній школі характеризувався:

  • самостійною навчальною діяльністю учнів;
  • забезпеченістю реальної праці в майстернях, на навчально-дослідній ділянці та в учнівській виробничій бригаді;
  • орієнтацією на реальний, суспільно значимий кінцевий продукт.

На сучасному етапі розвитку поєднання навчання з профільним і професійним напрямком схоже до дидактичних ідей І.Г.Ткаченка і впроваджується у вигляді дуальної системи, кінцевим результатом такої системи навчання є формування конкурентоспроможного працівника.

Головна роль педагога, відповідно до думок Ткаченка І.Г. не в посередній передачі наукових понять та знань від наставника, він має стати консультантом, «тренером», завданням якого є підтримка учнів у досягненні органічного поєднання навчання з продуктивною працею. Навчальна діяльність усього освітнього колективу Богданівської школи виходила за межі навчальної аудиторії, освітній простір розширювався, учні у процесі продуктивної праці здобували нові знання, закріплюючи їх в шкільних майстернях, на навчально-дослідних ділянках, у полі, на фермі тощо [7]. Так чином і сучасна освітня система профільного навчання має бути поєднана з промисловим виробництвом під керівництвом наставника, де засвоюються основні вимоги, знання та вміння майбутніх спеціалістів. Практика є головним чинником, що допомагає якісно застосувати і систематизувати вивчений матеріал, та оптимізує увесь процес розуміння та засвоєння. Організована навчально-продуктивна діяльність має надзвичайно ефективний результат, впливаючи тим самим і на морально-ціннісні мотиви та поведінку, як здобувачів освіти, так і педагогів. Основою продуктивного навчання також є співпраця, що здійснює орієнтацію на формування компетенцій, свободу творчості й самопізнання, де враховуються інтереси особистості, її гармонійний розвиток і самореалізація.

І.Г. Ткаченко теоретично і демонстраційно довів, що навчання і продуктивна праця сприяє створенню всіма учасниками навчального процесу суспільно-корисного продукту, та забезпечує рівність усіх залучених учасників у цій діяльності. Відбувався взаємозв’язок людини з природою (враховувались особистісні та індивідуальні нахили, творчість та майстерність, а також, створювалися матеріальні цінності для суспільства (суспільна сторона продуктивної праці). Двосторонній характер навчального процесу з продуктивною працею спрямовується від практики – до абстракції, від досвіду – до поняття, а також теорія і практика інтегрується, як казав Іван Гурович: практика перестає бути сліпою, а теорія – безкорисною. Навчання з продуктивною працею за І.Г. Ткаченком дає усвідомлення тісного взаємозв’язку людини з природою, проявляючи індивідуальні нахили і відповідно творчість [7].

Відповідно до дидактичних умов ефективності навчання І.Г.Ткаченко відповідально ставився до праці, вважаючи, що трудове виховання можна і необхідно виховати з перших років навчання і виховання дітей, тобто ще у початковій школі. Створюючи атмосферу позитивного ставлення до знань, прагнення до їх оновлення і збагачення та створення наукових переконань. У ході творчого пошуку в школі І.Ткаченка визначився основний напрям виробничого навчання – підготовка механізаторів широкого профілю. Школа була спрямована на виховання випускників, що будуть працювати у сільськогосподарському виробництві. А також, при школі працював трирічний агротехнічний університет для усіх учителів. Вихованці його школи особливо добре знали математику та фізику. Загальноосвітні предмети тісно пов’язувались з предметами виробничого навчання.

Спільно з педагогічним колективом школи І.Г.Ткаченко чітко визначив вимоги до уроків на основі наукової організації праці, які можна застосовувати і сьогодні:

  • наукові і психологічні переваги уроку на основі чуттєвого і логічного пізнання;
  • використання проблемних ситуацій та дослідницької діяльності учнів;
  • дидактичний принцип в навчанні відповідно до схеми процесу пізнання: образ – конкретне, загальне поняття – абстракція, практика – суттєві ознаки образу; поняття, закон, правило, збагачене і перевірене практикою знання;
  • розвиток учня завдяки диференціації в навчанні з врахуванням індивідуальних особливостей;
  • самостійна робота за схемою – практична, пізнавальна і творча робота;
  • відображення процесу і змісту уроку в домашньому завданні: письмові завдання за зразком, завдання пошукового та компетентнісного характеру, конструювання і моделювання [2, с. 3].

Структура уроку мала включати різні види завдань з логічним їх поєднанням, включаючи поєднання чуттєвого пізнання і абстрактного мислення та обов’язково практично закріплене [6, с. 13]. Основа його педагогіки містила ідею людиноцентризму, бачення особистості, базована на диференційованому підході до організації навчально-виховного процесу з високою управлінською культурою, науковою думкою, функціонуванням навчально-дослідних ділянок, майстерень, технічних гуртків тощо. А педагогічну діяльність учителя він розглядав як специфічний процес, що складається із певних елементів, взаємопов’язаних у своєрідне структурне ціле систему психологічних і педагогічних дій, які характеризують особистість учителя, його ідейну зрілість, чітко виявлене професійне спрямування, знання основ наук, знання психології, володіння педагогічною майстерністю [7].

Теоретичні розробки І.Г.Ткаченка як учителя-гуманіста, присвячувались виявленню і впровадженню науково обґрунтованого змісту навчального матеріалу і організаційних форм та методів передачі його учням у сфері поєднання знань з основ наук і трудового навчання. Все це може і на сучасному етапі розвитку системи освіти в Україні служити надійною основою трудової, інтелектуальної, моральної підготовки випускників, а особливо кваліфікованих робітників на рівні вимог часу [5, с. 17].

Висновки. З огляду на результати теорії наукового пізнання, в умовах розвитку педагогічної науки, комплексна характеристика педагогічної спадщини І.Г.Ткаченка і його освітньої діяльності, провідних ідей вченого-педагога у розвитку освіти в Україні вважати теорію і практику навчання і виховання у галузі продуктивної педагогіки позитивною.

Власна педагогічна система І.Г.Ткаченка акумулювала досвід організації навчально-виховного процесу школи, у якій він працював, виховуючи молодь засобами трудової діяльності. Розкрито діяльність І.Г.Ткаченка з формування педагогічної культури вчителя, яку він розглядав як органічну складову загальної культури особистості.

Крім того, розкрито актуальність у сучасних умовах розвитку поглядів українського суспільства і практичної діяльності педагога на проблеми і перспективи школи, стратегічне завдання якої І.Г.Ткаченко вбачав у вихованні високоосвіченого, всебічно розвиненого молодого покоління, спроможного у своїй практичній діяльності використовувати найновіші досягнення науки і техніки, ефективно працювати в умовах науково-технічного прогресу у сфері оновлюваного сільськогосподарського виробництва.

Досвід інтернаціонального виховання молоді в процесі трудової діяльності  завдяки ідеям І.Г.Ткаченка набуває особливої актуальності в умовах все більше глобалізованого світу.

Список використаних джерел

  1. Ідеї новаторської педагогіки в теоретико-практичній спадщині Івана Гуровича Ткаченка [Текст]. / Г. І. Іванюк // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014, № 8 (42)
  2. Провідні напрями діяльності Івана Гуровича Ткаченка (1919-1994) [Текст]. / Н.Калініченко // Наукові записки – Випуск 131.– Кіровоград: РВВ КДПУ ім.. В.Винниченка, 2014.- (Серія: Педагогічні науки).
  3. Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі Наказ МОН № 1456 від 21.10.13 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/37784/ – Заголовок з титулу екрану. – Мова укр. – Перевірено 28.01.19.
  4. Освітня діяльність та педагогічна спадщина І.Г. Ткаченка (1919-1994 рр.) [Текст]. / Іванко Андрій Борисович // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. – Київ, 2006. – 22с.
  5. Спогади про І.Г. Ткаченка [Текст] / Укл. А.Б. Іванко.– Кіровоград: ПП «Поліграф-Терція», 2004. – 132 с.
  6. Ткаченко І.Г.: навчання, пізнання, творчість / Районний методичний кабінет, м. Знам’янка, 1990. – 26 с.
  7. Учитель – людина, яка може робити важкі речі легкими. Іван Гурович Ткаченко [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://vstyp.blogspot.com/p/blog-page_3821.html – Заголовок з титулу екрану. – Мова укр. – Перевірено 29.01.19.

Відомості про автора:
Лукомська Ірина Олексіївна, кваліфікаційна категорія «спеціаліст І категорії» заступник директора з навчально-методичної роботи. Державний навчальний заклад «Олександрійський професійний ліцей», м. Олександрія, Кіровоградська область.

 

 

Comments

  1. Ірина Василівно! Дякую за змістовну роботу. Дійсно, І.Г.Ткаченко вважав, що виховати високоосвічену, всебічно розвинену молоду людину можливо лише засобами трудової діяльності.

  2. Поділяю ідеї автора щодо виховання молоді засобами трудової діяльності. І.Г.Ткаченко вбачав у вихованні високоосвічене, всебічно розвинене молоде покоління, яке спроможне якісно працювати в умовах науково-технічного прогресу.

  3. Сливчук Надія Михайлівна сказав:

    Дякую! Стаття сподобалась! Висвітлена актуальна проблема сьогодення!

  4. Людмила Сосновська сказав:

    До суспільно корисної, продуктивної праці І.Г.Ткаченко ставився як до могутнього вихователя. Грунтовно проаналізований аспект поєднання навчання з продуктивною працею. Дякую!

  5. Оксана Василівна сказав:

    Ви, Ірино Василівно, правильно підмітили, що теорія без практики – це що ” риба без води”. Нажаль зараз не всі агропромислові компанії ідуть назустріч, в плані практики. А клумби біля школи – це, нажаль, не зовсім те.

  6. Звісно, що інтелектуальна праця підносить людину на вищій щабель розвитку та, щоб підсилити цю працю, надати їй змістовності, вкрай необхідно підкріпляти саме трудовою діяльністю, практичним досвідом. Саме через трудову діяльність І.Г.Ткаченко гармонійно поєднанував моральне та інтелектуальне виховання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *