Крейтор І.В. ІДЕЇ І.Г. ТКАЧЕНКА ПРО ТРУДОВУ ПІДГОТОВКУ УЧНІВ ТА СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ПРОФІЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

У статті розкриваються педагогічні ідеї І.Г. Ткаченка про поєднання навчання з продуктивною працею, дидактичні аспекти виробничого навчання, а також їх вплив на становлення сучасної системи профільного та професійного навчання в закладах загальної середньої освіти.

Ключові слова: педагог-новатор, педагог-гуманіст, новаторські педагогічні ідеї, передовий педагогічний досвід, Концепція сучасної освіти, дитиноцентризм.

The article reveals the pedagogical ideas of I.G. Tkachenko on the combination of training with productive work, didactic aspects of production training, as well as their influence on the formation of a modern system of profile and professional education in institutions of general secondary education.

Key words: pedagogue-innovator, pedagogue-humanist, innovative pedagogical ideas, advanced pedagogical experience, Concept of modern education, childhood center.

Постановка проблеми. У концепції Нової Української школи  окремо акцентовано увагу на упровадженні особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму. Дитиноцентризм – це максимальне наближення навчання конкретної дитини до її сутності, здібностей та життєвих планів.  Педагогічна діяльність І.Г. Ткаченка була спрямована на підготовку дитини до самостійного трудового життя. Він розглядав трудову підготовку як загальношкільне завдання, яке базувалося на принципах гуманізації, демократизації, диференціації та індивідуалізації.

Мета даного дослідження полягає в науковому аналізі теорії та практики трудової підготовки школярів в педагогічній спадщині Івана Гуровича та сучасного профільного і професійного навчання. У роботі було використано комплекс методів, які дали можливість простежити компоненти цілісної системи професійного навчання школярів в педагогічній спадщині Івана Ткаченка, сприяння його провідних ідей та використання в сучасній освіті.  З’ясовано, що І.Г. Ткаченко зробив значний внесок в теорію та практику поєднання навчання з продуктивною працею, яка розглядалася ним як серцевина гармонійного розвитку особистості.

Виклад основного матеріалу. Трудова підготовка учнів привертає значну увагу науковців. В останні десятиліття звернення до історико-педагогічної спадщини стало вже традиційним,оскільки дозволяє розширити можливості вдосконалення сучасної системи освіти в цілому та трудової підготовки покоління.

Одним із найбільш значущих вітчизняних педагогів, який значну увагу приділяв підготовці молодого покоління до праці та був переконаний, що школа повинна допомогти учням правильно визначити свій життєвий шлях, був І. Ткаченко – директор Богданівської середньої школи, Знам’янського району, Кіровоградськоїобласті.

І.Г. Ткаченку належить вагомий доробок з удосконалення дидактичних умов ефективності навчання. Відповідальне ставлення до праці, вважав педагог, необхідно і можна виховати з перших уроків навчання та виховання дітей у початковій школі. Спільно з колективом були чітко окреслені вимоги до уроків на основі наукової організації праці. З них виокремленні наступні:

– створення проблемних ситуацій на всіх етапах уроку, особливо при вивчені нового матеріалу;

– організація дослідницької діяльності учнів;

– застосування дидактичного принципу в навчанні має відповідати такій схемі процесу пізнання: конкретне (образ), абстрактне (загальне), суттєві ознаки образу (практичне); поняття, закон, правило, збагачене і перевірене практикою;

– диференціація в навчанні з урахуванням індивідуальних особливостей учня, спрямована на його розвиток;

– використання трьох видів самостійних робіт на уроці в такій послідовності – практичні, пізнавальні і творчі;

– домашнє завдання має повторювати увесь процес та зміст уроку.

Працюючи над структурою уроку – наголошував Іван Гурович, – учитель повинен пам’ятати, що чуттєве пізнання та абстрактне мислення єдині, їх спільною основою є практика [6, с.13].

І.Г. Ткаченко збільшував обсяг самостійних робіт у навчальному процесі. У кожній роботі передбачав формування практичних умінь  та навичок загального  та конкретного характеру, які мали зв’язок з трудовою підготовкою. Це практичні, пізнавальні та творчі завдання, цим самим він шукав шлях для підвищення активізації трудової діяльності учнів.

Як бачимо, ще у 80-ті роки педагог- новатор сміливо долав стереотипи у навчанні, випробовував принципово нові дидактичні підходи до уроку з елементами проблемного навчання, використовував диференціацію та індивідуальні завдання.

І.Г. Ткаченко писав: «Школа не може називатися сучасною, якщо освітній процес обмежуватиметься лише уроками – навіть при тій умові, коли уроки проводитимуться досконалими методами навчання і будуть добре оснащені наочністю. Досвід переконливо свідчить, що безликих дітей немає».

«Щоб навчатися з інтересом, із захопленням, необхідно перш за все, щоб ідеї уроку, моральний його «заряд» знайшли своє продовження і розвиток в процесі практичної діяльності учнів поза уроком, тобто в тому середовищі, яке зв’язане з усіма видами і формами позакласної роботи».

У Богданівській школі була створена ефективна система трудового виховання школярів.  Центром цієї системи була діяльність учнівської навчально-виробничої бригади, вона була однією з перших в Україні. Завдяки цим бригадам була сформована чітка конкретизація змісту трудового виховання. Наукова організація дитячої праці її виховний потенціал розкриті в кандидатській дисертації І.Г. Ткаченка, у книзі «Трудове виховання старшокласників», численних публікаціях та доповідях. Якщо В.Сухомлинський вперше в історії педагогічної думки сформулював 12 принципів трудового виховання, то І.Г.Ткаченко сформулював один з найважливіших принципів трудового виховання: «виховання до праці хлібороба має стояти в школі на рівні виховання любові до науки, техніки і мистецтва»[2, с.69].

Спрямованість школи на підготовку учнів до продуктивної праці – провідна ідея педагогічної концепції Івана Гуровича. Вона, як зазнає А.Бик, «стала визначальною для всіх його науково-педагогічних експериментів, узагальнень, висновків та передбачень» [4, с.41].
Старша школа є останнім етапом здобуття повної загальної середньої освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу, освоєння способів пізнавальної та комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, аналізувати та застосовувати її. Вона функціонує переважно як профільна. Це створює ширші умови для диференційованого навчання, врахування індивідуальних особливостей учнів, які відрізняються своїми здібностями. Доцільним є поглиблення вивчення окремих предметів, широке використання спецкурсів за вибором, факультативів. Профільність навчання визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових можливостей і матеріальної бази школи, соціокультурного і виробничого середовища, перспектив здобуття подальшої освіти випускникам [1, с.251].

З 2003/2004 навчального року в практику загальноосвітньої школи України втілено Концепцію профільного навчання [3, с 3-5].

Перехід до профільного навчання забезпечує поглиблене вивчення окремих предметів програми повної загальної освіти; створює умови для істотної диференціації змісту навчання із широкими і гнучкими можливостями побудови учнями індивідуальних освітніх програм; сприяє встановленню однакового доступу до повноцінної освіти різних категорій учнів відповідно до їх здібностей, індивідуальних нахилів і потреб; розширює можливості соціалізації учнів, забезпечує наступність між загальною та професійною освітою, більш ефективно готує випускників школи до освоєння програм вищої професійної освіти.

Профільне навчання реалізується не тільки у навчальній, а і у позаурочній, позашкільній діяльності через профільну практику за вибором учнів. Це дає змогу забезпечити глибше засвоєння змісту профільних програм та внутріпрофільну спеціалізацію учнів.

Ідея пробільності старшої школи давно не викликає сумніву серед педагогів. Її реалізація передбачає попереднє самовизначення учня. В Панчівській загальноосвітній школі функціонує робота історичного профілю. Сьогодні є очевидним, що історія невід´ємна частина загальнолюдської культури. Запровадження історичного профілю в школі дає змогу не просто більш поглиблено вивчати історію, а насамперед формує мислячу націю.

Саме профільне навчання історичного напрямку спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок  самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності.

Відповідно, що стосується організації профільного  навчання в сільській школі, то виникають певні особливості. Профільне навчання сільських школярів має забезпечити якісну повну загальну середню освіту; підготовку школярів до отримання професії у системі сільського господарювання: ознайомлення учнів з основними технологічними процесами в сільськогосподарському виробництві, принципи пристрою та експлуатації сільськогосподарської техніки; формування умінь ведення підсобного господарства, виконання основних операцій сільськогосподарського виробництва; підготовку до продовження освіти в спеціальних середніх та вищих навчальних закладах [7, с.102].

Ще у 1954 році у доповіді «Про підготовку учнів до практичної діяльності» на засіданні обласної ради по народній освіті І.Г. Ткаченко розкриває сутність і значення політехнічного навчання, яке реалізовувалося на уроках, при проведенні навчальних екскурсій, у процесі роботи на навчально-дослідній ділянці.

Таким чином, у школі було створено комплекс політехнічної трудової підготовки школярів, який забезпечував:

– науково-теоретичну підготовку старшокласників, де провідними виступали природничі науки і основи сільськогосподарського виробництва;

– систему практичних робіт старшокласників у технічних гуртках та гуртках сільськогосподарського дослідництва;

– виконання трудових завдань під час навчально-виробничої практики в навчально-дослідному господарстві учнівської бригади.

У процесі науково-дослідної роботи була реалізована ідея виробничої періодизації в роботі учнівської бригади. Акцентувалась увага на використанні виробничого оточення з метою ефективної профорієнтаційної роботи з урахуванням психолого-фізіологічних особливостей кожного вихованця. «Нам, вихователям сільських шкіл, треба чітко усвідомлювати, яку величезну роль відіграє школа у виборі учнем майбутньої професії. Кожен учень на уроках і в процесі позакласної роботи застосовує набуті знання [5, с.186].

Висновки. Концепція профільного навчання за редакцією 2003 року є аналогом теорії педагога-новатора – І.Г. Ткаченка.

Нова редакція Концепції профільного навчання у старшій школі, керується тими самими принципами методики впровадження профільного навчання. Вона розроблена з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі.

«Переконаний, що кращий шлях до багатогранного розвитку особистості – це шлях улюбленої праці, пізнання улюбленої справи. Морально дитину виховує процес творення, в якому вона бере безпосередню участь. Саме в таких умовах може вирости творець.»- писав видатний педагог І.Г. Ткаченко[8, с.486].

Іван Гурович наголошував, що навчання повинно бути цікавим, зрозумілим і творчим. Для цього учитель на уроці математики повинен виступати у ролі диригента,і тоді учні самостійно, але під чітким контролем будуть здобувати знання. Роль наставника у цьому процесі – спрямування учнів на практичне застосування здобутих знань і навичок. Навчити дітей користуватися знаннями – найважливіше завдання школи. Ці положення сьогодні закладені у проекті нового базового закону «Про освіту» для створення Нової школи.

Список використаних джерел

  1. Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посіб. Вид. 2-ге, перероб., доп. – К. : Академвидав, 2007. –616 с.
  2. Іванко А.Б. В.О. Сухомлинський, І.Г. Ткаченко: діалог самодостатніх педагогічних систем / А.Б. Іванко. – 2-е видання – Кіровоград : Центрально-українське видавництво, 2003. – 60 с.
  3. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – № 24. – 2003. – С. 3-15.
  4. Спогади про І.Г. Ткаченка / улад. А.Б. Іванко. – Кіровоград : Поліграф-Терція, 2004. – 132 с.
  5. Ткаченко І.Г. Богданівська середня школа імені В.І. Леніна / І.Г. Ткаченко. – К.:Рад.школа, 1975 – 274 с.
  6. Ткаченко І.Г.: навчання, пізнання, творчість / Районний педагогічний кабінет, м. Знам´янка, 1990. – 26 с.
  7. Ткаченко І.Г. Трудове виховання старшокласників / І.Г. Ткаченко. – К. : Рад. Школа, 1971. – 144 с.
  8. Українська педагогіка в персоналіях: у 2 кн. Кн.2. Навч. посібник / за пред. О.В. Сухомлинської. – К. : Либідь, 2005. – 552 с.

Відомості про автора:
Крейтор Ірина Володимирівна, заступник директора з виховної роботи. Панчівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новомиргородської районної ради Кіровоградської області.

 

 

Comments

  1. Валентина Володимирівна Войтко сказав:

    Шановна Ірино Володимирівно!
    Дякую за змістовний аналіз з точки зору сучасного практика педагогічних ідей І.Г. Ткаченка про поєднання навчання з продуктивною працею, дидактичні аспекти виробничого навчання, а також їх вплив на становлення сучасної системи профільного та професійного навчання в закладах загальної середньої освіти.
    Дякую за хороший робочий матеріал.
    з повагою В.Войтко

  2. Шановна пані Ірино! Цілком погоджуюсь з Вами, що педагогічні ідеї І.Г. Ткаченка щодо профільного навчання одні з найактуальніших в сучасних умовах.
    Профільна освіта переживає модернізацію і ідеї видатного педагога щодо поєднання теорії і практики з виробничим навчанням можуть стати основою оновлення форм і методів допрофільної та профільної освіти. Успіхів у подальших дослідженнях. З повагою В.Павлюх

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *