Кошман С.В. СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО І ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

У статті проаналізовано завдання, що ставляться перед школою у контексті сучасного бачення профільного навчання в закладах загальної середньої освіти; розглянуто структуру, принципи та форми організації профільного навчання.

Ключові слова: профільне навчання, допрофільна підготовка, професійна орієнтація, продуктивне навчання.

In article the tasks that belong before school in the context of modern  visionof profile studies in establishments of universal middleeducation are analysed in the article; a structue, principles andforms of organization of profile studies, is considered.

Key-words: profile studies, pre profile learning, preparation, professional orientation, productive studies.

Постановка проблеми. Нині в Україні ведуться пошуки оптимальних шляхів удосконалення профільного навчання у загальноосвітній школі у контексті реформування середньої освіти. Пріоритетні напрями перетворень визначено у проекті нового Закону України «Про освіту», де встановлено впровадження двох напрямів профілізації – загальноосвітньої та професійної, які спрямовані на формування предметних і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації кожного випускника в умовах ринку, інформаційного середовища та нових суспільних викликів. Загальноосвітній напрям передбачає профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та поглибленого навчання окремих предметів з урахуванням здібностей, освітніх потреб кожного учня і його орієнтацію на подальше здобуття певної професії у відповідному навчальному закладі; професійний напрям спрямований на поєднання загальноосвітньої і професійної підготовки молоді.

Майже з самого початку її становлення було чимало спроб вирішення цієї проблеми, в основі яких лежали різні уявлення про ті виховно-освітні завданнях, що повинні вирішуватися. Дана проблема вивчалася багатьма вітчизняними педагогами та науковцями: А.С. Макаренком, В.О.Сухомлинським та іншими. Проблеми загальнопедагогічної (у тому числі загальнодидактичної) специфіки профільного навчання знайшли відображення у дослідженнях С. Вольянської, Н Дмітренко, Н. Ковчин, С. Кравцова, І. Лікарчука, А. Самодрина, М. Сметанського та ін. [2]. Проте історіографічний пошук показав, що профільне навчання в історії розвитку вітчизняної школи як окрема наукова проблема комплексно і системно не досліджувалося. Найбільший внесок зробив І.Г.Ткаченко. В контексті модернізаційних змін у національній системі освіти і виховання освітня діяльність і педагогічна спадщина І. Г. Ткаченка набувають особливого значення, адже він, як педагог-новатор став творцем педагогічної системи, яка перебуває в органічній взаємодії з педагогічною системою В. О. Сухомлинського.  Не вживаючи поняття продуктивне навчання, Іван Гурович у 50 – 70 рр. XX ст. практично розробив основи теорії та запровадив у практику продуктивне навчання, яке в Європі почало розвиватися лише в 90-х роках минулого століття. Ним здійснювалося розширення освітнього простору, навчальна діяльність виходила за межі класу, учні здобували нові знання, які закріплювалися у процесі продуктивної праці в шкільних майстернях, на навчально-дослідних ділянках, у полі, на фермі тощо.

Організована навчально-продуктивна діяльність ефективно впливала на морально-ціннісні мотиви і поведінку як учнів, так і вчителів.
Співпраця орієнтувала їх на свободу творчості й самопізнання як основу продуктивного навчання, де на першому плані були інтереси особистості, її гармонійний розвиток і самореалізація.

І.Г. Ткаченко доводив теоретично і демонстрував на практиці, що трудова школа – це не школа ручної праці, а спільне створення всіма сукупного загального суспільно корисного продукту, рівність усіх в діяльності. Навчання у його школі мало характер двостороннього процесу. З одного боку воно спрямовувалося від практики – до абстракції, від досвіду – до поняття, а з іншого – навпаки здійснювалася інтеграція теорії і практики, що, за образним висловом Івана Гуровича приводило до того, коли практика перестає бути сліпою, а теорія – безкорисною.

І.Г. Ткаченко зробив значний внесок в теорію і практику поєднання навчання з продуктивною працею. У продуктивній праці педагог вбачав два важливі аспекти: по-перше, це усвідомлення взаємозв’язку людини з природою (особистісна сторона праці, в якій проявляються індивідуальні нахили, творчість, майстерність); по-друге, створення матеріальних цінностей для суспільства (суспільна сторона продуктивної праці).

Тему дитячої праці, виховного її потенціалу він зробив головною у всій своїй науковій і практичній діяльності. Проблемам трудового навчання і виховання учнів присвячена кандидатська дисертація Івана Гуровича. Він у науково-педагогічному дослідженні визначив стратегію і тактику впровадження суспільно корисної та продуктивної праці в повсякденне життя та навчально-виховний процес школи.

До суспільно корисної, продуктивної праці Іван Гурович ставився як до могутнього вихователя. У його діяльності вона постає серцевиною гармонійного розвитку особистості, тому що саме в праці людина утверджує себе як громадянин, який прилучається до сфери суспільного життя. Він вважав, що праця лише тоді стає виховною силою, коли збагачує інтелектуальне життя, сповнює багатогранним змістом розумові інтереси, перетворюється в органічну потребу. Виконуючи різні види трудової діяльності, школярі поєднують працю рук і розуму, зусилля м’язів і думки, розвивають винахідливість, кмітливість, творчу ініціативу.

Мета статті: з’ясувати педагогічні засади профільної школи, формувати професійні компетенції педагога щодо використання сучасної концепції профільного і професійного навчання в закладах загальної середньої освіти

Виклад основного матеріалу. Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті та структурі організації навчання [3].
Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Основними завданнями профільного навчання є:

1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

2) виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;

3) формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофільному рівні, спрямування підлітків щодо майбутньої професійної діяльності;

4) забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.
Профільне навчання ґрунтується на таких принципах: фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами); варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення); наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою); гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю); діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів для їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.

Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.

Профільне навчання у 10-11 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний, їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності, що зумовлені суспільним розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво.
Профільність визначається як добором предметів, так і їх змістом.
Зміст і структура навчальних профілів. Засвоєння змісту освіти в загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге – спеціалізовану поглиблену підготовку до майбутньої професійної діяльності.
Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові загальноосвітні, профільні та курси за вибором.
Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання середньої загальної освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним загальноосвітнім стандартом. Зміст базових навчальних предметів може інтегруватися, скорочуватися на користь профільних предметів, що регулюється типовим навчальним планом.

Профільні загальноосвітні предмети – це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони обов’язкові для учнів, які обрали даний профіль навчання. Профільні предмети вивчаються поглиблено. Особливостями вивчення є: більш глибоке і повне опанування понять, законів, теорій, передбачених стандартом освіти; дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічного впорядкування; широке використання знань із споріднених предметів; застосування активних методів навчання, організація дослідницької, проектної діяльності учнів.
Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб’єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для підготовки учнівської молоді до свідомого життєвого самовизначення, професійного вибору та професійної адаптації [6]. За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації.
Внутрішньошкільні: профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах; профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах; профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами загальноосвітніх навчальних закладів; динамічні профільні групи (в тому числі різновікові).

Зовнішні: міжшкільні профільні групи району, шкільного округу; профільна школа інтернатного типу; опорна старша школа з пришкільним інтернатом; навчально-виховний комплекс (НВК); міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК); загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів.

Профільне навчання організується через навчальні заняття (уроки, лекції, семінари тощо), факультативи, дистанційні курси, екстернат.
Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах; профільних школах інтернатного типу; ліцеях; гімназіях; колегіумах;
навчально-виховних комплексах; міжшкільних навчально-виробничих комбінатах; опорних старших школах із пришкільним інтернатом, у тому числі в поєднанні з початковою професійною підготовкою; загальноосвітніх навчальних закладах на базі вищих навчальних закладів; профільних загальноосвітніх навчальних закладах із ресурсним центром для використання іншими закладами освіти мікрорайону, регіону, шкільного округу.

Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або кілька профілів. В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може бути не орієнтований на конкретний профіль навчання. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів.
Профільні групи у багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачають профільну спеціалізацію груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філологічним та історико-правовим профілями. Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється для задоволення індивідуальних запитів обдарованих учнів. Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів та їхніх батьків у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менш як 12 учнів у групі); у малокомплектних школах можуть організовуватись різновікові динамічні профільні групи. Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх освітніх, професійних інтересів.
Міжшкільні профільні групи організуються в міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (МНВК), навчально-виховному комплексі (НВК), опорній старшій школі з пришкільним інтернатом, профільній школі інтернатного типу за рахунок кооперації ресурсів і коштів закладів освіти, приватних осіб тощо. Старшокласники мають можливість більш змістовно й організовано вивчати спецкурси, які забезпечать допрофесійну підготовку та їх дійову професійну орієнтацію.

Профільна школа інтернатного типу здійснює загальну освіту і має на меті цільову професійну підготовку молоді з числа випускників основної школи (за умови наявності кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально-матеріальної бази). Опорна старша школа з пришкільним інтернатом створюється переважно в сільських районах, де школи не мають паралельних класів для реалізації профільного навчання, для початкової професійної підготовки, за наявності відповідного ресурсного забезпечення в районі і потреб замовників освіти.

Міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК) – це навчальний заклад, який здійснює трудову, профільну, початкову професійну, підприємницьку підготовку учнівської молоді від 14 років і забезпечує задоволення освітніх запитів з профільного і професійного навчання на підвищеному рівні та адаптацію молоді в умовах ринкової економіки поряд з отриманням загальноосвітньої підготовки у закладах освіти.

Навчально-виховний комплекс (НВК) – це заклад, в якому організація профільного навчання передбачає об’єднання освітніх, фінансових, інформаційних ресурсів основної та старшої ланки школи, міжшкільного навчально-виробничого комбінату, закладу початкової професійної освіти, позашкільних освітніх закладів. У НВК можуть функціонувати профільні класи і групи, де вивчаються профільно зорієнтовані курси початкової професійної підготовки. У сільській місцевості до організаційної структури НВК можуть входити дитячі дошкільні заклади, школи I – III ступенів, професійно-технічні училища, міжшкільні виробничі комбінати.
Загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів функціонують переважно на III ступені навчання і забезпечують загальноосвітню підготовку та профільну підготовку, яка відповідає професійній спеціалізації факультетів цих закладів і реалізується в основному його науково-педагогічними працівниками.

Допрофільна підготовка здійснюється у 8-9 класах для професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі. Форми її реалізації – введення курсів за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі [7].
Основна функція курсів за вибором – профорієнтаційна. Вимоги до організації вивчення курсів: достатня їх кількість для визначення напряму профільного навчання; поступове введення за рахунок годин варіативного освітнього компонента; поділ класу на групи, однорідні за підготовленістю та інтересами учнів.

Поглиблене вивчення предмета, крім розширення і поглиблення змісту, має сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані знання. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і підручниками, або за модульним принципом – програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми.

Допрофільна підготовка має здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади. Ефективність допрофільного навчання потребує налагодження дійової діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю і інтересами мікроколективів (класів, груп).

З метою реалізації концепції слід вирішити такі питання:

  1. Нові цілі шкільної освіти зумовлюють необхідність подальшої модернізації вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Для цього необхідно: у ВНЗ педагогічного профілю передбачити підготовку педагогічних кадрів з урахуванням потреб профільної школи та внести відповідні зміни у державний стандарт вищої педагогічної освіти для спеціалістів та магістрів, планувати необхідну спеціалізацію студентів і магістерські програми з профільного навчання старшокласників, одержання вищої педагогічної освіти за кількома освітніми галузями, передбаченими державним стандартом загальноосвітньої школи; для забезпечення необхідного рівня професійної компетентності учителів і керівників шкіл запровадити широко масштабну систему відповідної перепідготовки: підвищення кваліфікації вчителів основної школи з орієнтацією на організацію допрофільного навчання та його психолого-педагогічне забезпечення, вчителів старшої школи.
  2. Створення нормативно-правової бази розвитку профільного навчання, спрямованої на вирішення таких основних питань: розробка механізмів фінансування профільних шкіл з урахуванням різних джерел бюджетного і позабюджетного фінансування; уточнення статутів загальноосвітніх навчальних закладів для забезпечення профільного навчання на внутрішньошкільному і зовнішньошкільному рівнях; розробка державного загальноосвітнього стандарту, що передбачає загальноосвітню підготовку, однакову для всіх шкіл – як основи для створення програмного забезпечення профільного навчання; підготовка орієнтовних навчальних планів для профілів навчання.
  3. Навчально-методичне забезпечення профільної школи – важлива умова реалізації концепції. Відповідно до державних загальноосвітніх стандартів необхідно розробити й апробувати програми для базових, профільних і спеціальних курсів, відповідні підручники, методики, засоби навчання.
  4. Створення психологічного супроводження навчального процесу у 8 – 9, 10 – 11 класах здійснюється з метою своєчасної оцінки комплексу індивідуальних особливостей підлітка з погляду на його готовність до успішного навчання за певним профілем, попередження дезадаптації в умовах виникнення труднощів і стресів, пов’язаних із спілкуванням у новому колективі.
  5. Науковий супровід навчання в старшій школі, який передбачає реалізацію завдань дослідницького і впроваджувального характеру: обгрунтування змісту в різних комбінаціях профільного вивчення, розроблення педагогічних технологій на основі застосування активних методів навчання, самостійної навчальної діяльності, виробничої практики; розроблення системи оцінювання навчальних досягнень учнів; моніторинг якості освіти, корекцію концептуальних підходів до організації профільного навчання в різних умовах.
  6. Фінансування профільного навчання може здійснюватись переважно за рахунок держави та кооперації державних, громадських і приватних коштів.

Запровадження концепції потребує врахування реальних можливостей ресурсного забезпечення профільного навчання, розробки навчально-методичних комплектів, урахування результатів широкого експериментального випробування змісту і технологій профілізації старшої школи.

Висновки. Отже, можна зазначити, що  на сьогодні профілізація старшої школи є домінуючим напрямком функціонування школи, у структурі якої  виділяється до профільна підготовка у 8–9 класах із метою сприяння у виборі

ними напрямку подальшого профільного навчання. Вирішальною умовою реалізації проблеми профільного навчання є комплексне вирішення питань, пов’язаних з фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим і організаційним забезпеченням профільної школи.

Список використаних джерел

  1. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения : общедидактический аспект / Ю.К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1977. –254 с.
  2. Багалій Д.І. Нарис української історіографії / Д.І. Багалій. – С.108.
  3. Базовий навчальний план середніх закладів освіти України // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1998. – № 5. – С. 4.
  4. Березівська Л.Д. Диференціація навчання як форма індивідуального підходу до дитини у працях українських педагогів (1917–1919) / Лариса Березівська // Рідна школа 2011. – № 8/9. – С. 75–80.
  5. Березівська Л.Д. Концепція реформування шкільної освіти П.М.Ігнатьєва (1915–1916).
  6. Бібік Н.М. Профільна школа: проблеми науково-методичного супроводження / Н.М.Бібік, М.І.Бурда // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. 2004. – № 11. – С. 66–68.
  7. Гончаренко С.У. Про принципові положення концепції національної середньої загальноосвітньої школи / С.У. Гончаренко, Ю.І. Мальований // Радянська школа. – 1990. – № 10. – С. 3–5.

Відомості про автора:
Кошман Світлана Володимирівна, вчитель. Миронівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів комунального закладу «Павлівське навчально-виховне об’єднання “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад” Світловодської районної ради Кіровоградської області», с. Миронівка Світловодського району Кіровоградської області.

 

Comments

  1. Згодна з вами Світлано Володимирівно, що формування професійної спрямованості учнів має здійснюватися ще зі шкільної лави, тому що саме в старшому шкільному віці учні вперше замислюються про майбутню професійну діяльність.

  2. Дякуємо Світлані Володимирівні за актуальну статтю. Цілком погоджуюся, що на сьогоднішньому освітньому етапі школярі часто не розуміють значимості та необхідності теоретичного матеріалу, а поєднавши його з практикою, надавши навчанню профільне спрямування, ми отримаємо достатньо вмотивованих та зацікавлених учнів.

  3. Стаття актуальна, тому що нині в Україні ведуться пошуки оптимальних шляхів удосконалення профільного навчання у загальноосвітній школі у контексті реформування середньої освіти, які необхідні для самореалізації кожного випускника в умовах ринку, З свого особистого досвіду пам’ятаю, що нас теж возили за багато кілометрів у профільну школу і навчали професії продавця та швеї.Дякую за цікавий матеріал.

  4. Цілком актуальна та своєчасна стаття, адже одним із шляхів поліпшення якості освіти, здатної до самореалізації професійного зростання й мобільності в умовах сучасного суспільства є впровадження профільного навчання. Можна сказати, що профільна освіта – це не зовсім інновація сучасної школи, нам просто треба пригадати трішечки призабуте старе.

Залишити відповідь до Тетяна Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *