Чепіжак В.А. ІДЕЇ ПРО УДОСКОНАЛЕННЯ ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ І.Г. ТКАЧЕНКА

У доповіді розглянуто важливість трудового виховання в процесі навчання та продуктивної праці, як засобу реалізації завдань профільного та професійного навчання в старшій школі, в умовах сучасного освітнього процесу. Розкрито сутність основних ідей педагогічної спадщини І.Г. Ткаченка про трудове виховання старшокласників та визначено значимість та пріоритети їх використання для творчої реалізації концептуально-теоретичних і практичних проблем нової української школи.
Ключові слова: профільне навчання, трудове виховання, розвиток особистості, педагогічна діяльність, професійне спрямування, педагогічна система, продуктивне навчання.

The paper considers the importance of labor education in the process of learning and productive work, as a means of realizing the tasks of profile and professional training in high school, in a modern educational process. The essence of the main ideas of the pedagogical heritage I.G. Tkachenko about the labor education of senior pupils and the significance and priorities of their use for creative implementation of the conceptual, theoretical and practical problems of the new Ukrainian school are determined.

Key words: profile education, labor education, personality development, pedagogical activity, professional orientation, pedagogical system, productive education.

Постановка проблеми. Як зазначено в «Концепції профільного навчання у старшій школі», профільне та професійне навчання є одним із ключових напрямів модернізації та удосконалення системи освіти нашої держави, який допоможе вирішити основне завдання сучасної освіти – розвивати в учнів навички, здібності та якості 21-го століття, щоб дати їм можливість бути конкурентоздатними на сучасному ринку праці.

Впровадження автоматизації, робототехніки, алгоритмів і штучного інтелекту  у виробничі процеси останнім часом довело, що вони можуть виконувати роботу однаково, або іноді навіть краще, ніж люди. Тому і в подальшому промисловість  та сільське господарство будуть потребувати  все нових компетентностей у претендентів на робочі місця. В зв’язку з цим експерти кажуть, що для задоволення нових потреб потрібно створити  більш широкий спектр програм  профільного і професійного навчання в поєднанні з  продуктивною працею.
Зміни в освітньому і навчальному середовищі необхідні для того, щоб підготувати учнів до мінливого ринку праці  і дати їм можливість залишатися працездатними  і  затребуваними і в майбутньому.

Тому реалізацію  концептуальних ідей поєднання продуктивної праці з професійним  та профільним навчанням, на мою думку  потрібно  розпочати з підвищення вмотивованості учнів до праці взагалі. Бо вона в реаліях нашого сьогодення значно знизилась. Соціальні експерти  констатують, що на превеликий жаль,  у середовищі сучасної  молоді, яка має перед собою  певні приклади,  почали превалювати  прагнення  мати все і  відразу, без особливих затрат на навчання  професіям та навіть  і на саме навчання.
Можливо це тому, що трудовому вихованню  підростаючого покоління, яке було пріоритетним  за радянської моделі освіти, почали приділяти незаслужено менше  уваги, відмовившись від нього, як від принципу   комуністичної моралі. Хоча цей принцип являється насправді загальнолюдським і є  кращим надбанням  людської  цивілізації. І це дається зараз взнаки. Бо незаслужено забуті вчені – педагоги,  які  генерували ці ідеї та ефективно втілювали їх в педагогічну практику.

Одним із таких вчених є наш земляк Іван Гурович Ткаченко. Дослідженням його праць мало хто займається  в Україні, хоч він і  був видатним ученим-новатором у галузі педагогіки   і його праці були  видані багатьма  іноземними мовами. Та виявилось великою проблемою знайти його книгу «Трудове виховання старшокласників», чи хоча б яку-небудь книгу за його авторством, у бібліотеках нашого міста. Бо вони були  давно здані в макулатуру, як і вся інша література, в якій  була прив’язка  до «комуністичної моралі». Та й в нетрях Інтернету його першоджерел, на жаль, знайти не вдалося.

Отож, настав час згадати його ідеї і не тільки їх пропагувати, а й використовувати, бо вони є актуальними і зараз та, безперечно, і в майбутньому залишаться такими ж. Виховання любові до праці це – основоположний принцип виховання людини, бо всім давно відомо, що саме праця її і створила.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На даний час проблема реалізації  концептуальних ідей   профільного навчання продовжує перебувати в центрі уваги вітчизняних науковців. Значний внесок у її розв`язання роблять: Білориха О., Василенко Н., Грязнова Ю., Корсакова О., Кизенко В.,  Трубачева С., Шиян Н., Яремко І. та ін.
Оскільки засобом їх реалізації є трудове виховання та продуктивна праця, то  в свій час  дослідженням цих ідей займалися Макаренко А.,  РябухінМ., Матюша І., Мельниченко Б., Левковський М., Сухомлинський В. та  Ткаченко І.
Основним же  завданням даної статті  в контексті  мети  Конференції «Педагогічна спадщина Івана Ткаченка та сучасна освіта», є  дослідження основних  ідей корифея  освіти, вченого-педагога Івана Гуровича Ткаченка про трудове виховання старшокласників.
Дослідженням його праць з даної проблеми займалися: Максимчук О.В. Шарипов М.М., Калініченко Н.А. та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Не применшуючи безсумнівно важливого науково-практичного значення проведених в свій час досліджень, перерахованими вище вченими, слід зазначити, що на даний час можна знайти досить мало інформації про роботи, в яких би розглядався такий важливий аспект, як трудове виховання та продуктивна праця школярів в зв’язку з  концепцією профільного навчання.

Мета статті: визначення значимості, трудового виховання як передумови і запоруки ефективної реалізації пріоритетів та проблем впровадження профільного і професійного  навчання в систему  загальної середньої освіти, шляхом поєднання їх з продуктивною  працею на засадах ідей педагогічної спадщини І.Г Ткаченка про трудове виховання старшокласників, які є актуальними і в умовах сьогодення.

Виклад основного матеріалу. У сучасному світі все більше усвідомлюється, що прогресивний розвиток людства в цілому залежить від його моральної  позиції по відношенню до трудової діяльності. Та і в житті кожної окремо взятої людини  праця займає особливе місце. Сприяє фізичному, моральному, естетичному, екологічному та  психічному   розвитку  особистості. В історії трудової педагогіки важливим фактором освіти завжди було значне місце трудового виховання. Воно розглядається, як  важлива частина загальної освіти, без якої  неможливо сформувати основні якості особистості.

Проблема трудового виховання одна з гострих проблем сучасної    школи. Проте вона ніколи і не була простою. Бо ще здавна відомо, що праця є важливою невід’ємною   характеристикою особистості, а відношення до неї – критерієм моральної та соціальної значимості людини. Таке ставлення до праці дуже важливе  для виховання у дітей бажання працювати і їх психологічної підготовки до роботи. Досвід показує, що з усіх проблем освіти, найбільш складною і найбільш важливою  є проблема трудового виховання,  бо  від його  ефективності залежить майбутня доля людини.

Однією з важливих  проблем є формуванням потреби людини  в роботі.  Тому основне завдання трудового виховання на сучасному етапі розвитку нашого  суспільства – це формування в підростаючого покоління мотивації до трудової діяльності, за умови якої  потреба в праці переходить в сферу духовних потреб, які спонукатимуть учнів до здобуття знань, набуття практичних умінь і навичок необхідних для здобуття професійних компетенцій, які в майбутньому  будуть  визначать  всю трудову діяльність людини.
Тому у сучасній школі у відповідності до  Концепції  «Нової  української школи»  необхідно створити умови для успішного оволодіння   учнями    досить високим рівнем підготовки до   майбутньої професійної діяльності і   готовністю до творчої   праці.  Нажаль,   настав був  період, коли  до проблем  трудового виховання   в зв’язку  об’єктивними  економічними процесами, в нашому суспільстві  увага дещо послабилась. І безперечно уже нарешті настав час повернутись до неї .

Проблема трудового виховання, підготовки школярів до праці в сфері матеріального виробництва не проста, ще й тому, що   школі вирішити її самостійно  – не  під силу. Бо вона вимагає  координованих зусиль сім’ї, школи,   відповідних   державних установ, приватних і державних підприємств, сільськогосподарських виробників і  суспільства в цілому.   Та  саме   школі  належить  стати  координуючим центром   для  реалізація цього завдання  силами  компетентних педагогічних кадрів з відповідною науковою та методичною підготовкою.

Оскільки трудове  виховання – це багатогранний процес, в результаті якого учні набувають компетенцій, що готують їх не лише до продуктивної праці, а й до громадської та управліньської  діяльності  виробництвом і державою, то як свідчить аналіз практики, успішно вирішити ці складні завдання випадковими, не пов’язаними між собою виховними засобами, безумовно, неможливо.    Потрібні  сучасні  педагогічні засоби  і методи  їх оптимального використання,  для розвитку в учнів здібностей  і навичок  що дозволять залучати дітей в роботу в різних областях людської діяльності і дозволить підростаючому поколінню підготуватися до самостійного життя.

Успішне вирішення усіх цих задач  тісно пов’язано з трудовим вихованням, заснованим на багаторічній педагогічній практиці. Тому      до   методологічного   вирішення проблеми з’єднання навчання з продуктивною працею потрібно підходити з позицій    історизму,  який  вимагає врахування всього позитивного, що накопичено в її вирішенні вченими  педагогами минулого століття, які   привнесли в педагогіку неоціненний скарб своєї мудрості та практичного досвіду, який є золотим запасом  педагогіки і чиїм досвідом   скористатись – є  вимогою сьогодення.

Одним із таких вчених був наш  видатний земляк Іван Гурович  Ткаченко,     відомий український вчений-педагог, учитель-новатор, чиї ідеї  були і залишаються новими, прогресивними та актуальними для  творчої реалізації концептуально-теоретичних і практичних проблем сучасної української школи.

І.Г. Ткаченко зробив значний внесок в теорію і практику поєднання навчання з продуктивною працею. Він  вважав,  що для  розвитку особистості необхідне гармонійне поєднання  розумової і фізичної праці. У всій його  науковій і практичній діяльності,  головною  була  ідея  виховного  потенціалу    праці.  Саме проблемам трудового навчання і виховання учнів була  присвячена кандидатська дисертація Івана Гуровича.

У своєму  науково-педагогічному дослідженні вчений – педагог визначив стратегію і тактику впровадження суспільно корисної та продуктивної праці в повсякденне життя та навчально-виховний процес. У продуктивній праці педагог вбачав  три важливі аспекти:

– особистісний – в праці  проявляються індивідуальні нахили, творчість, майстерність;

  -натуралістичний  –   працюючи  людина   усвідомлює  свій взаємозв’язок  з природою:

  -суспільний – продуктивна праця  є засобом  створення матеріальних  благ для суспільства .

Тобто,   суспільно корисна, продуктивна  праця, на думку Івана Гуровича, є тим   могутнім  вихователем, який забезпечує гармонійний  розвиток  особистості  тому, що саме в праці людина стверджує себе, як громадянин, який  активно взаємодіє з суспільтвом і природою.
Він вважав, що праця лише тоді стає виховною силою, коли збагачує духовне і інтелектуальне життя  дітей. А також коли вона  викликає у дітей почуття    радості і гордості. І для цього обов’язковою умовою є    своєчасне врахування та стимулювання результатів їх праці, як моральне так і матеріальне.

Свій теоретико-практичний досвід  з питань трудового виховання учнів,  реалізований в Богданівській  школі, де довгий час працював директором ,     Іван Гурович    описав у   книзі «Трудове виховання старшокласників» (1971).    В ній він обгрунтував методологічний та організаційний алгоритм трудового виховання та його вплив на   моральне, естетичне і фізичного виховання.
Не полишив  він поза увагою і таке важливе питання, як засоби мотивації учнів до трудової діяльності та накреслив шляхи  реалізації педагогічних вимог до організації трудового виховання учнів. Цінність його досвіду полягає ще  й в тому, що  всі свої теоретичні викладки він втілив в практику виховної роботи в учнівській виробничій бригаді, узагальнив одержані результати   та поширював  їх,  ділячись з колегами інноваціями на сторінках   своїх видань  та численних статей у пресі.

За   власним висловом І.Ткаченка,  вся   сутність трудового  виховання  має здійснювалась так,  щоб  «практика  перестала   бути сліпою, а теорія – безкорисною».  Щоб  досягти  такого результату зміст  діяльності має бути багатогранним, щоб  розумові інтереси, перетворювалися в органічну потребу праці.    Книга   стала узагальненням  результатів практичної роботи, що була організована   ним   в співпраці  з педагогічним колективом, який він очолював, за такими трьома напрямами:

  • трудове виховання на уроках природничо-математичного циклу  та основ сільськогосподарського виробництва;
  • трудове виховання в процесі продуктивної праці в сільськогосподарському виробництві  в учнівських виробничих   бригадах;
  • трудове виховання в позаурочний час: дослідницька робота в учнівських наукових товариствах  та участь дітей у природо-охоронних акціях.

Організована  ним навчально-продуктивна діяльність ефективно впливала на морально-ціннісні мотиви і поведінку, як учнів, так і вчителів.   Саме  реальні  приклади з життя школи,  з практики роботи  в учнівських виробничих бригадах,  дали йому можливість теоретично обґрунтувати необхідність   зв’язку трудового виховання з розумовим, моральним, естетичним та фізичним розвитком молоді.  І  також  на практиці  він показав роль праці у формуванні особистості   та у вихованні в учнів  поваги до людей праці.
Як педагог–гуманіст він вважав, що праця повинна бути доступною і посильною, відповідати віковим особливостям, підготовці  та інтересам учнів. Обовязкою  вимогою продуктивної дитячої праці є відповідність санітарно гігієнічним вимогам та техніці безпеки.

Іван Гурович  постійно наголошував  на тому, що трудова активність школярів  повинна носити колективний характер, проте кожен  має  вносити свій вклад  у виконання  спільних завдань і при цьому нести  відповідальність за свою частину спільної справи. Тільки в такому поєднанні  праця  максимально сприятиме соціалізації особистості.

Трудове  виховання учнів потрібно на його думку починати з:

– формування   психологічної готовності до праці;
– практичної підготовки до праці;
– формування   умінь і навичок культури праці;
– підготовки    усвідомленого вибору професії.

Ткаченко І.Г. також сформулював  вимоги до кваліфікованого  педагогічного керівництва працею школярів та до  форм  взаємодії всіх учасників педагогічного процесу    для розвитку  в    старшокласників   ініціативи та творчої активності при їх входженні в трудовий процес. Розробив  методику формування еколого-економічних якостей старшокласників, заснованих на  об’єднанні  знань і продуктивної трудової діяльності.  Всі  вищезгадані аспекти його педагогічних ідей   реалізовувались у взаємозв’язку з навчальним процесом, через політехнізм навчання та  через продуктивну  працю. І це в період його діяльності,  дало  змогу  досягти конкретних результатів, що дозволили  його   учням домагатися самореалізації у трудовій діяльності  та набуття  ними   соціальної зрілості в  підготовці до дорослого життя.
Тому його науково-практичні  рекомендацій і методики є актуальними і в сучасних умовах  і, особливо,  для вчителів сільських загальноосвітніх шкіл. А науково-теоретичне обґрунтування позитивної ролі трудового виховання може  бути ефективно використане при реалізації концептуальних ідей профільного і професійного навчання.

Висновки. Головні ідеї новаторської педагогіки Івана Гуровича Ткаченка є цінними для реалізації і для сьогодення, з огляду на проблеми і перспективи розвитку «Нової української школи». В контексті модернізаційних змін у національній системі освіти і виховання його освітня діяльність і педагогічна спадщина набувають особливого значення.

І.Г. Ткаченко стратегічне завдання школи вбачав у вихованні високоосвіченого, всебічно розвинутого громадянина і молодого господаря нашої держави, спроможного у своїй практичній діяльності використовувати найновіші досягнення науки і техніки, ефективно працювати в умовах науково-технічного прогресу у сфері сільськогосподарського виробництва. А його позиція  щодо виняткового значення трудового виховання підростаючого покоління для подальшого розумового розвитку та трудового становлення молодої особистості, на мою думку,  прийнятна і в епоху компютеризації та інформатизації виробничих процесів  людського суспільства ХХІ століття. Адже від  вмотивованості на працю тих, хто вступає в життя, залежить поступовий перехід до нового демократичного суспільства  та майбутній  розвиток і процвітання нашої держави.

Список використаних джерел

  1. Вихрущ А.В. Трудовая подготовка учащихся в общеобразовательных школах Украины / Вихрущ А.В. – М., 1994.
  2. Іванюк Г. Ідеї новаторської педагогіки в теоретико-практичній спадщині Івана Гуровича Ткаченка / Г. Іванюк [Електронний ресурс] http://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.desklight-79d006a9-ecc2-4153-a367-dbb06de5fc7a/.
  3. Калиниченко Н.А. Трудова підготовка учнів сільської школи в центральному регіоні України / Н.А. Калиниченко. – К., 2008.
  4. Калініченко Н.А. І.Г. Ткаченко про трудову підготовку учнів сільської школи / Н.А. Калиниченко // Рідна школа. – № 1-2. – К., 2010.
  5. Максимчук О.В. Система трудового виховання в педагогічній спадщині І.Г.Ткаченка / О.В. Максимчук. – Кривий Ріг, 2002.
  6. Ткаченко І.Г. Трудове виховання старшокласників / І.Г. Ткаченко. – Радянська школа. – К., 1971.
  7. Шарипов М.М. Трудовое воспитание учащихся сельских школ и подготовка их к выбору сельскохозяйственных профессий / М.М. Шарипов. –Душанбе, 2009.
  8. Тураев А.Х. Производительный труд, как средство трудового воспитания сельских школьников / А.Х. Тураев. – М., 1991.

Відомості про автора:
Чепіжак Віра Андріївна, вчитель біології Новомиргородської ЗШ І-ІІІ ст. № 1, м. Новомиргород Кіровоградської області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Comments

  1. Валентина Володимирівна Войтко сказав:

    Важливість трудового виховання в процесі навчання та продуктивної праці, як засобу реалізації завдань профільного та професійного навчання в старшій школі, в умовах сучасного освітнього процесу є актуальною проблемою сучасної людини, зокрема сучасних школярів.
    Шляхом аналізу основних ідей педагогічної спадщини І.Г. Ткаченка про трудове виховання старшокласників автор визначив значимість та пріоритетність їх використання для вирішення практичних проблем нової української школи.
    Дякую,Віро Андріївно.
    З повагою В.Войтко

  2. Тетяна Барановська сказав:

    Дякую! Стаття сподобалась! Висвітлена актуальна проблем! Я повністю з вами згодна, що ідеї новаторської педагогіки Івана Гуровича Ткаченка є цінними для реалізації і для сьогодення.

  3. Оксана Долгерт сказав:

    Стаття цікава і корисна. Я за фахом вчитель трудового навчання, мені дуже імпонує власний вислів І.Ткаченка, про сутність трудового виховання, про те щоб «практика перестала бути сліпою, а теорія – безкорисною».

  4. Валентина Зубова сказав:

    Погоджуюсь з Вами щодо важливості трудового виховання у сучасній освіті. Педагогічна спадщина І.Г. Ткаченка є джерелом ідей, які можна використати у сучасній профільній школі. Сучасне суспільство потребує висококваліфікаваних фахівців, здатних вдосконалювати професійні навички протягом життя. На мою думку,в межах спеціальної школи цей процес іде активніше, бо збереглись майстерні та фермерські господарства та ін, що можуть стати основою допрофільної освіти.Допрофільна освіта має важливе значення, приклад тому випускники Богданівської середньої школи, що досягли значних успіхів на професійній ниві.Бажаю успіхів у роботі!

  5. Дякую всім шановним колегам, хто не пошкодував часу, щоб ознайомитись з моїм баченням значимомті ідей І.Г. Ткаченка для сучасної школи і розділив мої думки про надзвичайно важливе значення трудового виховання підростаючого покоління в умовах сьогодення. Трудове виховання важливе для особистісного розвитку тому, що нажаль, відношення до праці у сучасних школярів з віком піддається негативній трансформації. Молодші школярі, як правило, проявляють інтерес до всіх видів праці, а у старшому віці у них з’являється негативне ставлення до неї і бажання її уникнути. Вони, дивлячись на нелегке життя своїх батьків, сприймають трудову діяльність дорослих, як обтяжливу необхідність і не оцінюють її точки зору суспільної значущості для особистості тому що знань про цей аспект у них недостатньо. І, як підтверджує практика, виникнути на пустому місці позитивне ставлення дітей до праці не може. Тому-то такою важливою і має бути для школи і учителів, педагогічна спадщина І.Г. Ткаченка, як унікальний алгоритм діяльності, як це можна ефективно робити. І саме нам з вами належить виховати, тих від кого буде залежати майбутнє нашої країни – її здоров’я, інтелект, моральний образ нації і, як результат, економічна успішність країни а отож і добробут кожного її громадянина. Тому хочу побажати всім вам успіхів у педагогічній діяльності, та особистого добробуту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *