Бойко С.П. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В СІЛЬСЬКІЙ ШКОЛІ

У статті розглядаються підходи до організації профільного навчання в сучасній сільській школі на уроках математики за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій та різноманітних форм і методів дослідницької діяльності. Наведені приклади навчально-виховних проектів, які є результативними у розвитку професійної грамотності.

Ключові слова: допрофільна та профільна підготовка,професіональна орієнтація,  творча діяльність, диференціація змісту навчання, прикладні задачі, міжпредметні зв’язки.  

 The methods for organizing of specialized training in a present rural school at the mathematics lessons using information and communication technologies and various forms and methods of research activity are reviewed in this article. The examples of educational projects that are effective in the development of professional competence are presented here.

Keywords: pre-profile training and specialized training, professional orientation, creative activity, differentiation of the content of training, applied problems, intersubject communications. 

Постановка проблеми. На даний момент будь-яке виробництво вимагає від працівників не тільки високої фахової компетентності, але й здатності творчо виконувати свої професійні обов’язки, бути ініціативними і йти на розумний ризик. Ці важливі якості необхідно розвивати ще в школі. Особливо сприятливі умови для розвитку творчого потенціалу школярів створюються в умовах до профільної та профільної підготовки, покликаної задовольняти індивідуальні запити учнів відповідно до обраного напряму майбутньої професійної діяльності. Актуальною є проблема залучення учнів до досліджень за сільськогосподарським напрямом, профорієнтації школярів на професії агропромислового комплексу в сільських школах.

Проблема розвитку учня – одне з найскладніших завдань педагогічної практики. Допомогти дитині стати творчою особистістю через розвиток своїх математичних здібностей в умовах сучасної школи нелегко, але можливо. Критерієм спільної навчальної діяльності учня й творчої діяльності вчителя є кінцевий результат:  через навчально-творчі задачі дати учневі не лише набір знань і навичок із математики, а й сформувати особистість, готову до творчої діяльності. І від того яка діяльність переважатиме в процес і навчання залежить розвиток кожного учня.

Перед педагогічним колективом стало запитання: якщо профілі, то які?  Більш правильно визначити їх, виходячи зі структури ринку праці та зайнятості з прогностичним урахуванням перспективи на найближчі 10-15 років і особливостями регіонів.

Виклад основного матеріалу. Профільне навчання дає ширші можливості використовувати на уроках традиційні й нетрадиційні форми та методи роботи. Вони, натомість, сприяють розвитку творчих здібностей учнів та застосуванню отриманих знань для швидкого результату.

Відбувається допрофільне навчання, що передбачає вивчення предметів інваріантної частини навчального плану для усіх учнів. У цей період учні виявляють інтереси щодо майбутньої професії , тому предмети варіативної частини вибирають відповідно. Для учнів, які мають за мету обрати економічний профіль навчання, передбачається поглиблене вивчення математики, факультативного курсу «Інформатика».  Однією із форм до профільної підготовки є МАН, предметні олімпіади.

Головна мета профільного навчання в навчальному закладі: створити систему творчої діяльності вчителів та учнів в умовах сільської школи.

Завдання профільного навчання:

  • реалізація принципів особистісно орієнтованого навчання і виховання;
  • здійснення ефективної підготовки випускників до засвоєння програм вищої професійної освіти;
  • вивчення профільних предметів, необхідних для безперервної освіти;
  • створення умов для суттєвої диференціації змісту навчання;
  • розширення можливостей підготовки випускників до свідомого вибору професії; сприяння рівному доступу до здобуття повноцінної освіти відповідно до індивідуальних нахилів, здібностей, потреб [1, c. 23].

До творчості спонукає вчителя сьогоднішній учень – розвинена й нестандартна особистість, вимоглива до свого наставника – та творчий характер, закладений у самій суті вчительської професії. Діяльність вчителя має розгортатися як відкрита педагогічна система, що підлягає постійному вдосконаленню, оновленню та подальшій заміні на іншу педагогічну систему, якісно вищого рівня і зумовленої соціальними потребами і новітніми досягненнями педагогічних наук.

Головним у педагога є його уміння виховувати учнів своїм предметом. Учитель поєднує у собі дві спеціальності. Він має бути фахівцем не лише з того предмета, який викладає, а ще й педагогом-вихователем.

Особливої уваги  потребує сільська школа. Її стан і рівень роботи істотно впливає на соціальний розвиток сільського населення, вирішення демографічних проблем в селі. Перед сільською школою постає завдання виховання в учнів прагнення активно брати участь у піднятті сільськогосподарського виробництва.

Для розвитку у школярів інтересу до сільськогосподарських професій необхідне виховання у них стійких інтересів до наукових основ сільського господарства і до перспектив його розвитку в процесі повсякденної навчальної роботи. Будь-який шкільний предмет містить в собі необмежені можливості для формування в учнів справжнього інтересу до сільського господарства, прагнення до активної праці в рідному селі.

Стратегічне завдання сільської школи І.Г.Ткаченко вбачав у вихованні високоосвіченого , всебічно розвинутого громадянина і молодого господаря нашої держави, спроможного у своїй практичній діяльності використовувати найновіші досягнення науки і техніки, ефективно працювати у сфері сільськогосподарського виробництва. Відомий педагог вбачав «виховне завдання кожного педагогічного колективу сільської школи перш за все в тому, щоб залучити кожного школяра в доцільну багатогранну практичну діяльність із заглибленням в будь-який вид праці, виховати в ньому любов до діяльності за захопленням, його особистими пізнавальними інтересами, і до діяльності, котра диктується соціальним замовленням суспільства. Все те, що стало об’єктивною реальністю нового оточення сільської школи, повинно знайти відображення в індивідуально-психологічній сфері кожного вихованця сільської школи.» [5, c. 20].

Сільський вчитель має бачити світлу постать молодого фермера, всебічно підготовленого до активної трудової діяльності в умовах утвердження ринкової економіки на селі. Він повинен гармонійно поєднувати в своїй трудовій діяльності народні традиції селянина-трудівника.

Великі можливості природного органічного  зв’язку навчального матеріалу з сільськогосподарським виробництвом є у вчителя математики. Математика є універсальною мовою, яка широко застосовується в усіх сферах людської діяльності. На сучасному етапі різко зростає її значення у розвитку суспільства. Велике значення має математика і в розвитку особистості, встановленні її світогляду, розвитку мислення і інших якостей. Ці дві обставини визначають роль математики в системі шкільної освіти, в підготовці кожного члена сучасного суспільства до повсякденного життя і трудової діяльності.

Профільне навчання математиці є складною системою. Виділяються три етапи профільної диференціації в навчанні математиці. На першому етапі (5-7 кл) формуються профільні інтереси: свідомий вибір рівня навчальної діяльності. В процесі змагань, ігрової та учбової діяльності формуються пізнавальні інтереси та мотиви пізнання учнів. На цьому етапі важливу роль відіграють різноманітні форми позакласної роботи з предмету. На другому етапі (8-9 кл) реалізується різнорівневе вивчення курсу математики за стандартними навчальними планами; організовується самостійна робота учнів, що відповідає їх індивідуальним прихильностям, проводиться цілеспрямована робота щодо професіональної орієнтації учнів. На третьому етапі (10-11 кл) безпосередньо реалізується профільне навчання математиці [6].

На першому і другому етапах до процесу навчання включаються цікаві задачі, відомості з історії математики. Ось тут зв’язок навчального матеріалу з сільськогосподарським виробництвом може здійснюватися різними способами: повідомлення вчителя на уроках про застосування досліджуваних питань в сільськогосподарській практиці, розв’язування задач прикладного характеру.

Традиційною і більш природною формою зв’язку навчальної роботи з  математики з сільськогосподарським виробництвом є використання як на уроках, так і в позакласній роботі задач з сільськогосподарської практики.

Спостереження за відношенням учнями до змісту навчальних задач прикладного характеру показують, що зміст навчальних задач, метод розв’язування яких освоєний учнями, викликає у них інтерес. Якщо зміст спеціально підібраних задач пов’язаний з відкриттям суттєвих елементів майстерності в тій чи іншій професії, то такі навчальні задачі стають засобом формування інтересу до професії, пов’язаної з її змістом [4, c. 5].

Прикладні задачі підвищують інтерес учнів до математики, оскільки для переважної більшості учнів цінність математичної освіти складається в її практичних можливостях.

Задача з сільськогосподарської практики повинна нести пізнавальну інформацію про сучасне сільське господарство, показувати творчий характер праці спеціалістів масових професій.  Питання задачі повинне відповідати реальній виробничій ситуації, а не підстроюватись під визначену математичну проблематику.

Вдалий підбір змістовних практичних задач, ще не забезпечує належного ефекту. Умова прикладної задачі тільки тоді легко усвідомлюється учнем, коли вона зустрічалась з описуваною виробничою ситуацією в реальній дійсності.

При вивченні десяткових дробів цікавою буде задача.

Задача. Трактор з п’ятикорпусним плугом за один прохід зорює полосу шириною 1,75 м при середній швидкості руху 5,4 км/ч. За який час він виоре поле площею 6 га?

При вивченні відсотків доцільними будуть задачі із життя. Молоко і молочні продукти – популярні продукти харчування. Для отримання достатньої кількості молока потрібно розв’язати багато різних задач, в тому числі і математичних.

Задача. Стандартна жирність молока в нашій країні 3,2% . До стандартної жирності молоко приводять за допомогою так званої нормалізації, змішуючи  його з  вершками. Скільки вершків ( жирність – 0,05%) необхідно добавити до 100 кг молока жирності 3,65% для його нормалізації?

В даний час при плануванні виробництва і поставок мінеральних добрив прийнято виражати їх в умовних туках. Всі азотні добрива перераховують яка сульфат амонію, містить 20,5% азоту, фосфорні – на суперфосфат з 18,7% фосфору, калійні добрива – на калійну сіль з 41,6% калію.

Задача. На поле було внесено 1,5 ц аміачної селітри, що містить 35% азоту, 3ц подвійного суперфосфату, що містить 45,8% фосфору, і 2 ц калійної солі, що містить 30% калію. Визначити спільну кількість внесеного добрива в умовних туках.

Для хімічного прополювання полів широко використовують так звані гербіциди. При неправильному виборі доз внесення цих препаратів можлива або низька їх ефективність, або пошкодження культурних рослин і забруднення навколишнього середовища.

Задача. Гербіцид 2М-4Х містить 80% діючої речовини і застосовується для боротьби з бур’янами в посівах сільськогосподарських культур. Доза внесення гербіциду – біля 900 г дійсної речовини на 1 га. Препарат розчиняється в воді і розбризкується оприскувачем з витратою рідини біля 400 л на 1 га. Яку кількість препарату слід розчинити в 100 л води?

Задача з геометрії.

Прес-підбирач підбирає сіно з валків і пресує його в тюки, обв’язуючи їх дротом. Тюки мають форму прямокутного паралелепіпеда з вимірами 36, 50 і 80 см. Щільність сіна в тюках ( в залежності від погодних умов і виду трави) від 80 до 200 кг в 1 м3 . Яка маса тюка?

На третьому етапі більше уваги приділяється розв’язанню задач, що відповідають вимогам для вступників до вищих навчальних закладів. Не можна обійти увагою задачі, які безпосередньо пов’язані з професійною діяльністю . Можна розглянути задачі на обчислення найбільшого і найменшого значення функції на деякому відрізку.

При проектуванні доріг сільськогосподарського району часто виникає необхідність з’єднати під’їзним шляхом той чи інший об’єкт з автомагістраллю. Різні економічні міркування в таких випадках показують, що під’їзний шлях повинен піти не перпендикулярно до магістралі, а під деяким гострим кутом.

Задача. Центральна садиба фермерського господарства розміщена за 50 км від райцентру і за 30 км від магістралі, що проходить через райцентр. Під яким кутом до магістралі треба провести під’їзний шлях із садиби, щоб вартість перевозок вантажу із садиби в райцентр і із райцентру на господарство була найменшою, якщо відомо, що перевозки магістраллю обійдуться фермерському господарству в 2 раз дешевше, ніж по під’їзному шляху?

Задача. На лісопильних рамах колоди розпилюють на квадратний брус і чотири дошки з максимально можливою площею поперечного перерізу. Якої товщини дошки отримають при такому розпилюванні із колоди діаметром d?

Задача на обчислення інтеграла.

Знайти площу каналу параболічного профілю, найбільша глибина якого h, а ширина (на поверхні води) – в.

Ефективним засобом професійної орієнтації учнів є обговорення навчальних екскурсій на уроці. Наприклад, можна відвідати механічну майстерню, де учні можуть ознайомитися з роботою слюсаря і токаря, на уроці геометрії під час вивчення теми «Правильні многокутники» можна запропонувати їм розв’язати одну із задач, яку розв’язує розмітник: розмістити на фланці 12 отворів діаметром 20мм, рівномірно по колу діаметром 400 мм [3, c. 5].

Поширення новітніх технологій на всі сфери людської діяльності вимагає від молодого покоління, як мінімум, мати базові поняття і знання, які є частиною соціальної культури сучасного суспільства. Міжпредметні зв’язки технологічної та природничо-математичної освіти в такому значенні мають домінуюче значення. Проблема не стільки в оволодінні знаннями, скільки в умінні застосовувати їх на практиці в будь-якій життєвій ситуації та у професійній сфері.

Висновки. Розв’язування прикладних задач сприяє ознайомленню учнів з основними напрямами роботи тих чи інших підприємств або галузей народного господарства; викликає інтерес до них, що є неодмінною умовою ефективності орієнтування учнів на певні професії. Під час розв’язування прикладної задачі є можливість розповісти про певну професію та потребу в ній. Знаючи професії батьків своїх учнів, учитель називає прізвища тих із них, які застосовують на виробництві математичні знання.

Модель розвитку творчих здібностей обґрунтовано на основі діяльнісного підходу, який полягає в залученні учнів до творчої діяльності, що забезпечує формування вмінь «бачення» проблеми, її вирішення та проведення відповідного дослідження, планування своєї діяльності, виховання самостійності. Виконання учнями досліджень на уроках або позакласних заходах сприяє  не тільки розвитку у них творчих здібностей, а й свідомому засвоєнню знань та ознайомленню з професійною діяльністю працівників певної галузі виробництва.

Список використаних джерел

  1. Дем’янюк Т. Інноваційні технології трудового виховання учнів /Тамара Дем’янюк, Галина Вознюк, Галина Сухолейстер // Позакласний час – 2010 – № 12. – С. 20-32
  2. Козаченко О. Розвиток творчої особистості в умовах профільного навчання / Ольга Козаченко // Математика – 2012 – № 41-42. – С. 3-6.
  3. Нечепельський В.Ф. Про деякий аспект викладання математики / Нечепельський В.Ф.// Математика в школах України – 2011 – № 34. – С. 2-7
  4. Петров В.А. Преподавание математики в сельской школе / Петров В.А. – Москва : Просвещение, 1986. – 128 с.
  5. І.Г. Ткаченко про навчання і виховання учнівської молоді / Укладач А.Б. Іванко. – Кіровоград : КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2009. – 42 с.
  6. Особливості вивчення математики в профільних класах у сучасних умовах / Мазурик М.С. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://otherreferats.allbest.ru/.

Відомості про автора:
Бойко Світлана Петрівна, вчитель. Могильненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Гайворонського району, Кіровоградської області, с.Могильне, Гайворонський район, Кіровоградська  область.

 

Comments

  1. Сподобалась стаття! Дуже цікаві задачі, коротко і доступно все написано!

  2. Згодна з автором статті про стратегічне завдання сільської школи, яке висловлював І.Г.Ткаченко. Але , на превеликий жаль, для того щоб створити ефективну систему трудового виховання школярів в закладі освіти, з орієнтуванням учнів на подальшу трудову діяльність в сільській місцевості, мало ввести тільки профільний предмет математику. Потрібно, щоб заклади освіти були забезпечені відповідною матеріально-технічною базою, щоб діти могли на практиці бачити, використовувати, ознайомлюватися, застосовувати.

    1. Розділяю Ваші погляди стосовно необхідності збільшення годин навчального плану предметів природничо-математичного циклу для створення ефективної трудової системи виховання в сільській школі та орієнтування учнів на подальшу трудову діяльність в сільській місцевості. На мою думку, доцільним було збільшити години на вивчення такого предмета, як економіка, адже глибокі знання цієї науки допоможуть зорієнтуватися випускникам у навколишньому світі, цілеспрямовано приймати раціональні рішення, виявляти свої сильні й слабкі сторони на ринку праці, забезпечувати добробут своєї родини й держави.

    2. Дякую, що Вас зацікавила моя стаття. Я повністю згодна з тим, що без матеріальної бази не можна організувати профільне навчання в сільській школі на належному рівні.

  3. Людмила Сосновська сказав:

    Надзвичайно актуальними в сучасних умовах розвитку нашої держави є погляди І.Г. Ткаченка на проблеми і перспективи сільської школи, задача якої виховати учня, який би залишився в селі і працював в у сфері сільськогосподарського виробництва. Сільська школа має бути забезпечена всім необхідним! Дякую за статтю!

  4. Ірина Забіяка сказав:

    Дякую за цікавий виклад проблеми. Погоджуюсь з Вами, Світлана Петрівна,
    що виконання учнями досліджень на уроках математики сприяє не тільки розвитку творчих здібностей учнів, а й свідомому засвоєнню знань та ознайомленню з професійною діяльністю працівників певної галузі виробництва.

  5. Я поділяю думки Світлани Петрівни. На уроках математики потрібно більше розв’язувати задачі прикладного характеру, щоб учні краще могли застосовувати набуті знання на практиці.

  6. Катерина Рабенюк сказав:

    Дякую за змістовну, цікаву статтю. Висвітлена проблема, дійсно актуальна в сьогоденні. Перед учителем стоїть завдання не тільки навчити учня, а й виховати дбайливого господаря своєї аграрної країни. Такі знання конче необхідні для системи виховання в сільській школі та орієнтування на подальшу трудову діяльність в сільській місцевості.

  7. Владислав Володимирович сказав:

    Дякую!!!
    Стаття дуже цікава. Особливо задачі.

  8. Олександр Олександрович сказав:

    Дякую. Прикладні задачі потрібно розв’язувати на урок
    математики.

  9. Олександр Олександрович сказав:

    Дуже цікаво. Дякую що підготували дуже цікаву статтю.

  10. Дійсно, дуже цікаві ідеї запропоновані у даній статті. Знаючи Вас, розумію, що все неординарне, нове Ви впроваджуєте в своїй практиці. Математика в умілих руках , дійсно, є універсальною мовою, яка такому вчителю як Ви
    допомагає розвивати особистість, готову до творчої діяльності в усіх сферах.

  11. Софія Володимирівна сказав:

    Дуже важливо для мене. Матеріал
    буду використовувати на уроці.

  12. Галина Михайлівна сказав:

    Цікава стаття. Дякую Світлані
    Петрівні за подану інформацію.

  13. Тетяна Степанівна сказав:

    Світлана Петрівна, дякую за змістовну статтю, яку можна застосовувати в ппактиці.

  14. Олена Горобець сказав:

    Дякую за цікавий матеріал! Бажаю успіхів у реалізації всього Вами задуманого!

  15. Ірина Долібська сказав:

    Цікава та корисна інформація у вашій статті. Ви молодець, так тримати.

  16. Наталія Окрущак сказав:

    Математика, цікава наука і Ви мене в цьому ще раз переконали.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *