Бобко А.М. ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА ІВАНА ТКАЧЕНКА ТА СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В СТАРШІЙ ШКОЛІ

У статті розкриваються ідеї поєднання навчання з продуктивною працею,  розроблені педагогом-новатором І.Г. Ткаченком  та сучасна концепція профільного навчання в старшій школі.  Вони  залишаються актуальними й перспективними при створенні умов для  професійного самовизначення та подальшої самореалізації учнів.

Ключові слова: старша школа, профільне навчання, допрофільна підготовка, особистісно-орієнтоване навчання, трудова підготовка школярів.

The article uncovers the ideas of a combination of learning with productive work, developed by a pedagogue-innovator I.G. Tkachenko and a modern concept of profile education in high school. They remain relevant and promising when creating the conditions for professional self-determination and further self-realization of students.

Key words: senior school, profile education, pre-school preparation, person-oriented training, labor training of schoolchildren.

Постановка проблеми.   Сьогодні дитині недостатньо дати лише знання. Важливо навчити користуватися ними. Сучасна школа повинна працювати на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти, де максимально враховуються права дитини, її здібності, потреби та інтереси. Президент національної академії педагогічних наук Василь Кремінь стверджував: «Є необхідність якомога більше наблизити навчання і виховання кожної дитини до її сутності, конкретних здібностей, майбутньої життєвої траєкторії». Завдання Нової української школи виявляти індивідуальні нахили та здібності кожної дитини для цілеспрямованого розвитку і профорієнтації.

Профільне навчання є одним із ключових напрямків модернізації та удосконалення системи освіти й передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня, має найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості кожного учня, у тому числі з особливими освітніми потребами, у контексті соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці. Це дасть змогу реалізувати принцип особистісно орієнтованого навчання та створити найоптимальніші умови для професійного самовизначення й самореалізації.

«Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином  України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності» [7].

Короткий аналіз останніх досліджень.  У 2010 році у системі шкільної освіти відбулися зміни: у старшій школі введено профільне навчання, яке впроваджується під знаком гуманізації, пріоритету і свободи особистості. Цей перехідний період складний. Профілізація відкриває широкі перспективи і можливості, але разом з тим виникає багато проблем. Міністерство освіти і науки України протягом 2007/2008 – 2009/2010 проводило ряд моніторингових досліджень щодо стану організації профільного навчання та допрофільної підготовки з метою усунення проблем, які виникають під час реформування в освіті. Результати дослідження виявили, що найголовнішою проблемою впровадження профільного навчання є незадовільне матеріально-технічне забезпечення та незадовільне навчально-методичне забезпечення. Ці питання потребують вирішення на рівні держави. Опитування показало й те, що за останні роки збільшилась кількість керівників задоволених підготовкою вчителів та рівнем допомоги місцевого управління освіти щодо організації профільного навчання.

Мета статті: розкрити ідеї педагога-новатора І.Г.Ткаченка, поєднання навчання з продуктивною працею та їх актуальність для забезпечення умов підготовки випускників старшої школи до певного виду професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Сучасна концепція профільного і професійного навчання в закладах загальної середньої освіти базується на ідеї педагога-новатора сучасності, директора Богданівської середньої школи №1 Знам’янського району Кіровоградської області Івана Гуровича Ткаченка поєднання навчання з продуктивною працею. І.Г.Ткаченко розробив систему трудової підготовки учнівської молоді, залучення школярів до суспільно корисної праці, підготовки до трудового тижня [1, 2, 3].

У повсякденній діяльності педагога передувала любов до праці і вчительської професії, принциповість, високий професіоналізм.

Трудову підготовку школярів він розглядав як загальношкільне завдання, яке реалізується у процесі трудового навчання та суспільно-корисної продуктивної праці; у позашкільній та позакласній роботі. Система трудової підготовки базується на принципах демократизації, інтеграції, гуманізації, диференціації та індивідуалізації і здійснювалася за такими основними напрямками: трудове та економічне навчання і виховання, профорієнтаційна робота, політехнічна освіта, розвиток творчості та ініціативи учнів, поєднання навчання з продуктивною працею.

Ідеї І.Г.Ткаченка сьогодні трансформуються у сучасній концепції профільного навчання в старшій школі.

Тему дитячої праці, її виховного потенціалу педагог визначив як провідну в науковій і практичній діяльності. Ткаченко розвинув, закріпив і перевірив на практиці в умовах сільської школи принципи трудового виховання.

Провідними напрямами в практиці трудової підготовки школярів визначав:

– наукове обгрунтування навчально-виробничої діяльності учнівської бригади як складової навчально-виховного процессу;

– визначення змісту системи навчання і виховання, її провідних компонентів: у процесі вивчення основ наук, зокрема предметів природничо-математичного циклу; в позакласній роботі: гуртках, секціях, наукових товариствах; у процесі колективної та індивідуальної праці в агропромисловому виробництві; у творчих коллективах винахідників і раціоналізаторів базового господарства; у родинах школярів;

– організаційно-методичне вдосконалення форм трудового навчання і виховання, які дали можливість створити ефективну, новаторську модель трудової підготовки учнівської молоді;

– добір і обгрунтування видів праці відповідно до віку, здоров’я індивідуальних особливостей учнів як обов’язкової і вирішальної умови розвитку їх природних здібностей, пізнавальних інтересів [3].

Учні мали змогу творчо застосовувати отримані знання, освоювати методи наукового пізнання, були активними й ініціативними, займалися  творчою роботою. Педагоги Богданівської школи розв’язали багато завдань методичного напрямку щодо трудової підготовки старшокласників під час уроків з основ природничих наук і виробничого навчання [6].Також була розроблена й апробована програма навчально-виробничої практики. Створена відповідна навчально-матеріальна база з виробничого навчання. Для кожного колективу розроблялися перспективні трудові завдання, які передбачали  створення матеріальних цінностей суспільного значення.

І.Г. Ткаченко на основі аналізу науково-методичної літератури і продуктивної педагогічної  практики удосконалив теорію і методику навчання: «Урок, це педагогічний твір, тому він повинен відрізнятись цілісністю, внутрішнім взаємозв’язком, єдиною логікою в діяльності учителя і класу»

[4, арк.61]. Урок для педагога був засобом підготовки учня до його майбутньої трудової діяльності. В основу авторської концепції уроку покладені такі закономірності: взаємозв’язок навчання, виховання і розвитку учня; єдність навчання й виховання; перехід навчання в самонавчання, а виховання у самовиховання. Для вчителя урок був не лише процесом навчання, а й процесом пізнання. Знання, на думку Ткаченка, учень повинен здобувати, а не брати у готовому вигляді. Він майстерно забезпечував на уроці двосторонню діяльність учителя, який навчає, і учня, який вчиться. Він підсилив між-предметні зв’язки, шукав шляхи активізації навчальної трудової діяльності учнів, спонукав вчителів до самоосвіти. Велику увагу І. Г. Ткаченко приділяв розробці методики уроків формування вмінь і навичок, уроків-семінарів, контрольно-залікових уроків [4, арк.62-77].

Педагог одним із перших створив експериментальне навчально-дослідне господарство учнівської виробничої бригади, що мало сукупність засобів виробництва, постійно закріплених за бригадою з метою організації продуктивної праці, дослідницької роботи з впровадженням експериментальних методів вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур і збільшення виробництва продуктів тваринництва. Навчально-дослідне господарство у Богданівській середній школі було економічно-господарською і технічною базою виробничого навчання, морально-практичних занять і виробничої практики членів учнівської бригади [4].У 1954 році у доповіді «Про підготовку учнів до практичної діяльності» Ткаченко І.Г. розкрив сутність і значення політехнічного навчання, яке реалізувалося на уроках, при проведенні навчальних екскурсій, у процесі роботи на навчально-дослідній ділянці. Він розкрив системний підхід у підготовці учнів до практичної діяльності, цілеспрямовану, творчу роботу директора, вчителів та учнів. Зокрема, у квітні 1954 року десятикласники на площі, відведеній під шкільний сад, посадили 126 яблунь 14 сортів [6, арк.1-20].

У школі було створено комплекс політехнічної трудової підготовки школярів, який забезпечував:

  • науково-теоретичну підготовку старшокласників, де провідними виступали природничі науки і основи сільськогосподарського виробництва;
  • систему практичних робіт старшокласників у технічних гуртках та гуртках сільськогосподарського дослідництва;
  • виконання трудових завдань під час навчально-виробничої практики в навчально-дослідному господарстві учнівської бригади.

Зверталася увага на використання виробничого оточення з метою ефективної профорієнтаційної роботи з урахуванням психолого-фізіологічних особливостей кожного вихованця. «Нам, вихователям сільських шкіл, треба чітко усвідомлювати, яку величезну роль відіграє школа у виборі учнем майбутньої професії. Кожен учень на уроках і в процесі позакласної роботи  застосовує набуті знання. Оригінально розв’язана задача, грамотно виконана вправа, ефективно проведена лабораторна робота, змістовно написаний твір з літератури – все це приносить йому моральне задоволення й певною мірою готує до майбутньої професії» – неодноразово зазначав Іван Гурович [8].

Особливу увагу І.Г. Ткаченко у теоретичній підготовці учнів до виробничої праці, розвиткові творчого мислення надавав предметам природничо-математичного циклу й виробничому навчанню. Він розробив дидактичні основи навчальних занять з цих предметів, які включали:

  1. Підготовчі заняття.
  2. Заняття із засвоєння нових знань і формування практичних умінь та навичок.
  3. Заняття-семінари.
  4. Контрольно-залікові заняття.
  5. Заняття з виконанням тренувальних вправ.

Основним завданням учителя на уроках було вироблення в учнів умінь і навичок самостійного застосування знань у практичній діяльності. Урок, як правило, складався з двох частин. У першій учитель навчав учнів застосовувати здобуті знання на практиці, у другій – учні самостійно виконували практичні завдання. З метою підготовки учнів до самостійної роботи практикувалися такі форми навчання: – фронтальне повторення теоретичного матеріалу й усне обговорення окремих практичних завдань;

– колективне й групове розв’язування вправ.

Учням пропонувалися різні види самостійних завдань:

  • самостійна робота над завданнями в кількох варіантах з додатковим завданням для найбільш підготовлених учнів;
  • самостійна робота над одним спільним для усього класу завданням;
  • самостійна робота над диференційованими завданнями полегшеної, середньої і підвищеної складності;
  • коментування розв’язаного завдання ;
  • підведення підсумків і інструктаж щодо виконання домашніх завдань[4, арк.73-76].

Виконуючи роботи самостійно, учні мали змогу користуватися довідниками, спеціальною літературою.

Досвід Івана Гуровича Ткаченка, талановитого учителя, кандидата педагогічних наук, доцента, керівника педагогічного колективу Богданівської середньої школи №1, який зумів майстерно поєднати трудове, моральне та інтелектуальне виховання дітей, має неоціненне значення для впровадження профільного навчання в старшій школі.

Профільне навчання є одним із ключових напрямків модернізації та удосконалення системи освіти нашої держави й передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня і має найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості кожного учня, й в  тому числі з особливими освітніми потребами, у контексті соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці. Такий підхід до організації освіти старшокласників не лише найповніше реалізує принцип  особистісно орієнтованого навчання, а й дає змогу створити найоптимальніші умови для їхнього професійного самовизначення та подальшої самореалізації.

Профільне навчання – вид диференціації й індивідуалізації навчання, що дає змогу за рахунок змін у структурі, змісті й організації освітнього процесу повніше враховувати інтереси, нахили і здібності учнів, їх можливості, створювати умови для навчання старшокласників відповідно  до їхніх освітніх і професійних інтересів і намірів щодо соціального і професійного самовизначення.

Мета профільного навчання  – забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

Основні завдання профільного навчання:

  • забезпечення наступності між загальною середньою та професійною освітою;
  • створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
  • сприяння професійній орієнтації і самовизначенню старшокласників, соціалізації учнів  незалежно від місця проживання, стану здоров’я;
  • продовження всебічного розвитку учня як цілісної особистості, його здібностей і обдарувань, його духовності й культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору;
  • сприяння у розвитку творчої самостійності, формуванні системи уявлень, ціннісних орієнтацій, дослідницьких умінь і навичок, які забезпечать випускнику школи можливість успішно само реалізуватися;
  • здійснення психолого-педагогічної діагностики щодо визначення готовності до прийняття самостійних рішень, пов’язаних з професійним становленням.

Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає розширене, поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх навчальних закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге – підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Профіль навчання визначається з урахуванням інтересів та можливостей учнів, перспектив здобуття подальшої освіти і професійних перспектив учнівської молоді; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону.

Школи формують ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінації базових, профільних, вибірково-обов’язкових предметів, спеціальних курсів, курсів за вибором та факультативів відповідно до профільного самовизначення учнів.

Передумови для профільного навчання:

  • організація допрофільної підготовки учнів на завершальному етапі основної школи (8-9 класи), і як результат – вмотивований вибір учнем профілю навчання;
  • необхідність створення знаннєвої й функціональної бази для формування професійної компетентності та її складових;
  • запровадження поглибленого вивчення одного або кількох предметів в основній школі;
  • дотримання наступності й перспективності у навчанні;
  • забезпечення повної реалізації варіативної складової навчального плану відповідно до потреб і інтересів учнів;
  • вивчення бажань, потреб та можливостей учнів 8-9 класів щодо необхідності введення того чи іншого профілю (анкетування, тестування, співбесіди);
  • наявність можливих матеріальних та фінансових ресурсів школи та регіону;
  • врахування потреби та перспектив національного та регіонального ринків праці;
  • необхідність урахування двох джерел цілевизначення – соціального замовлення та потреб і можливостей учня;
  • організація інформаційно-роз’яснювальної роботи з батьками щодо необхідності та можливостей навчального закладу у відкритті того чи іншого профілю.

Організація профільного навчання має здійснюватися з урахуванням особливостей функціонування кожного навчального закладу.

У сільській місцевості, за відсутності учнів для формування класу, профільне навчання може реалізовуватися за індивідуальними планами і програмами з метою задоволення індивідуальних запитів учнів, у тому числі за дистанційною формою навчання чи у формі екстернату.

Допрофільна підготовка – це компонент профільного навчання, який здійснюється в основній школі (8-9 класи) і покликаний повною мірою забезпечувати реалізацію інтересів, нахилів і здібностей учнів шляхом відповідних змін у завданнях, змісті й організації процесу навчання. Допрофільна підготовка забезпечує наступність між основною та старшою школою, закладає інформаційні та психолого-педагогічні основи для успішного профільного навчання учня і створює передумови для життєвого і професійного самовизначення. За наявності відповідного навчально-методичного, кадрового забезпечення навчальний заклад за потребою може запроваджувати допрофільну підготовку і в більш ранньому віці учнів.

Мета допрофільної  підготовки – надання допомоги учневі в раціональному виборі майбутнього навчального профілю, створення сприятливих умов для його самовизначення і самореалізації, подальшого профільного навчання шляхом диференціації та індивідуалізації навчання в основній школі.

Завдання допрофільної  підготовки:

  • оптимальний вибір учнем майбутнього спрямування профільного навчання;
  • розвиток особистості учня, розкриття, розвиток і реалізація його задатків і здібностей;
  • підтримання і розвиток мотивації навчально-пізнавальної і творчої діяльності, продовження навчання, формування в учня інтересу до певного профілю;
  • інформування учня про переваги, цілі й завдання профільного навчання, перелік профілів, їхній зміст і особливості, можливий вплив вибору навчального профілю на подальше професійне навчання і його потенційний зв’язок з трудовою (професійною) діяльністю;
  • набуття учнем досвіду самопізнання, самовизначення і самореалізації у процесі здійснення допрофільної підготовки, вибору навчального профілю.

Висновки. І.Г.Ткаченко, який все своє життя пов’язав із сільською школою, безперечно, заслуговує на звання видатного українського педагога-вченого, новатора другої половини ХХ століття, ідеї якого були переважно новими і прогресивними, значна частина яких втілена в концепції профільного навчання в старшій школі. Вирішальною умовою реалізації концепції є комплексне розв’язання питань з фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим і організаційним забезпеченням профільної школи.

Список використаних джерел

  1. Ткаченко І.Г. Виступ на IV з’їзді учителів Української РСР (28-30 березня 1977 р.)/ І.Г. Ткаченко// Четвертий з’їзд учителів Української РСР. – К.: Рад. шк., 1977. – С.63-66.
  2. Ткаченко І.Г. Богданівська середня школа ім. В.І.Леніна/ І.Г.Ткаченко. – К.: Рад.шк., 1975. – 274 с.
  3. Ткаченко І. Г. Трудове виховання старшокласників /І. Г. Ткаченко. – К.: Рад.шк.,1971. – 144 с.
  4. Ткаченко І. Г. організація трудового навчання й виховання в процесі навчально-виробничої практики в сільськогосподарському виробництві : дис.. канд.. пед. Наук Т. ІІІ. Методика. Рукопис. 1968р. //ДАКО. – Ф. 7138. – Оп. 1. – Арх. 16. – 255 арк.
  5. Ткаченко І.Г. керівництво навчально-дослідним господарством / І. Г. Ткаченко// Радянська школа. – 1964. – №10. – с. 71 – 76 .
  6. Доклад директора Богдановской средней школы тов. Ткаченка И. Г. «О подготовке учащихся к практической деятельности»  22 октября 1954 г. На заседании Совета по народному образованию при Облно и ИУУ // ДАКО. – Ф.4789. – Оп. 4. – Арх. 77. – 20 арк.
  7. Закон України «Про освіту» № 3491-д від 04.04.2016
  8. Ткаченко І.Г. Деякі питання організації і методики виробничого навчання в сільській школі / І. Г. Ткаченко// Радянська школа. – 1956. – №7. – с. 20-27
  9. Концепція профільного навчання в старшій школі. – 2013.

Відомості про автора: Бобко Алла Миколаївна, директор школи. Бандурівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Гайворонського району Кіровоградської області, с. Бандурове.

 

Comments

  1. Людмила Сосновська сказав:

    Дійсно, треба переходити на загальноєвропейські підходи, якщо хочемо стати частиною цивілізованого світу. Профільна школа – це добра ідея. Але найчастіше профіль навчання обирає не сама дитина, а її батьки, виходячи з власних міркувань. Крім того, профільна школа вимагає ґрунтовної підготовки вчителів до такої новації.

  2. Змістовна та дійсно корисна стаття. Адже перехід на профільне навчання – важливий етап у житті кожної дитини. А в поєднанні з ідеями І. Г. Ткаченка дає змогу вчителям розкрити та розвивати здібності кожного учня.

  3. Шепета Наталія сказав:

    Стаття корисна, змістовний матеріал. Профільне навчання – це важливо. За ідеями І.Г.Ткаченко на деяких уроках можна розвивати творче мислення учнів. Що важливо для кожної дитини.

  4. Дякуємо, Аллі Миколаївні, за актуальний матеріал викладений у статті. Бажаємо творчих успіхів у роботі.
    Педагогічний колектив Чемерпільської загальноосвітньої школи.

  5. Тарасенко Наталія сказав:

    Дякую за змістовний матеріал.Адже у данній статті повною статті повною мірою висвітлені ідеї педагога- новатора І.Г.Ткаченка, висвітлена мета повної загальної освіти,розкрито поняття ” Профільне навчання”, визначено основні його завдання.

  6. Світлана Ніколаєвська сказав:

    Дякую Аллі Миколаївна за змістовну статтю!

  7. Гаврилюк Альвіна сказав:

    Дякую Аллі Миколаївні за розкриття актуальної на даний час теми.Успіхів вам!

  8. Корисна інформація для вчителів нової формації

  9. Наталія Костинюк сказав:

    Стаття досить актуальна для сьогодення. Сучасне становище в країні вимагає грунтовної підготовки молоді. Профільна освіта дасть змогу краще підготуватися до вибору майбутньої професії, сконцентрувати свої сили на потрібних предметах. Дякую Бобко А.М. за використання педагогічних ідей І.Г.Ткаченка відповідно нових умов.

  10. Приступ Тетяна сказав:

    Актуальна на сьогодні тема.Дякую за розкриття основного змісту профільного навчання

  11. Халаїм Тетяна сказав:

    Дякую, що ознайомили з основними ключовими поняттями.Успіхів вам

  12. Мельник Тетяна сказав:

    Цікава стаття. Ця тема актуальна на сьогодні.

  13. Віталій Мельник сказав:

    Стаття досить актуальна. Дякую Аллі Миколаївні за використання педагогічних ідей І.Г.Ткаченка.

  14. Москальчук Максим сказав:

    У статті висвітлені актуальні проблеми сьогодення!Дякую Аллі Миколаївні за змістовний матеріал

  15. Озерова Валентина сказав:

    Опрацювала статтю, взяла для себе багато нової інформації.Дякую!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *