ЖДАНОВА ВАЛЕНТИНА МИКОЛАЇВНА | ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Хмурівські читання - Практичні аспекти організації дистанційного навчанняУчитель української мови та літератури
комунального закладу «Миколаївське навчально-виховне об’єднання
«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»
Кіровоградської районної ради
Кіровоградської області

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Щоб проникнути в таку тонку й неосяжну,величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.
В. Сухомлинський

Аннотація. Протягом кількох останніх років широко обговорюється на сторінках педагогічної преси дистанційна освіта. Основні види занять за дистанційною формою такі: консультації, семінари, лекції та ін. Щоб заняття пройшло на належному рівні, вчителю потрібно серйозно підготуватися, підібрати необхідний матеріал. Майже завжди постає питання: як я побудую цей віртуальний урок, щоб учні все зрозуміли, запам’ятали, зробили висновки.

Головним завданням дистанційного навчання є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей людини за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, у тому числі, доступних в Інтернеті. А оскільки Інтернет – це світова інформаційна мережа, то вона може бути одним із засобів дистанційного навчання, тому що її дані допоможуть учням створити повну інформаційну картину з питань, що їх цікавлять.

Для дистанційного навчання дуже важливий зв’ язок з учнем, тому що сучасне навчання тяжіє до індивідуалізації. Під час очного навчання кожен має можливість поставити питання й одразу отримати відповідь. Учень, що знаходиться на відстані, не має такої можливості. З часом у нього може згаснути інтерес, розсіюватися увага. Дитині важко стимулювати себе до самостійного навчання, оскільки вона не знаходиться в колективі, де існує ще й такий стимул як конкуренція або просто проведення емоційної дискусії з певного питання. Тому до вчителя, що працює в системі дистанційного навчання, є певні вимоги. Важливо створити сприятливий настрій, емоційне піднесення. Учень має відчути, що його вчитель не суворий контролер, а добрий учитель, який завжди допоможе. Необхідно створити умови для повноцінної самореалізації учня, прояву успішності, самоствердження, підвищення його самооцінки.[2]

Саме дистанційна форма навчання відкриває можливості для учнів, які пропускають школу з поважних причин (змагання, конкурси, або хвороба та інше ) та особливо для тих, хто за станом здоров’я навчається індивідуально, якісно задовольнити власні потреби в здобутті освіти.

Учні та вчитель повинні бути забезпечені відповідним технічним обладнанням (ноутбук, планшет або комп’ютер з веб-камерою), мати підключення до мережі Інтернет. Усі учні, повинні в призначений час приступити до роботи. Форми навчання у даному випадку використовують традиційні, але дещо модифіковані.

При цьому між вчителем та учнівською аудиторією існує безпосередній зв’язок: пряма відео трансляція, демонстрування презентації (у тому числі колективний перегляд відео); обмін документами Microsoft Office; демонстрування Робочого столу або активних програмних додатків із комп’ютера вчителя.

Щоб заняття пройшло на належному рівні, вчителю потрібно серйозно підготуватися.

При використанні on-line технологій матеріали уроку зберігаються на платформі, учні можуть опрацювати їх у будь-який час.

Для вчителя постає  питання: яким чином я побудую цей віртуальний урок так, щоб учні  самостійно опрацьовуючи матеріал у зручний для них час, усе зрозуміли, зробили висновки, запам’ятали.

Основними видами навчальних занять є лекція, семінар, практичні заняття, лабораторні заняття, консультації та інші.

Учні повинні знати зміст творів, орієнтуватись у літературному процесі. На жаль, реаліями сьогодення є досить мала кількість учнів, які читають. Сучасна дитина звикла до динаміки в усьому, а читання – процес повільний. Кожен дистанційний урок закінчується перевіркою вивченого, будь то тести (оцінювання проводиться автоматично) чи самостійна робота.

Тому ці завдання кінцевого етапу уроку потрібно формулювати так, щоб дати відповідь без знання тексту (або запропонованого вчителем матеріалу) учневі було неможливо. [3]

Учні повинні вміти аналізувати твори. Потрібно акцентувати на цьому увагу на уроці в класі, нагадувати про це під час on-line уроку . Необхідно дати  схеми аналізу в презентації до on-line уроку, навести зразок, а на наступних уроках дати аналогічні завдання. Також можна заповнити анкету літературного героя; описати його характер, дати порівняльну характеристику персонажів.

Після вивчення певного літературного твору  просимо учнів дати відповідь на питання чому мене навчив цей твір? Де я можу ці знання застосувати в житті (взяти приклад з героя…, засудити його дії і самому так не поводитись…) (це теж до проблеми з Google. До речі, тут спрацьовує ще один фактор: недовіра до вчителя, впевненість у тому, що вони, підлітки, краще володіють ІКТ).

Вчитель повинен урізноманітнювати виклад нового матеріалу: прочитати самостійно, прослухати аудіокнигу, прослухати аудіолекцію вчителя, переглянути відеоролик, навчальний фільм.

На on-line уроках активізація навчальної діяльності відбувається пасивно (необхідний матеріал, тобто відповіді на питання, які під час звичайного уроку дають учні, вчитель подає сам). На цьому етапі уроку вчитель не може визначити прогалин у знаннях учнів і одразу подає наступний матеріал. Тому варто хоча б на кілька хвилин при зустрічі в реальному часі повернутись до цих питань.[5]

Пам’ятаймо про індивідуальний підхід до учнів. Тому завдання мають бути диференційовані (комусь достатньо виконати тести, а хтось може написати творче завдання). Можна з самого початку визначитись у скільки балів яке завдання оцінюється. А можна електронною поштою розіслати індивідуальні завдання до певного уроку.

Знати матеріал шкільного підручника також необхідно, адже питання для ЗНО складаються з урахуванням цих відомостей.

Оцінку за ведення зошита ніхто не відміняв. Тому однією з моїх вимог є складання в зошиті конспекту за матеріалами відповідних сторінок підручника (оскільки інші види завдань можуть бути виконані й оцінені одразу на платформі).[4]

Кількість матеріалу на вивчення нової теми та кількість завдань на закріплення та оцінювання потрібно продумувати так, щоб вони одночасно були і змістовні, на відповідному науковому рівні, доступні, цікаві, і не потребували на виконання великих часових затрат.

Чимало написано про розвиток творчих та інтелектуальних здібностей учнів через впровадження дистанційної системи освіти. Беруть сумніви. Під час пошуку відповіді на певне питання у пошуковій системі творчі здібності та інтелект не розвиваються. Знову й тут все залежить від уміння вчителя організувати роботу, правильно розробивши завдання.

Обов’язково повинен бути контроль з боку батьків під час такої форми навчання. По-перше, дитині доведеться значно більше часу проводити перед монітором (а ще ж і підручник в електронному вигляді!), тому необхідно відслідковувати, щоб були перерви. По-друге, слідкувати, щоб не відбувались роботи в нічну зміну, адже підлітки полюбляють гуляти нічним Інтернетом.[3]

Організація дистанційного навчання – це цікава, але об’ємна робота. Вчитель працює на перспективу: кожен дистанційний урок, розташований на платформі, – свого роду скринька з досвідом, яка постійно може поповнюватись новими розробками, вдосконалюватись, адже Інтернет-ресурси розвиваються надзвичайно швидко, і матеріали можуть потребувати час від часу оновлення.

Отже, дистанційне навчання – це дуже цікава робота, але потребує підготовки вчителя, матеріал потрібно вдосконалювати, оновлювати.

Список використаної літератури

  1. Антонов Г. Дистанційне навчання: мода чи потреба? // Освіта України. – 4 квітня (№25). – с. 10
  2. Биков В. Ю., Кухаренко В. М., Сиротинко Н. Г., Рибалко О. В. Технологія розробки дистанційного курсу: Навчальний посібник / За ред. В. Ю. Бикова та В. М. Кухаренка. – К.: Міленіум, 2008. – 324 с.
  3. Варзар Т. Дстанційна освіта в сучасній освітній діяльності //Українознавство. – 2005. –№ 1. – С. 116–119.
  4. Дистанційне навчання: Тренінг з організації дистанц. навчання на платформі WebСТ. – Режим доступу: httр://www. users. kharkіv. com. – Заголовок з екрана.
  5. Биков В. Ю. Дистанційне навчання в країнах Європи та США і перспективи для України // Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби технології : монографія / [В. Ю. Биков, О. О. Гриценчук, Ю. О. Жук та ін.] / Академія педагогічних наук України, Інститут засобів навчання. – Київ : Атіка, 2005. – С. 77–140.

Comments

  1. Так, дистанційна форма навчання є сучасною, зручною, цікавою, дає можливість дітям неодноразово опрацьовувати навчальний матеріал.

Залишити відповідь