ТАРАСЕНКО НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА | ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ОДНА ІЗ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Хмурівські читання - Практичні аспекти організації дистанційного навчанняУчитель історії та правознавства
 
Бандурівської загальноосвітньої  школи І-ІІІ ступенів
Гайворонського району
Кіровоградської області

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ОДНА ІЗ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Анотація

« Освіта – це наукове пізнання без кордонів», « Освіта – це рух далі і далі», саме такі вислови про освіту я взяла за основу даної статті у якій   розкривається зміст поняття « дистанційне навчання». Висвітлюються способи організації, головне завдання та принципи, які реалізовує дистанційне навчання

На сучасному етапі розвитку системи освіти України «пріоритетом є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують дальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві» (Національна доктрина розвитку освіти. Розділ ІХ «Інформаційні технології в освіті»).

З метою активізації роботи з розвитку дистанційного навчання в Україні це питання було розглянуто у 2005 році на Колегія Міністерства освіти України.

Діюче Положення про дистанційне навчання було затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466 [7].  Положення визначає основні засади організації та запровадження дистанційного навчання в Україні.

Дистанційне навчання (ДН) — це одна з форм організації навчального процесу, під час якого всі уроки або частину занять проводять з використанням сучасних інформаційних технологій за умови територіальної віддаленості викладача й учнів.

   Дистанційні технології навчання можна розглядати як природний етап еволюції традиційної системи освіти від дошки з крейдою до електронної дошки й комп’ютерних навчальних систем, від книжкової бібліотеки до електронної, від звичайної аудиторії до віртуальної аудиторії

     Принципова відмінність дистанційної освіти від традиційних видів – самостійна діяльність учнів, які під час навчання намагаються власноруч добувати знання, працювати з інформацією. Сучасні засоби телекомунікацій в дистанційному навчання забезпечують інтерактивний засіб навчання. Учневі надається можливість оперативного зв’язку, а вчителеві – можливість оперативно реагувати на запитання учня, контролювати та корегувати його роботу

    Для того, щоб дистанційне навчання було максимально ефективним, його потрібно правильно організувати за допомогою системи організаційних, технічних, програмних та методичних заходів

Науково-методичне забезпечення дистанційного навчання включає:

  • методичні (теоретичні та практичні) рекомендації щодо розроблення та використання педагогічно-психологічних та інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання;
  • критерії, засоби і системи контролю якості дистанційного навчання;
  • змістовне,  дидактичне та  методичне наповнення  веб-ресурсів (дистанційних курсів) навчального плану/навчальної програми підготовки

Принципи, які реалізовує дистанційне навчання

  • Доступність навчання, а саме подолання фізичних обмежень людини, розширення аудиторії учнів.
  • Індивідуальна спрямованість навчання, створення комфортних умов для школярів і вчителів, урахування індивідуальних психологічних особливостей (сприйняття, пам’ять, мислення)
  • Індивідуальний темп навчання.
  • Розвиток інформаційної культури, навичок роботи із сучасними засобами інформації і телекомунікації.
  • Соціалізація навчання,  урахування особистісно-комунікативних особливостей учнів.

    Державна національна  програма «Освіта («Україна ХХІ ст..») орієнтує всю систему освіти на формування освіченої, творчої особистості. Це повинен бути учень зі стійким інтересом до історії, загальною ерудицією, широкими й міцними історичними знаннями, здобутими на уроках і під час позакласної роботи

Організовуючи свою роботу я керуюся словами видатного педагога Ш. А. Амонашвілі «Дитина – це сонце, навколо якого мають обертатися всі засоби навчання. Вчитель повинен створювати лише атмосферу, в якій дитина має можливість висловлюватись».

Яким би не був урок за формою проведення, його слід організувати так, щоб забезпечити максимальну активність учнів з постійно діючим зворотнім зв’язком.

   Використовуючи форми дистанційного навчання я розвиваю в учнів не лише вміння користуватися інтерактивними технологіями, а  й креативність, рішучість

       Найчастіше на своїх уроках я використовую :

-Репродуктивні технології дистанційного навчання.Для взаємодії вчитель – учень я використовую електронну пошту, мережу фейсбук.Наприклад: різнопланові тестові завдання на контрольній та підсумковій роботі я розсилаю на сторінки учнів

– Телекомунікаційні технології

Організовую навчання методом « віртуальна дошка» та способом чату.

  • Кейс-технології. За цією технологією до початку занять формую пакети (кейси) з окремих тем (текстові, аудіовізуальні та мультимедійні матеріали) та розсилаю для самостійного вивчення учням. У разі, коли учень за будь-яких причин не засвоїв матеріал даної теми або хоче розглянути додаткові теми, він звертається до цих кейсів.

Як класний керівник, я також використовую батьківські збори – онлайн, учні класу створили електронні щоденники, в яких висвітлюються оцінки, домашні завдання.

Недоліки дистанційного навчання на сучасному етапі

  • відсутність розвитку уміння чути й розуміти партнера, проявляти толерантність і делікатність у стосунках;
  • недостатній рівень володіння комп’ютерною технікою, навичками роботи в Інтернеті, використання інтерактивних технологій навчання;

На мою думку, реалізація дистанційного навчання є корисним, оскільки воно дозволить розв’язати низку завдань, які можна сформулювати так:

  • забезпечення доступності різноманітних навчальних ресурсів;
  • здобування загальної освіти в зручній, адекватній і відповідній формі для того, хто навчається;
  • важливість для психологічного розвитку дитини – його залучення в систематичну навчальну діяльність під безпосереднім керівництвом дорослого, процес володіння культурою і соціалізація проходять за допомогою вчителя;
  • розвиток творчих та інтелектуальних здібностей дитини за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, у тому числі, доступних в Інтернеті;
  • обмін даними, комунікативна діяльність на базі спільних інтересів, перш за все професійних і освітніх;
  • організація дозвілля, відпочинку і розвитку

Література:

  1. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні (затверджено Постановою МОН України В. Г. Кременем від 20 грудня 2000 р.).
  2. Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби технології : монографія / В. Ю. Биков, О. О. Гриценчук, Ю. О. Жук та ін. / Академія педагогічних наук України, Інститут засобів навчання. — К. : Атіка, 2005. — [c. 77–140]

Залишити відповідь