СУДАК ЯНА ОЛЕГІВНА | УПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В РОБОТУ ВЧИТЕЛЯ ХІМІЇ

Хмурівські читання - Практичні аспекти організації дистанційного навчання
Учитель хімії та біології
філії Рівнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2
Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області
«Рівнянська загальноосвітня школа №7»

 

УПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В РОБОТУ ВЧИТЕЛЯ ХІМІЇ

У статті висвітлюється питання важливості впровадження дистанційного навчання, як сучасної педагогічної технології, на основі використання новітніх інформаційних і комунікаційних технологій. Визначено актуальність, необхідність та доцільність застосування технологій дистанційного навчання. Розглянуто модель «змішаного навчання».

Дистанційна освіта стала справжньою новацією ХХІ століття.

Завдання сучасного вчителя загальноосвітньої школи – розвивати у школярів пізнавальну потребу, навчити школяра вчитися самостійно, тобто знати, як здобувати знання самотужки, вміти використовувати їх у нестандартній ситуації. Саме тому впровадження в навчальний процес елементів дистанційного навчання є найважливішим етапом освітнього розвитку учнів ЗОШ.

ДН можна розглядати як природний етап еволюції традиційної системи освіти – від дошки з крейдою до електронної дошки й комп’ютерних навчальних систем, від книжкової бібліотеки до електронної, від звичайної аудиторії до віртуальної аудиторії [2]. Ефективність дистанційного навчання заснована на тому, що учні мають можливість роботи з навчальними матеріалами в такому режимі й обсязі, який для них найбільш прийнятний.

Але існують і негативні сторони дистанційного навчання:

  • відсутність очного спілкування і, як наслідок, індивідуального підходу;
  • необхідність належної технічної оснащеності;
  • нестача практичних занять і відсутність постійного контролю.

Аналізуючи можливості запровадження елементів дистанційного навчання у курсі хімії загальноосвітньої школи, слід виокремити такі технології:

  1. Освітня технологія «перевернутий клас» припускає ознайомлення учнів з темою до проведення заняття, а під час уроку – обговорення питань та виконання домашнього завдання. Таким чином, самостійна робота учнів здійснюється спочатку, а усвідомлення матеріалу учнями – після. Такий підхід доцільно використовувати під час бінарного уроку, наприклад, з двох природничих дисциплін, зокрема з хімії та біології.
  2. Онлайн-лабораторія – виконання лабораторних, практичних робіт в Інтернеті. Можливості застосування даної технології досить великі і різнопланові для активізації пізнавальної активності учнів загальноосвітньої школи до вивчення хімії. Вона може бути реалізована, наприклад, віртуальною лабораторією, яка дозволяє учням виконати «віддалений експеримент» за допомогою сучасного цифрового обладнання.
  3. Освітня технологія «індивідуалізоване навчання», коли всі учні отримують один і той же матеріал, але кожен опановує його у своєму темпі. Прикладом такої технології може бути не лише опанування нового теоретичного матеріалу, але й виконання тестових завдань в онлайн-режимі, домашніх експериментальних завдань тощо.
  4. Гейміфікація або використання прийомів і елементів гри з метою підвищення мотивації і активного включення у процес навчання. До цієї технології можна віднести інтерактивні кросворди, які учні виконують дистанційно, запровадження веб-квестів за певною тематикою і таке інше.
  5. Спільна робота над проектом з використанням сервісів Web 2.0.
  6. Використання комплексів самотестування на досягнення результатів навчання з хімії дозволить організувати систему підготовки учнів до підсумкових контрольних робіт.

Дистанційне навчання у курсі хімії може проходити у формі:

  • виконання проектів і дослідницьких робіт;
  • роботи з дітьми-інвалідами або з тими, що часто хворіють;
  • заочної (екстернатної) форми навчання;
  • роботи з обдарованими дітьми (індивідуальні додаткові завдання підвищеного рівня);
  • додаткових завдань з метою повторення (кросворди, ребуси та ін.).

Так як дистанційне навчання має низку недоліків доцільніше використовувати модель змішаного навчання при вивченні хімії.

Змішане навчання – це поєднання онлайн та офлайн-навчання у один ланцюжок, що творить «навчальний досвід» учня та самодостатній логічний курс чи предмет. При змішаному навчанні інструкції/теорія, яку учень опрацьовує онлайн (чи то у формі самостійного прочитання матеріалів, чи при перегляді демонстраційних відео, чи при перегляді відеозапису лекції вчителя, чи у формі гри), знаходять своє застосування офлайн (тобто у приміщенні школи під час занять). Всі активності та заняття, що відбуваються в школі мають поєднуватись та на практиці закріпляти знання, здобуті учнем при самостійній роботі онлайн [1].

Змішане навчання складається із трьох етапів: дистанційне вивчення теоретичного матеріалу, освоєння практичних аспектів у формі денних занять, остання фаза – здача іспиту або виконання випускної роботи. Змішана модель навчання – це модель використання розподілених інформаційно-освітніх ресурсів у стаціонарному навчанні із застосуванням елементів асинхронного й синхронного ДН. Практикується як елемент стаціонарного навчання при проведенні лабораторно-практичних занять. Тобто змішане навчання успадковує переваги дистанційного навчання й виключає його недоліки.

Впровадження нових технологій навчання та сучасних методик організації навчального процесу в заочно-дистанційній формі уможливить провести оновлення змісту, форм та методів навчання відповідно до сучасних потреб суспільства в інноваційному розвитку; індивідуалізувати процес навчання з урахуванням потреб учня, а також оптимізувати процес навчання в школі [3].

Таким чином, ми бачимо, що дистанційне навчання стає невід’ємною частиною освітньої та інформаційної культури українського суспільства, і навчальні заклади мусять йди в ногу із тими змінами, що сьогодні відбуваються. Досвід роботи з учнями доводить, що однією із важливих компетенцій сучасного випускника школи є комунікація, уміння доводити, домовлятися, відстоювати свою точку зору, спілкуватися із людьми. Враховуючи це, можна зрозуміти перспективу скасування живого спілкування учителя та учня, як наслідок уніфікації дистанційної форми освіти.

Очевидно, що формування якісних хімічних знань, умінь та навичок вимагає поєднання теорії дистанційного курсу та традиційного лабораторного практикуму, в міру доповненого ресурсами «віртуальних лабораторій».

Перелік використаних джерел:

  1. Кочкодан О.Д. Електронні навчальні курси з хімії з використанням дистанційних технологій / О.Д. Кочкодан // Теорія та методика електронного навчання / Режим доступу : http://ccjournals.eu/ojs/index.php/elearn/article/view/144/135
  2. Наказ міністерства освіти і науки України № 466 від 25.04.2013 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» // http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/z0703-13.
  3. Рафальска О.О. Технологія змішаного навчання як інновація дистанційної освіти / О.О. Рафальска // Науковий журнал «Комп’ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво». – Луцьк, 2013. – Випуск № 11. – С. 128 – 133.

Comments

  1. Яно Олегівно, погоджуюся, що змішане навчання дозволяє використовувати накопичений позитивний досвід здійснення класичного навчання, доповнюючи його сучасними технологічними інноваціями. Адже використання ІКТ у змішаному навчанні відкриває широкі можливості для здійснення самостійної роботи здобувачів освіти під керівництвом вчителя, стимулює одержання додаткових знань та їх закріплення, що дає можливість готувати конкурентоспроможного випускника освітнього закладу.

  2. Погоджуюся, що технологію дистанційного навчання сучасний вчитель має використовувати у своїй практиці. Дистанційне навчання стає невід’ємною частиною освітньої та інформаційної культури українського суспільства, і вчитель мусить йти в ногу із змінами, що диктує час.

Залишити відповідь