ШЕВЧЕНКО СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА | ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА: РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ

Хмурівські читання - Практичні аспекти організації дистанційного навчанняУчитель зарубіжної літератури
Оситнязької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів – філії
КЗ “Великосеверинівська ЗШ І-ІІІ ступенів, Позашкільний центр”
Великосеверинівської сільської ради
Кіровоградського району
Кіровоградської області

ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА: РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація. Тези містять визначення поняття «дистанційне навчання», розкривають передумови його розвитку та перспективи впровадження. Автор акцентує увагу на особливостях дистанційного навчання у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу.                 

Питання дистанційного навчання є актуальним у наш час. За прогнозами ЮНЕСКО, у   другій половині ХХІ ст. діти будуть проводити в школі лише 30-40 % часу, 40 % – буде відведено на дистанційне, а решта – на самостійне навчання.

Дистанційне навчання виникло внаслідок процесу інформатизації суспільства та освіти, як найбільш перспективна, гуманістична, інтегральна форма освіти, орієнтована на індивідуалізацію навчання. Дистанційне навчання – це нова форма організації освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, призначена для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров’я.

Передумовами розвитку дистанційного навчання є:

–  бурхливий розвиток інформаційних технологій;

– неперервне зниження вартості послуг на підключення та використання глобальної мережі Інтернет, її ресурсів, сервісів;

– значне поширення засобів комп’ютерної техніки серед населення.

Найчастіше дистанційне навчання визначають як навчання, де знання доставляються слухачу. Насправді поняття «дистанційного навчання» ґрунтується на трьох складових: відкрите навчання; комп’ютерне навчання; активне спілкування з викладачем та учнем з використанням сучасних телекомунікацій.

Головним завданням дистанційного навчання є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей людини за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, у тому числі доступних в Інтернеті. А оскільки Інтернет – це світова інформаційна мережа, то вона може бути одним із засобів дистанційного навчання, тому що її дані допоможуть учням (і викладачам), створити повну інформаційну картину з питань, що їх цікавлять.

У дистанційному навчанні змінюються роль і вимоги до викладачів. Вони повинні володіти сучасними педагогічними та інформаційними технологіями, бути психологічно готовими до роботи  з учнями у новому навчально-пізнавальному середовищі. Завдяки таким засобам дистанційного навчання, як дискусійні форуми, електронні обговорення засвоєного матеріалу, списки розсилання, створюється нове освітнє середовище, в якому  учні почувають себе невід’ємною частиною колективу, що посилює мотивацію до навчання.

«Освіта через усе життя» – нова формула освіти, необхідність якої вимагає сучасна цивілізація з її гуманізацією і демократизацією суспільних відносин, швидкою зміною техніки і технологій. Принцип безперервності освіти є систематизуючим. Навчальні заклади, працівники освіти, науки і виробництва повинні переглянути погляд на роль і місце освіти  в житті людини і суспільства. Освіта має бути спрямована у майбутнє. Колишній девіз «Знання на все життя» поступається місцем новому – «Знання через усе життя».

Дистанційна освіта стала справжньою новацією ХХІ ст. Завдання сучасного вчителя загальноосвітньої школи –  розвивати у школярів пізнавальні потреби, навчати школяра вчитися самостійно, тобто знати, як здобувати знання самотужки, вміти використовувати їх у нестандартній ситуації. Саме тому впровадження в навчальний процес елементів дистанційного навчання є найважливішим етапом освітнього розвитку учнів загальноосвітньої школи. У дистанційному навчанні використовують традиційні форми навчання, тільки дещо модифіковані. Лекції при дистанційному навчанні можуть проводитися в реальному і нереальному часі, фронтально та індивідуально.

Доцільним є проведення «електронних лекцій», які відрізняються від традиційних чітко структурованим змістом, блоковою схемою побудови матеріалу, розвиненою гіпертекстовою структурою, використанням додаткових прийомів викладу матеріалу.

  • Надавати допомогу в самостійному опануванні навчального матеріалу та керувати роботою учнів учителеві допомагають консультації. Вони можуть бути індивідуальні і групові, консультації із застосуванням засобів інформаційних та телекомунікаційних технологій: телефону, електронної пошти, Skype, відео – й телеконференцій.
  • Семінари за умов застосування інформаційних  та телекомунікаційних технологій можуть проводитися за допомогою комп’ютерних відео- й телеконференцій.
  • Віртуальні семінари – семінари, коли учасники не бачать один одного, а обмінюються тільки текстовими повідомленнями. Семінари можуть проходити в нереальному масштабі (off-line) і при цьому вчитель може оцінити активність кожного слухача.
  • Форум – найпоширеніша форма спілкування викладача й учнів у дистанційному навчанні. Форум може бути  присвячений будь-якій проблемі або темі.
  • Ще один вид спілкування користувачів мережі в режимі реального часу – чат. Є кілька видів чатів: текстовий, голосовий, аудіо-відео чат. Найбільш поширений текстовий чат. Голосовий чат дозволяє спілкуватися за допомогою голосу, що під час вивчення, наприклад, іноземної мови у дистанцій формі є важливим моментом. Це реальна можливість мовної практики.
  • Для організації дослідницької діяльності учнів в мережі Інтернет використовують веб-квести. Їх створюють для того, щоб учні вчилися використовувати отриману інформацію з практичною метою. Дана технологія сприяє розвитку критичного мислення, аналізу, синтезу і оцінки інформації. Робота з веб-квестами може бути запропонована і як домашнє завдання для учнів, які цікавляться предметом, реальне розміщення веб-квестів у мережі у вигляді веб-сайтів, створених самими дітьми, дозволяє значно підвищити мотивацію учнів та досягнення кращих навчальних результатів.
  • Відео-конференції дозволяють проводити аудіювання з іноземної мови, декламувати вивчені напам’ять вірші з української та зарубіжної літератур; посилювати розвивально-мовленнєвий ефект при вивченні мов та ін.. Під час онлайн спілкування можливий обмін відео-файлами, показ презентацій, документів, використання можливостей інтерактивної дошки.
  • Глобальні телекомунікації сприяють розвитку критичного мислення, лаконічності, логіки  у вираженні точок зору. Шкільні твори, написані учнями разом у мережі, оцінювалися незалежними експертами значно вище, ніж написані для вчителя, як за змістом, грамотністю, так і за композицією, стилістикою мови.
  • Розширення можливостей учителя при застосуванні дистанційного навчання підсилює мотивацію навчання учнів. За допомогою дистанційної форми навчання можна брати участь у міжнародних Інтернет-проектах,  проводити шкільну дослідницьку діяльність, бути активними учасниками Інтернет-олімпіад, творчих конкурсів.

Дистанційне навчання – це технологія майбутнього, воно може застосовуватися в усіх сферах освіти, здійснювати широке коло завдань освіти, навчання, виховання та розвитку особистості.
                                                   Бібліографія

  1. Антонов Г. Дистанційне навчання: мода чи потреба?// Освіта України  4квітня (№25),- с.10
  2. 2. Варзар Т. Дистанційна освіта в сучасній освітній діяльності //Українознавство. 2005 №1 с. 116-119
  3. 3. Кухаренко В.М.,Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г. Дистанційне навчання: умови застосування. Дистанційний курс: Навч. Посібник 3-е вид./ За ред. Кухаренка В.М.- Харків: НТУ «ХІІ», «Тарсінг»,-2002.

Comments

Залишити відповідь