ШЕВЧЕНКО ЛЮДМИЛА ЛЕОНІДІВНА | ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В РОБОТУ ВЧИТЕЛЯ ГУМАНІТАРІЯ: ФОРМИ, МЕТОДИ, ЗАСОБИ

Організація дистанційного навчання у початковій школіУчитель початкових класів,
української мови та літератури
Оситнязької загальноосвітньої школиІ-ІІ ступенів – філії
КЗ “Великосеверинівська ЗШ І-ІІІ ступенів, Позашкільний центр”
Великосеверинівської сільської ради
Кіровоградського району
Кіровоградської області

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
В РОБОТУ ВЧИТЕЛЯ ГУМАНІТАРІЯ: ФОРМИ, МЕТОДИ, ЗАСОБИ

АНОТАЦІЯ. Дані тези містять інформацію про впровадження елементів дистанційного навчання в роботу вчителя гуманітарія, адже дистанційна освіта стала справжньою новацією 21 століття. Завдання сучасного вчителя закладу загальної середньої освіти – розвивати у школярів пізнавальну потребу, навчити здобувача освіти вчитися самостійно, тобто знати, як здобувати знання самотужки, вміти використовувати їх у нестандартній ситуації. Саме тому впровадження в навчальний процес елементів дистанційного навчання є найважливішим етапом освітнього розвитку учнів.

Дистанційне навчання – сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів, визначних постатей у певних галузях науки, політиків), до тих, хто навчається (студентів чи слухачів) … [ 1]. Переваги дистанційного навчання очевидні (Схема 1. Дистанційне навчання. Схема 2. Переваги дистанційного навчання)

Які ж шляхи впровадження елементів дистанційного навчання можливі у загальноосвітньому закладі середньої освіти в процесі роботи вчителя гуманітарія?

У дистанційному навчанні використовую традиційні форми навчання, тільки дещо модифіковані. Одна з найважливіших форм навчальних занять на уроці літератури – лекція. Шкільна лекція – така форма навчання, за якою, викладаючи навчальний матеріал, допомагаю учням сформулювати проблеми; опанувати логіку пізнання; зробити власні відкриття [3, с. 25]. Лекції при дистанційному навчанні можуть проводитися в реальному і нереальному часі, фронтально й індивідуально. Доцільним є проведення “електронних лекцій”. Під електронними лекціями прийнято розуміти набір навчальних матеріалів в електронному вигляді, що включає текст лекцій, демонстраційний матеріал, додаткові відомості з теми лекції та ін., оформлені у вигляді окремих файлів. Електронні лекції мають свої особливості, які відрізняють їх від традиційних: чітко структурований зміст; блокова схема побудови матеріалу; розвинена гіпертекстова структура; використання додаткових прийомів викладу матеріалу (звук, анімація, графіка. Створити електронну лекцію під силу кожному вчителеві – достатньо відсканувати потрібний теоретичний матеріал, розмістити в певній послідовності, пов’язати гіперпосиланнями – лекція готова!

Вважаю, що форум – найпоширеніша форма спілкування викладача й учнів старших класів у дистанційному навчанні. Форум може бути присвячений будь-якій проблемі або темі. Модератор форуму, в даному випадку, це є вчитель, реалізує дискусію чи обговорення, стимулюючи питаннями, повідомленнями, новою цікавою інформацією. Програмне забезпечення форумів дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об’єднати в один великий. Наприклад, під час роботи малої групи учнів над проектом, створюються форуми для кожної окремої групи з метою спілкування під час проведення дослідження над вирішенням поставленого для даної групи завдання, потім – обговорення загальної проблеми проекту усіма учасниками навчального процесу (веб-конференція). Дану форму спілкування можна застосувати як на уроках літератури, так і мови.

Для організації дослідницької діяльності учнів в мережі Інтернет використовую веб-квести. Квести створюються для того, щоб учні вчилися використовувати отриману інформацію з практичною метою. Дана технологія особливо сприяє розвитку критичного мислення, аналізу, синтезу і оцінки інформації. Робота з веб-квестами може бути запропонована і як домашнє завдання для учнів, які цікавляться предметом, її можна провести в класі за наявності здвоєних уроків. Реальне розміщення веб-квестів в мережі у вигляді веб-сайтів, створених самими дітьми, дозволяє значно підвищити мотивацію учнів та досягнення кращих навчальних результатів. Дану технологію краще застосовувати на уроках української літератури в 9-11 класах.

Технологія, що, за словами Царенко В. О., дає можливість повною мірою відтворити умови колаборативної (спільної) форми організації навчання, а саме семінарських і лабораторних занять, лекцій тощо – вебінар. При цьому учасники вебінару можуть фізично знаходитися в різних місцях, а їх взаємодія забезпечується завдяки активному застосуванню засобів аудіо- та відеообміну даними і спільної роботи з різноманітними об’єктами [4]. Кожен учасник вебінару виконує свою роль, яка визначає інтерфейс віртуального класу і право на використання функцій, що може передаватися іншим учасникам.

Розширення можливостей учителя при застосуванні дистанційного навчання підсилює мотивацію навчання учнів. За допомогою дистанційної форми навчання можна брати участь у міжнародних Інтернет-проектах, проводити шкільну дослідницьку діяльність, бути активними учасниками Інтернет-олімпіад, творчих конкурсів.

Така форма сприяє використанню Інтернет-ресурсів, створенню власних мультимедійних презентацій, використанню інформаційно – комунікаційних технологій у позаурочний час. Використання учнями інформаційно-комунікаційних технологій з елементами дистанційного навчання в освітньому процесі на уроці і в позаурочній діяльності в школі з’явилося завдяки поширенню в педагогічному середовищі варіативних моделей проведення уроків: перше, проведення уроку гуманітарного циклу з використанням навчальних мультимедійних курсів на CD-ROM, друге, проведення уроку з застосуванням навчальних ресурсів мережі Інтернет.

Як зазначає Т. Дерба, у рамках дистанційної форми навчання можна виділити наступні модифікації:

  • Дистанційна форма навчання. Учень індивідуально записується на курс та навчається дистанційно за методикою відповідного навчального центру.
  • Дистанційно-очна форма навчання. Учень вивчає предмет у школі та має можливість додатково вивчати його дистанційно. Тьютором може бути шкільний учитель або викладач іншого закладу (тьютор – це дистанційний викладач). За такої форми навчання дистанційні матеріали органічно залучаються в традиційний навчальний процес.
  • Класно-дистанційна форма. Учні одного класу (однієї школи) вивчають предмет за дистанційною формою. Вони мають можливість спілкуватися зі своїм учителем. Кількість очних уроків зменшується, вони перетворюються на очні консультації. У ролі тьютора виступає вчитель своєї школи.
  • Дистанційна форма навчання з учителем-куратором. Учні навчаються дистанційно, а тьютор з іншої школи. Причому шкільний вчитель із предмету дистанційного навчання є вчителем-куратором, він виконує функції консультанта на місці (роз’яснює школярам деталі дистанційного навчання та незрозумілі місця з предмету).
  • Учні беруть участь в окремих тематичних семінарах, які обговорюються на очних заняттях [2].

Отже, дистанційне навчання сприяє поширенню інформаційно-комунікаційних технологій, використанню їх засобів (SMART-дошка, навчальні CD-диски, мультимедійне програмно-методичне забезпечення, використання аудіо-, відеоматеріалів, телевізійних навчальних програм, Інтернету). Також необхідно розширити допомогу в самостійному опануванні учнями навчальним матеріалом.  В нагоді стануть учителеві консультації. Вони можуть бути індивідуальні й групові. Консультації із застосуванням засобів інформаційних та телекомунікаційних технологій: телефону, електронної пошти, ICQ, Skype, відео- й телеконференцій.

Процес введення дистанційних елементів в освіту дозволяє:

  • Економити час учня і вчителя.
  • Вносить елементи новизни у процес навчання для учнів і вчителя, дозволяє учневі відчути самостійність і разом з тим відповідальність, що підвищує його мотивацію до навчання.
  • Бути в деякій мірі готовим прийняти дистанційне навчання в цілому, так як учень має право обрати цю форму навчання.
  • Розвивати в учнів навички до безперервної освіти і підвищення кваліфікації у майбутній професійній кар’єрі.

Перспективи подальшого дистанційного навчання вбачаю  в тому, що має бути вирішено першочергове завдання – вибір методів, форм, засобів використання елементів дистанційного навчання школярів. Доцільно послідовно розглянути варіанти побудови елементів дистанційного навчання для різних навчальних рівнів або ступенів шкільної освіти. Це дозволить більш чітко окреслити вимоги до варіантів побудови дистанційного навчання з урахуванням доцільності, можливості й економічних чинників.

Бібліографія

  1. Вікіпедія – https://uk.wikipedia.org/wiki/Дистанційне_навчання
  2. Дерба Тамара Олександрівна. Дистанційне навчання школярів. – Режим доступу: http://www. nbuv. gov. ua/e-journals/ITZN/em13/content/09dtossi. Htm
  3. Житник Б. Ю. Форми і методи навчання. – Х.:Основа, 2005 – 125с.
  4. Царенко В. О. Вебінар як технологія навчального співробітництва учнів і вчителів середніх шкіл. – [ Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ite. ksu. ks. ua/webfm_send/208-28

Залишити відповідь