ПАХОЛІВЕЦЬКА МАРЦЕЛІНА ВОЛОДИМИРІВНА & НАУМЕЦЬ ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА | ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ В МЕТОДИЧНІЙ РОБОТІ З ПЕДАГОГІЧНИМИ КАДРАМИ

Хмурівські читання - Практичні аспекти організації дистанційного навчанняПахолівецька Марцеліна Володимирівна
директор центру методичної та соціально-психологічної служби
Міського управління освіти міста Кропивницького

Наумець Ольга Миколаївна
методист центру методичної та соціально-психологічної служби
Міського управління освіти міста Кропивницького

ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ В  МЕТОДИЧНІЙ РОБОТІ З ПЕДАГОГІЧНИМИ КАДРАМИ

Анотація. В статті узагальнений досвід роботи Центру методичної і соціально-психологічної служби Міського управління освіти міста Кропивницького з проблем використання дистанційної освіти в  методичній роботі з освітянськими кадрами

Постановка проблеми. Динамічність економічних і соціокультурних процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві, кардинальні зміни в способах поширення та використання інформації зумовлюють еволюцію освітніх технологій, сприяють активному впровадженню дистанційної освіти як одного з напрямків реформування й стратегічного розвитку освітньої системи України [4].

В умовах модернізації української освіти особливої актуальності набувають інформаційні технології і у системі методичної роботи з педагогічними кадрами. Дистанційне навчання в системі методичної роботи  – це форма організації навчального процесу та педагогічна технологія, основою якої є керована самостійна робота слухачів та широке застосування у навчанні сучасних інформаційних, комп’ютерних та телекомунікаційних технологій [5, с. 89] Використання дистанційних форм і методів навчання сприяє індивідуалізації процесу підвищення кваліфікації освітянських кадрів, спонукає педагогів до самостійної роботи, формує в них інформаційну культуру, налаштовує на оволодіння інноваційними засобами здобуття та застосування інформації.

Можливості дистанційного навчання цілком відповідають соціальному замовленню щодо підвищення професійної компетентності вчителя і знайшли відображення в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті,  Законі України «Про освіту», концепції «Нова українська школа» та концепції розвитку дистанційної освіти в Україні. У цих державних документах передбачені заходи, спрямовані на формування вчителя як носія ефективних форм взаємодії із суб’єктами педагогічного процесу.

Враховуючи значущість якості професійної підготовки освітян відповідно до вимог інформатизації освіти, об’єктивну потребу розвитку в них інформаційно-комунікаційної компетентності засобами технологій дистанційного навчання, а також зважаючи на недостатнє теоретичне вивчення проблеми та її практичне впровадження, нами обрана тема:  «Використання дистанційної освіти в процесі методичної роботи з педагогічними кадрами».

Об’єкт дослідження – процес дистанційного навчання у методичній роботі з педагогічними кадрами.

Предмет дослідження – педагогічні умови та принципи здійснення дистанційного навчання педагогічних кадрів  в системі методичної роботи.

Мета дослідження – обґрунтування методичної системи підвищення кваліфікації окремих категорій педагогічних працівників із застосуванням технологій дистанційного навчання в системі методичної роботи.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети визначено основні завдання дослідження:  

  1. проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практичній діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти;
  2. окреслити окремі аспекти застосування технологій дистанційного навчання в системі методичної роботи.

Методологічною основою дослідження є визначальні положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, процесів; загальнотеоретичні та методологічні принципи педагогіки та психології в галузі інформаційних технологій і дистанційного навчання.

Cтупінь досліджуваності  проблеми.

Аналіз наукової психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень, що з’явилися останнім часом, свідчить про значну увагу до проблем упровадження дистанційних технологій в освітній процес. Проблемам формування понятійно-термінологічного апарату  з питань розвитку дистанційної освіти присвячені роботи багатьох зарубіжних та вітчизняних науковців, серед яких: Р. Деллінг (Німеччина);Р. Бел, ДЖ. Блумстук, Дж. Коумі, Г. Рамбле, Д. Кіган, М. Сімонсон, М. Мур, А. Кларк, М. Томпсон (США); М.Ю. Бухаркіна, М.В. Моїсеєв, А.Є. Петров, Є.С. Полат, А.В.  Хуторський (Росія); В.Ю. Биков, Ю.М. Богачков, В.М. Кухаренко, А.Ф. Манако, О.В. Овчарук, О.П.Пінчук, Б.І. Шукевич (Україна)[5]. Окремі аспекти щодо змісту та організації дистанційного навчання досліджували вітчизняні науковці  М. Бесєдіна, Є Блінов,  К. Власенко,  В. Гура,  Н. Дацун,  О. Захар, М. Уста ін.[7].

Дистанційне навчання – це вид освітніх послуг, що набирає популярності у світі. Сьогодні існує безліч визначень цього поняття. Найчастіше дистанційне навчання українські вчені визначають як навчання, де знання доставляються адресатові. Визначаючи стратегічні напрями розвитку вищої освіти України у XXI столітті, В. Журавський схарактеризував дистанційне навчання як форму, що доповнює традиційні; воно не знає географічних і політичних кордонів; масове й одночасно індивідуальне, має винятково мотиваційну основу, тобто знання здобуваються з метою подальшої їх реалізації для забезпечення професійної кар’єри. З точки зору технології навчання, «ця форма значно перевершує традиційну за можливостями одержання необмежених обсягів знань зі світових баз даних і баз знань; [7] має неперевершену швидкість відновлювання знань» [3, с.140].  

Зарубіжні науковці, зокрема,  Г.Бoйд (1993) вважає, що дистанційне  освіта є систематично організованим освітнім процесом. Освіта, що в широкому сенсі пов’язана з людською самореалізацією, з мультисенсорним навчанням і метапізнавальними навичками, наприклад, як навчитися ефективно організовувати та керувати подальшим навчанням. Дистанційна освіта повинна бути у змозі здійснювати поточне спільне автономне навчання. Це одна з частин системи освіти, в якій особистість знаходиться у центрі уваги [10].

Сінтія Гутман в докладі ЮНЕСКО для Всесвітнього самміту в інформаційному суспільстві, який відбувся в 2003 році, охарактеризувала термін дистанційної освіти як  навчальний процес, коли значна частина викладання здійснюється кимсь, хто є віддаленим у просторі та/або в часі від особи [12].

Майкл Сімонсон (2010) визначає дистанційну освіту як інституційний заклад формальної освіти, де навчальна група віддалена, а інтерактивні телекомунікаційні системи використовуються для підключення учнів, ресурсів та інструкторів [13].

В он-лайн словниках з дистанційної освіти, які розміщені на сайтах наукових та освітніх організацій США, ми зустрічаємо наступне визначення термінів.

Асинхронна дистанційна освіта (Asynchronous Distance Education) є альтернативною моделлю навчання, коли під час навчального процесу учень і вчитель не знаходяться в  одній класній кімнаті та спілкування між ними не відбувається в один й той же час [11].

Відкрите навчання (Open Learning) – новий погляд на освіту, яка робить акцент на поточні конкретні потреби ринку праці. Надає доступ до освітніх послуг, враховуючі  місцеві вимоги та відмінності, а не пропонує лише встановлені та затверджені навчальним планом [9].

Дистанційна освіта (Distance Education) представляє собою загальний, всеосяжний термін, що використовується для визначення фізичної відстані між вчителями та учнями під час освітнього процесу. [8]

Водночас, попри те, що з означеної проблематики існує чимала кількість наукових розробок, єдиного визначення терміну дистанційної освіти, придатного для загального використання,  не вироблено.

Водночас, незважаючи на наявність різнопланових і досить масштабних досліджень з дистанційної освіти, сьогодні практично відсутні наукові роботи, у яких би цілісно й усебічно розглядалася проблема дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Актуальність дослідження обраної проблеми підсилюється низкою суперечностей:між соціальним замовленням сучасного інформаційного суспільства щодо впровадження в освітній процес дистанційного навчання та недостатнім рівнем розробленості науково-теоретичного забезпечення організації дистанційного навчання у методичній роботі. Існує також проблема  підготовки методистів до здійснення дистанційної освіти. Недостатньо уваги приділяється розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів засобами технологій дистанційного навчання,

Розгляньмо основні принципи проектування системи дистанційного навчання [6, с.33-34]:

Принцип гуманістичності навчання. Його сутність полягає в спрямованості навчання та освітнього процесу в цілому до людини; у створенні максимально сприятливих умов для опанування нею соціального досвіду, закладеного у змісті навчання, поглиблення знань з обраної професії, для розвитку та прояву творчої індивідуальності, високих громадських, моральних, інтелектуальних і фізичних якостей, що забезпечували б їй соціальну захищеність, безпечне й комфортне існування.  

Принцип пріоритетності педагогічного підходу при проектуванні  методичної роботи з кадрами в системі дистанційного навчання. Сутність названого принципу полягає в тому, що проектування системи дистанційного навчання необхідно починати з розроблення теоретичних концепцій, створення дидактичних моделей тих явищ, які передбачається реалізувати. Досвід комп’ютеризації дозволяє стверджувати, що коли пріоритетним є педагогічний аспект, система є більш ефективною.  

Принцип педагогічної доцільності застосування нових інформаційних технологій. Він потребує педагогічної оцінки ефективності кожного кроку проектування та створення системи дистанційного навчання. Тому на перший план необхідно ставити не впровадження техніки, а відповідне змістове наповнення навчальних курсів та освітніх послуг.  

Принцип вибору змісту методичної роботи. Зміст заходів дистанційного навчання має відповідати державним стандартам.

Принцип забезпечення безпеки інформації, що циркулює в системі дистанційного навчання. Необхідно передбачати організаційні та технічні засоби безпечного й конфіденційного збереження, передачі та використання потрібних відомостей, забезпечення безпеки інформації при збереженні, передачі та використанні.  

Принцип стартового рівня заходу. Ефективне навчання в системі дистанційного навчання потребує певного початкового набору знань, умінь і навичок. Наприклад, для продуктивного навчання, кандидат на навчання /педагог повинен бути знайомим із науковими основами самостійної навчальної праці, мати певні навички поводження з комп’ютером тощо.  

Принцип відповідності технологій навчання. Технології методичної роботи з педагогічними кадрами мають бути адекватні моделям дистанційного навчання. Наприклад, можна використовувати в дистанційному навчанні традиційні організаційні форми:  лекції, семінарські, вільний мікрофон, конференції з обміну досвідом, захисти проектів, контроль засвоєння знань. Можуть з’являтися і нові моделі, зокрема: інтернет-конференції, телеконференції, онлайн наради, вебінари, веб-конференції, скйап-наради, проблемні дистанційні курси, локації, блоги і сайти, електронна пошта, проектні роботи та ін.

Принцип мобільності навчання. Він полягає у створенні інформаційних мереж, баз і банків знань і даних для дистанційного навчання, що дозволяють педагогу коригувати або доповнювати свою освітню програму в необхідному напрямку.

 Принцип не антагоністичності дистанційного навчання відповідним формам роботи. Проектована система дистанційного навчання зможе дати необхідний соціальний та економічний ефекти за умови, якщо інформаційні технології, що утворюються та впроваджуються, стануть не стороннім елементом у традиційній системі методичної роботи з педкадрами, а будуть природно інтегровані в неї.

Принцип активного зворотнього зв’язку. Технологія дистанційного навчання повинна передбачати наявність спілкування поміж методистом і педагогом, а також між педагогами. Контакт між ними проводиться як за ініціативи методиста, так і самого вчителя. Важливо, щоб зворотній зв’язок був змістовним, регулярним, оперативним та якісним. Способи реалізації контактів можуть бути різними: особисті зустрічі, використання каналів зв’язку (звичайна та електронна пошта, телефон, факс тощо), зустрічі в Інтернеті.

Використання технологій дистанційного навчання в системі методичної роботи.

Спробуємо висвітлити окремі аспекти застосування проектної методики в  роботі з педагогічними кадрами, які знаходять схвальний відгук освітян і вже стали традиційними.

Атестація педагогічних працівників – одне із важливих питань методичної роботи в Центрі методичної та соціально-психологічної служби Міського управління освіти міста Кропивницького. Атестацію педагогів  ми розглядаємо як засіб підвищення фахового рівня та педагогічної майстерності. З цього питання вироблена певна система, знайдені дійові підходи до її реалізації. Педагоги, які претендують на присвоєння вищої кваліфікаційної категорії проходять дистанційний курс,зокрема з проблеми: «Інноваційна освітня діяльність: зміст і форми».  За посиланням https://distanciyniykurs.blogspot.com/ вони знайомляться із вимогами та завданнями даного курсу, алгоритмом самоконтролю, інструкцією щодо виконання завдань в режимі онлайн. Ми співпрацюємо з науковцями КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського». Так, за погодженням із завідувачем кафедри педагогіки, психології і корекційної освіти кандидатом педагогічних наук О.Е. Жосаном, на сайті ЦМСПС  була розміщена його лекція. Педагоги повинні були заповнити форми 1,2 (самостійно дати відповідь на питання, які б показали рівень засвоєння лекційного матеріалу, рекомендованої літератури та використання знань на практиці). У визначений час ми розмістили правильні відповіді, які дали можливість кожному здійснити самоперевірку. Окрім цього, нами розроблені таблиці самоконтролю, що дає можливість педагогам побачити свій рейтинг.

Починаючи з січня 2014 року, ЦМСПС започаткував проведення січневої наради педагогів міста у дистанційному режимі у формі науково-практичної конференції. Тематичні конференції  були приурочені проблемам творчого впровадження педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського та профільному навчанню. Інтернет-конференції стала дієвим засобом розвитку професійної компетентності педагога в системі методичної роботи та активізації діяльності педколективу, а також одним з показників для визначення рейтингу як окремого педагога, так і освітнього закладу в цілому та під час атестації. Конференції викликали неабиякий інтерес не лише в освітянських колах міста, а також в інших регіонах (Вінницька, Житомирська, Полтавська області та м. Київ),

В цьому навчальному році ІІ частина серпневої наради для педагогів різних фахів, вихователів,  керівників та заступників керівників закладів освіти «Старт Нової української школи» відбулася в онлайн режимі відповідно до попередньо складеного графіка. Кількість переглядів та відгуки освітян свідчать, що така форма проведення методичних заходів є найбільш оптимальною. Педагоги на місцях мали змогу ознайомитися з аналізом роботи за 2017-2018 н.р. та завданнями на 2018-2019 н.р., з методичними рекомендаціями щодо викладання навчальних предметів. Учасники наради мали змогу побувати у віртуальних майстер-класах та ознайомитися з перспективним досвідом педагогів та керівників закладів освіти.  Всі матеріали до нового навчального року викладені на сайті ЦМСПС, спільнотах та блогах методистів [https://newschool-18.blogspot.com/ ;    https://new-dnz.blogspot.com/  ;  https://pozaschool.blogspot.com/; https://literature-2018.blogspot.com/ ;

https://ostryukova.blogspot.com/ ;       http://kropywn.blogspot.com/;         http://cmsps.fizkultura.kr.sch.in.ua/ ;      http://cmsps-inclus.kr.sch.in.ua/ ].

Таким чином, проведення серпневої наради дало змогу проаналізувати роботу педагогів, спланувати напрямки подальшого її вдосконалення, визначити завдання, почерпнути ефективні ідеї. Нова українська школа  стартувала у закладах освіти міста Кропивницького.

Технологія, що, за словами О.В. Царенко [1], дає можливість повною мірою відтворити умови колаборативної (спільної) форми організації навчання, а саме семінарських і лабораторних занять, лекцій тощо, так званий вебінар. У вебінарах були задіяні практично всі методисти Центру, які долучались до інформації Міністерства освіти і науки України стосовно  змін у викладанні навчальних предметів в освітніх закладах. В цьому навчальному році були проведені вебінари для вчителів англійської мови, які будуть викладати предмет у перших класах. Матеріали розміщені на сайті ЦМСПС та блозі вчителів іноземних мов: http:/kropywn.blogspot.com/. При цьому учасники вебінарів мали змогу фізично знаходитися в різних місцях, а їх взаємодія забезпечувалась  завдяки активному застосуванню засобів аудіо- та відеообміну даними і спільну роботу один з одним. Кожен учасник вебінару виконував свою роль, яка визначила інтерфейс віртуального простору і право на використання функцій, що може передаватися іншим учасникам.

Основну роль у проведенні дистанційного навчання відіграють сучасні інформаційні технології, які розширюють можливостей методиста  при застосуванні дистанційного навчання, підсилюють мотивацію роботи педагога. За допомогою дистанційної форми навчання вчителі мають можливість брати участь у міжнародних Інтернет-проектах, проводити шкільну дослідницьку діяльність, бути активними учасниками Інтернет-олімпіад, творчих конкурсів. Проведений аналіз участі вчителів та учнів закладів освіти  міста у міжнародних проектах, програмах і конкурсах показав, що протягом 2017-2018 року вчителі іноземних мов міста взяли участь у 43 міжнародних заходах, учні – у 56 (кількість учнів 1441). Найбільш активну участь у конкурсах брали вчителі та учні закладів освіти №№ 6, 25,35, 26, 14, 32, гімназії імені Т.Шевченка, гімназії №9 та НВК «Кіровоградський колегіум». За допомогою глобальних мереж долаються кордони, відбувається діалог культур.

Електронна пошта – найбільш потужна асинхронна дистанційна технологія, яка стала незамінною в роботі кожної сучасної людини, організації, установи, допомагає встановлювати багатосторонній зв’язок,  де можна посилати листи, розпорядження, накази тощо як окремим адресатам, так і групі людей. Список розсилки можна використовувати для виконання спільної роботи при розв’язанні різних проблем.

Таким чином,  дистанційне навчання сприяє поширенню інформаційно-комунікаційних технологій, використанню їх засобів (SMART-дошка, навчальні CD-диски, мультимедійне програмно-методичне забезпечення, використання аудіо-, відеоматеріалів, телевізійних навчальних програм, Інтернету).

У сучасному глобалізованому суспільстві, коли потік інформації оновлюється кожні 5-7 хвилин, просто неможливо обійтися без дистанційного навчання. Особливо це стосується методичної роботи з освітянськими кадрами. Попри те, що існує чимало вузьких місць у застосуванні дистанційного навчання, як от: перебої у зв’язку, непідготовленість до користування, нестача дидактичних матеріалів тощо, переваги при його застосуванні неоціненні, адже воно завжди доступне, стандартизоване, персоніфіковане, просте, дешеве і швидкісне, використовується для спілкування, зв’язує, виконує бажання. Має економічні вигоди і переваги: не потребує додаткових приміщень і фінансових затрат на  їх обслуговування, скорочує час і кошти на транспорт, комфортне, результативне, різнопланове, цікаве. Воно збагачує, розвиває, мотивує.

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Богачков  Ю.М., Биков В.Ю., Красношапка В.О.,  Кухаренко В.М., Пасіхов Ю.Я. Концепції дистанційного навчання школярів/Ю.М. Богачков, В.Ю.Биков, В.О. Красношапка, В.М.  Кухаренко, Ю.Я. Пасіхов //Інформаційні технології і засоби навчання. – 2009. – №5 (13). Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em.html:
  2. Жевакіна Н.В. Педагогічні умови організації дистанційного навчання студентів гуманітарних спеціальностей у педагогічному університеті /Н.В.Жевакіна. Автореферат дис.. на здобуття наукового ступеня к.п.н. 13.00.04– теорія і методика професійної освіти. – Л., 2009. – 22с.
  3. Журавський В.С.  Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. /В.С. Журавський. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 416с.
  4. Захар А.Г. Методична система підвищення кваліфікації вчителів інформатики із застосуванням технологій дистанційного навчання/Ольга Германівна Захар. Дисертація на здобуття наукового ступеня к.п.н.  13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – К., 2016. – 278с.
  5. Іванюк І.І. Формування понятійно-термінологічного апарату з питань розвитку дистанційної освіти /І.І.Іванюк [Електронний ресурс]. Режим доступу:file:///C:/Users/Методист/Downloads/%25D0%2586%
  6. Прибиткова  В.М. Проблеми та перспективи дистанційного навчання у вищих навчальних закладах України/В.М.Прибиткова [Електронний ресурс]. Режим доступу:file:///C:/Users/Методист/Downloads/8791-Текст20статті С.27-36 .
  7. Стрілець С.І. Дистанційна форма навчання: реальний стан та перспективи втілення у систему вищої освіти/С.І.Стрілець//Вісник, 2013.  – №112.– Т.2. – С.260-261.
  8. Сайт Американського інституту національних стандартів/American National Standards Insitute. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ansi.org – Назва з екрану.
  9. Сайт Асоціації дистанційного навчання США/United States Distance Learning Association  [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.usdla.org. – Назва з екрану.
  10. Boyd, G. (1993). A theory of distance education for the cyberspace era. In D.Keegan (Ed.), Theoretical principles of distance education, London: Routledge, pp.234 – 253.   
  11. Carswell, A.D., Venkatesh,V. (2002). Learner outcomes in an asynchronous distance education environment. [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://www.qou.edu/arabic/researchProgram/distanceLearning/learnerOutcomes.pdf – Назва з екрану.

  1. Guttman, С. Education in and for the formation Society. UNESCO Publications for the World Summit on the Information Society. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://unesdoc.unesco.org/images/0013/001355/135528e.pdf – Назва з екрану.
  2. Schlosser, L.A.; Simonson, M.R.; Hudgins, T.L. Distance education: definitions and glossary of terms, Third edition. Charlotte, N.C.: IAP – Information Age Pub., ©2010, p.1.
  3. Дистанційний курс: «Інноваційна освітня діяльність: зміст і форми».  За посиланням https://distanciyniykurs.blogspot.com/  .  

Залишити відповідь