ОРОС ТЕТЯНА ІВАНІВНА | ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

Хмурівські читання - Практичні аспекти організації дистанційного навчанняУчитель української мови та літератури
Оситнязької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів – філія
КЗ “Великосеверинівська ЗШ І-ІІІ ступенів, Позашкільний центр”
Великосеверинівської сільської ради

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

Анотація. У тезах наголошується, що завдання сучасного вчителя школи – розвивати у здобувачів освіти пізнавальну потребу, навчити вчитися самостійно.

Дистанційне навчання сьогодні стає необхідним елементом освіти.

Дистанційне навчання – універсальна, інтегральна, гуманістична форма навчання, на основі якої створюються умови для тих, хто навчається [1,8].

Завдання сучасного вчителя – розвивати у здобувачів освіти пізнавальну потребу, навчити вчитися самостійно, тобто знати, як здобувати знання самотужки. Саме тому впровадження в навчальний процес елементів дистанційного навчання  є найважливішим етапом освітнього розвитку школярів загальноосвітньої школи.

Істотною рисою дистанційної педагогічної діяльності є її орієнтування на освіту школярів, яка базується на організації пізнавальної діяльності в індивідуальних і колективних формах у вигляді діяльності самоосвітньої; системну діагностику особистих якостей учня і підтримка його індивідуального зростання; використання можливостей інформаційного освітнього середовища. Значущим фактором для досягнення якісних результатів є рівень організації педагогічного процесу мережевим викладачем [2, 2].

Сучасний учитель та учень готуються до уроку не лише за допомогою підручників. Перш за все використовують мережу Інтернет, сучасні  педагогічні програмні засоби. Однією з нових технологій, які використовують на уроках української мови та літератури є дистанційне навчання.

Дистанційне навчання може проводитись у двох формах: on-line і off-line. Уроки on-line – обмін інформацією в режимі прямої трансляції (вебінар). Перша умова проведення здобувачі освіти та вчитель повинні бути забезпечені відповідним технічним обладнанням, мати підключення до мережі Інтернет. Друга умова: усі учні, роз’єднані територіально, повинні в призначений час приступити до роботи.

При використанні off-line ттехнологій матеріали уроку зберігаються на платформі, здобувачі освіти можуть опрацювати їх у будь-який час.

Учитель готує заздалегідь до уроку інформаційний матеріал для навчального модуля (теоретичний, практичний матеріал, практичне завдання, тести) залежно від теми уроку, типу; інструктаж щодо виконання завдань у класі та вдома; перевіряє виконання завдань та виконує роботу над помилками: знайомить учня з критеріями оцінювання робіт, здійснює підбір корисних посилань до вивчення теми; визначає термін виконання завдань.

Вчитель повинен урізноманітнювати виклад нового матеріалу: прочитати самостійно, прослухати аудіокнигу, прослухати аудіолекцію вчителя, переглянути відеоролик, навчальний фільм.

Обов’язково повинен бути контроль з боку батьків під час такої форми навчання. По-перше, дитині доведеться значно більше часу проводити перед монітором, тому необхідно відслідковувати, щоб були перерви. По-друге, слідкувати, щоб учні не працювали вночі, адже підлітки полюбляють гуляти нічним Інтернетом.

Організація дистанційного навчання – це цікава, але об’ємна, кропітка робота. Кожен дистанційний урок, розташований на платформі – свого роду скринька з досвідом, яка постійно може поповнюватись новими розробками, вдосконалюватись, адже інтернет-ресурси розвиваються надзвичайно швидко; матеріали можуть потребувати час від часу оновлення.

Ефективність дистанційного навчання засноване на тому, що ті, кого навчають, самі відчувають необхідність подальшого навчання, а не піддаються тиску з боку. Здобувачі освіти мають можливість працювати з навчальним матеріалом в такому режимі й обсязі, який підходить безпосередньо їм. Ефект залежить від того, наскільки регулярно займається той, хто навчається. Послідовне виконання завдань, а також підтримка з боку вчителя забезпечує планомірне засвоєння знань [3,95].

Здобувачі освіти, що навчаються дистанційно, більш адаптовані до зовнішніх умов, вони більш самостійні, товариські й комунікабельні, не бояться приймати важливі рішення, а виходить, у сучасному світі їм буде легше.

Система дистанційного навчання має реалізувати три ключові можливості:

  • надавати доступ до навчальних матеріалів;
  • надавати можливість оцінювати рівень засвоєння матеріалу здобувачами освіти;
  • надавати можливість спілкуватися, як у режимі «он-лайн» учнів із вчителем, а також повинна функціонувати система особистих повідомлень [4,96].

Важливим у системі дистанційного навчання стає принцип наочності, що в умовах функціонування інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища перетворюється на принцип мультимедійності [5,2]. Він, на думку Л.Гаврілової, демонструє більш високий рівень наочності у порівнянні з традиційними навчальними засобами, сприяє поєднання конкретного з абстрактним, раціонального з ірраціональним, теоретичних знань з практичною діяльністю.

Отже, дистанційне навчання сприятиме виробленню у здобувачів освіти самостійності, відповідальності, умінню самостійно здобувати потрібну інформацію, вчитись культурі спілкування у мережі Інтернет.

Проте, система дистанційного навчання має і недоліки. По-перше, для успішної корекції навчання та адекватного оцінювання важливо мати безпосередній контакт із здобувачем освіти. Крім того, не можливо точно перевірити, чи саме та людина працює, виконує завдання чи це робить хтось інший. До того ж не в усіх учнів є можливість доступу до мережі Інтернет- зв’язку. При тривалому дистанційному навчанні здобувач освіти перестає правильно формулювати свої думки, висловлюватись та проводити дискусійне обговорення. Така форма навчання потребує свідомого і мотивованого підходу до отримання освіти. Саме тому дистанційна форма навчання потребує особливої самоорганізованості та вміння розраховувати свій час [7,12].

 

Список використаних джерел:

  1. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні (затверджено Постановою МОН України В.Г.Кременем 20 грудня 2000 р.).- 8
  2. Клокар Н. Методичні основи запровадження дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації/ Н.Клокар// Шлях освіти. -2012. № 4 (46) –с.2, 95,96  
  3. Гарбич-Мошара О.Р. «Впровадження дистанційного навчання в навчальний процес»// Інформаційні технології і засоби навчання.-2012.Випуск 10 –с.5,12
  4. Антонов Г. Дистанційне навчання: мода чи потреба? // Освіта України. – 4 квітня (№25).-с.2

Comments

  1. Цілком згодна з Вами, що дистанційна форма навчання потребує свідомого і мотивованого підходу до отримання освіти. Дистанційне навчання вимагає від здобувачів освіти самоорганізованості та самостійнойності. А від учителів – прагнення до самовдосконалення, адже таке навчання передбачає досконале знання інтернет ресурсів.

Залишити відповідь