КОВАЛЬОВА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА | ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Хмурівські читання - Практичні аспекти організації дистанційного навчанняУчитель історії 
комунального закладу «Миколаївське навчально-виховне об’єднання»
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»
Кіровоградської районної ради
Кіровоградської області

ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

“Без знання минулого
неможливе точне поняття про сучасність” М.Грушевський

Аннотація. У статті розкрито сутність поняття дистанційне навчання та як вчитель історії застосовує його на своїх уроках. Дистанційна освіта стала справжньою новацією XXI століття.Завдання сучасного вчителя загальноосвітньої школи – розвивати у школярів пізнавальну потребу, навчити дітей вчитися самостійно, тобто знати, як здобувати знання самотужки, вміти використовувати їх у нестандартній ситуації. Саме тому впровадження в навчальний процес елементів дистанційного навчання є найважливішим етапом освітнього розвитку дітей.

Дистанційне навчання – сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (вчителів), до тих, хто навчається (здобувачів освіти)[1].

На мою думку, головна мета вчителя на уроці створити сприятливі умови для активного розвитку пізнавальної діяльності, успіх якої значною мірою залежить від різноманітності пізнавального простору. 

На уроках історії завжди використовую комп’ютер, він є невід`ємною частиною для кращого засвоєння матеріалу на уроці. Постійно показую дітям презентації на історичну тематику. Побудова комп’ютерної презентації уроку історії на основі психологічних досліджень школярів дозволяє не тільки підвищувати успішність, але і сприяє розвитку інтересу до предмета (у цих класах інтерес до історії займає лідируюче положення), а найважливіше: формує у дітей ціннісне ставлення до історії [5].

У ході організації роботи з дистанційним навчанням історії здобувачі освіти повинні: 
• грунтуючись на текстах, відеофрагментів та ілюстраціях допомоги, вміти доводити;
• проілюструвати вміння і навички роботи з картами;
• показати вміння роботи з контурними картами;
• використовуючи таблиці допомоги, діти повинні вміти проводити порівняльний аналіз;
• грунтуючись на відеофрагментів, ілюстраціях допомоги, діти повинні вміти аналізувати;
• складати розповіді з ілюстрацій, відеофрагментів посібники;
• відповідати на питання про події, при утрудненні вміти знайти відповіді у посібнику;
• робити висновки про події, самостійно знаходити матеріал;
• вміти сформулювати ознаки поняття [3].

Підвищення інтересу відбувається за рахунок привабливості мультимедійного навчального посібника: велика кількість картинок, відеофрагментів, звукового супроводу. Навчальний матеріал у посібнику більш живою, відбувається не тільки інформаційне, а й емоційний вплив на здобувачів освіти у процесі навчання. Наприклад, дітейзацікавили мало відомі відео фрагменти Великої Вітчизняної війни. Школярі, при розгляді в навчальному мультимедійному посібнику фотографій та ілюстрацій про види зброї, техніки, які використовувалися під час Великої Вітчизняної війни, зацікавилися цим [4].

Таким чином, дистанційне навчання має працювати так, щоб автоматизувати всі етапи навчання, від викладу навчального матеріалу до контролю знань і виставлення підсумкових оцінок. При цьому весь обов’язковий навчальний матеріал повинен бути переведений в яскраву, захоплюючу мультимедійну форму, що сприяє його глибокому засвоєнню. 
Тільки підручників і вчителя для формування самостійного мислення недостатньо, необхідний широкий спектр інформації, що включає текст, графіку, звук, відео, анімацію. Все це багатство інформації неможливо представити на папері [8].

Невід’ємною частиною дистанційного навчання є організація самостійної роботи здобувачів освіти.Самостійна робота здобувачів освіти є невід’ємним елементом процесу навчання. Без неї неможливо забезпечити єдність викладання і самостійного навчання школярів. Тому і я як вчитель, завжди проводжу самостійні роботи.

Найбільш характерною особливістю методів самостійної роботи є виконання навчальних завдань школярем без безпосереднього управління цим процесом з боку вчителя. Самостійна робота може здійснюватися школярами на уроках шляхом вивчення тексту нового матеріалу, виконання вправ, проведення дослідів, спостережень, трудових операцій і ін. Досить поширеним видом самостійної роботи є: виконання домашніх, завдань (усних, письмових або дослідно-експериментальних). [2]

В освітньому плані вони забезпечують самостійне оволодіння знаннями і вміннями, їх поглиблення, закріплення і повторення. Особливо цінні вони для відпрацювання практичних навчальних умінь і навичок, так як без самостійних дій вміння не можуть бути переведені на рівень навичок автоматизованого та творчого характеру. 

Ці методи навчання мають величезне значення для підготовки школярів до самостійної трудової діяльності і для продовження освіти після закінчення школи. У виховному плані вони сприяють вихованню таких важливих рис особистості, як самостійність, пізнавальна активність, відповідальність, активна життєва позиція. Самостійна робота сприяє розвитку розумових умінь і навичок, загартовує вольову сферу особистості. [7]

Швидкий розвиток комп’ютерних технологій і зростання їх ролі в навчальному процесі вимагає перегляду підходу до навчання в цілому. Очевидно, що ефективність процесу навчання в даний час залежить від того, наскільки глибоко інтегруються нові технології навчання у вже звичні, традиційні технології. Тому необхідно детальне вивчення впливу комп’ютерних технологій на таку якісну характеристику пізнавальної діяльності, як пізнавальна самостійність. 
Підходи до практичної проблеми формування пізнавальної самостійності у навчанні різні, однак найбільш прийнятним варіантом представляється не вибір якогось одного підходу, а синтез одразу кількох. Застосування дистанційного навчання дозволяє поєднувати організацію самостійних робіт, підбір та рішення навчальних завдань, формують самостійність пізнавальної діяльності, з введенням на початку навчання узагальнених знань з матеріалу, що вивчається, що представляють орієнтовну основу діяльності [6].

Якщо здобувачі освіти в процесі самостійної роботи продумують факти, на підставі яких викладається новий матеріал чи вирішується завдання, то в них підвищується продуктивність його подальшої роботи. Таким чином, проведення самостійної роботи в ході дистанційного навчання треба організовувати так, щоб вона не тільки забезпечувала сприйняття програмного матеріалу, але і сприяла б всебічному розвитку школярів.

Отже, дистанційне навчання є невід`ємноючастиною при викладання предметів у закладах.За таким навчанням майбутнє здобувачів освіти, оскільки воно відкриває широкий простір для творчості, самостійної роботи школярів, підвищення рівня їх соціалізації.

Список використаної літератури:

  1. Центр дистанційного навчання http://dist.knteu.kiev.ua/index.php/ru/shcho-take-dystantsiine-navchannia.
  2. Вегерчук С. М. Використання мультимедійних технологій навчання на уроках історії / СМ. Вегерчук, О.В. Тимошенко, Ю.А.Кондратова // Історія — 2006. — № 10. — С. 15-16.
  1. Ладисев В.С., А.Б. Шакарімова, Д.Р. Медигаліев Електронний підручник як інформаційна навчальна система / / Матеріали міжнародної наукової навчально-методичної конференції «Проблеми якості підготовки фахівців», 2001 р. 
  2. Харитонов А.Л., Антонова Т.С. Мережева версія мультимедійного підручника “Історія Росії: XX століття”. / Матеріали X Міжнародної конференції “Застосування нових технологій в освіті”. Троїцьк. 30 червня – 3 липня 1999. 
  3. Мокрогуз О. П. Мультимедійна презентація в системі засобів навчання // Компютер у школі та сімї. — 2009. — № 8. — С. 21-24.
  4. Кульбаба JI. Ігрові креативні технології на уроках історії // Історія України / всесвітня історія. – 2009. – № 43.
    7. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод, посіб./авт.-уклад. О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: А.П.Н. – 2002. – 136 с.
    8. Худобець О. Новітні інформаційні технології: навчити учителя // Історія України. — 2006. — № 17. — С. 18-22.

Comments

Залишити відповідь