КОНОНОВА ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА | ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Хмурівські читання - Практичні аспекти організації дистанційного навчання
Учитель зарубіжної літератури та російської мови
комунального закладу “Бережинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів”
Кіровоградської районної ради Кіровоградської області

 

ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Анотація. Стаття окреслює деякі прийоми використання сучасних інформаційних технологій на уроках зарубіжної літератури, що дозволяє якісно оновити зміст освіти. Робота містить фрагменти власного досвіду використання вищезазначених  технологій на уроках.

“Вміє вчити той, хто вчить цікаво,
хто викладає свій предмет…так,
щоб в душі учня зазвучали струни у відповідь
і ні на хвилину не засинала його допитливість”
А. Ейнштейн

ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства. Безперервний потік нової інформації, застосування комп’ютерних технологій практично у всіх галузях життя суспільства впливають і на формування дитини, на сприйняття нею навколишнього світу. Сучасні діти – це діти екранної інформації. Інформація телевізора, монітора, інтерактивної дошки, проектора, сприймається ними набагато краще, ніж книжна інформація. І це той важливий фактор, який необхідно враховувати при організації сучасного уроку зарубіжної літератури. 

Звісно, замінити книжку чи живу мову учителя не може ніщо, але інформаційні технології урізноманітнюють роботу учителя. Вони  спрямовані на глибше розуміння навчального матеріалу, на формування таких компетенцій як: комунікативні (безпосереднє спілкування за допомогою засобів мережі), інформаційні (пошук інформації з різних джерел та можливість її критичного осмислення), самоосвіти (вміння навчатись самостійно); роблять урок більш емоційним та сприяють залученню здобувачів освіти до читання художніх творів, пробуджують у них бажання відкривати для себе нові обрії у світі мистецтва слова. Завдяки комп’ютерним  технологіям стає можливим широке урізноманітнення методів, форм та прийомів навчання.  А саме:

  • здійснювати віртуальні екскурсії музеями світу, країнами, тобто перетинати кордони простору й часу;
  • працювати з різними видами мап; здійснювати словникову роботу;
  • працювати з уривками з фільмів, мультфільмів;
  • здійснювати опитування здобувачів освіти;
  • прослуховувати виразне читання творів;

Які ж переваги використання ІКТ я знайшла для себе? Перш за все, зацікавленість та задоволення учнів. А як стверджують сучасні психологи: «Навчання ефективне лише тоді, коли приносить радість».  По – друге, компютерні технології дозволяють змінити саму технологію надання освітніх послуг; сприяють здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню політехнічних знань.
Зручними для мене в роботі є такі хмарні сервіси Google: Диск Google, документи, Picasa, Blogger, відеохостинг YouTube та ін. дані.
Зробить цікавим урок та урізноманітнить самостійну роботу учнів Google YouTube (Ютьюб) – сервіс, що надає послуги хостингу (розміщення) різних відеоматеріалів.

    За допомогою  документальних, художніх відеоматеріалів ми маємо можливість перенести образи зі сторінок літературних  творів на екран. Звичайно, кінофільм ніколи не замінить книгу, але, я думаю, що для глибшого аналізу образу літературного героя,  ілюстрації тієї чи іншої історичної епохи, створення національного колориту відеоматеріали незамінні.

(З досвіду роботи) https://docs.google.com/presentation/d/1Jthb7-ndze1CiUV5vWdPEaAbGBoQe5Lsyn8jylvuux4/edit?usp=sharing

Використовуючи документальні та художні відеоматеріали на своїх уроках, я  не лише ілюструю матеріал, а й формую в учнів вміння аналізувати побачене, порівнювати з текстом художнього твору для глибшого вивчення навчального матеріалу. Так, на уроці в 7 класі під час аналізу образів  Бена та Деві з твору «Останній дюйм», після перегляду уривку з художнього кінофільму, я пропоную учням порівняти літературні образи з кінематографічними, висловити власну думку: «Чи змогли творці художнього фільму втілити в життя задум автора».

Для того, щоб зацікавити дітей особистістю митця, можна дати випереджальне завдання – створити комп`ютерні презентації, присвячені біографії митця. Дані роботи показують учнівське бачення теми, використання інформації мережі Інтернет. Діти вчаться бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації.

 На уроці знайомства  з автором чи твором доцільною буде віртуальна екскурсія до музею письменника, перегляд навчальних біографічних фільмів, огляд пам`ятників, створення літературного портрету, який містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета.

При вивчені поетичних творів великий вплив на емоційний стан учнів мають відео, де самі митці читають власні поезії. Це дає змогу краще зрозуміти стиль поета, особливості тематики. Інколи використовую такий вид роботи з метою еталонного читання, до якого варто прагнути. Наприклад, вірш С. Єсеніна «Шагане, ти моя, Шагане…» у виконанні актора С. Никоненка.

Завдяки мультимедійним технологіям можна здійснити віртуальні екскурсії. По-перше, вони розширюють кругозір учнів. По-друге, це прекрасна відеопідтримка уроку. По-третє,   рідко випадає можливість комунебудь з дітей відвідати такі віддалені від нас місця як Париж, Відень, Петербург та ін.

Працюючи із сучасними технологіями, ми маємо безмежний простір для міжпредметних зв’язків. Учням можна запропонувати наступне завдання: вибрати вірш Б. Пастернака, який найбільше сподобався, оформити ілюстративно (дібрати зоровий образ із галереї художників-імпресіоністів (художня культура))  і озвучити (підібрати музичний супровід (музичне мистецтво)).

Методики перевірки знань з використанням Інтернет – сервісів також дають широке поле для діяльності. Вони дають можливість:

– перевірити результати навчальних досягнень водночас із багатьох тем і розділів програми;
– об’єктивно оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу;
– створити для всіх учасників тестування рівні умови складання тестів;
– автоматизувати процедуру перевірки результатів;
– охопити тестуванням велику кількість учнів;
– оперативність  статистичної обробки результатів контролю.

Опитувальники: «Жанрово-тематичне розмаїття середньовічної літератури» https://docs.google.com/forms/d/1U3a1fdtR7cEuppvt2fmnGLP9vJVGvQacn2mKoBBq1yE/edit

«Поети «Срібної доби» https://docs.google.com/forms/d/1_Zzp2jhBqdCrMlu_ik1avGGOiNVxzK1k_Nckzr-vExs/edit

«Байка у світовій літературі» https://docs.google.com/forms/d/1ozZzJ1TPvsJ1CcnlqAfsJqfDGiHA7g8KBzoHinWvQZk/edit

Використання електронного сервісу learningapps:

Поети «Срібної доби» https://learningapps.org/display?v=pegzdvbft16

«Збірки поетів срібного століття» https://learningapps.org/watch?v=p1fk7e5d316

Я вважаю, що мистецтво навчання, як  зазначав В. Сухомлинський, полягає не в  умінні повідомляти, а в умінні збуджувати, зацікавлювати, оживляти. Саме використання  інформаційно-комунікативних технологій в освітньому процесі «оживить» будь-який урок, зацікавить учнів, пробудить їх до активної співпраці з учителем. Вони є потужним засобом підвищення ефективності навчання, значно розширюють можливості подачі навчальної інформації за допомогою кольору, графіки, звуку. Також зростає мотивація учнів до навчання.

Але важливо пам’ятати, що урок літератури – це серйозна робота з текстом твору, і твір письменника не можуть замінити ніякі фільми чи відеокліпи. Сучасний урок літератури вимагає від учителя великої уваги до аналізу та інтерпретації художнього твору. Без цього урок претендувати на характеристику «сучасний» не може.

Перелік використаних джерел:

  1. Андрєєва О. В. Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література в школі. — 2008. — № 6.
  2. Беженар Г. Нові інформаційні технології у навчальному процесі сучасної школи / І. Беженар, О. Волинко // Директор школи. − 2005. − № 37.
  3. Богдан Л. Впровадження мультимедійних технологій у навчання:крок у майбутнє – це наше теперішнє / Л. Богдан // Зарубіжна література. – 2005.– № 21–24.
  4.  Єргіна О. В. Сучасний урок і мультимедійні технології: досвід і перспектива // Комп’ютер у школі та сім’ї. -2008. – №2.
  5. Пищик О. Інформаційно-комп’ютерні технології та сучасний урок // Відкритий урок. – 2010. – №3.
  1. Химера Н. Упровадження мультимедійних технологій на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література. – 2010. – №3-4.

 

 

 

Залишити відповідь