ГОНЧАРОВА ВІКТОРІЯ АНАТОЛІЇВНА | ЗАСТОСУВАННЯ ВІДЕОЛЕКЦІЙ В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Хмурівські читання - Практичні аспекти організації дистанційного навчання
Учитель географії
Златопільської гімназії м. Новомиргорода
Новомиргородської районної ради Кіровоградської області

 

ЗАСТОСУВАННЯ  ВІДЕОЛЕКЦІЙ В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Реформа сучасної освіти пов’язана з бурхливим розвитком інформаційних, віртуальних і комунікаційних технологій, орієнтована на скорочення періоду навчання студентів, зміни у змісті програм, поглиблення знань учнів, розширення їх кругозору. В рамках здійснення модернізації освіти неминуча нова форма навчання, що відповідає всім вимогам, що пред’являються до інноваційної освіти, заснована на використанні інтернет-відеотехнологій, сучасного мультимедійного інтерактивного устаткування і забезпечує ефективність реалізації основних освітніх програм. Таким вимогам в найбільшій мірі відповідає дистанційне навчання, метою розвитку якого є об’єднання переваг віртуального і традиційної освіти.

Використовувані сьогодні технології можна розділити на три великі категорії:

  1. Неінтерактивні (друковані матеріали, аудіо-, відео-носії).  Друковані матеріали (підручники, довідники, робочі зошити) є традиційним засобом для заочного навчання.  Відео та аудіозасоби – це унікальні засоби для дистанційного навчання практично з будь-якої дисципліни.
  2.  Засоби комп’ютерного навчання (електронні підручники, комп’ютерні тести, засоби гіпермедіа, навчальні середовища і так далі).
  3. Електронна пошта економічно і технологічно є найбільш ефективним засобом телекомунікаційної технології, яке може бути використане в процесі дистанційного навчання для доставки змістовної частини курсів і забезпечення зворотного зв’язку учня з викладачем.

В даний час засоби дистанційного навчання широко використовуються при проведенні традиційного очного навчання і навпаки, засоби дистанційного навчання легко дозволяють імітувати традиційне очне навчання. Сьогодні стоїть питання про змішаному навчанні, так як межа між традиційним очним навчанням і дистанційним навчанням найближчим часом практично зовсім зникне. Отже, виникає проблема створення нового програмного і методичного забезпечення для дистанційного навчання школяра.

Багато навчальних закладів мають досвід зі створення відеолекцій. Дидактичний потенціал навчального відео, що дозволяє вирішувати вкрай широке коло дидактичних завдань, помітно полегшує і прискорює доступ учнів до навчальної інформації. [1] Навчальна відеолекція – це спеціально підготовлений ​​навчальний відео-запис, забезпечений  необхідними таблицями, схемами, ілюстраціями, відеоматеріалами.

Застосування навчального відео дозволяє повідомляти різноманітну інформацію в рамках навчального матеріалу, формувати наочні уявлення про факти, події, закони, явища, узагальнювати і систематизувати пройдений матеріал, підвищувати щільність аудиторних занять за рахунок прискореної подачі інформації,.Список дидактичних можливостей навчального відео не вичерпується перерахованими. Практика і теорія навчання постійно його розширюють і доповнюють, а розвиток інформаційних технологій робить ці можливості відео все більш доступними для учнів і вчителів. . Все це зумовлює широке поширення навчального відео у школі. В даний час велика кількість лекцій викладена в інтернеті.

Яким має бути освітнє відео, щоб воно використовувалося в навчальному процесі, щоб зусилля, витрачені на його створення, не пропали даром? У долі освітнього відео головну роль грає викладач, саме він визначає ідеологію навчального курсу, а так само методику його вивчення. Для використання в навчальному процесі, рекомендується створювати відеозаписи, час відтворення яких не більше 15-20 хвилин. [2] Якщо відеолекція використовується для заочного або дистанційного навчання, то вона повинна супроводжуватися анотацією і завданнями, які організовують діяльність учнів під час роботи з відеолекцією. На жаль, багатьом із згаданих саморобних відеозаписів притаманний один недолік – це, по суті, тільки заготовка, відеоматеріал, який необхідно відповідним чином організувати в навчальний відеозапис.

Тривалість відеолекції не повинна перевищувати 40 хвилин. За своєю структурою вона включає в себе два етапи: підготовчий і реалізуючий, кожен із яких складається з декількох стадій. Підготовчий етап лекції не повинен перевищувати 3-5 хвилин. Інший обсяг часу відеолекції становить трансляція відеолекції. До кожного етапу відеолекції висувається низка вимог, дотримання яких є необхідним. Всі етапи відеолекції супроводжуються слайдами. Але слайди не повинні «працювати» за викладача. У відеолекції провідна роль належить викладачеві, слайди виступають в якості супроводжуючого, допоміжного матеріалу. Відеолекції можуть створюватися з використанням низки комп’ютерних технічних прийомів:

– комп’ютерна анімація графічного матеріалу: послідовна побудова схем, виділення кольором окремих деталей на графіках, динамічні діаграми, послідовний запис символів у формулах;
– поліекранне подання навчальної інформації, наприклад, у вигляді двох вікон, в одному з яких показується навчальний матеріал, а в іншому – лектор, пояснює те, що відбувається. Цей прийом часто використовується в телевізійних передачах новин;
– створення фону, на якому будуть представлені формули та інші записи, вибір відповідних шрифтів, заливок і т.п., суміщення текстової, графічної та іншої інформації із закадровим коментарем лектора.

При створенні відеолекцій важливо пам’ятати про те, що кожна тема досягає мети, якщо від початку зазначено, які знання і навички студент повинен отримати у процесі роботи з відеолекцією.

Сьогодні необхідно зосередити адміністративні, кадрові зусилля на підвищення якості навчальних відеозаписів. Для цього необхідно, в першу чергу зрозуміти, що створення відеозаписів для навчального процесу – завдання дидактичне і керувати цією роботою повинні фахівці з методики створення і використання засобів навчання або фахівці з теорії навчання.

Перелік використаних джерел:

1. Максимов П.В. Підвищення ефективності дистанційних форм навчання. / Сучасні проблеми науки та освіти. – -2012 №3.
2. Шалигіна І.В. Дидактичні вимоги до відеолекцій. / І.В. Шалигіна, Ю.Е. Шабалін // Рада ректорів. -2012. – № 1. – С. 32 – 41.

 

Залишити відповідь