БУРТОВИЙ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ | MOOC ТА OPENSOURCE СИСТЕМИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Хмурівські читання - Практичні аспекти організації дистанційного навчаннякандидат педагогічних наук,
завідувач кафедри теорії і методики середньої освіти
КЗ “КОІППО імені Василя Сухомлинського”

MOOC ТА OPENSOURCE СИСТЕМИ  ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Перспективи розвитку дистанційного навчання

Одна з нових форм дистанційного навчання, яку активно використовують у світовій освіті в контексті сучасних задач – це масові відкриті онлайн-курси (з англ. Massive Open Online Courses, MOOC). Масові відкриті онлайн-курси, (далі МВОК) – масивні, масові, широкодоступні, публічні, відкриті дистанційні онлайн курси) – це інтернет-курси з великомасштабною інтерактивною участю та відкритим доступом через інтернет.

Масові відкриті онлайн-курси (закордонний досвід)

MВOК уже завоювали популярність серед мільйонів людей, які мають бажання отримувати нову необхідну інформацію, однак не мають достатньо вільного часу для проходження очних курсів і тренінгів.

Масовим відкритим онлайн-курсам властиві такі ознаки: масовість, глобальність, безкоштовність, залучення кращих викладачів із провідних світових університетів, присутність елементів традиційної освіти (розклад, дед-лайни, екзамени), наявність численних каналів зворотного зв’язку між усіма суб’єктами навчального процесу, використання комплексу спеціально сконструйованого дидактичного матеріалу (лекції, конспекти, тести), виконання викладачем фактичних функцій тьютора.

Освітні інтернет-ресурси, які пропонують своїм користувачам отримати знання та навички за допомогою МВОК, користуються сьогодні значною популярністю. Опираючись на закордонний досвід використання МВОК у навчанні студентів провідних вишів світу, ми можемо констатувати той факт, що зростання результатів навчання серед студентів збільшується в середньому на 30%. Найбільш відомими в світі платформами для онлайн-освіти є такі: Udacity та Coursera. Поява цих платформ сьогодні фахівцями і дослідниками інтернет-технологій позиціонується як початок нової ери в онлайн-освіті.

Беззаперечним лідером з впровадження МВОК на сьогодні є Південна Корея. У цій країні вже не перший рік успішно працюють понад 20 кіберуніверситетів, у кожному з яких постійно навчаються тисячі кіберстудентів,  котрі мають можливість обирати он-лайнові курси і тренінги тих викладачів-тьюторів, які їм потрібні, і в такий спосіб вибудовувати власну траекторію навчання. Викладач такого кіберуніверситету з легкістю «веде» навчальні групи, які налічують понад тисячу студентів. Якщо студент пропустив, приміром, відео-лекцію, він завжди зможе зайти на сайт і переглянути її пізніше. Якщо студент не зрозумів матеріал, він має можливість звернутися за роз’ясненням матеріалу як до тьюторів курсу, так і до студентів, котрі уже опанували матеріал. Значна частина студентів навчаються одночасно на декількох курсах і тренінгах, оскільки формат таких університетів передбачає таку можливість. Однак варто також зазначити, що кожен окремий дистанційний курс або тренінг чітко регламентований за часом і передбачає вихідне тестування, за результатами якого студент має можливість отримати сертифікат про успішне проходження курсу або тренінгу.

В Украіні, освіта робить, лише перші кроки щодо впровадження дистанційної освіти в заклади освіти. Але, разом з тим,  провідні фахівці та дослідники інтернет-технологій погоджуються в тому що майбутнє за дистанційною освітою. Отже, нагальною є потреба у виборі оптимальної LMS для закладу освіти (LMS – англ. Learning management system) — система управління (англ. management system) навчальною діяльністю).

 Аналіз та вибір оптимальної OpenSource системи LMS

На сьогоднішній день, є досить таки багато вільно поширюваних Web-орієнтованих систем управління навчальним контентом, які були розроблені авторами з максимальним  врахуванням ідей доступності й адаптованості.  На основі аналізу найбільш популярних OpenSource (вільне програмне забезпечення) систем LMS, згадаємо деякі з них: ATutor (https://www.atutor.ca/),  Claroline (https://www.claroline.net/), Dokeos (https://www.dokeos.com/), E-Front (https://www.efront.com/), Sakai (https://sakaiproject.org/),  Moodle (https://moodle.org/).

Кожна з цих систем дозволяє організовувати професійне адаптоване середовище для дистанційного навчання в освітньому закладі. Працюючи з інструментарієм цих платформ, вчитель-тьютор отримує можливість структурувати зміст свого навчального матеріалу для подальшого проведення занять в режимі on-line. Беззаперечним лідером, серед вільно поширюваних Web-орієнтованих систем управління навчальним контентом, є – Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment).

Огляд OpenSource системи Moodle

Moodle – це середовище дистанційного навчання, яке активно використовується користувачами у всьому світі. Цей програмний продукт використовується більш ніж в 100 країнах світу як в якості основної платформи дистанційного навчання навчального закладу, так і незалежними викладачами-тьюторами.

За своїми можливостями, організації дистанційного навчання, Moodle не поступається навіть відомим комерційними системами управління навчальним процесом. Розглянемо переваги то основні елементи різних форматів курсів системи Moodle.

Переваги системи  Moodle:

  • відкритий вихідний код (широкі можливості адаптації під особливості освітніх проектів, розробки додаткових модулів, інтеграції з іншими системами);
  • колоборативно-активна форма навчання (спільнє вирішення навчальних завдань, взаємообмін знаннями та інформацією);
  • зручні інструменти комунікації (обмін файлами будь-яких форматів, розсилка, форум, чат, можливість рецензувати роботи, внутрішня пошта тощо);
  • потужна система оцінювання (бальна, словесна, відсоткова);
  • потужна система звітності (активність слухача курсу, час і зміст навчальної роботи);
  • відповідність сучасним стандартам (можливість вносити швидкі зміни без кодингу).

Кожен дистанційний курс, може бути впорядкований автором-розробником у довільній структурі за допомогою широкого вибору інтерактивних елементів системи Moodle.

Інтерактивні елементи системи Moodle:

  • Вікі (елемент системи який дозволяє створювати документи одразу декількома користувачами системи);
  • Анкета (елемент який дозволяє автору отримувати необхідну інформацію від слухачів курсів);
  • Глосарій (словник понять, що використовуюється програмою, а також можливість організації словника необхідних термінів до кожного курсу);
  • Завдання (можливість отримання файлів від слухачів курсу (у будь якому форматі) для подальшої оцінки тьютором);
  • Опитування (можливість моніторингу спільної думки групи слухачів для подальшого дослідження проблеми або мотивації до подальшого виконання завдань курсу);
  • Пояснення (елемент дозволяє поміщати текст і графіку на головну сторінку курсу);
  • Тести (елемент дозволяє створювати різні форми тестових питань курсу);
  • Урок (можливість оформлення навчального матеріалу у цікавій та гнучкій формі у вигляді набору сторінок).

Поєднуючи використання різних елементів курсу, автор-розробник курсу, отримує унікальну можливість  організації ефективної роботи слухачів курсу  над його навчальним контентом.

Висновки

 Система Moodle поширюється за принципом OpenSource (вільне програмне забезпечення), тому кожен заклад освіти,  має можливість безкоштовно організовувати роботу платформи  для дистанційного навчання.

Сьогодні, майже кожен хостинг – провайдер, при замовленні послуги розміщення блогу/сайту (або системи дистанційного навчання) згоден, безкоштовно, встановити та налаштувати необхідну систему керування контентом. Тому, якщо в закладі немає фахівця який би зміг допомогти з технічною стороною реалізації цього питання, найкращій вихід – це замовлення послуги  хостінгу  у професіоналів які й допоможуть інсталювати та налаштувати необхідну систему керування контентом.

Comments

Залишити відповідь