ЗАКАЛАШНЮК АЛЛА АНАТОЛІЇВНА | ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПІДХІД НА УРОКАХ ФІЗИКИ- ВАЖЛИВИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ СУЧАСНОГО УРОКУ

методист
Відділ освіти, молоді та спорту
Голованівської РДА

ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПІДХІД НА УРОКАХ ФІЗИКИ- ВАЖЛИВИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ СУЧАСНОГО УРОКУ

Не дивлячись на бурхливі зміни в суспільному житті, інноваційні підходи до вирішення освітянських проблем, стержнем організації навчально-виховного процесу є УРОК – як класична форма в системі роботи загальної середньої освіти. Реалії сьогоднішнього дня вимагають нових підходів до організації навчального процесу в школі, зокрема, проведення уроку.

Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Це урок, на якому присутній демократичний стиль спілкування, де діти вчаться здобувати знання, а не отримувати готові, де жоден з них не боїться висловлювати свою думку і доводити її.

Для сучасного уроку характерними ознаками є:

–   варіативність і гнучкість структури уроку;

–   спрямованість уроку на особистість учня;

–   оптимізація форм роботи на уроці;

–   формування найважливіших компетентностей учнів;

–   співпраця вчителя і учня.

особливості кожного учня під час управління навчальною діяльністю.

Показником ефективності сучасного уроку з фізики виступає пошуково-дослідницька діяльність на ньому всіх учнів.

Отже, щоб урок був сучасним,  необхідно, щоб вчитель був творчою, компетентною особистістю, якій притаманні педагогічна креативність, толерантність у спілкуванні, творчість у діяльності. Або без  цих рис  урок буде мало ефективним, не цікавим  для учнів. В основу методики навчання фізики покладено пошуково-дослідний підхід. Загальновідомо, що поза діяльності в педагогіці неможливо вирішити жодного завдання навчання, виховання і розвитку. Пошуково-дослідний  підхід орієнтований не стільки на засвоєння знань, скільки на формування навичок і вмінь, розвиток творчої діяльності. Саме цей підхід дозволяє уникнути розриву між теоретичними знаннями та застосуванням їх на практиці. Пізнавальні конфлікти, які виникають в процесі дослідження, підводять учнів до необхідності збору, аналізу і узагальнення даних, до висунення і перевірки гіпотез. Застосування дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості.

Засобом розвитку інтелектуальної та емоційної сфери особистості, що формує здатність уявляти, співпереживати, узагальнювати й застосовувати набуте упродовж життя, є пошуково-дослідницька робота. На основі аналізу досягнень сучасної психолого-педагогічної науки та власного досвіду  я застосовую такі види діяльності:

     урочну, позаурочну та самостійну, проходячи від етапу підготовки дослідження до звітів дослідників;

     обговорення та застосування результатів;

     проектування та планування нового дослідження;

     враховую різноманітні форми та методи, що приводять до формування в учнів вмінь і навичок свідомого пошуку.

     інтеграції діяльності суб’єктивного (утворювального) характеру.

Метою дослідницької технології є набуття учнями навиків дослідницької роботи, формування активної, творчої особистості. Роль учителя в процесі дослідницьких методів навчання полягає в :

а) спрямуванні учнів на осмислення проблеми в цілому;

б) створенні умов для пошукової творчої діяльності;

в)організації самостійної пошукової діяльності.

Дослідницька технологія вимагає від учителя чітко визначити ті теми програмного матеріалу, розкриття яких саме через постановку дослідів матиме найвищий результат. Найціннішим моментом на уроках з застосуванням дослідницької технології є самостійне виведення учнями правильних наукових висновків на основі отриманих результатів.

Виконання  пошуково – дослідницьких робіт потребує від дитини вміння працювати самостійно, тож на своїх уроках я приділяю багато уваги самостійному навчанню учнів.

Самостійна навчальна робота учнів – оволодіння науковими знаннями, практичними вміннями та навичками в усіх формах організації навчання, як під керівництвом учителя, так і без нього. Цілями такого навчання, з погляду перспективи написання дослідницької роботи , мають бути:

  • закріплення, поглиблення, розширення та систематизація знань;
  • формування потреби до постійної самоосвіти;
  • формування навичок самостійної дослідницької діяльності.

Існує багато видів самостійних навчальних робіт, але з погляду на проблему я використовую:

за типом задач, що розв’язуються:

  • дослідницька;
  • творча;
  • пізнавальна тощо.

за рівнями проблемності:

  • репродуктивна;
  • дослідницька.

Дослідницька діяльність учнів — діяльність учнів, зв’язана з рішенням учнями творчої, дослідницької задачі із заздалегідь невідомим рішенням (на відміну від практикуму, що існують для ілюстрації тих чи інших законів природи) і яка передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері, нормована, виходячи з прийнятих традицій: постановка проблеми, вивчення теорії, присвяченій даній проблематиці, підбір методик дослідження і практичне оволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення, науковий коментар, власні висновки. Будь-яке дослідження, неважливо у якій області природних чи гуманітарних наук воно виконується, має подібну структуру. Такий ланцюжок є невід’ємною приналежністю дослідницької діяльності, нормою її проведення.

Дослідницький метод у навчанні   – метод залучення учнів до самостійних та безпосередніх спостережень, на основі  яких  вони встановлюють  зв’язок предметів та явищ дійсності , роблять висновки, пізнають закономірності. Внесення елемента дослідження до начальних занять сприяє вихованню у школярів активності, ініціативності, допитливості, розвиває їх мислення, заохочує потребу дітей в самостійний пошук та «відкриття» , задовольняє їх  дослідницький рефлекс.

Організація дослідницької діяльності  відбувається як на різних рівнях , так і в  різних формах та проявах . Перш за все, це урочна діяльність. У якості творчих домашніх завдань учням пропонується  підготовка  повідомлень , пошук відповідей  та ті чи інші питання , написання рефератів , складання кросвордів .

Існують різні підходи до визначення типів, рівнів, структурних елементів і основних форм прояву дослідницько-пізнавальної активності учнів у відповідності з їх індивідуальними особливостями. Сам термін “пізнавальна активність” має різні тлумачення в педагогічній літературі. Так, наприклад, Т. І. Шамова говорить про взаємозв’язок активності як діяльності та активності, як риси характеру [1, с. 53], а В. І. Лозова називає пізнавальну активність умовою духовного розвитку особистості, засобом поліпшення і в той же час показником навчально-виховного процесу [2, с. 244].

Ефективним засобом формування предметної й ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики є навчальні проекти. Під час виконання навчальних проектів вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, висловлювати власні судження, виявляти компетентність. [3].

Отже, робота вчителя націлена на пошук сучасного інструментарію для досягнення основної мети навчання-якісної освіти.

Література:

  1. Шамова Т. И. Активизация учения школьников. – М.: “Знание”, 1979. – 96 с.
  2. Лозова В. І. Теоретичні основи виховання та навчання: навч. посіб. / В. І. Лозова, 2002. – 400 с.
  3. Оновлена навчальна програма з фізики для учнів 7-9 класів (2017 рік)

Comments

  1. Застосування дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості.

  2. У формуванні дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності важливу роль відіграє фізичний експеримент, який вчитель організовує та проводить під час навчальної діяльності на уроках фізики. Пошуково-дослідницький підхід на уроках фізики впливає на формування життєвих компетентностей учнів. Дякую за корисну статтю.

  3. Алла Анатоліївна, дякую за статтю. Використання пошуково-дослідницького методу роботи на уроках фізики дає можливість підвищити мотивацію щодо вивчення предмету, активізувати діяльність учнів. В дітей формуються вміння проводити фізичний експеримент, аналізувати свої спостереження, робити висновки та глибше розуміти практичну сторону предмета, застосовувати теоретичні знання на практиці.