ТКАЧЕНКО АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ | ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

Учитель фізики
Нечаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Ю.І. Яновського
Компаніївської районної ради
Кіровоградської області

ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

Анотація: У статті розкриті основні способи створення проблемних ситуацій на уроці та можливості застосування домашніх дослідів і спостережень у контексті проблемного навчання фізики.  

Все життя людина постійно ставить перед собою складні і невідкладні завдання та проблеми. Це означає одне – навколо нас ще багато невідомого, прихованого. Які б нові віяння не проникали в школу, як би не змінювалися програми і підручники, формування культури інтелектуальної діяльності учнів, завжди було і залишається однією з основних загальноосвітніх і виховних завдань. Успіх інтелектуального розвитку школяра досягається головним чином на уроці, коли вчитель залишається один на один зі своїми вихованцями. І від його вміння «і наповнити посудину, і запалити факел», від його вміння організувати систематичну пізнавальну діяльність залежить ступінь інтересу учнів до навчання, рівень їх знань, готовність до самоосвіти, тобто їх інтелектуальний розвиток. Навчальний предмет «Фізика» є унікальним у справі формування особистості.

Проблемне навчання можна віднести до розвиваючого, тому що його завданням є розвиток інтелекту учнів за рахунок збільшення самостійності учнів при вирішенні проблемних ситуацій, активної пізнавальної діяльності, свободи застосування способів розумової діяльності. Крім того проблемне навчання можна віднести і до особистісно-орієнтованих концепцій, тому що його методи застосовуються для того, щоб в учнів розвивалося творче мислення, інтелект. [1, с.32]

Урок з використанням проблемної ситуації орієнтовно має таку структуру:

·        Організація умов для виникнення або створення проблемної ситуації. Визначення проблеми і її формулювання. ·        Пошук шляхів вирішення проблеми, виділення окремих проблем . ·        Висування різних гіпотез, колективне і індивідуальне рішення проблеми, перевірка правильності рішення проблемної задачі. ·        Рішення головної проблеми уроку, закріплення нового матеріалу. Створення проблемної ситуації шляхом опори на життєвий досвід учнів, зв’язок навчання з життям і практикою. Прикладом реалізації такої ситуації можуть служити наступні завдання:
– Чому залізні предмети при дотику здаються більш холодними, ніж дерев’яні, хоча температура навколишнього повітря однакова? (7 клас) – Що буде, якщо шматок дерева покласти на поверхню води? Шматок свинцю на поверхню ртуті? (7 клас)Такі питання спонукають школярів до аналізу життєвих явищ, пошуку їх теоретичного обгрунтування.

Проблемні ситуації на основі використання міжпредметних зв’язків.  -Чому червона морська зірка не може жити в Балтійському, Каспійському, Чорному морях, де низька солоність води? (7 клас) -Чому деякі жуки, перевернувшись на спину, не можуть самостійно повернутися в початкове положення? (9 клас)

Використання незвичайних навчальних матеріалів з фізики. -Біля вечірньої ватри Робінзон  провів експеримент: в глиняний горщик з киплячою водою опустив інший глиняний горщик – менший, теж з водою. І захотів її закип’ятити. Скільки посуд не висів над вогнем, вода в другому горщику не кипіла. Чому? Що треба зробити, щоб вода закипіла і у внутрішньому горщику?

– Ранок був світлим і ясним «Треба набрати води і зберегти її прохолодною, адже водоспад далеко, день обіцяє бути спекотним», подумав Робінзон. Як це зробити? [2]

Постановка питання, що вимагає встановлення зв’язку між явищами абовеличинами, що характеризують явище. Наприклад, ввівши поняття щільність речовини, я звертаюся до класу з питанням: «Від чого залежить щільність речовини?» Питання ставлю для того, щоб учні висловили свої припущення і запропонували відповідний експеримент. Постановка проблемного питання з метою залучення наявних в учнів знань до вирішення завдань практичного характеру, наприклад: «Що треба зробити, щоб охолодити молоко влітку, або не маючи холодильника». Учням пропонується  самостійно знайти спосіб її вирішення, використовуючи раніше отримані знання.
Проблемне навчання в ході вирішення задач. Проблемна задача – це ситуація, що вимагає від учнів розумових і практичних дій на основі законів фізики, якісного і кількісного аналізу з підрахунком тих чи інших числових характеристик процесу. Їх рішення має велике виховне значення, так як за допомогою проблемних задач можна познайомити учнів з досягненням науки і техніки, виховувати працелюбність, наполегливість, волю, характер, цілеспрямованість. Процес вирішення задач також є засобом контролю знань і вмінь учнів. [1, с.33]Домашні проблемні завдання.Домашні проблемні завдання відкривають широкі можливості для розвитку учнів, які цікавляться вивченням фізики. При вивченні сили тертя учням пропонується:·        Покласти круглий олівець на нахилену книгу: спочатку уздовж книги, а потім впоперек неї. Пояснити, в якому випадку має місце тертя кочення, а в якому – тертя ковзання або тертя спокою. Яка сила тертя найбільша? Найменша?·        Привести в рух за допомогою лінійки зошит так, щоб він рухався приблизно рівномірно. Те ж саме зробити, підклавши під зошит два круглих олівця. В якому випадку має місце тертя ковзання, а в якому – тертя кочення? Порівняти величини цих сил.        Застосування технології проблемного навчання дозволяє мені створити умови для спільної творчої діяльності учня і вчителя; робити процес навчання більш привабливим і цікавим; вчити застосовувати знання в практичній діяльності; розвивати аналітичне, логічне мислення учнів; формувати учня як активного суб’єкта пізнання; сприяє переходу знань у переконання; формує інтерес до наукових знань. Встановлено, що самостійно «відкриті» істини, закономірності не так легко забуваються, а в разі забуття їх швидше можна відновити.

Використані джерела: 

  1. Матюшкін А.М. Проблемні ситуації в мисленні і навчанні [Текст]: – М.: 1972.   – с. 32-33.
  2. Тевлін Б.Л. Технологія проблемного навчання (на прикладі вивчення курсу фізики в загальноосвітній школі) [Текст] // Фізика в школах України.-2004. – №19(23) 10, 2004.

Comments

  1. Дякую за актуальну змістовну статтю. Адже проблемне навчання спонукає учнів до самостійного знаходження інформації. Бажаю успіхів та творчих злетів.

  2. Застосовуючи на уроках елементи проблемного навчання, наглядно переконуюся, що в учнів підвищується інтерес до фізики, виникає позитивна мотивація до навчання, а це, у свою чергу, веде до підвищення якості знань учнів.