ТЕРНАВСЬКА ВІТА ВОЛОДИМИРІВНА | АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ТА ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ

вчитель історії та правознавства
філія НВК «Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.Т.Г.Шевченка-гімназія
«Межирічківська загальноосвітня школа»

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ТА ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ

Практичні заняття відіграють
важливу роль в процесі вивчення
історії. Вони дають змогу учням
краще сприймати навчальний
матеріал та глибше засвоїти
предметні компетентності.

Основним завданням учителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів, створення умов для їх самоосвіти. Мета навчання – це не отримання знань, як сукупності фактів, понять, теорій, історичних дат, прізвищ історичних діячів та іншого, а зміна особистості учня внаслідок самостійного
вивчення матеріалу.

Учитися – означає виявляти активність, яка спрямована на засвоєння певних знань, вироблення вмінь і навичок. Учень – активний учасник навчального процесу. Активність його проявляється в самостійних пошуках засобів і способів розв’ язання поставленої проблеми у набутті знань, необхідних для виконання практичних завдань.
Одним із методів активізації пізнавальної діяльності школярів є практичні заняття. Вони являються способом вивчення нового матеріалу на основі опрацювання історичних джерел та важливим засобом формування предметних компетентностей.

В основі практичної роботи лежить використання і дослідження учнями різноманітних джерел.Таке заняття передбачає здебільшого самостійну роботу учнів над певним аспектом змісту теми з використанням підручників, у яких вміщені необхідні матеріали, довідників, завдань та Інтернет-ресурсів відповідно до їх віку та пізнавальних можливостей. Під час практичних робіт вчитель виконує роль консультанта в процесі самостійної роботи школярів, надаючи їм необхідну допомогу.
Якими мають бути історичні джерела для практичних занять з історії, визначає І. А. Костюк:
1. Джерела мають бути різного типу / жанру, як-от: текстові та візуальні.
2. Джерела мають бути як первинними – офіційний документ, особисті спогади очевидців чи сучасників подій, уривки з газетних публікацій, так і вторинними – погляди дослідників, думки істориків тощо. Ці джерела мають засвідчувати різні думки з приводу події чи явища, що вивчається.
3. Візуальні джерела також мають бути різноманітними (різножанровими): фотографії, плакати, карикатури, художні картини, реклама, історичні картини тощо.
4. Окремим різновидом візуальних джерел, сповнених інформації, мають бути історична карта, картосхема.
5. Текстові джерела мають бути відповідного обсягу – навіть у старших не більше половини, а краще – третини сторінки підручника. Текст історичного джерела, наприклад, літопис, хроніка, офіційний документ тощо, які є малозрозумілими сучасним дітям, має бути адаптованим, з відповідними поясненнями невідомих слів.
6. Візуальні джерела повинні бути достатньо великого розміру та задовільної якості, для того, аби на сторінці підручника їх можна було детально роздивитися й проаналізувати [6, с. 7].

Цілком поділяю думку Ю.Б.Малієнко, яка до джерел, які можна опрацювати на практичних заняттях з історії, відносить мультимедійні носії історичної інформації; веб- сайти, а також позашкільні: музеї, сімейні місцеві архіви, пам’ятники тощо[7, с. 44].

Практичні заняття мають сприяти напрацюванню школярами навичок аналізу різних історичних джерел, розумінню ними важливості таких категорій, як зміна та безперервність, причини і наслідки, значущість подій та процесів, важливість доказів і можливість різних інтерпретацій історичних явищ і подій.

Наприклад практичне заняття « Зовнішня політика князя Данила Романовича»
На першому етапі актуалізації знань і корекції опорних уявлень даю питання узагальнюючого характеру.
1. Коли і ким було утворене Галицько-Волинське князівство?
2. Чому сини Романа Мстиславовича були змушені силою доводити своє право на батьківську спадщину?
3. Коли Данило став Галицьким князем?
4. Які держави не давали Данилу Романовичу відновити єдність князівства?
5. Яка битва припинила цю боротьбу?
6. Як складалися відносини Данила Галицького із Золотою Ордою?

Другий етап мотивація навчальної діяльності.
Учням оголошується тема практичного заняття та мета.
Мета: визначити основні напрямки зовнішньої політики Данила Галицького,її успіхи і невдачі.
Вчитель ділить клас на 3 групи і школярі починають працювати.
На третьому етапі усвідомлення змісту учні знайомляться зі змістом завдання.
Четвертий етап полягає в самостійній роботі з історичними джерелами. Використовуючи підручник, додаткову літературу та інтернет-ресурси в групах аналізують прочитане.
П’ятий етап узагальнення і систематизації результатів. Групи обговорюють результати своєї роботи і фіксують їх у зошитах.

На шостому етапі роботи підбиття підсумків учитель проводить узагальнюючу бесіду.
1. Із якими зовнішніми ворогами довелося воювати Данилові Романовичу? Чому?
2. Із якими державами Данило Галицький підтримував зв’язки?
3. Чому «честь татарська» була для князя «лихіша від лиха»?
4. У якому напрямку зовнішньої політики Данило проявляв найбільшу активність? Чим це було зумовлено?
5. Як пов язані між собою дві події: поїздка князя до Золотої Орди та його коронування в Дорогочині?
Разом з учнями визначаємо успіхи та невдачі зовнішньої політики Данила Романовича .

Література
1. Костюк І. А. Практичні заняття з історії як засіб розвитку критичного мислення та дослідницьких навичок учнів. // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія і методика навчання. – 2014. – № 1 – 2. – С. 6 – 8.
2. Малієнко Ю. Б. Практичні заняття в системі історичної освіти основної школи. Методичний коментар до програми 2012 року з історії для основної школи // Бібл. журналу «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія і методика навчання». – 2013. – № 5 – 6. – С.42 – 46.

Comments

  1. Робота з історичними джерелами різних типів дає можливість навчити школяра аналізувати історичний матеріал, формувати власне бачення подій та явищ, які вивчаються. Крім того, такі прийоми формують самостійність дитини у здобутті інформації, яка необхідна для практичного застосування знань. Дякую за статтю.