СКОРОХОД СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА | РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ЗАДАЧ

Учитель фізики та астрономії
Помічнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст№ 1 ім.Героя України Березняка Є.С.
Добровеличківської райдержадміністрації

РОЗВИТОК  МИСЛЕННЯ УЧНІВ  У  ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ЗАДАЧ

В статті описується методика формування навиків розв’язування фізичних задач з використанням прийомів для розвитку якостей мислення

Всім відомий факт, що кожного року все менше випускників обирають  фізику як предмет для здачі ЗНО. Основний аргумент – невміння розв’язувати задачі. Завдання  ЗНО  з фізики за змістом відповідають матеріалу шкільного курсу фізики, проте їх розв’язання часто викликає серйозні труднощі у випускників. Проблем ми вбачаємо декілька. Перша – нерозуміння фізичного змісту задач, по-друге – слабка математична підготовка абітурієнтів. Але головна причина –  відсутність розвинених якостей мислення.

Кожен вчитель фізики переконаний, що розв’язування фізичних задач – один із найважливіших засобів розвитку мислення та творчих здібностей учнів. Більшість  проблемних ситуацій на уроках створюються за допомоги фізичних задач, чим активізують розумову діяльність школярів. Нагадаємо, що фізичною задачею називають певну проблему, яка в загальному випадку розв’язується за допомогою логічних умовиводів, математичних дій та експерименту на основі законів фізики.[1, 209]   Розв’язування задач є невід’ємною складовою частиною навчального процесу, бо дозволяє формувати і збагачувати фізичні поняття, розвиває фізичне мислення учнів, їх навички застосування знань на практиці.

У залежності від того, які логічні операції застосовуються при розв’язанні задач, розрізняють методи розв’язування – аналітичний, синтетичний, та аналітико-синтетичний. [4, 270]

Вміння  переводити словесний опис задачі на мову символів, тобто розуміння фізичних понять, причин перебігу фізичних явищ, з’ясування   закономірних зв’язків між фізичними величинами, що характеризують окремі сторони  даного явища – це прояв поєднання таких  якостей і прийомів мислення як дедукція та індукція. Саме під час роботи над виробленням вмінь розв’язувати фізичні задачі відбувається засвоєння нових знань, вироблення певних компетентностей. Але в основі всього вищеописаного лежать асоціативні процеси. Нові уявлення і процеси асоціюються з раніш вивченими. Внутрішній логічний зв’язок нового і старого і є передумовою отримання нових знань, умінь та вироблення навичок. І основу логічних міркувань складають індуктивно-дедуктивні розмірковування. [2, 6]

Більшість вчителів фізики зустрічаються з проблемою: учень старанно вчить теорію та абсолютно не розуміє, як розв’язувати задачі. Що ж насамперед потрібно робити при розв’язанні задачі? Перш за все ми вчимо учнів проводити її якісний аналіз, тобто розглядати фізичну сутність явища, що є джерелом задачі, аналізувати умови, за яких це явище відбувається. Такий аналіз допомагає з’ясувати, що відомо, а що потрібно знайти, виписати з таблиць чи обчислити; які формули потрібно використати. Для  кращого унаочнення проблеми задачі  вчимо учнів взаємозв’язки  пов’язувати схемами, зображати малюнками, вказуючи на них всі дані. Використання сучасного мультимедійного устаткування якнайкраще сприяє  унаочненню процесу аналізу умови задач.

Поряд з цим, починаючи  з перших уроків ми намагаємося сформувати в учнів вміння, аналізуючи умову задачі, переводити текст на мову фізичних символів.  Керуючись принципом «краще менше, та краще», просимо  дітей записувати умову в зошит.  Аналізуючи кожне слово тексту, підкреслюємо  слова чи словосполучення, що мають фізичний зміст величин чи явищ, над ними робимо надписи символів (подібно до синтаксичного розбору речення з української мови). Наведемо приклади  міркувань під  час запису  скороченої умови  та проведення аналізу фізичної  сутності задачі, її розв’язання. Середній рівень навчальних досягнень.

FA                                                                                        l

Знайдіть  силу,  з  якою  магнітне поле  буде діяти на провідник,  15см  якого

B

знаходяться в однорідному магнітному полі з індукцією  400мТл. По провід-

І                                                                                                                                                нику  протікає струм 50 мА, напрям якого утворює із силовими лініями  магніт-

α

ного поля кут 30°.

Учні мають пригадати позначення механічної сили -F, сили електричного струму – І, довжини провідника l – , силової характеристики магнітного поля – вектора магнітної індукції В та згадати, що сила, з якою магнітне поле діє на провідник зі струмом – це сила Ампера, пригадати формулу для її обчислення

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліографія
1. Бугаев А.И. Методика преподавания физики. Теоретические основы. – М.: Просвещение, 1981.- С. 207 – 224.
2. Каменецкий С.Е., Орехов В.П. Методика решения задач по физике в средней школе: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1987, С.8.
3. Методика преподавания физики в средней школе: частные вопросы: Учебное пособие./С.В.Анофрикова, М.А.Бобкова и др; Под ред С.Е.Каменецкого – М.: Просвещение,1987. –С.139 – 143.
4. Осадчук Л.А. Методика преподавания физики. – К.: Вища школа, 1984. – 352 С. 269 – 283.
5. В.И.Решанова. Развитие логического мышления учащихся при обучении физике. – М.:Просвещение, 1985. – С.5-7.

Comments

  1. Погоджуюсь з Вами, що розв’язування задач є невід’ємною складовою частиною навчального процесу, бо дозволяє формувати і збагачувати фізичні поняття, розвиває фізичне мислення учнів, їх навички застосування знань на практиці. У процесі розв’язування задач формуються працелюбність, допитливість розуму, самостійність у судженнях, виховується інтерес до навчання, загартовується воля і характер, розвивається вміння аналізувати явища, узагальнювати відомості про них тощо. Я вважаю, що без розв’язування задач курс фізики не може бути засвоєний.