СЄРБА ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА | ПАРАДИГМА МЕДІАОСВІТИ ЯК ІННОВАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ

Учитель української мови та літератури
Комунального закладу
«Великосеверинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»
Кіровоградської районної ради

ПАРАДИГМА МЕДІАОСВІТИ ЯК ІННОВАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ

Одним із найцікавіших і найбільш вражаючих парадоксів нашого часу є доступ до величезного обсягу інформації. Проте, чим доступнішою для використання і осмислення є інформація, тим гірше ми в ній орієнтуємося. Цей парадокс є продуктом надлишку інформаційної пропозиції, а це призводить до того, що сучасна людина ризикує «потонути» в морі знань. До цього додається загроза фейків, неперевірених фактів, маніпуляцій.

Як же діяти учневі в інформаційному просторі? Саме медіаосвіта, за свідченнями фахівців ЮНЕСКО, є інструментом захисту від шкідливих ефектів і трендів, бо пов’язана з усіма видами медіа – друкованими, графічними, звуковими, візуальними тощо. [1,3].

Завдання медіаосвіти:

  • Формування критичного мислення як компоненту свідомого споживання медіапродукції;
  • Розвиток вміння створювати власні медіапродукти.

Сьогодні ми розглядаємо медіа як ретранслятор дійсності, який частково займається виробництвом і тиражуванням знань про реальність. Учні як активні користувачі різних медіа, не завжди розуміють істинний сенс повідомлень, мотиви і механізми їх створення. Саме тому актуальною технологією на уроках української мови та літератури є медіаосвіта та створення  власного медіахолдингу [2,4]. Проте проривні інновації не народжуються в рамках жорстких правил і дедлайнів. Щоб розвинути творче мислення команди (вчителів, дітей, батьків), педагог повинен стати фасилітатором, тобто не керувати процесом, а направляти.[3,2]. Медіаосвіта передбачає методику проведення занять, засновану на проблемних, евристичних, ігрових та інших продуктивних формах навчання, які розвивають індивідуальність учня, самостійність його мислення. [4,49]

Медіахолдинг на уроках української мови та літератури

Клас Тема Приклад медіапродукту
5

 

 

І.Франко «Фарбований лис». Робота над змістом твору. Аналіз мультфільму (кейс-практикум зі створення анімаційного фільму).
6-9 РМ. Написання твору – роздуму. Орієнтовна тематика:«Чи можуть електронні носії інформації (планшети, айпади, айфони)  повністю витіснити друковану книжку?»). Гра «Медіазнайко».
7 РМ. Створення й розігрування діалогів дискусійного характеру. «Екранна мова», «Медіагігієна».

Гра «Медіазнайко».

7 Способи дієслів. «Подорож в осінь зі способами дієслів» (Створення ребусів, перегляд відео, аналіз музичної композиції).
7 РМ. Письмовий твір  розповідного характеру про виконання улюбленої справи в художньому стилі.  «Як наш клас готує контент для заповнення блогу».
7 РМ. Письмовий твір –  опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі. Медіасвіт в картинах Павла Кучинського. Гра «Медіазнайко».
8 РМ. Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу. Мовні норми. Мовленнєві помилки. Урок-захист дослідницько-пошукового проекту «Мовне сміття навколо нас»

– моніторинг «Солов`їна чи суржикова?»;

– виготовлення буклету, мотиваційних магнітів, наліпок для громадського транспорту;

– створення відео-проекту «Так буде українською!»;  – створення блогу учнів.

8 Однорідні члени речення з різними видами зв`язку. «Реклама в медіа». Гра «Медіазнайко». Створення власного рекламного продукту (соціальний слоган, покадровий план).
9 Основні види підрядних речень. Створення власного медіатексту (сюжету новин).
11 РМ. Написання власного висловлювання. «Психологічний захист від непотрібної візуальної інформації», «Самоосвіта в інтернеті: плюси та мінуси».
11 Творчість Ліни Костенко. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода. Медійний проект «Мандрівки серця».

Відеопривітання «З Днем народження, пані Ліно!»

Під час практичних занять учні мають змогу побувати в ролі журналіста, режисера, фотографа, актора тощо, відчути на собі особливість медійних професій. Працюючи з друкованими засобами масової інформації, вчаться аналізувати газети, розрізняти статті за жанрами, створювати структуру сучасної газети, протистояти маніпулюванням зі сторінок преси на практиці.

Отже, медіаурок української мови та літератури – це гіперсистема, що реалізує різноманітні авторські прийоми, удосконалює та оптимізує використання традиційних методів і засобів навчання, задовольняє вимоги сучасного інформаційного суспільства. Впровадження медіаосвіти сприяє адаптації учнівської особистості в умовах інформаційного суспільства.

Бібліографія

  1. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / Ред.-упор. В. Ф. Іванов,

О. В. Волошенюк; За науковою редакцією В. В. Різуна. Київ: Центр

Вільної Преси

  1. Петрунько О. Діти і медіа : соціалізація в агресивному середовищі :

[монографія] / О. Петрунько. – Полтава: ТОВ НВП «Укрпромторгсервіс»,

  1. – 410 с. 3. Концепція впровадження медіа-освіти в Україні: [Схвалено постановою

Президії Національної академії педагогічних наук України 20 травня

2010 року, протокол № 1-6-150]. [Електронний ресурс]. Режим

доступу : http://www.ispp.org.ua/news_44.htm

  1. Іванов В. Ф. Медіаосвіта та медіаграмотність як актуальні тенденції

виховання сучасної молоді / В. Ф. Іванов, Т. В. Іванова // Педагогіка

і психологія. – 2013. – № 2 (79) – с. 46-55.

Comments

  1. Погоджуюсь із Вами, Тетяно Сергіївно, що актуальною технологією на уроках української мови та літератури є медіаосвіта та створення власного медіахолдингу. Виховуймо медіаграмотних учнів! Дякую за актуальний та цікавий матеріал! Успіхів Вам!

  2. Тетяно Сергіївно, цікавий матеріал! Мабуть, впровадження елементів медіаосвіти буде актуальним і на уроках математики.
    Дякую за ідею!

  3. Дякую, Тетяно Сергіївно, за цікаві зразки створення медіапродукту. Будемо створювати рекламний продукт і медійний проект і на власних уроках!