ЩЕРБАТКО ТАМАРА ВОЛОДИМИРІВНА | ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД ЯК СУЧАСНА ФОРМА НАВЧАННЯ

Заступник директора з навчально-виховної роботи
спеціалізованої загальносвітньої школи І-ІІІ ступенів №7
Світловодської міської ради
Кіровоградської області

ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД ЯК СУЧАСНА ФОРМА НАВЧАННЯ

Реформування сучасної освіти здійснює подолання ізольованого викладання навчальних предметів і створює принципово нове освітнє середовище, в якому навчальний процес орієнтований на розвивально-продуктивний інтегративний підхід. В статті висвітлюється питання організації навчального процесу на основі інтеграції міжпредметного змісту матеріалу уроків з тематичним його викладом.

Метою базової загальної середньої освіти є: розвиток та соціалізація особистості учнів,  формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і сучасних викликів суспільства [1].

Провідним засобом реалізації вказаної мети є запровадження компетентнісного підходу у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи шляхом формування предметних і ключових компетентностей.

В основу побудови змісту та організації процесу навчання покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності, як здатності учня застосовувати свої знання в навчальних і реальних життєвих ситуаціях, повноцінно брати участь в житті суспільства, нести відповідальність за свої дії. Навчання математики в основній школі за новими програмами передбачає формування предметної математичної компетентності[2].

Однією із сучасних форм навчання є інтегративний підхід.

Інтеграція в освіті розглядається як:

  • фактор розвитку освітніх систем;
  • різновид наукової інтеграції, яка здійснюється в межах педагогічної теорії та практики; вища форма відображення єдності цілей, принципів, змісту, форм організації процесу навчання та виховання;
  • синтез педагогічних знань та вищий рівень їх взаємодії;
  • процес та результат взаємодії структурних елементів змісту освіти, який супроводжується зростом системності та спресованості знань учнів;
  • цілеспрямоване об’єднання, синтез відповідних навчальних дисциплін у самостійну систему цільового призначення, яка спрямована на забезпечення і цілісність знань та вмінь.

Інтеграцію в дидактиці С.І. Архангельський розумів як взаємозв’язок змісту, методів та форм навчання; Г.І.Батуріна як цілісний навчально-виховний процес; Г.Ф. Федорець як різноманітні зв’язки між структурними компонентами педагогічної системи.

На думку американських дослідників, інтеграція в освіті – це організація процесу пізнання, за якою учні можуть використовувати знання та вміння, отримані в школі, в реальних життєвих ситуаціях.

Інтегроване навчання – це навчання, яке ґрунтується на комплексному підході та розглядається через призму загальної картини, а не ділиться на окремі дисципліни.

Предметні межі зникають, коли вчителі заохочують учнів робити зв’язок між дисциплінами, спираючись на знання і навички з кількох предметних областей.

Учням потрібні відкриті можливості для інтеграції знань і навичок з різних дисциплін і критичного оцінювання того, як всі ці частини взаємодіють.

Ідея інтеграції в освіті є значним здобутком дидактики, оскільки за умови її успішного методичного впровадження реалізується мета якісної освіти. Тому інтеграція, як вимога об’єднання у ціле компонентів об’єктів навчання, є необхідним дидактичним засобом, що дає можливість створення в учнів цілісного уявлення про об’єкт, який вивчається, та формування міжпредметної компетентності.

У сучасній школі практикується міжпредметна інтеграція, яка здійснюється різними шляхами:

  • створення інтегрованих курсів – навчальних предметів, які адаптують для вивчення та інтегрують знання декількох наук;
  • розроблення нових форм уроків (урок з міжпредметними зв’язками, інтегрований та бінарний уроки);
  • впровадження навчальних проектів;
  • організація тематичних днів та тижнів.

Етапи реалізації міжпредметної інтеграції змісту навчання відбувається від простого до складного.

За допомогою багатосторонніх міжпредметних зв’язків закладається фундамент для формування в учнів умінь комплексного бачення проблем реальної дійсності, різнопланових підходів до їх розв’язання[3].

На уроці алгебри у 8 класі, де вивчаються теми «Степінь з цілим показником та його властивості», «Стандартний вигляд числа» можна широко використати міжпредметні зв’язки та здійснити тематичний підхід до об’єднання знань з різних предметів. Учні вже знають як спрощувати вирази, що містять степінь з натуральним показником, обчислювати значення степенів із натуральним показником. Метою цих уроків є ознайомлення зі степенем із цілим показником, його властивостями та записом чисел у стандартному вигляді. Акцентується увага на те, що учні завжди зможуть: розв’язувати задачі на уроках фізики, хімії, біології, інформатики; правильно виконувати розрахунки, що допоможе раціонально використати власний бюджет; приймати обґрунтовані економічні рішення; проводити маркетингові дослідження та аналізувати їх результати.

Розкриває актуальність питання, що вивчається, задача:

«Для зміцнення імунітету аптека, що виготовляє ліки, про­понує харчову добавку, яку слід приймати в порошку по 0,1 мг 4 рази на день. Термін зберігання цього препарату в готовому вигляді не більше ніж 7 днів. Скільки цього порошку (у г) слід придбати на тиждень (7 днів)?»

Виконані розрахунки показують, що число 0,0028 г не зручне для використання, так само як і 0,1 мг в життєвих ситуаціях, тому робиться висновок про використання степеня із цілим (додатнім або від’ємним) показником.

Разом з тим учні знайомляться з інформацією про те, що першими науковими досліджен­нями в галузі фармацевтики зай­малися греки в IV ст. до     н.е. В XI—XIII ст. відбувся поділ між лікарями та фармацевтами. Професія фармацевта – вкрай важлива та відповідальна. І сьо­годні розробляти й виготовляти ліки фармацевтам допомагає найсучасніша апаратура.

Інший приклад, пов’язаний з інформатикою. Обсяг флеш-пам’яті можна виразити в Гб, Мб і бітах – мінімальній одиниці вимірювання кількості інформації. Але, якщо в комп’ютерному магазині запитати флеш-пам’ять обсягом 34359738368 бітів, навряд чи продавці зрозуміють, а це лише 4 Гб.

Як записати відстань від Землі до Сонця, кількість молекул в 1 г води, діаметр молекули кисню – допоможе запис числа у стандартному вигляді і на уроках фізики, астрономії, хімії.

А задачі про підрахунок кількості скорочень серця у людини за  n років, найбільшої тварини у світі – блакитного кита чи найменшого ссавця – карликової білозубки зацікавлюють учнів у вивченні даної теми та поглиблюють знання з біології [4].

Отже, перевагами інтегративного тематичного підходу у навчанні для учнів є:

  • глибоке розуміння будь-якої теми, завдяки її дослідженню через кілька точок зору;
  • усвідомлення комплексного підходу, через який предмети, навички, ідеї та різні точки зору пов’язані з реальним світом.

Здійснюючи такий підхід до організації навчання, учні бачать взаємозв’язок всіх аспектів здобуття знань та необхідність використання їх у житті.

Список використаних джерел

  1. Концепція Нової української школи.
  2. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика 5-9 класи, затвердженими Наказом МОН від 07.06.2017 року, №804.
  3. Інтеграція: тематичний та діяльнісний підходи. І.Большакова, М.Пристінська. (Тренінг для педагогів з питань впровадження проекту Державного стандарту початкової загальної освіти, липень 2017 року).
  4. Алгебра: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Н.С.Прокопенко, Ю.О. Захарійченко, Н.Л. Кінащук. – Х.: Вид-во «Ранок», 2016. – 288 с.

Comments

  1. Шановна Тамаро Володимирівно! Ваша стаття дуже актуальна, інтегративний підхід до навчання дуже важливий в роботі вчителя .