РУГАЛО ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА | КРАЄЗНАВЧИЙ ПРИНЦИП ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Учитель географії та біології
Червоновершської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Компаніївської районної ради
Кіровоградської області

КРАЄЗНАВЧИЙ ПРИНЦИП ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ
НА УРОКАХ  ГЕОГРАФІЇ

У процесі активного пізнання природи рідного краю  ви­ховуються почуття чуйності, доброти, дбайливе став­лення до природи рідної землі, формуються  риси екологічної компетенції учнів, пробуджується  інтерес до пізнання місцевості, в якій вони проживають, і до своєї країни в цілому.

Вважаю, що це питання не нове, але з огляду на великі політичні та суспільні зміни, воно набуло зараз іншого звучання і змісту. Серед важливих проблем сучасності, що турбують людство, особливо виділяються  екологічні. Вирішення багатьох  проблем залежить насамперед від рівня екологічної культури населення Землі. Цей   шлях лежить через ефективну  екологічну освіту. Саме вона  стала необхідною складовою гармонійного, екологічно безпечного розвитку [1, с.8].

Оскільки  основні зміни в оновленій навчальній програмі спрямовані на реалізацію наскрізних  змістових ліній, передбачених Концепцією Нової української школи, вони є засобом інтеграції ключових та загально предметних компетентностей освітньої галузі “Природознавство”. Змістові лінії: «Громадянська відповідальність», «Екологічна безпека та сталий розвиток» сприятимуть  формуванню в учнів: активної природоохоронної діяльності у своїй місцевості; ставлення учня як громадянина до природи; уміння захищати природу; готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища; різних форм діяльності екологічного змісту; підготовку повідомлень про антропогенні ландшафти і природоохоронні об’єкти свого краю, інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, екологічних знаків, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо); участь у заходах з охорони довкілля, які проводяться у школі, населеному пункті та регіоні, країні; уміння застосування знань у справі охорони природи; оцінку значення та впливу природних компонентів для життя та діяльності людини.

Загальноприродничий компонент забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній,  що сприяє розвит­ку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі [2,с.17].

Принцип навчання та  виховання на місцевості пропагував видатний педагог К.Д Ушинський. У педагогічній спадщині В.О.  Сухомлинського  значне місце належить урокам  мислення серед природи. Сидячи за партою не можливо глибоко і повно пізнати світ. «Йдіть у поле, в парк, пийте з джерела думки, і ця жива вода зробить  ваших вихованців мудрими дослідниками, допитливими людьми » [3,c.47].

Саме через спілкування з природою рідного краю   важливого значення набуває в школі екологічна освіта, основною метою якої є формування екологічної культури школярів. Систему екологічних знань, навичок, поглядів, переконань, моральних почуттів, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності. У шкільні роки найбільш активно формується світогляд людини, її характер, звички, відношення до навколишнього світу.  Яскраві спостереження на місцевості свого краю, які западають в душу і виховують добрих і чуйних, лагідних і цікавих діточок, які не зможуть просто так зірвати квітку чи зламати деревце.

Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах виховання у школі.

І етап(1-5  кл ): формування уявлень про природу, спостереження в природі, дотримання правил поведінки на природі.

ІІ етап(6-8 кл): активна еколого-пропагандистська робота, участь в конкурсах, акціях. В шкільному  віці діти повинні не  тільки  отримувати  теоретичні  знання  та  бути спостерігачами,  вони  повинні  залучатись  до різних  практичних дій.

ІІІ етап(9-11 кл): розуміння непередбачуваних наслідків впливу людини на екологію своєї місцевості, оцінювання якості стану екології, її вплив на здоров’я людини.

Краєзнавчий матеріал «наближає» зміст навчально­го матеріалу до учня. Програма шкільного курсу «Географії» дає великі можливості для використання краєзнавчого матеріалу під час вивчення майже всіх тем у 6 класі. Це метеорологічні та фенологічні спостереження на місцевості, практична робота №7 « Екскурсія у природний комплекс своєї місцевості», дослідження  «Спостереження за змінами у природі.», дослідження «Розробка міні проекту з утилізації побутових відходів».

Важливим принципом побудови змісту курсу географії України у 8 класі є інтеграція, що реалізується у поєднанні фізико- та суспільно-географічних складників під час вивчення природних комплексів, населення України та свого регіону з урахуванням уже здобутих знань про природу материків і океанів, населення країн світу з курсу географії, що вивчався у 7 класі. Програмою передбачено виконання досліджень. При виборі теми дослідження рекомендується враховувати регіональні особливості.

У процесі пізнання природи певне місце посідають такі форми роботи, як екскурсії в природу та екологічні стежини. Екскурсії мають і краєзнавчий  напрям роботи.  Перед екскурсією вчитель або самі учні нагадують правила поведінки в природі, звертаючи увагу на те, що ми ідемо в гості до природи. Під час  їх проведення вчитель знайомить учнів не тільки з природними,  історичними об’єктами своєї місцевості , учні самі є активними спостерігачами за змінами  в природі. Обов’язково діти готують звіт до екскурсії, в якому описують погоду, зміни , пов’язані з порою року, все , що привернуло їх увагу, адже діти бачать навколишній світ по-своєму, те, чого не помічають дорослі .Як додатки до екскурсії учні  збирають гербарні зразки рослин, пір’я  птахів, гірські породи своєї місцевості та ін.

Мандрівки екологічною стежиною значно наближають дітей до природи, зміцнюють  зв’язок із рідним краєм. Перше дерево, посаджене там, де воно повинно рости,  врятована від загибелі пташка, не зірвані в полі квіти — усе це врізається в пам’ять, пробуджує у дітей інтерес до вивчення законів природи і зароджує почуття любові до рідного краю, відповідальності за його долю. Вони починають глибше мислити, відкрито мріяти, у них розвивається фантазія. Рідна земля дає натхнення. Крім того, широко використовується історичний і краєзнавчий матеріал, легенди, народні пісні, прикмети, повір’я [4,с. 4].

“Гадаємо, – писав В.Сухомлинський, – що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поновлювати природні багатства, які маємо”.

У вихованні любові до рідного краю основну роль відіграє краєзнавчий матеріал, вив­чений, зібраний та досліджений самим учнем. Зумовлено це тим, що ніколи не вичерпається допитливість дитини, котра прагне дізнатися, що відбувається на землі, де вона народилась і живе.  Вивчення свого краю формує пізнавальний інтерес до природи своєї місцевості, людей, їхньої господарської діяльності. Краєзнавство – надзвичайно важливий напрям у вихованні патріотизму, екологічної свідомості, прищеплення любові до своєї місцевості зокрема і України в цілому. Сьогодні воно має відігравати провідну роль як освітній і виховний чинник у школі.

У процесі активного пізнання географії рідного краю, витоків на­ціональної культури у дітей ви­ховуються почуття чуйності, доброти, дбайливе став­лення до історії та природи рідної землі. Краєзнавча робота добре позначається на успішності учнів, а також на роботі самого вчителя. 

Отже, сприяння розвитку  екологічного  мислення, усвідомлення кожного школяра,  що він є частиною природи; залучення школярів  до  активної    еколого-пропагандиської   роботи, вироблення навичок практичної  природоохоронної  діяльності, дбайливе ставлення до природи починається з любові до природи свого села, краю, де ти народився і виріс. Значна роль в цьому відводиться саме предметам природничого циклу: природознавству, біології,географії.

Література:

1.Г.О. Білявський, Р.С.Фурдуй. Основи екологічних знань.-Київ:Либідь-1997.

  1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392.
  2. В.О. Сухомлинський. Серце віддаю дітям.-Київ:Радянська школа,1977.-Т.3.
  3. «Біологія» Шкільний світ.№18 2006.