РОСКОС ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА | СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

вчитель російської ї мови та зарубіжної літератури
НВК «Павлиська ЗШ І-ІІІ ступенів – ліцей імені В. О. Сухомлинського»


СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Анотація. У тезах розглянуто застосування інноваційних технологій на уроках світової літератури сучасні методи навчання та їх ефективність.

Ключові слова: розвиток інтелектуального читача, інноваційні технології, мультимедійні засоби, зарубіжна література.

«Як учитель музики несе на урок скрипку, а не книгу про скрипку, так і в устах викладача на уроці літератури повинне звучати художнє слово, що розкриває ідею, а не сумовиту розповідь про ідею», –зазначав В. Сухомлинський [1, с. 43]. Щоб осягнути зміст і значущість художнього твору, учителю й учневі необхідно оволодіти методикою літературознавчого аналізу твору. Вивчення зарубіжної літератури є одним із важливих аспектів сучасного навчального процесу. Ознайомлення учнів із найкращими зразками світової літератури сприяє розширенню їх читацької компетенції, формуванню грамотного й освіченого читача. Значну роль у викладанні зарубіжної літератури відіграє застосування сучасних інноваційних технологій і мультимедійних засобів, що прискорює засвоєння учнями знань ісприяє підготовленості їх до життя; допомагає розвиватия творчо та сформувати активну життєву позицію.

Сучасний урок літератури спрямований на засвоєння фактів про відомі твори. Це передусім інтерпретація тексту, діалог культур, розвиток логічного мислення учня та формування його моральних якостей.

Під поняттям «аналіз літературного твору» розуміють розчленування або розклад цілого на складові частини й вивчення кожної з цих частин окремо [4, с. 38]. Будь-який вид аналізу базується на всебічному вивченні художнього твору. Цьому сприяють такі види роботи:

  • тренінги, проміжні тестування, конференції;
  • самостійний пошук матеріалів, робота над проектами, захист проектів, семінари, олімпіади;
  • ігрові технології, робота в групах;
  • іноваційні методики: робота в парах, «мозковий штурм», «коло думок», «оберіть позицію», «Так чи Ні», «відкиньте зайве», «порада героя читачу», «мікрофон».

На уроці літератури допомагають мультимедійні засоби:

  • використання відео фрагментів як ілюстративного матеріалу; використання аудіо-супроводу як опорного матеріалу; створення блогів та веб-сторінок;
  • використання PowerPoint презентацій; залучення учнів до їх створення, добору слайдів; використання тестування за допомогою комп’ютерних програм. Це допомагає збільшити обсяг опрацьованого на уроці матеріалу, розширити можливості застосування диференційованого підходу в навчанні; активізувати самостійну діяльність учнів.

Щоб створити позитивну та творчу атмосферу, на уроці можна використати ілюстративний матеріал, музичний супровід, що створює певний настрій, приміром, у ході вивчення поезії доречно використати  класичну музику – твори П. Чайковського, А. Вівальді. Можливе представлення відеофрагментів (фрагменти мультфільмів, різних екранізацій класичних літературних творів, таких як: «Майстер і Маргарита», «Червоне і чорне», «Айвенго», «Злочин і кара» та інші). А от екранізація твору Ф. Кафки «Перевтілення» дає можливість учням зрозуміти, що твір насамперед краще прочиати. Кінофільм на уроці привертає увагу дітей, зацікавлює та автоматично «вмикає» асоціативну діяльність свідомості. Науковець Т. Бабійчук вбачає основне завдання відеофрагментів, як засобу навчання, у сприянні якісному виконанню програми з української літератури з мінімальною затратою часу на підготовку до заняття та реалізацію його мети [2, с. 60].

Учитель може спонукати учнів до роздумів за допомогою постаноки творчих запитань: «Ваше враження від твору, музики, відео?», «Що ви відчули під час перегляду?»; «Які питання ви особисто хотіли б обговорити у ході вивчення теми?», «Чи змінили б ви кінцівку твору, якби були автором?»

Одним із етапів роботи над художнім твором є етап підготовки до сприймання. Мета цього етапу, як зазначає Л. Мірошниченко, «зацікавити учнів, пробудити в них бажання прочитати певний твір» [2, с. 188]. Так, на етапі підготовки до сприймання художнього твору під час вивчення роману «Майстер і Маргарита» доцільно продемонструвати фрагмент фільму і провести активізувальну бесіду.

Етап підготовки до аналізу є важливим у роботі над художнім твором тому, що він готує до розуміння смислу тексту. Як зазначає науковець Л. Мірошниченко, «аксіомою є те, що до аналізу художнього твору можна братися лише тоді, коли учні не тільки прочитали текст, а й глибоко з’ясували зміст прочитаного» [2, с. 195].

Якщо на уроці використовувати епіграф, варто його ретельно дібрати. Згодом обговорити, запитати, згодні учні чи ні з такою думкою і чому. Це сприяє розвитку логічного мислення, вмінню виступати, формуванню моральних якостей, розкриттю особистості самого учня.

Під час вивчення роману Д. Дефо «Робінзон Крузо» можна запропонувати дітям або самим дібрати епіграф або вибрати із запропонованих учителем, аргументуючи вибір. Приміром:

  • «Доки людина не здається, вона сильніша за свою долю». Е.Ремарк.
  • «Людину можна знищити, але здолати не можна». Софокл.
  • «Дорожить людина тим, чому вона залишила часточку свого життя, крихітку серця свого, крапельку крові». В. Сухомлинський.

Слайди презентації можуть стисло представити учням план дій та коло проблем; за допомогою мозкового штурму формуються питання, які самі учні пропонують обговорити у процесі вивчення теми уроку.

Так, під час вивчення роману Стендаля «Червоне і чорне» в 11 класі план роботи на першому уроці може бути таким: – знайомство з життєвим та творчим шляхом письменника, – характеристика епохи, в яку відбувається дія в романі, – аналіз першого розділу роману. У ході вивчення балад, романів на історичну тематику активізуються міжпредметні знання учнів, тож доречно використати такий вид роботи, як робота в групах: «історики», «філологи», «журналісти», «географи» і так далі (залежно від особливостей конкретного тексту).

Презентації та відео можуть бути використаі і під час викладання нового матеріалу. Завдяки мультимедіа на уроках літератури можна

  • демонструвати репродукції картин та портрети письменників;
  • здійснювати віртуальні екскурсії музеями світу, країнами;
  • здійснювати словникову роботу;
  • досліджувати поведінку літературного героя;
  • працювати з уривками фільмів, мультфільмів;
  • виразно читати твори.

Однак варто зазначити основні вимоги до мультимедійних матеріалів: послідовність та чіткість виладу; компактність, якість та доречність матеріалу.

Після перегляду мультимедійних матеріалів варто також поставити учням запитання, які перевіряють ступінь засвоєння інформації. При цьому можна використати діалогові технології: постановка проблемних питань, дискусія, складання асоціативного ґрона а інші. Прикладом проблемного питання може бути питання за повістю О. Бальзака «Гобсек»: «Як ви оцінюєте життєву філософію Гобсека? Хто він скнара та глитай, чи жертва обставин? Хто винен?».

З метою контролю знань можна застосувати тести з використанням мультимедійних технологій, інтернет-семінари, веб-конференції, створення учнями власних презентацій та проектів.

За словами І. Небеленчук «сучасні комп’ютерні технології – велика допомога учителю літератури. Але ні в якому разі не можна перетворювати урок літератури на перегляд численних презентацій, фільмів тощо. Це лише інструментарій, засіб, який допомагає привернути увагу до художнього тексту. Адже урок літератури – це урок сприйняття мистецтва слова. І тому головними діючими особами мають бути авторський текст і читач» [3].

Які б технології не використовував учитель, необхідно завжди пам’ятати, що кожен метод чи прийом дієвий, якщо він, насамперед, допомагає формуванню мислення учнів, сприяє їхній пошуковій діяльності, зорієнтованій на розвиток індивідуальних здібностей і нахилів особистості. Ефективність занять залежить від активності самих дітей. Особливо вони пам’ятають ті заняття, у яких брали безпосередню участь, тому діалогові методи навчання є частиною особистісно зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу.

Використана література:

  1. Аналіз системи уроків, відвіданих директором Павлиської середньої школи у 1960-1961 році // ПМС КН. 1740 РУ 512. – 95арк.
  2. МірошниченкоЛ. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах / Л. Ф. Мірошниченко. – К. : Вища школа, 2007. – 415 с.
  3. 3.НебеленчукІ. О. Застосування діалогових технологій у процесі вивчення світової літератури / І. О. Небеленчук. – Кіровоград, КОІППО, 2013. – 93 с.
  4. СухомлинськийВ. О. Розмова з молодим директором / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори: У 5-ти т. – К. : Радянська школа, 1977. – Т.  – С. 393-626.
  5. ПечерськаЕ. Уроки різні та незвичайні / Е. Печерська // Рідна школа. – 1995. – №  – С. 62-65.

Comments

  1. Дуже слабка стаття, цитування В.Сухомлинського помилково, сумно виглядає ствердження, що вивченню художнього твору сприяють “тренінги, конференції, олімпіади”. Текст статті не відповідає змісту. Впевнена, що вчителю треба працювати над власним методичнім рівнем.

  2. Повністю не згодна з попереднім коментарем. Стаття цікава. Видно, що вчитель працює творчо. А цитування Сухомлинського дуже доречне, вперше читаю такі його слова. Молодець!

  3. Згодна з пані Оксаною. Матеріал заслуговує на увагу. Учитель представляє власне бачення зазначеної теми та подає шляхи її реалізації. А зміст тез аж ніяк не визначає методичний рівень учителя.

    1. Привертає увагу робота з епіграфом. Дякую,Тетяно Миколаївно, за подану правильну роботу над епіграфом, оскільки саме це вид роботи інколи викликає труднощі. Зміст тез змістовний і цікавий. Успіхів у подальшій роботі!

  4. Перший коментар,на мою думку,не зовсім коректний. Потім ми дивуємося чому вчителі не беруть участь у конференціях.
    Вам,Тетяно Миколаівно, бажаю творчих успіхів.