ПРИДВІР НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА | ТРЕНІНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ

вчитель екології
Комунальний заклад
«Компаніївське навчально-виховне об’єднання»
Компаніївської районної ради
Кіровоградської області

ТРЕНІНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ

У статті розглядаються тренінгові технології, як фактор формування екологічних компетенцій, в контексті створення сучасного освітнього простору для учнів покоління «Z».

Ключові слова: теорія поколінь, тренінгові технології, кліпове мислення, «з дорослими-на рівних».

Сучасний інструментарій вчителя охоплює значну кількість оригінальних технологій, методик та прийомів навчання дитини, що дають змогу створити прогресивний освітній простір, у тому числі у відповідності до  соціокультурних та економічних змін в суспільстві.

Теоретична основа статті базується на наукових засадах застосування тренінгу, як форми інтерактивного навчання, досвід впровадження якого є ефективним і в контексті теорії поколінь Вільяма Штрауса та Ніла Хоува.

Їх теорія ґрунтується на твердженні, що історія циклічна, принаймні, це стосується суспільних процесів, які «повторюються» кожні 80-90 років, і у відносні часові проміжки формують чотири покоління.

Одним із факторів впливу на світогляд кожного з поколінь вважають розвиток технологій. Зокрема, становлення індивідуальності сучасного учня або представників покоління «Z», відбувається у світі, де інформаційні можливості безмежні, проте часу не вистачає. Тож їхні психічні процеси адаптуються до необхідності дуже швидко оцінювати та фільтрувати великі обсяги інформації, відбувається трансформація пізнавальної сфери до так званого «кліпового мислення».

Доступність інформації, розширення віртуальних кордонів формує думку учнів «зет» про майже безмежні можливості, це відображається у самооцінці та вмінні наполегливо досягати мети. Разом з тим, «зети» не схильні до субординації та надають перевагу спілкуванню «з дорослими — на рівних», що безумовно відповідає педагогіці партнерства, яка реалізується, у тому числі, через тренінгові форми організації навчального процесу.

Аналіз наукової літератури дає можливість стверджувати, що нині в науці немає єдиного підходу до визначення «тренінгу».

У педагогіці співробітництва і розвивального навчання тренінг – це:

  1. Нові підходи (співпраця, відкритість, активність, відповідальність).
  2. Нові знання (інтенсивне засвоєння, уточнення).
  3. Позитивні цінності, ставлення, ідеали).
  4. Нові уміння і навички (ефективної комунікації, самоконтролю, лідерства, роботи в команді, уміння надавати й отримувати допомогу, аналіз ситуацій і прийняття рішень.

Поділяючи точку зору В.Безпалька, в статті навчальний тренінг розглядається як педагогічна технологія навчання, оскільки він має чіткий алгоритм використання та гарантує досягнення запланованого результату.

Разом з тим урок-тренінг – це одночасно: цікавий процес пізнання себе та інших; спілкування; ефективна форма опанування знань; інструмент для формування умінь і навичок; форма розширення досвіду.

На відміну від традиційних, тренінгові форми навчання повністю охоплюють весь потенціал учня: рівень та обсяг його компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії тощо, що є особливо актуальним під час формування ключових екологічних компетенцій.

У процесі тренінгу застосовується система методів активного навчання, а саме: ігрові методи, кейси, групові дискусії, мозковий штурм, відеоаналіз та ін.

Так само, як і будь-яке навчальне заняття, тренінг має мету. Нею можуть бути: інформування та набуття учасниками тренінгу навичок та умінь у напрямку взаємодії з навколишнім природним середовищем; опанування нових технологій співробітництва; зменшення чогось небажаного (проявів поведінки, стилю неефективного спілкування, особливостей реагування тощо); зміна погляду на процес використання природних ресурсів; зміна погляду на процес навчання, аби зрозуміти, що він може давати наснагу та задоволення; підвищення здатності учасників до позитивного ставлення до себе та життя; пошук ефективних шляхів розв’язання поставлених завдань завдяки об’єднанню в тренінговій роботі різних спеціалістів, представників різних відомств, які впливають на розв’язання цих проблем (ситуаційні задачі); визначення форм активізації громадськості щодо розв’язання актуальних місцевих екологічних проблем; здобуття альтернативної громадянської освіти.

Тренінг має свої «атрибути». До них належать: тренінгова група; тренінгове коло; спеціально обладнане приміщення та приладдя для тренінгу (фліпчарт, маркери тощо); тренер; правила групи; атмосфера взаємодії та спілкування; інтерактивні методи навчання; структура тренінгового заняття; оцінювання ефективності тренінгу.

Для кожного учня, ситуація потрапляння в будь-яку групу є певною мірою хвилюючою, тому що учасник групи прагне одночасно реалізувати два взаємно протилежні комплекси міркувань, психологічних установок: з одного боку, він природно прагне до об’єднання із собі подібними, а з іншого – так само природно, до виокремлення себе серед інших.

Обираючи метод викладання теми, слід ураховувати: рівень знань учасників з даної теми; якими навчальними засобами підкріпити матеріал, що викладається; ресурси, у тому числі часу й простору (розподіл на малі групи потребує більше часу і простору, ніж робота всією групою); умови приміщення (фіксоване розташування робочих місць ускладнює пересування й зміну конфігурації).

Зокрема групи обговорення створюються для стимулювання мислення та вироблення ідей, пов’язаних з певною темою. Оптимальний розмір групи обговорення становить 4-6 осіб, яка працює над чіткою темою, протягом відносно короткого часу (орієнтовно 10 хвилин).

Попарно зручно працювати під час виконання вступних ознайомлювальних вправ; під час навчання один одного, коли один учасник, який уже володіє певними навичками, навчає іншого тощо.

Малі групи у складі трьох осіб особливо корисні, коли треба, щоб двоє людей взаємодіяли між собою, а один спостерігав за ними і надавав рекомендації. Члени малої групи з трьох осіб розподіляють між собою ролі промовця, слухача та спостерігача.

З метою створення цілісного, теоретично обґрунтованого погляду на певне явище, використовуються презентації, спрямовані на надання нових результатів, нової інформації з конкретного, досить вузького, практичного аспекту теми. За умови колективної презентації, коли кілька (троє або більше) осіб разом (по черзі) повідомляють інформацію аудиторії.

Ситуаційна вправа – це реальна ситуація, представлена групі для аналізу. Тренер також може сам описати реальну історію, яка мала місце в житті. За допомогою цього методу можна проводити аналіз реальних ситуацій, визначати в них ключові проблемні питання, формулювати ідеї щодо можливого розв’язання таких ситуацій.

Аналіз критичних випадків. Це метод докладного розгляду якоїсь однієї події з метою усвідомлення досвіду, формулювання висновків та планування дій, які можуть дати позитивні зміни в майбутньому. Для такого аналізу учасники повинні мати певні базові знання за темою обговорення, аби легко наводити приклади і формулювати ідеї під час виконання вправи. Теми для обговорення може запропонувати тренер або сама група в процесі мозкового штурму.

Рольова гра – це ефективна навчальна методика, яка має бути добре продумана й організована, щоб забезпечити позитивний вплив, за допомогою рольової гри якої можна: набути досвіду використання певних навичок в ігровій ситуації; проаналізувати альтернативні способи дій, ідеї, запропоновані для виконання завдання гри, зміни ситуації на краще; відпрацювати на практиці певні види поведінки в безпечному середовищі перед тим, як розпочати їх застосування в реальному житті; набути впевненості у своїх силах під час практичних дій або репетиції певної події; закріпити засвоєний матеріал шляхом забезпечення зворотного зв’язку; додати до навчального процесу елемент розваги тощо.

Отже, тренінгові технології, як інноваційні методи, передбачають використання системи прийомів, спрямованої головним чином не на повідомлення готових знань, а на організацію умов для самостійного одержання знань у навчальному закладі.

Огляд джерел:

  1. https://www.pedrada.com.ua/article/1236-qqq-17-m3-15-03-2017-hto-tak-ksi-ta-greki-yak-m-porozumtisya-z-zetami
  2. http://ru.osvita.ua/school/method/technol/598/
  3. 3.Тренінгова діяльність вчителів хімії та біології / Грузіна Л.О. – Кіровоград,  2013 – 21 с.