ПРАВИЙ ВІКТОР ПАВЛОВИЧ | СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ

директор школи
Користівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Олександрійської районної ради
Кіровоградської області

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ

Анотація. У статті розглянуто сучасні технології та методики навчання у процесі викладання природничо-математичних наук. Зокрема, привернуто увагу на активні методи навчання учнів:  проблемний виклад; частинно-пошуковий метод та дослідницький. Основна увага приділяється самостійній, творчій роботі учнів.

 Сучасні технології та методики навчання – це методики, які спонукають учнів до активної розумової і практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом. Активне навчання передбачає використання такої системи методів, яка спрямована головним чином не на виклад викладачем готових знань, їх запам’ятовування і відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знаннями і вміннями у процесі активної розумової і практичної діяльності.

Сучасні методики – це  активне навчання, яке знаменує собою перехід від переважно регламентуючого, алгоритмізованого, програмованого  до розвиваючого, проблемного, дослідницького, пошукового, що забезпечує народження пізнавальних мотивів та інтересів, умов для творчості в навчанні.

З досвіду роботи вважаю, що активне навчання має свої  особливості:

  • примусова активізація мислення, коли учень змушений бути активним незалежно від його бажання;
  • досить тривалий час залучення учнів у навчальний процес, оскільки їх активність повинна бути не короткочасною і епізодичною, а значною мірою стійкої і тривалої (тобто протягом всього заняття);
  • самостійне творче вироблення рішень, підвищена ступінь мотивації та емоційності учнів.

Існує багато активних методик навчання. Підбирати такі методики необхідно з урахуванням вікової категорії групи, класу, їх життєвого досвіду та знань.

Зупинюсь на 3-х методиках, які використовую в своїй практичній діяльності:

  • проблемний виклад;
  • частинно-пошуковий;
  • дослідницький.

Суть проблемного викладу полягає в тому, що вчитель висуває, формулює проблему, сам її розв’язує, показуючи шлях розв’язання в ЇЇ справжніх, але доступних для розуміння учнів суперечностях, розкриває хід думки в процесі розв’язання проблеми.

Призначення цього методу полягає в тому, що вчитель показує зразки наукового пізнання, наукового вирішення проблем, ембріоло­гію знання, а учень не лише сприймає, усвідомлює і запам’ятовує готові наукові висновки, але й стежить за логікою доведення, за плином думки вчителя чи іншого засобу (кіно, телебачення, книга), контролює її переконаність, переконується в правильності такого аналізу. У нього виникають сумніви, запитання щодо логіки і переконаності як доведення, так і самого вирішення; він сам бере участь у прогнозуванні наступного кроку мислення, досліду і т.д.

Істинність знань, як і ефективність способів діяльності, адресо­ваних школярам, необхідно не лише утверджувати, ілюструвати, але й доводити з метою прилучення їх до способів пошуку знань, форму­вання переконаності в істинності отримуваних знань. За допомогою методу проблемного викладу учні отримують еталон наукового мислення і пізнання, зразок культури розгортання пізнавальних дій.

Сутність частинно-пошукового (евристичного) методу навчання виражається в наступних його характерних ознаках:

  • знання учням необхідно здобувати самостійно;
  • учитель організовує не повідомлення чи виклад знань, а пошук нових знань з допомогою різноманітних засобів;
  • учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують, розв’язують пізнавальні завдання, створюють і розв’язують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, роблять висновки і т.ін., в результаті чого в них формуються усвідомлені міцні знання.

Метод, при якому учитель організує участь школярів у виконан­ні окремих кроків пошуку, названий частинно-пошуковим або еврис­тичним. Учитель конструює завдання, ділить його на допоміжні, накреслює план пошуку, а сам план реалізує учень. Користуючись цим методом, учитель використовує різноманітні засоби – усне слово, таблиці, дослід, картини, натуральні об’єкти. Цей метод може бути побудований індуктивно або дедуктивно, при поєднанні прямої і побічної взаємодії учасників процесу. Головне ж у всіх випадках полягає в способі організації пізнавальної діяльності учнів.

Учень же сприймає завдання, осмислює його умову, розв’язує частину завдань, актуалізуючи наявні знання, здійснює контроль і самоконтроль у процесі виконання визначеного плану, мотивує свої дії, але при цьому його діяльність не передбачає планування етапів дослідження, самостійного співвідношення етапів між собою. Все це робить учитель.

Сутність дослідницького методу навчання передбачає наступне:

  • учитель разом з учнями формулює проблему, на розв’язання якої визначається певний відрізок навчального часу;
  • знання учням не повідомляються. Учні самостійно здобувають їх у процесі вирішення (дослідження) проблем, порівнюючи різноманітні варіанти отриманих відповідей. Засоби для досягнення результату також визначають самі учні;
  • діяльність учителя потребує оперативного управління процесом розв’язання проблемних завдань;
  • навчальний процес характеризується високою інтенсивністю, навчання супроводжується підвищеним інтересом, отримані знання відзначаються глибиною, міцністю, дієвістю.

Дослідницький метод навчання передбачає творче засвоєння знань, виконує досить важливі функції. Він покликаний, по-перше, забезпечити теоретичне використання знань; по-друге, оволодіння методами наукового пізнання в процесі пошуку цих методів і використання їх; по-третє, сприяє формуванню рис творчої діяльності; по-четверте, є умовою формування інтересу, потреби в такій діяльності. В результаті дослідницький метод сприяє формуванню повноцінних, добре усвідомлених, оперативно й гнучко використовуваних знань і формуванню досвіду творчої діяльності.

К.Д.Ушинський вважав, що головною задачею вчителя є перетворення діяльності учня на його  самостійну діяльність.

Наш видатний педагог, земляк В.О.Сухомлинський наголошував «Інтерес до навчання з’являється лише тоді, коли є натхнення, що народжується від успіху в оволодінні знаннями, без натхнення навчання перетворюється для дітей на тягар».

На основі цих двох висловлювань видатних педагогів, можна зробити висновок, що рівень знань, вмінь і навичок буде набагато досконалішим і міцнішим, коли використовувати у власній педагогічній діяльності активні методики для підвищення активізації розумової діяльності учнів, і на сьогоднішній день з використанням сучасних інноваційних технологій. Тому слід заохочувати учнів до самостійної творчої діяльності, метою якої є засвоєння нових знань та успішне їх застосування на практиці на основі сучасних технологій та методик навчання.

Comments

  1. У вашій роботі розглянуто сучасні технології та методики навчаннята викладання природничо-математичних наук. Зокрема, привернуто увагу на активні методи навчання учнів: проблемний виклад; частинно-пошуковий метод та дослідницький. Цікава і корисна стаття. Дякую.