МІШКЕВИЧ ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА | ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ

Учитель початкових класів
комунального закладу
«Навчально-виховне об’єднання природничо-економіко правовий ліцей –
спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №8 – позашкільний центр
Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області»

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ

Моделювання процесу навчання в сучасній школі є ефективною формою технологічного під­ходу до уроку української мови. На сьогодні надзвичайно актуальною є проблема використання педагогічних технологій, які були б зорієнтовані не лише на поповнення знань учнів з української мови, а й на розвиток умінь творчого, самостійного вирі­шення завдань практичного характеру, посилення інтелектуальної спроможності, пізнавальної актив­ності школярів. Таким чином, нагальною є потреба в оновленні не лише змісту мовної освіти, а й у визначенні нових підходів до організації навчального процесу. Реалізація цього завдання можлива за умови впровадження сучасних інноваційних технологій.

Зазначимо, що закономірністю інноватики, на думку вчених, є те, щ о нове входить в систему освіти, змінюючи її, але не руйнуючи. Слушною є думка дидактів стосовно неправомірності ідентичного впроваджування зарубіжних стандартів у вітчизняну систему навчання.

На сьогодні практика навчання мови в школі переконливо доводить ефективність таких педа­гогічних технологій: проектні технології, інтерактивні технології, технології з використанням комп ‘ютернихпрограм, ігровітехнології, модульне навчання, дистанційне навчання, креативне, інклюзивне навчання, технології засвоєння учнями української мови великими логічно завершеними частинами, сугестивне, програмоване, проблемне навчання тощо.

З   огляду на обсяг статті ми не маємо можли­вості детально розглянути реалізацію кожної із зазначених технологій у практиці навчання україн­ської мови в школі. Зупинимось на окремих із них.

Малодослідженою залишається проблема розвитку креативного мовлення учнів. Через поняття “креативність”розкривається рівень більш широких соціальних взаємовідносин, продовжується спіраль розвитку особистості; в основі спілкування – демократичний стиль. Завдяки впровадженню в науку цього терміна дослідження особистісного аспекту творчості виокремлюється в самостійну галузь. Розглянемо креативність як здатність особистості до створення нового, її творчий потенціал, щ о знаходить свій вияв у творчому процесі. І як результат – формування на цій основі гармонійної, всебічно розвиненої мовної особистості. Доречно наголосити на таких ознаках креативності:

вміння виокремлювати проблему;

усвідомлювати у цій проблемі якнайбільшу кількість зв’язків;

гнучкість як здатність до продукування різноманітних ідей;

оригінальність як здатність висловлюватися нестандартно;

здатність удосконалювати об’єкт шляхом збільшення обсягу і виходу за межі очікуваного;

здатність до аналізу і синтезу, тобто здатність до нестандартного вирішення проблеми.

Не можна не закцентуватиувагу і на факторах розвиткукреативності:

розвиток образного мислення, різнобічноїуяви;

спілкування в різних сферах середовища;

наслідуваннятворчогоідеалу;

захопленнястворенням нового;

демократичністосункиміжособистостямитощо.

Практика учителів-словесниківстосовнорозвит­ку креативного мовленняшколярів доводить ефективністьвикористання таких методик: творчізавдання; вправи ситуативного характеру; вправи з елементамибезмашинногопрограмування; асоціативні, акцентологічні, програмовані, бліц- диктанти; рольовіігри; новіформипроведенняуроків; засобимультимедіа, технологія «портфоліо» (своєрідний «мовний портфель», щомістить пакет певнихматеріалів, якідемонструютьрівеньзасво­єннямовиучнями). Інтерес становить і технологія «тандем-методу», яка вважаєтьсяоднієюізперспек­тивнихтехнологійнавчання на заняттях з мови.

У результаті систематичного обмінуелектрон­ними листами удосконалюється як монологічне, так і діалогічнемовлення школяра. А відтак – форму­ютьсятаківидимовленнєвоїдіяльності, як читання та говоріння. Важливим є те, щотакийпідхід до навчанняукраїнськоїмовипозбавленийштучності, яка, на жаль, часто маємісце на уроках. Креативнемовленняособистостіформується у реальнійситуаціїспілкування.

Формуванняєдиногоосвітнього простору в межах світовоїспільноти є основною метою інформаційнихтехнологій. Час диктуєнеобхідністьстворення нового ґатункупрограмнавчальногопризначення. Йдеться про розробку та впровадженняелектроннихпідручників, словників, енциклопедій, якібудутьінформаційновзаємопов’язані. Імітацію реального комунікативногосередовищадопомагаютьстворитимультимедійнізасоби. Мультимедійненавчанняпоєднує в собітекстовікомп’ютернідані з аудіо- та відеоінформацією. Спілкуванняучня з тимчиіншим персонажем комп’ютерного курсу реалізується в усній та письмовійформі. Мультимедійненавчанняхарактеризуєтьсявисокимрівнемактивностімультимедіазасобів, у результатічогоучень (а він же і слухач і глядач) не залишається поза ситуацієюспілкування, є активнимїїучасником. Застосуваннямультимедійногонавчання є ефективним в аспектімовленнєвогорозвитку школяра, сприяєреалізаціїкомунікативноїзмістовоїлінії, передбаченоїпрограмою з українськоїмови для загальноосвітніхшкіл.

Розвитокпізнавальноїактивності, самостійності, творчихздібностей є важливою проблемою сього­дення. Впровадженняактивнихметодівнавчаннямовисприяєвирішеннюпитаннятворчогопідходу до процесунавчання.

Особливої ваги набуваютьметодипошуковогоспрямування: інформаційно- проблемнийвиклад, проблемно-науковий та дослідницькийметоди.

Інтерактивненавчання – цеособлива форма організаціїнавчальноїдіяльності, метою якого є створеннясприятливих, комфортних умов роботи на уроці, за якихкоженученьвідчуває свою значущість, інтелектуальнуспроможність, успіш­ність. Важливим є дотриманнявимогиактивної, безперервноївзаємодіївсіхучнів. Організаціяінтерактивногонавчаннявраховуємоделюванняжиттєвихситуацій, спільневирішенняпроблеми, щоможевиникативнаслідокпевнихобставин, обов’язковевикористаннярольовихігор, нетради­ційнихвправ. Словесники зазначають, щоцімето­дичнічинникидопомагаютьдитинівиявитисвоїможливості, сприяютьствореннюатмосферитвор­чоїневимушеності. Залежновід мети уроку та форм організаціїнавчальноїдіяльностіучнівможнавиділититакітехнологіїінтерактивногонавчання:

інтерактивнітехнології кооперативного навчання;

інтерактивнітехнологіїколективно-групо­вогонавчання;

технології ситуативного моделювання;

технологіїопрацюваннядискусійнихпитань.

Школяріотримуютьнавичкичіткообґрунтуватисвої думки, аргументуватиїх, орієнтуватися в ситуаціїспілкування. Формуютьсянавичкидіалогічного, полілогічного, монологічногоспілкування.

Comments

  1. Дуже дякую за статтю , де є сучасне і влучне виокремлення даної проблеми з обґрунтованою науковою думкою в поєднанні сучасності.Я повністю згодна з автором даної проблеми! Так, сьогодні учень має мати більше можливостей для интелектуальних здібностей за для збагачення демократичного-комунікативного майбутнього. Проектні,інтерактивні технологіі мають місце у стрімкому розвитку креативності,як невід’ємної частини сучасності.Збагачення національних ідей , поєднуючи сучасними методами лише посилить цікавість, та вмотивує споживача знань .