МАРАХОВСЬКА ТАМАРА МИКОЛАЇВНА | ТРАДИЦІЙНІСТЬ ТА ІННОВАЦІЙНІСТЬ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

учитель української мови та літератури
комунальний заклад
“Компаніївське навчально-виховне об”єднання”
Компаніївської районної ради
Кіровоградської області

ТРАДИЦІЙНІСТЬ ТА ІННОВАЦІЙНІСТЬ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

У статті розглянуто питання освітньої методології викладання предметів гуманітарного циклу в системі шкільної освіти, зокрема проблему доцільності використання вчителем-філологом новітніх технологій та методик.

      Життя не стоїть на місці. Термін «нові інформаційні технології навчання» з’явився в освітній галузі із появою комп’ютерів. Перед кожним  педагогом відразу виникло запитання: задовольнятися, тим, що умію,  чи щось змінювати у своєму ставленні до новітніх освітніх технологій.  О.Герцен писав: «Нове треба створювати в поті чола, а старе саме продовжуватиме існувати і твердо триматиметься на милицях звички». Безперечно, сучасний стан суспільного розвитку вимагає інформатизації, підготовки школярів, що володіють новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями і будуть на ринку праці конкурентоспроможними.

Застосування сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі школи  потребує змін у методиці викладання дисциплін, зокрема і гуманітарних. Це пов’язано з тим, що вчитель перестає бути для учня єдиним джерелом отримання знань. Нині багато інформації можна знайти в мережі Інтернет. Орієнтація на формування репродуктивних навичок, таких як запам’ятовування та відтворення, за традиційного навчання замінюється на розвиток умінь співставлення, аналізу, оцінювання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У таких умовах зміни мають торкнутися методики проведення уроків та організації самостійної роботи. Інформаційно-комунікаційні технології посилюють роль методів активного пізнання, а також, за потреби, дистанційного навчання [1].

Нині на освітні системи мають суттєвий вплив прискорене зростання обсягу знань і технологій, які трансформують усі аспекти діяльності глобального співтовариства, економіки, а також швидке оновлення знань, умінь педагогічних працівників. Нові вимоги висуває і сучасне життя, робота, освіта ХХІ століття. Це формування вмінь пристосовуватись до життя у світі, що постійно змінюється в умовах глобалізації; це оволодіння здібностями незалежності і самостійності; це вміння самостійно набувати знання і знати, яким чином їх можна використовувати в різних ситуаціях. Відповідні зміни в системі освіти вимагають навичок неперервного навчання, пізнавальної діяльності, колективних форм навчання і передавання знань. Методи навчання є різні, проте фахівці запевняють, що уміння користуватися методом проектів  є показником високої кваліфікації педагогічного працівника [2].

     У сучасному процесі навчання використовуються, як традиційні, так і інноваційні методи навчання. Потрібно не тільки просувати вперед інноваційні методи, але й не забувати про традиційні, які не менш дієві, а в інших випадках і необхідні. А. Адамський стверджував, що: «Тільки наївний … може вважати, що інноваційна педагогіка є універсальною заміною традиційних методів навчання».

Отже, уміння вибрати найефективніший метод навчання в конкретній ситуації свідчить про педагогічну майстерність учителя. Потрібно, щоб традиційні та інноваційні методи навчання були у постійному взаємозв’язку і доповнювали один одного. Ці два поняття мають існувати на одному рівні. Це сприятиме формуванню життєвої компетентності учнів, що є одним із основних завдань сучасної школи.

Література

1.Кучерук, О. А. Основи естетичного виховання в шкільному курсі української мови : [навч. посібн.] / О. А. Кучерук. – Житомир : ЖДІ, 2006. – 200 с.

2.Селевко, Г.К. Современные образовательные технологии / Г.К. Селевко. –М. : Народное образование, 1998. – 272 с.

Comments

  1. Зацікавила тема Вашої статті, Тамаро Миколаївно. Згодна, що сучасне життя і навчання вимагає від учителя бути компетентним у сфері інновацій. Однак не забуваймо про головне завдання учителя – виховувати особистість. У цьому допомагають не лише інноваційні технології, а і живе добре слово.

  2. Дійсно, тільки гармонійне поєднання інновації та традиції “працює” на ефективний результат – якісну освіту сучасної молодої людини, конкурентноспроможної та впевненої у власних силах.

  3. Дякую, Тамаро Миколаївно, за цікаву статтю. Повністю погоджуюся з Вами щодо взаємозв’язку інноваційних і традиційних методів навчання.

  4. Впровадження інноваційних технологій – вимога сьогодення і ознака сучасного уроку. Ваша стаття, Тамаро Миколаївно, – чудовий стимул до самоосвіти!