КРИУЛІНА ОЛЕКСАНДРА ВОЛОДИМИРІВНА | РОЗВИТОК МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ УЧНІВ ЯК ЗАПОРУКА УСПІХУ НА СУЧАСНОМУ УРОЦІ ХІМІЇ

Андріяшевська Наталія ІванівнаМарфівська філія І-ІІ ступенів
Комунального закладу «Навчально-виховний комплекс
«Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3
Долинської районної ради»

РОЗВИТОК МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ УЧНІВ ЯК ЗАПОРУКА УСПІХУ НА СУЧАСНОМУ УРОЦІ ХІМІЇ

Кожен учитель на власному уроці має створити такі умови, які б дозволили максимально пристосувати учня до сучасних умов життя. Для цього ефективно використовувати елементи компетентнісного підходу до організації навчально-виховного процесу, який базується в першу чергу на особистісній орієнтації та активному залученню учнів до певних видів діяльності на уроці. Такий підхід максимально забезпечують інтерактивні методи навчання (мозковий штурм, сніговий ком, мікрофон, диспути), тренінги, виконання проектів, науково-дослідницька діяльність. Звичайно ж на кожному уроці організація і впровадження всіх форм і видів навчальної діяльності стане скоріше обтяжливою та перевантажуватиме і учнів і вчителя. Тому метою власної стає пошук оптимального шляху досягнення високих самоосвітніх умінь учнів з правильною мотивацією та одночасною адаптацією до сучасних умов життя.

 

Як стверджують основні психологічні теорії, розроблені З.Фрейдом, Е.Еріксоном, А.Адлером та підтверджені А.Маслоу, І.Виготським, Л.Божович, найважливішим мотивом до будь-якої діяльності особистості є прагнення до спілкування та «володарювання», що проявляється в можливостях рівноправної співпраці й умінні раціонально використовувати ресурси інших людей для задоволення спільних потреб відповідно. Тому й форми, методи та засоби роботи на уроках мають опиратися на дану психологічно детерміновану особливість особистостей учнівського колективу. Постановка правильних мотиваційних питань, що одночасно мають ставити перед учнем проблемну ситуацію, розв’язання якої є посильним, але вимагає сукупних зусиль групи учнів. Мотивація залишається важливим етапом кожного уроку та прийомом кожного пройденого етапу. Тому в першу чергу на уроках хімії мотивацію на нашу думку варто проводити за допомогою проблемних питань:

  • В якій із сполук більше заліза – піриті чи магнітному залізняку? Подібне питання у 7 класі під час вивчення теми «Ферум. Залізо», дозволяє стимулювати аналітичні здібності учнів, повторити матеріал про масову частку елемента в речовині, закріпити навички розв’язування задач за формулою, стимулювати інтерес до результату, мотивувати власну діяльність та набуті в процесі проведення уроку знання.
  • Чому хімічні елементи легше вивчати за допомогою таблиці? Така постановка питання дозволяє семикласникам розібрати основні складові періодичної системи та особливості їх будови, керуючись зацікавленістю в результаті отриманого дослідження.

Мотивуючими засобами для семикласників можуть бути додаткові бали, стимулюючі похвали, записи до щоденників, визначення «кращого хіміка» на уроці (за результатами роботи). Для учнів малоактивних та не рішучих гарною мотивацією стає співпраця та особисте пояснення не зрозумілого матеріалу.

Для учнів 8 класу мотиваційні проблемні питання можуть стати провідними, адже вивчення речовин, які можна побачити та перевірити їх властивості:

  • Чому кухонна сіль легко розчиняється у воді?
  • Чому індикатори змінюють свій колір?
  • Як визначити наявність сульфатів у розчині? – добрий стимул для роботи.

Також додаткової мотивації надає можливість практичного проведення вивчених реакцій. У 8 класі варто також залучати диференційований підхід до учнів, для того щоб завдання виявлялися посильними та створювали умови ситуації успіху, навіть, для найслабших учнів. Важливе значення має об’єктивність оцінювання та пояснення практичної сторони вивченого. Особливо мотивує учнів до роботи можливість самостійного пошук матеріалу, а потім доведення його результатів до відома учнів – бліц-інформації. Так розвивається не лише висока вмотивованість роботи на уроці.

У 9 класі учні із задоволенням складають конспекти та вивчають матеріал самостійно лише з роз’яснень учителем не зрозумілого. Причому результативність розглядається за швидкістю опрацьованого матеріалу, вмінням застосувати його під час розв’язування конкретного завдання у формі турнірів, конкурсів на першість. Основною мотивацією у 9 класі стають проблемні питання та висока практична спрямованість вивченого. Учні вчаться конкурувати між собою у знаннях, у переконливості – це дає змогу та стимул вивчати більше, якісніше, зрозуміліше.

Учні 10 та 11 класів із задоволенням готують семінари, конференції, які виходять за межі навчальної програми. Мотивом до діяльності в 10 класі є дослідження міжпредметних зв’язків (географія, будівництво, машинобудування, металургія). В ході вивчення тем про основні сполуки металів та неметалів учні поглиблюють знання з інших предметів, розширюють світогляд, здійснюють професійне самовизначення на природність до професій, пов’язаних із даними галузями, що надає можливості активно працювати в напрямку досягнення високих результатів. Учні 11 класу спираються на пошуково-дослідницьку роботу. Тематика уроків надає змоги поєднувати теорію з побутом, знання з практичним боком життя. Тому мотивом виступає можливість кожного учня дослідити особливості харчування людини, використання побутової хімії та її впливу, значення різноманітних хімічних явищ і процесів. Особистий успіх мотивує до якісної презентації знань, розширення власних можливостей, креативного підходу до вирішення поставлених вчителем та обраних на власний розсуд проблем:

  • Питання харчових добавок у сучасній харчовій промисловості
  • ГМО і життя
  • Як зберегти довкілля від промислових посягань?
  • Побутова хімія в ракурсі безпеки

Форма проведення уроків, на яких би кожен учень самореалізувався та найякісніше розкрив власні можливості обирається спільно, а тому додатково стимулює до захисту позицій, думок, припущень.

Особливого значення набуває індивідуальна позакласна робота з учнями, в ході якої відбувається «заповнення прогалин» у знаннях, але найголовніше в невимушеній довірливій атмосфері долаються разом із учнями проблеми: страх перед помилкою, не знанням, не розуміння, тощо. Набуті під час індивідуальних занять навички учень ортодоксально переносить на урок, в колектив, тим самим поетапно вирішуючи проблему в цілому та додатково активізуючи власну роботу з самовдосконалення та досягнення успіху, кращого результату, рейтингового місця в колективі.

Підготовка до олімпіад учнів, які не мають високих досягнень, але бажають вивчати хімію, цікавляться хімічними закономірностями в поєднанні з життям та іншими науками, дозволяє мотивувати їх вивчати, розуміти, показувати добрий результат. Мотивація до роботи в таких учнів збільшується і в результаті відповідальності заходу, і від виявленої до даного учня довіри, і від власної самореалізації та значимості. Рейтинг сприяє розумінню свого місця, об’єктивній самооцінці.

Важливою також є опора на здібності учня і до хімії як науки, і до пошуково-дослідницької діяльності, і до презентацій та аналізу подій. Вірогідна також й індивідуальна мотивація роботи на уроках, відповідно до настрою, рівня розвитку, інтересів, потреб на даному етапі.

Отож, у тісній співпраці з психологічною службою, на основі спостережень та врахування індивідуальних особливостей учнів та класі, можливо розвивати вміння правильно мотивувати та вмотивовано вивчати навчальний матеріал з хімії.

Comments