КОЧМАР ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА | ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

заступник директора з навчально-виховної роботи,
учитель української мови та літератури
Навчально-виховний комплекс
“Кіровоградський колегіум-спеціалізований навчальний заклад І-ІІІ ступенів-
дошкільний навчальний заклад-центр естетичного виховання”
Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Актуальність матеріалу, викладеного в статті, обумовлена необхідністю використання в організації навчальної діяльності елементів технології розвитку критичного мислення, найважливішим аспектом якого є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства.

Ключові слова: активне навчання,  інформація, критичне мислення, метод, педагогічна інновація , співпраця,  структура уроку.

          Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не просто в наданні інформації учням, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення[2, с.7].

Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним, а отже, першочерговим є розвиток того типу мислення, що дає змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які можуть виникнути.

Розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних або інших обставин, без ефективного вирішення проблем, значна частина яких не передбачувана.

Теоретичні положення технології розвитку критичного мислення розглянуто в роботах відомих зарубіжних учених М.Лімпана, А. Кроуфорда,

С. Метьюза, Р. Стернберга, Д.Дьюї, які розглядають процес оволодіння критичним мисленням як набуття компетентності і її реалізації з урахуванням системи вищих індивідуальних і суспільних цінностей та ідеалів.

Технологією критичного мислення як освітньою інновацією зацікавилися в Україні в середині 90-х років ХХ століття. Серед авторів, які досліджували цю проблему, –  О. Пехота,   О. Пометун, Л. Пироженко,    С. Терно,   Т.Дятленко,

В. Олійник,  М. Шеремет, І. Зязюн. Вони розглядали проблему формування критичного мислення в контексті оновлення змісту освіти і впровадження новітніх освітніх технологій у вітчизняній школі.

Переважна більшість педагогів прагне змінити практику своєї роботи, щоб сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них критичного мислення. Учителі хочуть, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили.

Якщо урок орієнтовано на досягнення конкретних цілей і добре організовано, учні засвоюють матеріал найбільш повно й з користю для себе.

Навчання, результати якого можна використовувати, причому протягом значного часу, – це набагато ефективніший шлях використання часу, ресурсів педагога, аніж навчання, результати якого швидко забуваються, оскільки вони не розвиваються та не використовуються на практиці.

Відомий український  педагог В. Сухомлинський  зазначав:  «Усі наші задуми, усі пошуки й побудови  перетворюються на порох, якщо учень не бажає вчитися»[9, с.7].

Сучасна школа  потребує створення освітнього простору, спрямованого на виховання конкурентоспроможної особистості, котра зуміє розробляти свої життєві плани, самостійно використовувати знання для розв’язання проблем.  У цьому сенсі є очевидною життєва необхідність формування критичного мислення для вітчизняної освітньої системи.

Ще в середині минулого століття швейцарський психолог Ж. Піаже продемонстрував, що ми вчимося, осмислюючи світ у термінах тих понять, якими вже володіємо[2, с.11].  У процесі осмислення, усвідомлення навколишнього світу люди змінюють старі поняття і таким чином ще більше збагачують свою здатність усвідомлювати свої контакти зі світом у майбутньому.

Технологія розвитку критичного мислення  —  педагогічна система, спрямована на формування у школярів аналітичного мислення. Мета цієї технології – навчити  такого сприйняття навчального матеріалу, у процесі якого інфор­мацію, яку отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне су­дження.

Технологія розвитку  критичного мислення зорієнтована  на співпрацю вчителя й учня, діяльнісну участь самого учня, на створення  комфортних умов, які знімають психологічну напругу. Працюючи за нею, учень реалізує свої потреби й можливості,  вчиться вирішувати свої проблеми самостійно, а також навчається способам оцінки своєї власної діяльності.

Використовуючи технологію розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури, учитель розвиває особистість  учня у першу чергу при безпосередньому вивченні мови й літератури, у результаті чого відбувається формування   комунікативної компетентності, що забезпечує  комфортні умови  для пізнавальної діяльності й самовдосконалення.

Організація навчально-пізнавальної діяльності школярів на основі критичного мислення, зокрема, й під час вивчення української мови та літератури, розглядається сьогодні як важливий дидактичний напрям, у якому домінують пошук чіткої постановки питання, обґрунтування, формулювання, твердження, альтернатив; прагнення до максимально важливої для даного предмета точності; використання надійних джерел та посилання на них; дотримання основної теми, цілісний розгляд ситуації; утримання в полі уваги вихідного (основного) завдання; вибір точки зору, позиції та її зміна при наявності достатніх підстав; послідовний розгляд частин складного цілого; вплив сприйняття й розуміння щодо чужих почуттів, рівня знань і глибини суджень, схильність до застосування навичок критичного мислення у житті.

Використання технології формування критичного мислення висуває певні вимоги щодо структури уроку. Такий урок складається з трьох фаз:

1.Фаза актуалізації (виклик) має на меті актуалізувати в пам’яті уже наявні знання, неформальним шляхом оцінити те, що учні знають, установити мету навчання, зосередити увагу на темі, представити контекст для розуміння нових ідей.

  1. Фаза побудови знань (реалізація смислу) має на меті порівняти очікування учнів з тим, що вивчається, переглянути очікування, виявити основні моменти, відстежити процеси мислення, зробити висновки, поєднати зміст уроку з особистим досвідом учнів, поставити запитання до вивченого на уроці.
  2. Фаза консолідації (рефлексія) має на меті узагальнити основні ідеї, інтерпретувати визначені ідеї, обмінятися думками, виявити особисте ставлення, апробувати ідеї, оцінити процес навчання[2, с.12-13].

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності.

Тому такі уроки, де це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на них відповідних специфічних форм та методів технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим. До найбільш поширених методів розвитку критичного мислення належать  структурований огляд, лінія цінностей, метод недостатньої інформації, діаграма Венна,  метод спільного опитування, метод несподіваної заборони, обмін завданнями.

Знання мають тривалий характер, якщо учень переформулює ідею,

інформацію, пояснення чого-небудь із використанням особистого словника, що створює особистий осмислений контекст вивченого.   Використання в цей час різноманітних засобів інтегрування нової інформації призводить до більш гнучких конструкцій, які можна ефективно і цілеспрямовано застосовувати в майбутньому[1, с.6].

Важливість педагогічних інновацій для шкіл України обумовлена кількома аспектами: можливість встановлення рівноправних партнерських стосунків між учителем і учнем, організація в процесі навчання продуктивної співпраці тих, хто навчається, орієнтація навчання на результат і набуття учнями найважливіших компетентностей, можливість практичної реалізації технологічного, суб’єктного й особистісно зорієнтованого підходів до організації педагогічного процесу[5].

Критичне мислення  – це перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання,спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.

Технологія формування критичного мислення школярів у процесі вивчення української мови та літератури передбачає формування пізнавального інтересу шляхом розвитку внутрішньої мотивації до цілеспрямованого навчання, підтримку пізнавальної активності учнів, спонукання їх до порівняння отриманої інформації з особистим досвідом і на її ґрунті формування аналітичних суджень.

Наведемо приклади використання елементів технології розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури:

–    використання технологічної карти уроку для встановлення мети уроку на етапі  актуалізації та оцінки процесу навчання на етапі консолідації (додаток 1).

–    використання картки неповної інформації під час вивчення теми «Дієприкметник як особлива форма дієслова»

(додаток 2);

–    банк дискусійних запитань до літературних творів (додаток 3)

Список використаних джерел:

  1. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб./О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.П.Н., 2002. – 136с.
  2. Кроуфорд А., Саул В. Технології розвитку критичного мислення/А.Кроуфорд, В.Саул.- К.: Плеяди, 2006. – 220с.
  3. Мельник С. Ключові компетентності:визначення та зміст[Електронний ресурс] / С. Мельник. – Режим доступу: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2008-03/08msacdc.pdf
  4. Мірошник С. Компетентнісний підхід у навчанні української літератури на основі впровадження технології розвитку критичного мислення[Електронний ресурс]/С. Мірошник. – Режим доступу:http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/14/statti/miroshnik.htm

5      Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти[Електронний  ресурс]: Режим доступу: http://mon.gov.ua/

  1. Раковська М. Інтерактивне навчання в сучасному освітньому процесі[Електронний ресурс] /М.Раковська. – Режим  доступу: . http://www.pdaa.edu.ua/np/pdf3/26.pdf
  2. Терно С. Світ критичного мислення: образ та мімікрія[Електронний ресурс]/С.Терно. – Історія в сучасній школі. – 2012. – № 7-8.- Режим доступу:http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab//Statti_z2012/ pdf
  3. Терно С. Критичне мислення – середньовічна відсталість?

[Електронний ресурс]/С. Терно.  – Наукові  праці історичного

факультету Запорізького національного університету . – 2013, вип.

XXXVII. – С.301-306. – Режим доступу:

http://istznu.org/dc/file.php?host_id=1&path=/page/issues/37/

  1. Усе про мотивацію/уклад. А.Г. Дербеньова. – Х.:Вид. група «Основа», 2012. – 2007с.
  2. Хроменко І. Використання технології розвитку критичного мислення на уроках літератури [Електронний ресурс]//І.Хроменко. – Режим доступу: http://zl.kiev.ua/upload/trening%E2%84%962.pdf

 

Додаток 1

Технологічні карти до уроків

Тема Девіз уроку Завдання уроку
Дієприкметник як особлива форма дієслова Робіть цей світ добрішим!  – з’ясувати, що таке дієприкметник;

–         навчитися знаходити дієприкметник у реченні

–          визначити морфологічні ознаки

дієприкметника;

–  простежити за його використанням у мовленні;

–  довести, що доброта врятує світ.

 

Тема Очікувані результати
Андрій Малишко  «Вчителька».

Краса й велич учительської праці

– уміти виразно читати й аналізувати поезію

– з’ясувати відмінності між віршем і піснею

– уміти зв’язно висловлювати свої думки

– розкрити роль учителя в суспільстві

 

 

Тема уроку Комунікативна тема Мета уроку Очікувані результати
Особливості структури

й семантики складних

речень

Щастя в усіх його вимірах Поглибити знання про складне речення та його ознаки, будову, інтонаційні особливості, удосконалювати пунктуаційні навички, навички роботи з тестовими завданнями, розвивати зв’язне мовлення,

виховувати кращі моральні якості

Ø Розрізняти прості неускладнені, прості ускладнені, складні речення.

Ø Розрізняти ССР, СПР, БСР, доречно використовувати їх у мовленні.

Ø Пояснювати розділові знаки у СР.

Ø Визначити концепт ЩАСТЯ (що є щастя в нашій свідомості)

 

Додаток 2

Картка неповної інформації

 

 

слово Дієслівні ознаки знаю не знаю Прикметникові ознаки знаю не знаю
Існуючий (той, який існує тепер, сам)  

вид

Нед.   число Одн.  
 

час

Теп.   рід Чол.  
стан

 

  Акт. відмінок Н.  
Нагрітий (той, якого вже нагрів хтось)  

вид

Док.   число Одн.  
 

час

Мин.   рід Чол.  
стан

 

  Пас. відмінок Н.  

Додаток 3

 

 

Банк дискусійних питань (для лінії цінностей)

 

  1. Чи можна назвати Чіпку благородним месником?
  2. Чи треба було Павлусю вирушати на пошуки сестри?
  3. Чи мала право Тося забирати каченят без дозволу Юрка?
  4. Чи повинна була Маруся Чурай вибачити Грицька?
  5. Чи правильно зробив Захар Беркут, відмовившись рятувати сина?
  6. Чи надовго запанував мир у родині Кайдашів?
  7. Чи актуальними є думки Г.Сковороди про «сродну працю»?
  8. Чи підтримуєте ви життєві принципи Мокія?
  9. Ким є для вас гайдамаки – борцями за свободу чи розбійниками?
  10. Чи підтримуєте ви життєві принципи Герасима Калитки?

Comments

  1. Досить докладно висвітлено питання особливостей технології критичного мислення.
    Окрема вдячність, шановна колего, за запропоновані додатки.