КЛИМЕНКО ОЛЕГ СЕРГІЙОВИЧ | ТЕХНОЛОГІЯ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ІНФОРМАТИКИ

Учитель інформатики
Клинцівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів – філія комунального закладу
«Бережинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»
Кіровоградської районної ради
Кіровоградської області

ТЕХНОЛОГІЯ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ІНФОРМАТИКИ 

Інформація –– стратегічний ресурс ХХІ століття. Україна, інтегруючись у світовий інформаційний простір, як молода суверенна держава, зацікавлена у підвищенні рівня інформаційної культури своїх громадян. У цій справі важливого значення набуває фахова майстерність вчителя, яка є не тільки запорукою належного рівня інформаційної культури учнівської молоді, а й гарантом впровадження сучасних інформаційних технологій у всі сфери діяльності суспільства.

Особливість навчання інформатики виявляється в тому, що інформатика, як наука і як навчальний предмет, бурхливо розвивається.

Один із шляхів підвищення якості викладання інформатики є удосконалення професійної культури та фахової майстерності вчителя шляхом самоосвіти. Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів.
Самоосвіта вчителя є основною формою підвищення професійної педагогічної компетентності, яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої роботи. Адже для школи потрібні висококваліфіковані вчителі, які постійно шукають і знаходять найбільш ефективні шляхи й засоби вирішення завдань навчання, виховання, розвитку учнів, підготовки їх до життя.

Самоосвіта здійснюється індивідуально або колективно. Суто індивідуально її може виконувати високорозвинена особистість, діяльність якої  продуктивна і творча.

Досконала організація самоосвіти залежить від багатьох факторів. Багато залежить від мотивів самоосвіти, об’єктивної  і суб’єктивної  значущості, теоретичної і практичної підготовки, ступеня оволодіння вміннями здійснювати  самоосвітню роботу, фізіологічного й емоційного стану та інших факторів.

Фахова майстерність – це комплекс особистісно-ділових якостей педагога, що гарантує продуктивність його діяльності та забезпечує ефективність взаємодії з усіма суб’єктами процесу освіти (дітьми, колегами, батьками). Головними ознаками професійної майстерності вчителя є бездоганне вміння навчати учнів, формувати в них позитивні риси особистості, розвивати їхні творчі здібності та нахили.

Педагогічна майстерність включає в себе професійні знання, педагогічну культуру, педагогічну техніку, педагогічний досвід, задатки, здібності, гуманістичну спрямованість, вміння, спілкування. Будь-яка майстерність, у тому числі і педагогічна, проявляється та вдосконалюється лише в діяльності, причому до особливістю педагогічної діяльності є те, що її результати помітні не відразу, а це може негативно позначитися на ставленні педагога до своєї праці. В.О.Сухомлинський  зазначав: „Ткач уже через годину бачить плоди своєї праці. Сталевар через кілька годин радіє з гарячого потоку металу – це вершина його мрії, хлібороб через кілька місяців милується колосками,  жменею зерна, вирощеного в полі… А вчителеві треба працювати роки і роки, щоб побачити те, що він замислив; ні в кого так часто не гостює почуття незадоволення, як у вчителя…”. В оволодінні педагогічною майстерністю можна виокремити кілька рівнів:

елементарний – наявні окремі якості професійної діяльності: володіння знаннями для виконання педагогічних дій, предметом викладання; продуктивність навчально-виховної діяльності є низькою;

базовий – володіння основами педагогічної майстерності : педагогічні дії гуманістично зорієнтовані, стосунки з учнями і колегами розвиваються на позитивній основі, добре засвоєно предмет викладання, навчально-виховний процес організовано методично впевнено і самостійно;

досконалий – чітка спрямованість дій учителя, їх висока якість, діалогічна взаємодія у спілкуванні, учитель самостійно планує і організовує свою діяльність на тривалий проміжок часу, маючи на меті розвиток особистості школяра;

–   творчий – ініціативність і творчий підхід до організації професійної діяльності, учитель самостійно конструює оригінальні педагогічно доцільні прийоми взаємодії, діяльність будує, спираючись на рефлективний аналіз, сформовано індивідуальний стиль професійної діяльності [1,c.76].

Основою педагогічної майстерності є професійні знання, які забезпечують глибину, грунтовність, поміркованість дій, відображають рівень теоретичної підготовки власне з предмета та методики його викладання, а також із педагогіки, психології.

Поняття професійної майстерності тісно пов’язане з педагогічною творчістю. В.О.Сухомлинський визначав педагогічну творчість як особливу галузь педагогічної науки, що займається виявленням закономірностей формування творчої особистості. Інші ж учені (В. Кан-Калик, М. Никандров, Л. Рувинський ) розглядають педагогічну творчість як пошук учителем нових рішень у постановці нових завдань, застосування нестандартних прийомів діяльності. І, нарешті, педагогічний словник визначає педагогічну творчість як оригінальне та високоефективне вирішення вчителем навчально-виховних завдань, збагачення теорії та практики виховання і навчання.[2,c.126].

Професія вчителя передбачає оволодіння професійними знаннями, які є основою професійної компетентності, з двох спеціальностей: конкретного навчального предмета і методики його навчання та педагогіки. Зупинимося на деяких аспектах підвищення рівня професійної компетентності вчителя інформатики.

У результаті вивчення предмета інформатики та використання засобів нових інформаційно-комунікаційних технологій при вивченні різних навчальних предметів в учнів повинні сформуватися головні компоненти інформаційної культури.  Практична мета шкільного курсу інформатики — внести вклад у трудову і технологічну підготовку учнів тобто забезпечити їх тими знаннями, вміннями і навичками які є складовими підготовки до трудової діяльності після закінчення школи Це означає, що шкільний курс інформатики повинен не лише знайомити з основними поняттями інформатики, а й бути практично орієнтованим — навчати школяра роботи на комп’ютері і використання засобів нових інформаційно-комунікаційних технологій. Дослідження свідчать що в шкільному віці можна створити новий тип ставлення до пізнання. Наприклад і інтерес до способу набуття знань коли традиційно вважаюся достатнім сформувати інтерес до змісту навчання. Саме під час вивчення курсу інформатики виникають величезні можливості для формування, підтримки та розвитку інтересу до способів набуття знань.[3,c.132].

Для реалізації цих завдань під час вивчення інформатики в усіх класах активніше використовувати сучасні педагогічні технології (комп’ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи, можливості системи Інтернет, мультимедійні технології )[4,c.108].

Так, серед інтерактивних форм роботи на уроках інформатики ефективною є навчальна взаємодія учнів у парах, мінігрупах, групах, що здебільшого застосовується під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки рефератів тощо.

Професія вчителя – це щоденне навчання. І зрозуміло, якщо є бажання навчатися, то вчитель постійно буде працювати над підвищенням рівня своєї професійної компетентності, щоб у результаті досягти вершин педагогічної майстерності і стати справжнім творчим майстром своєї справи.

Література:

  1. Кивлюк О.П.Формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів. Дис.. канд. пед. наук: 13.00.09. Київ, 2007. – 210 с.
  2. Кияшко O.K.Використання комп’ютера в навчанні учнів початкових класів // Наступність у навчанні інформатики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої освіти: Збірник праць Всеукраїнського науково-практичного семінару (м. Хмельницький) / Редкол. – К.: Інститут педагогіки, 2002. – С. 42-43.

Україна, 2004.– 64 с.

  1. Макаренко Л.Л..Комп’ютерна грамотність як складова професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи:Автореф. дис. канд. пед. наук 13.00.04 Національний педагогічний ун-ет ім. М.Н. Драгоманова. – К.,2007. – 22 с.
  2. Приков С.Применение новых информационных технологий в изобразительном искусстве // Педагогика. – 2003. – №9. – С.32-38.

Comments

  1. Олег Сергійович, цікаво подано матеріал про значення самоосвіти вчителя для підвищення якості викладання інформатика. Бажаю натхнення, розумних учнів, отримувати задоволення від роботи!

  2. Хороша стаття, але саме цікаве то що та теорія яка дається в школі не збігається з реаліями життя. Інформатика постійно буде відставати на 5-7 років.

    1. На даний момент темпи розвитку інформаційних технологій настільки швидкі, що поки опануєш нову програму, на неї вийде плеяда нових версій,

  3. Я повністю згідна з тим, що підвищення фахової майстерності вчителя це комплекс особистісно-ділових якостей педагог, які не набуваються а виховуються терпінням, часом та наполегливістю.

  4. Дуже гарно сказано що “Самоосвіта здійснюється індивідуально або колективно. Суто індивідуально її може виконувати високорозвинена особистість, діяльність якої продуктивна і творча.” Тому сучасним вчителям потрібно знаходити час для вдосконалення своєї інформаційної компетентності протягом усього часу викладання в школі

  5. Ознайомившись з даним матеріалом, я з Вами погоджуюся що вчителеві треба працювати роки і роки, щоб побачити те, що він замислив; ні в кого так часто не гостює почуття незадоволення, як у вчителя…”.

  6. Ваш виступ змістовний ,буде корисним всім вчителям. Дуже насичений і цікавий майстер- клас,велика кількість цікавих ефективних форм роботи з учнями та методичних прийомів що викликають інтерес до математики.Дякую.Бажаю успіхів.