ІЛЯШОВА СВІТЛАНА СЕРГІЇВНА | ЧИТАЦЬКОЦЕНТРИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ЯК МОДЕРНІЗАЦІЯ УРОКУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Учитель зарубіжної літератури
Кам’янської філії
І-ІІ ступенів Новомиргородської ЗШ І-ІІІ ступенів №2
Новомиргородської районної ради
Кіровоградської області

ЧИТАЦЬКОЦЕНТРИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ЯК МОДЕРНІЗАЦІЯ УРОКУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Сучасні діти… Які вони? Це питання хвилює кожного педагога, а відповідно постає питання: як зацікавити учнів своїм навчальним предметом? Як подолати процес механічного навчання? Як залучити учнів до співпраці на уроці, а не виховувати споживачів готової продукції?

На відміну від традиційного розуміння провідної ролі вчителя як головного джерела інформації, школа ХХІ століття пропонує іншу роль: учитель як фасилітатор, провідник та спостерігач, який створює можливість для учнів застосувати отримані навички для побудови нових знань [5,243]. Тому головною метою вивчення літератури в школі має стати формування компетентного, естетично розвинутого та творчого читача-інтерпретатора, здатного насолоджуватися художнім текстом, спілкуватися з витвором мистецтва мовою мистецтва, спроможного декодувати літературний текст, а значить перекладати прочитане на мову власних понять та вражень [2]. Велика роль для реалізації цих завдань відводиться навчальному діалогові, який на сьогодні є однією з найважливіших форм навчання і оснований на рівні партнерства: вчитель – учень – учень. Застосування діалогових технологій під час вивчення зарубіжної літератури учнями сприяє вмінню заглиблюватися в текст, висловлювати власну позицію, аргументувати її та порівнювати з протилежною [4]. На думку М.Бахтіна, встати у діалогічну позицію – це означає не тільки висловити конкретну  смислову ідею щодо прочитаного, але й певним чином виявити особистісне ставлення до неї [3].

Метою читання має бути особистісне сприйняття літературного тексту, що виявляється в здатності висловитися про прочитане«… але не в форматі «письменник – геній/ворог народу/ наше все – відобразив прагнення народу/вузько-суб’єктивний погляд», а в стилістиці «мені це підходить/не підходить», «мене це хвилює/не хвилює», «мені від цього боляче/мені байдуже». А наступний крок – уміння пояснити, чому тобі від цього боляче чи чому тебе це так сильно хвилює [3].

Учні-читачі прагнуть самостійно формувати читацькі враження, не спираючись на авторитети минулого, надають перевагу дискусійним формам, де активну участь бере учитель, хочуть відстоювати власну точку зору (а перш за все її потрібно сформулювати після прочитання літературного твору). На такому «живому» уроці неможливо передбачити, до якого висновку прийдуть учні, тому, працюючи над конспектом уроку, учитель має створити не чіткий план, а скоріш за все «коридор», у межах якого пересуватися під час уроку. Іноді висновки, які роблять учні, не співпадають із думкою вчителя. Тоді вчителеві потрібно проявити найвищий рівень педагогічної майстерності, щоб прийняти читацьку позицію учнів. Кожен урок стає відкриттям для вчителя й учнів, це приклад співпраці читачів, де вчитель просто має більше читацького досвіду [5,244].

У своїй практиці викладання намагаюсь відшукати найбільш ефективні шляхи аналізу твору. Основною формою роботи  є  використання методики навчального діалогу й  полілогу та застосування елементів герменевтичного, хронотопічного, психологічного, компаративного та   культурологічного видів аналізу. Впроваджую в практику аналітико-інтерпретаційної роботи елементи  технології біоадекватного уроку (за А.-М. Богосвятською): «Що Ви бачите, чуєте, відчуваєте?» (візуальне, аудіальне і кінестетичне сприйняття); кольоровий імідж уроку [1,8]. Наприклад, це можуть бути такі завдання та запитання:

 Прочитати строфу під музику. Передати в кольорі або в малюнку свої відчуття, враження від прочитаного. Прокоментувати з використанням  цитат.

 Який колір переважає в поезії? Що ці кольори символізують?

– Якими звуками сповнена поезія? Які звуки природи? Знайдіть звуки життя?

Перебудова власної методики викладання, іноді авторитарної, – це головне методичне завдання для вчителів зарубіжної літератури. Головне місце в такій роботі відіграє правильно сформульоване запитання [5,244]:

– Який настрій цього вірша?

 Про що ми можемо поговорити?

– Що вам сподобалось, а що ні?

– Які думки викликає у вас назва твору?Чого ви очікували від поезії? Чи справдились ваші сподівання?

– Про що текст?

– Чи трапились в тексті слова, словосполучення, які потребують роз’яснення?

– Де відбуваються події? Коли? Чи присутня історична епоха? (просторово – часові відносини)

Яким є художній світ твору?

Однією з вимог нової української школи є уміння критично мислити. Тому на уроках літератури, зокрема,необхідно формувати сучасну особистість, яка буде володіти ключовими компетентностями для навчання впродовж життя.

Працюючи над аналізом художнього тексту, учневі-читачу потрібно навчитися:

– знайти потрібну інформацію;

– виокремити смисли із прочитаного;

– зіставити цю інформацію зі вже отриманими знаннями;

– порівняти прочитане з власними уявленнями про оточуючу дійсність;

– зробити висновки щодо отриманих нових відомостей;

– дати власну оцінку, вміти аргументувати свою позицію конкретними прикладами;

– вести діалог і полілог про прочитане з різними його суб’єктами (автором, твором, перекладачем, літературним персонажем, іншими читачами);

– вибудовувати власні судження) [2].

Серед форм роботи, які, на мою думку, можуть бути ефективними для реалізації поставлених завдань, можна використати такі як аналітичне читання тексту, бесіда за герменевтичними питаннями, робота над проблемним питанням, з художньою деталлю ( елементи психологічного аналізу), епіграфом до уроку, аналіз художніх світів ( свій       чужий), створення електронних презентацій, складання  порівняльних таблиць, опорних схем – асоціацій тощо.

Сучасний урок літератури повинен стати справжнім уроком -роздумом, який допоможе учням усвідомити себе людиною, особистістю культурної епохи, здатної до діалогу з іншими історико-культурними епохами.

Таким чином, саме читацькоцентрична парадигма, а не текстоцентрична, має стати пріоритетною під час вивчення літературних курсів у школі [2].

 Список використаної літератури:

  1. 1.Богосвятська А.І. Як зробити смачний, ароматний, кольоровий урок літератури: Методичний посібник / А.І.Богосвятська. – Львів. : Норма,2015. – 136 с.
  2. Ісаєва О. Читацькоцентрична парадигма вивчення літератури в школі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ozonlit.in.ua/.– Назва з екрану.
  3. Ісаєва О. Читацькоцентрична чи текстоцентрична парадигма вивчення літератури в школі? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://svitlit.ippo.kubg.edu.ua/.– Назва з екрану.
  4. 4.Зарудня Ірина (Небеленчук І. О.). Діалогове навчання у методиці літератури (З історії питання та практики використання) / І. Зарудня // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. – № 2. – С. 23-25.
  5. Ревнівцева О.Читацькоцентрична парадигма уроку зарубіжної літератури як інноваційна технологія//Науково-методичний супровід функціонування інформаційно- освітнього простору регіону : Науково-методичний вісник № 53. – Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2017. – 422 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://koippo.in.ua/arhiv/druk/MV_2017_53.pdf. – Назва з екрану.

Comments

  1. Дуже сучасно! Дійсно потрібно залучати учнів до співпраці на уроці, а не виховувати споживачів готової продукції (підручник, інтернет). Побачити учня, а не текст – головне завдання уроку зарубіжної літератури.

    1. Щиро вдячна Вам, Олено Володимирівно, за Ваші цікаві ідеї, Адже для кожного вчителя-словесника важливо усвідомити, що урок літератури має стати відкриттям як для учнів, так і для педагога.

  2. Цілком згодна з Вами, Світлано Сергіївно, щодо бачення сучасного уроку як уроку-роздуму, що допомагає учням усвідомлювати себе особистістю, вести усвідомлений діалог з ровесниками, учителем, автором, відстоювати свою точку зору, висловлювати свої особисті враження.

  3. Світлано Сергіївно!Дякую Вам за цікавий і змістовний матеріал. Він надзвичайно актуальний на сьогоднішній день.Дійсно,метою вивчення літератури в школі є формування компетентного,естетично розвинутого та творчого читача. Я добре знаю , що слова статті це не просто теорія. Вони реалізовуються на кожному проведеному Вами уроці. Ви – сучасний учитель. Успіхів Вам і творчого натхнення .

    1. Дуже вдячна Вам,Лідіє Вікторівно, за коментар до статті й побажання. Знаю Вас як творчого й креативного вчителя, тому ціную Вашу думку.

  4. Дякую, Ольго Вікторівно, за Ваш коментар. Мені завжди цікаво й приємно почути Вашу думку як фахівця й людини, щиро закоханої в літературу й мистецтво.