ГУРЧАК ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА | РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЧИТАННЯ

Вчитель початкових класів
Олено-Косогорівська філія
НВК «ЗШ І ст. – ДНЗ» КЗ «Миколаївське НВО»
Кіровоградського району
Кіровоградської області

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЧИТАННЯ

Анотація. В даній статті йдеться про важливість використання інтерактивної технології на уроках української мови та читання у початковій школі, її переваги для успішного виховання творчої особистості.

Однією з головних вимог суспільства є виховання творчої особистості, здатної самостійно, нестандартно мислити, знаходити нетрадиційні, оригінальні шляхи вирішення будь-яких проблем, швидко орієнтуватися в нових ситуаціях завдяки сформованому критичному мисленню.

Над проблемою розвитку критичного мислення працювало багато науковців. Великий вплив мали положення Л.С.Виготського про зону найближчого розвитку; ідеї розвивального навчання Д.Б.Ельконіна та В.В.Давидова; ідеї Ш.А.Амонашвілі та В.О.Сухомлинського про розвиток пізнавальної діяльності, можливості заперечувати педагогу, аргументувати, відстоювати власні думки; окремі аспекти формування критичного мислення в учнів розглядались в роботах С.І.Векслера, А.С.Байрамова, А.І.Липкіної, Л.А.Рибак, В.М.Сінельнікова.

Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна визначити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

Критичне мислення – це, по суті, певний підхід до мислення; це набір навичок, який включає в себе використання різних способів розумової діяльності (операцій мислення), таких як аналіз і синтез, порівняння й абстрагування та інші, що застосовуються для формулювання обґрунтованих висновків та оцінок.

Насамперед, критичне мислення передбачає уважне й шанобливе ставлення до фактів. Критично мислячі люди не квапляться з висновками. Це означає, що вони розглядають усю доступну інформацію й оцінюють її критично, перш ніж зайняти власну позицію. Критично мислячі люди відкриті й не упереджені, вони поважають думки інших людей, навіть якщо не згодні з ними.

Критичне мислення передбачає:

  • Точне визначення проблеми або питання. У чому саме полягає суть проблеми або питання?
  • Збір достатньої кількості інформації про проблему чи питання або збір доказів з кількох джерел.
  • Вивчення достовірності джерел доказів. Чи не є автор або компанія, яка надала певну інформацію, заангажованими? (Упередженість – це не погано, вона просто є, але необхідно вміти розібратись у тому, виправдана вона в даній конкретній ситуації чи ні.)
  • Перевірку логіки доказів. Чи достатньо переконливі запропоновані аргументи? Чи є висновки прийнятними?
  • Розгляд різних видів інформації – фактів, статистики, інформації з першоджерел тощо.
  • Розгляд усіх точок зору, усіх аспектів і поглядів. Чи могли б ви включити певну точку зору у свої докази?

Для формування критичного мислення можливо використовувати такі завдання, які розроблені на основі стратегій розвитку критичного мислення :

  1. .Вправи на стимулювання роздумів про зв’язки між окремими поняттями (Стратегія «Гронування»)

« Гронування » – стратегія навчання,яка закликає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв’язок між окремими поняттями.

  1. . Вправи на перевірку знання учнями художнього твору.

( Стратегія «Порушена послідовність»)

  1. . Вправи на залучення до активного дослідження матеріалу, пошуків або конструювання знання у процесі роботи з матеріалом.

(Стратегія «Кероване читання або читання з передбаченням»)

Пропонували передбачення:

– за прислів’ями;

– за загадками;

– за малюнками;

– за ключовими словами;

– за назвою твору.

  1. ІV. Вправи на розвиток активного навчання.

(Стратегія «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися»)

  1. Вправи, що синтезують інформацію, яку отримали під час вивчення нового матеріалу.(Стратегія «Сенкан», «Асоціативний кущ»,

« Кубування»)

  1. Прийом «кластер» розвиває вміння формування власної думки на основі досвіду і спостережень. Крім того, він сприяє самоосвітньої діяльності учнів, вмінню працювати як в групі, так і самостійно, активізує навчальну діяльність.
  2. Сторітеллінг (story – історія;telling – розповідати) – це ефективний метод донесення інформації до аудиторії шляхом розповідання смішних, зворушливих або повчальних історій з реальними або вигаданими персонажами. Він поєднує в собі психологічні, управлінські та інші аспекти і дозволяє не лише ефективно донести інформацію до аудиторії, а й мотивувати її на певні вчинки і отримати максимально високі результати. Тому, цей метод сьогодні активно використовується у різних сферах людського буття. Вид історії, що використовується у сторітелінгу залежить, як правило, від того, для якої саме аудиторії вона призначена. Так, наприклад, одній аудиторії більше до вподоби емоційні історії-казки, іншій — детективні історії, третій — повчальні байки тощо. Проте в історії будь-якого виду є кілька ключових принципів, які відрізняють її від простого викладу фактів:
  • наявність персонажа;
  • наявність інтриги;
  • наявність сюжету
  1. «Щоденні 5» – це методична система, яка навчає учнів працювати самостійно. Вона складається з п’яти діяльностей – «Письма для себе», «Читання для себе», «Читання для когось», «Роботи зі словами» і «Слухання», які діти виконують щодня, під час уроків чи групи продовженого дня. Наприклад, щодня читають по 3-5-7 (а в четвертому класі і двадцять) хвилин, пишуть, слухають.
  2. Методика “Рафт (RAFT)” розшифровується як  роль, аудиторія, формат, тема. Основне завдання учня в рамках цієї діяльності – висловити, описати та розповісти основні міркування на задану тему з точки зору певного обраного персонажа, вживаючись у роль. При цьому учень має врахувати особливості аудиторії, до якої він звертається та обрати потрібний формат тексту.

Використання вчителем стратегій критичного мислення забезпечує позитивні зміни в учнів: підвищується інтерес до навчання, розвивається пошукова спрямованість мислення, зникає боязнь зробити помилку, виникає прагнення краще зрозуміти інформацію, підвищується відповідальність за власне навчання, з’являється прагнення самостійно здобувати знання, формується вміння працювати в парі та в групі.

Використовуючи описані стратегії на уроці читання та мови можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення. В цілому нетрадиційні методи навчання, які активно використовуються в освітньому процесі, сприяють підвищенню мотивації учнів, дарують відчуття власної волі, формують обстановку взаємовигідного співробітництва.

Використана література

1.[Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології.- К.: Академвидав,2004.

  1. [Симмонс А. Сторителлинг. Как использовать силу историй. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. – 272 с]
  2. [Гайдай Л. В. Уроки літературного читання із застосуванням технології «кластера»// Початкове навчання та виховання. – 2017. -№ 3. – с. 7-13]
  3. [Вукіна Н. В. Критичне мислення: як цього навчити: [наук.-метод. посіб. ] / Вукіна Н. В. Дементієвська Н.П., Сизенко І. М. – Харків, 2007.- 108 с.]

Comments

  1. Проблема, піднята у статті, надзвичайно актуальна. Адже саме використання інтерактивних методів навчання допомагає включити дитину у живий процес спілкування,мислення, творчості. А для нової української школи – це ключове питання.

  2. Стаття цікава,актуальна.Нашій країні потрібне молоде покоління здатне критично мислити,аналізувати,співпрацювати .поважати думки інших.В цьому важливе місце належить першому вчителю,який закладає основу розвитку дитини,формує її свідомість.Дякую за чудову статтю.Творчості ,успіхів Вам у роботі та міцного здоров’я.