ГРИЦЕНКО АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ | ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Андріяшевська Наталія ІванівнаУчитель математики
Опорного навчального закладу
«Трепівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»
Знам’янської районної ради
Кіровоградської області

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Логіка розвитку сучасної цивілізації ставить перед освітою завдання,  для виконання яких необхідно формулювати нові концептуальні ідеї навчання, що органічно поєднують елементи традицій та інновацій.  Особливістю сучасності є те, що людина, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна визначатися не стільки тим, що вона знає і чого навчилася в школі, скільки здібностями і вміннями здобувати нові знання та використовувати їх в нових умовах. Отже, сучасному суспільству потрібна творча особистість. Тому у методичному банку сучасного вчителя із традиційними формами повинні бути наявні й інноваційні технології. На мою думку, використання особистісно-орієнтованих технологій дає можливість поряд вчителю розвивати активну пізнавальну діяльність учнів. При такій системі навчання вчитель повинен бути не лише джерелом знань, а й компетентним консультантом і помічником учнів. Особистісно-зорієнтовані технології навчання передбачають по суті диференційований підхід до навчання з урахуванням рівня розвитку школяра, а також його підготовки з предмета, його здібностей і задатків.

Серед технологій особистісно-зорієнтованої педагогіки ключовим є технологія різнорівневого навчання,  технологія інтерактивного навчання та проектна технологія. Я використовую саме ці технології з двох причин:

по-перше, в умовах класно-урочної системи вони найбільш легко вписуються у навчальний процес, дають змогу при інтеграції в реальний навчально-виховний процес досягти мети відповідно до будь-якої програми, стандартів освіти;

по-друге, вони гуманістичні, забезпечують не тільки успішне засвоєння навчального матеріалу всіма учнями, але й інтелектуальний і моральний розвиток дітей, їх самостійність, комунікабельність, бажання допомогти іншим.

Оскільки в кожному класі є діти з різним мисленням, увагою, властивістю пам’яті, то на деяких етапах уроку я використовую технологію різнорівневого навчання. Цей підхід ґрунтується на психолого-педагогічних відмінностях учнів. Учні умовно об’єднуються в групи, в залежності від осягнутого ними рівня підготовки. Учень може самостійно оцінити свої можливості і вибрати для себе той рівень, який відповідає його знанням на даний момент часу. Орієнтація на обов’язкові результати навчання постійно тримає підготовку учня на середньому рівні. Це дозволяє учневі при можливості перейти на більш високий рівень на будь-якому етапі навчання. Все це є гарантією оперативності, мобільності, гнучкості диференціації, створює в класі атмосферу взаємної довіри між вчителем і класом, дає можливості для розвитку творчої особистості.

Під диференціацією слід розуміти таку систему навчання, при якій кожен учень одержує право і можливість приділяти переважну увагу тим напрямкам навчання, котрі у найбільшій мірі відповідають його здібностям.

Вимоги до здійснення рівневої диференціації:

– відкрите пред’явлення рівня обов’язкової підготовки повинно здійснюватися на всіх етапах навчання, учням повинні бути зрозумілі і відомі як повсякденні, так і підсумкові обов’язкові вимоги;

– рівень, на якому ведеться викладання, повинен бути вище обов’язкового рівня засвоєння матеріалу;

– всі учні повинні пройти через етап опорних знань, через етап роботи над обов’язковими результатами;

– послідовне просування за рівнями;

– облік індивідуального темпу досягнення обов’язкових результатів;

– відповідність змісту, контролю і оцінки прийнятому рівневому підходу;

– добровільний вибір засвоєння і звітності знань.

Таким чином, оптимальні умови організації саме власної діяльності учнів в системі взаємодії вчитель-учень забезпечуються насамперед практичним використанням теоретичних знань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, що спонукає їх виявляти максимальний рівень самостійності на уроках.

Диференційований підхід в навчально-виховному процесі дає можливість усунути перевантаження учнів, позбавитися комплексу «середнього учня», своєчасно виявити прогалини в знаннях, забезпечувати оптимальний режим роботи кожного учня на уроці і в дома.

Отже, кожен учитель має передбачити таке навантаження для учнів, щоб запобігти відставанню слабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання здібностей сильних. Я намагаюсь будувати процес навчання так, щоб усі без винятку учні оволоділи обов’язковим рівнем знань, умінь і навичок, які визначені шкільною програмою.

Використання диференціації в навчальному процесі дає можливість пробудити в учнів інтерес до знань, прагнення самостійно попрацювати, заохочує їх до пошуку, надає можливість робити маленькі відкриття, бо кожен учень отримує завдання, що відповідає його здібностям і забезпечує перспективу розвитку, формує соціальну, комунікативну та творчу компетенцію учнів.

Свою роботу спрямовую на розкриття сил і можливостей кожної дитини, допомагаю відчути їй радість успіху розумової праці, повірити у свої можливості.

Внаслідок такої кропіткої роботи з учнями реалізується суттєве призначення педагога – дати кожній дитині знання, що відповідають її розумовому потенціалу, вселити віру у свої сили, свій розум, талант, які зроблять її успішною людиною.

Comments

  1. Цікавою видається запропонована автором технологія різнорівневого навчання. Дійсно, це одна із перспективних педагогічних технологій, оскільки диференціація навчання стає суспільно необхідною і ґрунтується на здібностях учнів, урахуванні їх реальних можливостей, потреб, інтересів i нахилів. Погоджуюся з автором в тому, що ця технологія є гарантією оперативності, мобільності, гнучкості диференціації, створює в класі атмосферу взаємної довіри між вчителем і класом, дає можливості для розвитку творчої особистості. Дякую за цікаву та корисну статтю.