ГОНЧАРУК АЛІНА АНАТОЛІЇВНА | ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вчитель української мови і літератури
Гайворонське навчально – виховне об”єднання №2
Загальноосвітня школа – гімназія І – ІІІ ступенів
Гайворонської районної державної адміністрації
Кіровоградської області

ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Сучасний світ потребує нових технологій і методів. У роботі викладання української літератури учитель не повинен заперечувати здобутки попередників, відкидати ефективні шляхи роботи з дітьми, але й не зупинятися на досягнутому й створювати власну систему навчання. Хоча, обравши певну технологію, дещо ризикує, бо участь учнів не може бути спрогнозованою. За І. Абрамовою інтелектуально-методична майстерність класифікується трьома типами: репродуктивним, евристичним, креативним. Репродуктивний рівень дещо обмежує дії учителя, бо той не виходить за рамки першопочатково означеного способу дій.

Евристичний  рівень дає можливість у старшій школі стимулювати пошукову роботу учня з приводу проблемних запитань.  Прийом  «питання Сократа» допомагає знайти вірну відповідь або зумисно заводить у глухий кут. Учень намагається знайти різні підходи до розв’язання тих чи інших питань, реалізовувати гнучкість мислення, прогнозувати, концентрувати увагу, здатність оцінювання.

Креативний  рівень дає змогу гнучко й адекватно змінювати досвід методичної діяльності, яка не є продуктивною, а ставити нові цілі, реалізовувати оригінальні засоби й способи співпраці з учнями для їхнього творчого розвитку. В основі — імпульс інтересу, а взаємодія інтересу та мислення формує пізнавальні орієнтації, які характеризують творчу діяльність. Як показує практика, творча особистість має широкі пізнавальні інтереси, тому досвід, набутий в одній галузі, асоціативно переноситься на іншу сферу діяльності, що сприяє становленню самостійної творчості школярів у різних сферах життя.

Застосування інтерактивних технологій дає учням можливість рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають. Важливо залучати всіх школярів, бо, працюючи разом, відбувається обмін знаннями, ідеями, й у процесі пізнання кожен робить індивідуальний внесок у загальну справу. Робота в колективі стимулює розвиток діалогічного спілкування, яке веде до взаєморозуміння. Важливо, що це діалог не лише між учнями, а й з художнім текстом, умовним автором, героєм, критиком. Ще це є тісна взаємодія вчителя й учня. Робота в групах, звичайно, потребує певних правил організації, але результат того вартий.

Цікавою у роботі є сугестопедична система. Це процес дії на психічну сферу людини, пов’язаний зі зниженням критичності у сприйнятті й реалізації навіюваного змісту.  Важливою є внутрішня настроєність на навчання; не- напруженість і радість засвоєння. Це імпровізоване інсценування улюблених сторінок твору; розгадування кросвордів з теорії літератури; створення власних версій продовження творів; написання есе.
Ефективною є технологія концентрованого навчання у 9 класі. Шлях «занурення в культуру» – барокову, сентиментальну… дає можливість реалізувати й інші аспекти – історичний, мистецтвознавчий. Кращим буде результат, якщо залучити позакласні форми роботи – проведення  літературних вечорів, дискусій, відвідування музеїв, театру.

Досягти засвоєння теоретично-літературних понять можна шляхом використання опорних схем. Важливо оптимально розмістити інформацію і в оригінальний спосіб. Доречно створювати фрейми ( англ. каркас), коли починаємо вивчати літературні напрями, адже схожі риси структуруються за однією схемою: зображення світу, концепція людини, завдання літератури. Коли учні вивчають жанровий поділ творів, можливо використати блок-схеми. Щоб стимулювати пошукову роботу учнів, цікавим є використання таблично матричної опори. Під час вивчення того матеріалу, який подається не завершено, запропонувати дітям до інформації, яка є в табличці, добрати ту, яка усно пропущена: наприклад, учні самі мають назвати засіб образотворення й класифікувати його різновиди.

Такі прийоми роботи дають можливість закарбовувати в пам’яті схематично матеріал.

Варто заохочувати учнів до продуктивного навчання. Сучасний світ сприймає знання, як продукт праці, а тому вони мають бути продуктивним: невеликі розвідки про творчість письменника сприяють вивченню історії літератури; стаття до словника Вікіпедії, створена на основі дослідження про історію виникнення наукових визначень теоретичного поняття; рецензія на сучасний твір; стаття про подію в літературі рідного краю до місцевого періодичного видання тощо.

Отже, різноманітні технології та методики, які має в арсеналі роботи педагог, дають можливість самореалізуватися, стати цікавим як особистість, як вчитель для учнів; поділитися знаннями, досвідом, зацікавити дітей; стимулювати пізнавальну діяльність, розвиток самодостатньої особистості та свідомого громадянина; людини, яка обере «сродну»  працю і буде самовдосконалюватися у майбутньому, мати гарні результати, бути корисним своїй державі.

Comments