ХОДАКІВСЬКА ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА | РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

учитель початкових класів
Голубієвицька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів
Компаніївської районної ради
Кіровоградської області

РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Як відомо, сучасний світ спілкується «мовою проектів». Сучасна дитина живе у час інформаційних технологій, вчиться користуватися додатковою інформацією і довідковою літературою, набуває навичок збору і опрацювання цієї інформації.

Впровадження проектного методу в навчально-виховний процес має велике значення для початкової школи, оскільки завдяки йому найповніше реалізуються завдання розвитку учнів: прийоми розумової діяльності, зміни мотиваційної структури особистості, формування умінь навчальної діяльності тощо.

Цей метод будується на засадах гуманістичної та дитиноцентристської педагогіки, де у центрі навчального процесу перебуває дитина з її особливостями, інтересами, потребами. На сучасному етапі його впровадження втілює в реальність ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання.

Проектна діяльність безпосередньо впливає на розвиток учня. Для кожного вчителя є незаперечним той факт, що навчальні досягнення молодшого школяра перебувають у тісному взаємозв’язку з особливостями його пізнавальних процесів (сприймання, пам’яті, мислення, уваги, уяви, мовлення).

Велике значення для розвитку пізнавальних процесів мають зовнішні та внутрішні мотиви учня. Досвід роботи та педагогічні спостереження дають підставу стверджувати, що у переважної більшості молодших школярів яскраво виражені зовнішні мотиви, які виявляються в їхній допитливості, прагненні бути дорослими, активному сприйнятті всього нового й незвичного. Ці мотиви спонукають учнів також до розробки навчальних проектів. Однак майже не задіяними при цьому залишаються внутрішні мотиви. Це, зокрема, почуття обов’язку, бажання вчитися, любов до книги, пізнавальні інтереси, потяг до самоосвіти, прагнення до успіху тощо.

Так, О. Савченко серед усіх мотивів навчальної діяльності центральним і найсильнішим називає мотив, в основі якого — пізнавальний інтерес. На думку вченого, пізнавальний інтерес є найзначимішим з-поміж пізнавальних мотивів, він виникає й зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуального напруження та самостійної діяльності [2, с.6].

Пізнавальні інтереси порівняно з іншими мотивами мають низку переваг, а саме: вони раніше й легше усвідомлюються дитиною; це конкретний і реальний імпульс для навчання; вони доступні для виявлення та спостереження; їх можна розвивати в будь-якому шкільному віці.

Навчання, підкріплене пізнавальними інтересами, має активний, дієвий характер. Активізуються розумові процеси учня, у нього з’являється прагнення до пошуку, до дослідження.

Так, О.Онопрієнко [2] виділяє, що ознайомлення молодших школярів із

проектною діяльністю відбувається в процесі самої діяльності. Однією з умов організації роботи над навчальним проектом є опора на досвід дитини – сукупність отриманих протягом життя умінь, знань і навичок.

Проектний метод навчання містить у собі величезний потенціал для реалізації міжпредметних зв’язків: українська мова,  літературне читання, математика, природознавство, образотворче мистецтво та ін.

Зважаючи на інтегративний характер проектної діяльності, в будь-якій із навчальних тем початкової школи можна виділити проблему, яку можна розв’язати в формі проекту. Разом з тим, не існує розробленого наперед планування проектів, оскільки в основі їх розробки лежать потреби, мотиви, інтереси конкретного учня або класу.

Навчальний проект для учнів — це можливість щось зробити самостійно чи з товаришами; це нова й незвична діяльність, що допомагає виявити свої нахили і здібності, самоствердитися, застосувати свій життєвий досвід; це дослідження; це корисна справа, пов’язана з виготовленням потрібної речі, яку можна публічно продемонструвати; це нові відкриття й нові знання; це просто цікаво, тому що незвично[2, с.22].

Як показує аналіз наукової літератури і практика роботи, включати учнів у проектну діяльність можна з 1 класу. Основною вимогою до організації проектної діяльності першокласників є недовготривалість виконання. Проектна діяльність другокласників ускладнюється і за змістом, і за термінами виконання. Результати цієї діяльності повинні оцінюватися завжди позитивно.

Оцінювання в проектній діяльності — це процес співвіднесення ходу діяльності та її результату з визначеним еталоном. Воно має для учня стимулюючий характер, оскільки підсилює та конкретизує мотиви його діяльності, сповнює вірою в свої сили, сподіваннями на успіх[3].

Метод проектів у педагогіці розглядається з різних   по­зицій: і як окремий метод навчання, і як педагогічна технологія, і як форма організації навчальної діяльності. Так Іванова, для початкової школи більш прийнятним вважає застосування методу проектів як особливої форми організації навчання, де діяльність учителя й учнів будується відповідно до етапів навчального проекту[1].

Досвід роботи свідчить, що якщо проект тісно пов’язаний з навчальним предметом, то краще провести його захист на уроці, в тісному класному колективі, коли всі учні, які працювали над його підготовкою і реалізацією, бачать кінцевий результат своєї діяльності.

Робота за методом проектів вимагає від учителя створення умов для виявлення в учнів інтересу до пізнавальної діяльності, самоосвіти і застосування цих знань на практиці.

Отже, проект — цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини.

Освоюючи технологію проектування,молодші учні здобувають власний досвід інтелектуальної діяльності.

Проектна робота забезпечує високу мотивацію. Учні пишуть і говорять про себе і свої інтереси, проводять невелику дослідницьку роботу, займаючи при цьому активну позицію.

Проектна робота особистісно орієнтовна: вона або про учня, або для нього, вона передає його особисте ставлення і забезпечує його особисту діяльність. Кожен учень здатний знайти собі роботу, враховуючи свої здібності.

Проектна робота має високу загальноосвітню цінність. З одного боку, вона вимагає найчастіше інтегративних знань, тобто знань з різних предметів, з іншого — розвиває ініціативність, незалежність, самостійність, уяву, дослідницькі навички, здатність трудитися індивідуально та у групі.

Однією з головних ознак проектної діяльності є нетрадиційні функції учасників навчально-виховного процесу: вчитель виступає координатором, консультантом, носієм інформації, а учень — активним розробником та виконавцем проекту.

Список використаних джерел:

  1. Іванова Н. В. Можливості і специфіка застосування проектного методу в початковій школі [Текст ] / Н.В. Іванова // Початкова школа. – 2004. – № 2. –     С. 96 – 101.
  2. Проекти в початковій школі: тематика та розробки занять (упор.:     О. Онопрієнко, О. Кондратюк. – К.: Шк.Світ, 2007. – 128 с. – (Бібліотека «Шк. Світу).
  3. Химинець В. Інновації у початковій школі / В. Химинець, М. Кірик. – Т.: Мандрівець, 2009. – С. 111-137.

Comments