ГАРБУЗ ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА | СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

вчитель української мови та літератури
Комунальний заклад
«Навчально-виховне об’єднання природничо-економіко-правовий ліцей –
спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 8 – позашкільний центр
Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Доцільність використання інноваційних технологій на уроках української мови : проектне навчання, інтерактивне, особистісно зорієнтоване. На таких уроках розвивається критичне мислення, що активізує розумову діяльність учня, розвиває творчі здібності, а значить, формує творчу особистість.

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей.

Завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

Єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних  технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.

Доцільно апробувати на уроках окремі елементи таких сучасних технологій навчання :

  • Проектне навчання;
  • Інтерактивна технологія;
  • Особистісно зорієнтоване навчання.

Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :

  • підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;
  • навчання не словом, а справою;
  • проведення його не для учнів, а разом з ними;
  • спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;
  • забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Основою створення психологічного комфорту в класі та активної взаємодії в процесі  навчання,  вчитель  повинен керуватися такими принципами:

  • головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку формую;
  • кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її планів;
  • кожна думка, висловлена учнем, має право на існування й варта уваги.

Ідеал сучасного навчання – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому  такі форми роботи як рольові ігри, вільне письмо, словесне малювання, дослідницька діяльність, захист проектів, представлення презентацій сприяють загальному розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови.

Уроки – відкриття, дослідження,  подорожі, погляди в історію, практикуми, вибори,

лінгвістичні проекти, роздуми створюють ситуації довіри та успіху,  і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності.

І як результат: учень-випускник не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку зору,

різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.

Ретельно підготуватись до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми допомагають сучасні технології.

Так, новий матеріал  доцільно подати дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Починаючи вивчення теми,  індивідуально, в групах чи фронтально  обговорити аналізувати навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксувати  в опорних конспектах, а потім засвоювати шляхом неодноразового повторення, добором  прикладів.

Учні “малюють” основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з’являються “сонечка”, “хмарки”, “чарівні квіти”.

Така робота розвиває у дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у теоретичному матеріалі.  При цьому акцентується увага на  необхідності вивчення певних наукових понять

Такий підхід дозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для розв’язання учнями системи усних і письмових завдань. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу у вигляді блок-схем доводять, що навчання під силу всім. Така система роботи спрямована на комплексний розвиток творчої особистості учня.

Систему уроків тренувальних вправ з блок-теми логічно наситити інтерактивними вправами .  Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, співпраці з іншими учнями. Учням подобається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію. На уроках виконання тренувальних вправ кожна група одержує блок з 4-5 вправ різної складності. Вчитель надає консультації. Учні, у рамках своєї групи, виконують взаємоперевірку та знайомлять з результатами роботи весь клас.

Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну скутість ( запитати у свого товариша значно простіше, ніж у вчителя), дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природному йому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання.

Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших  («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон»)  до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості  й порозуміння, зняття з душі дитини  почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку,  дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми.

Щоб учні не розглядали знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову, треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання, написання творів-мініатюр( особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу” Я – шкільна дошка”, ” Я – квітка у полі”, ” Я – промінчик сонця”та ін..)

Серед багатьох методів роботи , які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності , є метод проектів .

В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути  штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.

Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів, мультимедійних презентацій .

Що ж дає нестандартний, нетрадиційний урок?

По-перше, активізацію розумової діяльності учнів. Стимулює мислити, думати, порівнювати, аналізувати, виправляючи свої помилки і помилки свого товариша.

По-друге, розвиток пізнавальних інтересів учнів до навчання. Їм цікаво вчитися, прагнучи знати якомога більше, щоб виступати в ролі вчителя, контролюючи чи перевіряючи товариша.

По-третє, розвиток зв’язного мовлення та творчих здібностей учнів. Вони вчаться правильно, грамотно і красиво говорити.

Отже,  лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

Список використаної літератури

  1. Арутюнов А. Р. Игровые задания на уроках русского языка: Книга для преподавателя. – М. : Русский язык, 1984. – 215 с.
  1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.
  1. Інтерактивні технології навчання / Авт.-упор. І. І. Дівакова. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – С. 23 – 27.
  1. Кашлев С. С. Технология интерактивного обучения. – Минск, «Белорусский верасень», 2005.

Comments

  1. Дякую, Оксано Володимирівно, за цікаву й змістовну статтю. Дійсно, лише вміле застосування інноваційних форм роботи матиме результат у формуванні творчої особистості учня.

  2. Дуже пізнавальна і актуальна стаття. Дякую за практичні поради, що згодяться вчителям, які прагнуть навчити дітей мислити креативно.

  3. Оксана Володимирівна розглянула в своїй статтті важливу тему.Використання сучасних педагогічних технологій у навчально-виховному процесі вчителями української мови та літератури дає можливість суттєво оновити його зміст та форму, досягти високих результатів засвоєння навчального матеріалу, підготувати учнів до ЗНО, не лише передавати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати їх самостійно, розв’язувати пізнавальні і практичні завдання.
    Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різнорівневих групах, виконуючи багатоманітні соціальні ролі.

  4. Дуже хороший та корисний матеріал. Як говорить народна мудрість :“Мислить той, кому ставлять розумні запитання.” Нині проблема розвитку критичного мислення особливо актуальна. Тому що нам потрібно навчити учнів працювати з інформацією, розвивати ті вміння та навички, що допоможуть зорієнтуватися в сучасному інформаційному просторі,також уміти формулювати власні судження, робити самостійні висновки . Дякую Вам!