ЄВСТАФІЄВА СОФІЯ ІВАНІВНА | РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ХІМІЇ

вчитель хімії
Долинівська філія Гайворонського НВО №1
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ХІМІЇ

Анотація. В даній статті розглянуто основні методи пізнавальної діяльності, які я використовую на уроках хімії.

Згідно з загальною середньою освітою основним завданням загальноосвітньої школи є різнобічний розвиток індивідуальності, формування в учнів бажання і уміння вчитися, формування ціннісних орієнтацій, виховання потреби і здатності до мовчання, становлення наукового світогляду. Випускники шкіл після закінчення повинні відчувати себе компетентними в будь-якій галузі та з уміти реалізувати себе в даному середовищі. Прийшовши працювати в школу, я дійшла висновку, щоб досягти результатів потрібно підвищити інтерес до предмету. Тому я обрала тему «Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках хімії».

Ключові слова: комп’ютерні технології, комп’ютерні засоби,інтерактивні ігри, інтерактивні завдання,постановка проблемних питань.

Справжнє завершення освіти забезпечує тільки саме життя і свідома самостійність кожного.

Д.І.Менделєєв

    Проблемою дослідження визначеної теми є пошук нових форм і методів вивчення хімії. Також переосмислення та розробка до нових підходів вивчення хімії. Тому,як в сучасному світі учні не займаються саморозвитком тим паче такого предмета як хімія. Сьогодні, з огляду на сучасні реалії вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації.

Тому, як навчання це напружена, складна діяльність, коли потрібно не аби яке зусилля розуму, волі, уяви та пам’яті. Дидактичні теорії Я.А.Коменського Ж-Ж. Руссо, Фридрих. Адольф. Вильгельм. Дистерверга містили думки про необхідність розвитку пізнавальної активності в процесі навчання. Але  вданий час більшість дидактичних теорій втратили свою актуальність, тому як прогрес пішов вперед і з’являються сучасні технології для кращого сприйняття інформації. Саме інтерактивні форми організації пізнавальної діяльності створюють комфортні умови навчання та дозволяють забезпечити кожному учневі якісні продуктивні дії з вдосконалення знань, умінь і навичків. Даний підхід є найкращим засобом реалізації компетентності підходу в освіті. Розробку елементів інтерактивного навчання можна знайти в працях Сухомлинського та вчителів-новаторів 70-80 р.( Шаталова, Ільїна, Лисенкової). Дослідження проведені провідними педагогічними інституціями, показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття. Метою даної статті є досягнення та формування в учнів інтересу до даного предмета. Також системи знань про речовини та хімічні процеси.

Хімія –  як базовий шкільний предмет належить до природничо-математичної дисципліни і є комплексною наукою, яка сприяє світогляду, інтелектуального розвитку учнів. Аналіз шкільної практики свідчить, що більшість учнів

після закінчення школи замість структурованої усвідомленої системи знань, володіють розрізненими, механічного запам’ятованими відомостями. Тому одним із актуальних напрямів вдосконалення навчання в школі є  пошук і впровадження інтелектуальних засобів та методів навчання. Арабський письменник і філософ «Абу Мухамад Муслім ад-Дін ібн Абд Аллах Саади Ширазі» зазначив : “ Учень який вчиться без бажання,- це птах  без крил “. Сьогодні нажаль, хімія не є модним предметом.

Та й в очах багатьох дітей можна побачити байдужість до навчання. Тому вчитель повинен будувати навчальний процес таким чином, щоб учень отримував задоволення від процесу учіння.

Сучасного вчителя хвилює те, як заохотити дитину вивчати предмет, активізувати пізнавальну діяльність учня і які методи слід при цьому застосовувати . Актуальність вивчення цієї теми зумовлена необхідністю зробити процес навчання більш цікавим, щоб розвивати в учнів розумові  здібності. Застосовування різних методів навчання перш за все повинно бути спрямоване на стимулювання самостійного мислення учнів.

Процес навчання – це взаємодія вчителя та учнів, у якому учні осягають   мотиви своєї пізнавальної діяльності, а діяльність учителя спрямована  на формування в учнів позитивних мотивів навчання. Рубінштейн, характеризуючи психологічну природу розумового процесу, вказував: “ Мислити людина починає, коли в неї виникає потреба щось  зрозуміти. Мислення зазвичай починається з проблеми чи запитання, з подиву чи нерозуміння, з протиріччя “. Пізнавальну активність учнів підвищується, якщо вчителю вдається  створити так звану проблемну ситуацію на початку вивчення нової теми. Саме постановка проблеми має передбачити від його типу мислення,  рівня зацікавленості предметом, ступенем готовності.  Матеріалом для створення проблемних ситуацій може бути хімічний експеримент, задачі, вправи, проблеми ужиткового характеру. Такі питання викликає інтерес в учнів, значить, активізовують їх розумову активність.  Ще одним із пізнавальних активностей є лабораторні та практичні роботи. За допомогою даних методів можна активізувати пізнавальну діяльність, уяву та розкриття, щось нового для себе. Існуючі методи навчання допомагають подавати інформацію з опорою  на малюнки, діаграми, графіки, схеми та таблиці. Також ще одним із способів активізації пізнавальної діяльності учнів є створення на навчальних заняттях ігрових ситуацій.

Гра створює комфортні умови для кожної дитини, щоб навчальна діяльність позбулася негативного, психологічного напруження і перетворення на  радісний та цікавий процес.

Отже на уроках учитель повинен організувати всі види навчально – пізнавальної діяльності. Він перестає бути інформатором, і його педагогічна діяльність зводиться не лише до пояснення, а й до організації на уроках навчально – пізнавальної діяльності учнів у відображені засвоєння знань. Основними шляхами розвитку активної навчально – пізнавальної  діяльності є:

– набуття учнями досвіду дослідницької роботи;

– лобіювання дослідницьких учнівських інтересів спрямованих на здобуття

знань;

– вплив на розвиток мотиваційної сфери учня із виробленням життєвої  стратегії професійного вибору;

Коли я захожу до класу, то ставлю перед собою головну мету: розвивати здібності учнів, дати дитині упевненість у тому, що вона досягне успіху.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Бойко Н.О. Формування в учнів потреби в знаннях як основи їх

пізнавального інтересу// Засоби навчальної та науково – дослідницької

роботи // Н.О.Бойко – Харків: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди,1998 – С.128-131        .

  1. Максимов О.С. Методика викладення хімії: практикум//О.С.Максимов – К.: Вищ. шк. 2004.- С. 98 – 113.
  2. Сидоренко Л. Пізнавальна активність і творча самостійність// Л.Сидоренко//Відкритий урок. – 2012.-№ 1.-С.35 – 37.
  3. Хаблак О.Г. Використання дослідницьких робіт як засіб розвитку

пізнавальною активністтю  обдарованих учнів //Журнал .//О.Г.Хаблак – Хімія 2011 – № 6 .- 234 с.

5. Чистякова С. Профільне навчання та нові умови підготовки // С.Чистякова//Шкільні технології .- 2002 .- № 1.- 101 с.

Comments

  1. Софіє Іванівно,дякую цікаву актуальну статтю.Цілком з Вами погоджуюсь,що сучасний урок в старших класах повинен бути цікавим і радісним для підлітків,приносити задоволення від навчання.Сучасні діти добре обізнанні,ерудовані і вчитель має бути теж сучасним,добре обізнаний,творчий.Успіхів Вам,натхнення,здоров’я.